Представляємо вашій увазі фотографії часів китайської династії Цін. Ці фото були зроблені британським дослідником ботаніком Вільямом Пурдоном в 1909 році.
В експедицію на північ Китаю Вільяма відправили ботаніки Гарвардського інституту. Три роки він подорожував уздовж річки Хуанхе, вивчаючи флору, а також побут місцевих жителів.
#img_gallery#
#img_left_nostream# 23 вересня у польському місті Душнікі-Здруй стартував літній чемпіонат світу з біатлону. У першій же гонці наша юніорська команда виборола срібну медаль у мікст-естафеті.
Третє місце у господарів змагань, які програли українцям 43,3 секунд.
Пізніше розпочнеться мікст-естафета дорослих команд. За Україну бігтимуть: Людмила Писаренко, Світлана Крикончук, Роман Прима і Сергій Семенов.
Зазначимо, що збірна України відправилася на змагання не основним складом, але у деяких гонках візьмуть участь спортсмени з основної команди.
Цікаво, що місто Душнікі-Здруй дізналось про проведення чемпіонату лише два місяці тому. Однак незважаючи на це, організатори змогли підготуватися. Деякі об’єкти, правда, розміщені в контейнерах, наприклад, прес-центр. Багато пристосувань, такі як майданчик для тренерів, встановлені тимчасово. Всього в змаганнях візьмуть участь понад 150 атлетів.
За матеріалами: prosport
У грудні на більшій частині території України з ймовірністю 55-70% температура буде близькою до норми; середня місячна температура становитиме 1-4º морозу, у південних областях та на Закарпатті 0-2º морозу, у Криму до 2º тепла.
Про це повідомили у прес-службі гідрометцентру, посилаючись на аналіз кліматичних даних та прогностичних розробок Українського науково-дослідного гідрометінституту, Українського гідрометцентру, а також прогностичних даних Гідрометцентру Росії та Національної гідрометеорологічної служби США.
Січень очікується теплим (ймовірність 70-75%, у західних областях – 50%), ймовірність холодного січня незначна – 10-15%; середньомісячна температура в більшості областей становитиме 3-6º морозу, на півдні та Закарпатті 1-3º морозу, у Криму до 2º тепла.
Лютий у західних областях буде близьким до норми (ймовірність 55%), на решті території з ймовірністю 60-65% теплішим, ніж звичайно; ймовірність холодного лютого незначна – 5-15%. Середня місячна температура у лютому становитиме 2-5º морозу, у східній частині – до 7º морозу, на Закарпатті та крайньому півдні 0-2º морозу.
Орієнтовний прогноз на осінньо-зимовий сезон буде уточнюватися місячними, декадними та короткостроковими прогнозами.
Середньомісячна температура повітря у жовтні становитиме 7-9º тепла, на півдні – до 12º, що близько до середніх багаторічних значень, у східній частині дещо – вище за них.
У листопаді середня місячна температура буде близькою до середніх багаторічних значень, у східній частині можливо дещо вищою за норму і становитиме 1-4º тепла, у південних областях та в Криму місцями 6-8º тепла.
Нагадаємо, в Укргідрометцентрі також не виключають можливість аномально холодної зими цього ж року. Разом із тим, температура повітря взимку може бути й не надто низькою.
У серпні прем’єр-міністр Китаю Вень Цзябао зробив візит у Шеньчжень — особливу економічну зону на півдні країни, що стала за останні 30 років символом економічних реформ і відкритості. Під час свого візиту він підняв найбільш чутливу тему в Китаї: політичні реформи.
#img_left#Його слова, схоже, відновили дискусію, яка була припинена понад 20 років тому. Це зробило чималий вплив на ситуацію як всередині так і за межами Китаю.
Прем’єр Вень сказав: «Китай повинен здійснювати не тільки економічні, але також і політичні реформи. Без політичних реформ Китай може втратити досягнуте завдяки реструктуризації економіки…»
Вень Цзябао далі конкретизував цілі наміченої політичної реформи Китаю: «Гарантувати людям демократію та інші законні права; організовувати людей для управління державними, економічними, соціальними і культурними питаннями відповідно до закону; вирішити питання надмірної централізації влади шляхом розвитку інститутів; забезпечити умови, які дозволять народу контролювати і критикувати уряд, а також побудувати рівноправне, справедливе суспільство і гарантувати верховенства закону в юридичній системі».
Політична реформа Китаю або політична реструктуризація, як її ще називають, — одне з найбільш заплутаних і двозначних понять у цій країні. Якщо заяви Вень Цзябао у Шеньчжені і є змістом політичної реформи, то треба сказати, що всі ці положення вже гарантовані китайською конституцією і численними законами. Якщо ж політична реформа передбачає проведення багатопартійних виборів та забезпечення свободи віри, преси, зборів і слова, то це ніколи не розглядалося і ніколи не буде розглянуто Комуністичною партією Китаю.
Забута тема
Політичні реформи можна трактувати, щонайменше, двома способами. По-перше, можна припустити, що політичні реформи проводилися разом з економічними реформами і ніколи не припинялися.
Якщо прийняти цю ідею, то про політичну реформу сьогодні говорити безглуздо. Ван Хуайчао з Центральної партійної школи в 2003 році написав статтю «24 роки політичного реформування». У ній Ван Хуайчао розділив політичні реформи на 4 стадії: піонерська стадія, стадія розгортання, стадія коригування та стадія політичного перетворення.
Навіть за цією статтею можна побачити, що насправді політична реформа ніколи не проводилася. Друга стадія, як повідомляється, припала на другу половину 1980-х. У 1980-х багато говорили про політичні реформи. Генсеком комуністичної партії з 1980 по 1987 рік був Ху Яобан. Він закликав до політичної реформи, і через це в 1987 році був змушений піти у відставку.
Чжао Цзиян, прем’єр-міністр КНР з 1980 по 1987 р., сприяв реалізації економічних реформ у Китаї. Будучи генеральним секретарем з 1987 по 1989 рр., він симпатизував проведенню політичних реформ, однак це також стало причиною його відставки. Його змістили з посади, і після масових вбивств студентів на площі Тяньаньмень він перебував під домашнім арештом 17 років до самої смерті.
Згідно з другою версією, політична реформа в Китаї закінчилася, не почавшись.
Як би там не було, про політичну реформу тільки ходили розмови, але слова ніколи не доходили до дії. Вень Цзябао підняв тему, яку Ху і Чжао довелося залишити.
Документальна історія
Оскільки політична реформа не є частиною традиційної теорії китайської комуністичної партії, дослідники можуть лише шукати відповідності цієї концепції з промов лідерів, внутрішніх пам’яток партії і документів. У економічних реформ також не було теоретичної основи, але здійснити їх було легше.
Політична реформа куди складніша. Якщо компартія Китаю просто використає західні системи або китайські дореволюційні, то це буде означати крах комуністичної партії в Китаї.
Важливим етапом у політичній реформі стала промова Дена Сяопіна 18 серпня 1980 року на засіданні Політбюро: «Реформа системи лідерства партії і держави». У своїй промові Ден Сяопін насправді приділив увагу лише тому, як вирішити проблему «надконцентрації влади», і, зокрема, «особистого надповноження генерального секретаря». Промова Дена Сяопіна була, головним чином, відповіддю на «Велику культурну революцію» і закликом не допустити її повторення в майбутньому.
Другий етап — звіт 13-го Національного з’їзду партії в 1987 році, єдиний, який конкретизував політичні реформи, і вважається найбільш істотною спробою проведення політичної реформи. Але після різанини на Тяньаньмень у 1989 р. компартія повністю відкинула мету 13-го з’їзду і визначила нову мету: «Удосконалення системи Народного конгресу, багатопартійного співробітництва та політконсультації під керівництвом комуністичної партії».
Ці «нові корективи» стали всього лише «зміною фасаду» двох старих установ — Китайської народної консультативної конференції і Всекитайських зборів народних представників, які були створені в 1949 і 1954 роках відповідно. Це регулювання не змінювалося за минулі двадцять років, якщо не вважати 15-го з’їзду КПК, коли додали: «в управлінні країною керуватися верховенством закону».
Документи показують, що питання політичної реформи цілком контролюється компартією Китаю, і воно піднімається лише на засіданнях КПК. Так звана політична реформа використовується для вдосконалення існуючої системи, і її мета полягає в тому, щоб посилити правління компартії, а не послабити.
Якщо припустити, що Вень Цзябао дійсно хотів би здійснити політичну реформу, очевидно, що партія не дозволить йому зробити що-небудь у цьому напрямку. Оскільки він у межах своїх повноважень не може забезпечити навіть виконання існуючого законодавства, а політична реформа тим більше є питанням поза його компетенцією.
Досить імовірно, що у зв’язку зі зростаючим незадоволенням у китайському суспільстві деякі політики з верхівки правлячої партії, як і Вень Цзябао, відчули необхідність політичної реформи. Можна навіть очікувати, що в майбутньому деякі істотні зміни відбудуться з метою збереження партії при владі.
Це одного разу сталося і може повторитися знову. Трохи більше століття тому, коли правителі династії Цінь відчули революційні настрої, вони ініціювали політичні реформи в надії на порятунок династії. Але у них нічого не вийшло. Навіть якщо Вень Цзябао і хоче сприяти політичним реформам, перешкод у цій справі у нього значно більше за тих, з якими свого часу зіткнулася овдовіла імператриця Цисі [яка правила Китаєм з 1861 по 1908 рр.]
Хен Хе — оглядач The Epoch Times. Оригінал статті опубліковано в англомовному виданні The Epoch Times.
На Тижні моди-2010 у Новій Зеландії, Окленд, 24 вересня була представлена колекція дитячого одягу Трелайз Купер (Trelise Cooper).
Трелайз Купер відомий дизайнер дитячого одягу, її магазини у Новій Зеландії, Австралії, Китаї, США, Дубаї і Великобританії. Одяг від Трелайз Купер носять такі знамениті діти як Сурі Круз, Періс Джексон і дочка Мег Райан Дейзі Трю.
#img_gallery#
На Тижні моди-2010 у Новій Зеландії, Окленд була представлена колекція для представниць пишних форм.
#img_gallery#
Представники профспілок і бізнесмени вчора влаштували протест біля Верховної Ради. Вони виступили проти допрацьованого проекту Податкового кодексу, внесеного Кабінетом міністрів.
Близько 400 підприємців розташувалися 23 вересня біля будівлі парламенту і вимагали ввести мораторій на підвищення податків і зборів.
Використовуючи підсилювачі звуку демонстранти виплескували свої емоції скандуючи «Ганьба». Їхні вимоги лаконічно були викладені на плакатах «Ні – податковому рабству!», «Податковий кодекс Азарова – ганьба для України», «Новий Податковий кодекс – це зашморг на шиї малого та середнього бізнесу».
#img_gallery#
Пані Ці Сяочунь – скромна молода жінка. Їй тільки що виповнилося 30, коли вона вирушила у свій перший світовий тур як солістка зі всесвітньо відомою компанією Shen Yun Performing Arts. Через кілька років її ім’я стало відомим серед всіх шанувальників інструменту ерху.
#img_left#Ерху – це 2-струнний смичковий інструмент, гра на ньому дозволяє висловити складну гаму почуттів. Він славиться своїми проникливими та співучими звуками. На цьому інструменті дуже складно грати, тому його освоєння вимагає довгого та багаторічного копіткого тренування. Вона вкладала в ерху всю свою душу, її гра завжди зачаровувала глядачів, примушуючи їх задумислюватися і викликала у багатьох сльози.
Обдарована виконавиця одержала захоплені відгуки від музикантів світового рівня, а також інших представників мистецтва. Христина Валевська, відома віолончелістка, заявила, що виступ Ці був "найпрекраснішим".
Пан Ду Чжонхао, триразовий переможець конкурсу китайської каліграфії в Тайвані та професор педагогічного університету, також є прихильником ерху. Він високо оцінив талант Ці. "Музика у виконанні пані Ці була самою чарівною з тих, що я коли-небудь чув, – сказав він. – Я щиро сподіваюся почути її гру ще раз".
Щодо самої пані Ці, вона дуже скромно відгукується про свої музичні здібності: "Звичайно, кожен музикант повинен володіти талантом, і я думаю, що він у мене є. Люди кажуть, що я добре можу відчувати музику".
Вона розповіла, як їй доводилося долати перешкоди, пов’язані з труднощами гри на інструменті, щоб стати справжнім майстром гри на ерху. Незважаючи на всі наявні дані стати віртуозною виконавицею на ерху, в якийсь період у своєму житті, вона відвернулася від свого рідкісного дару.
Хоча Ці Сяочунь народилася в шумному Шанхаї, за своєю натурою вона тиха і скромна. Коли вона грає на інструменті, її думки вільні від мирських турбот. Вона ясно усвідомлює свої завдання, і прагне до їх здійснення.
Під керівництвом свого батька вона почала грати на ерху в віці шести років. У 1991 році вона отримала нагороду за свій виступ на конкурсі "Весна Шанхая", престижному міжнародному конкурсі ерху в Китаї.
"В той час я навчалася в середній школі, і я дуже серйозно ставилася до гри на ерху», – сказала вона. Завдяки своєму таланту і підтримці своєї сім’ї, вона поступила в Шанхайську консерваторію.
Але після того, як вона потрапила в професійне середовище, її пристрасть до музики поступово почала згасати. «Китай вже відкрився світу, коли я вчилася в школі. Ще будучи студенткою, я побачила відсутність моральних принципів у людей. Для того щоб стати знаменитими, всі боролися і шкодили один одному. І не було кінця маніпуляціям і інтригам. У суспільстві, де мораль і традиції були повністю втрачені, безглуздо працювати старанно», – сказала вона.
Ці Сяочунь розповіла, що в дитинстві вона вже знала, що важливо щодня добиватися нових успіхів у музиці. У консерваторії вона була шокована зрадою своїх однолітків і тим, що політика втручалася у мистецтво. Люди, які її оточували, були готові вчинити що завгодно заради успіху: вони могли забути свою совість, аби здобути популярність і можливість виступити з сольним концертом.
Через несприятливі умови вона впала в глибоку депресію, втративши бажання далі продовжувати заняття музикою. "У мене більше не було жодних амбіцій, так що я вирішила кинути все. Я більше не хотіла поліпшувати свої навики. Я здалася. Я не хотіла займатися і виступати. У той час я не хотіла ставати знаменитою, я думала тільки про яку-небудь роботу, щоб якось забезпечити своє життя. Я не думала, що музика може позитивно впливати на всіх людей, включаючи мене», – ділиться своїми спогадами Ці Сяочунь.
Навіть батько не знав, що вона відмовилася від гри на ерху і що вона не займалася вже чотири роки.
Вона сказала, що кинути музику їй було неважко, оскільки вона вважала, що слава – це лише скороминуща мить. Однак її музичний талант не пропав. Вона відновила гру на ерху, але не заради особистої популярності, а заради того, щоб звернути увагу суспільства на необґрунтовані лиха, що відбуваються в Китаї, і від прагнення захистити одну благородну справу.
У 1999 році комуністичний режим у Китаї почав жорстоку кампанію переслідування послідовників духовної практики Фалуньгун. Ці Сяочунь вдалося виїхати з Китаю до Сполучених Штатів, де вона жила в багатьох містах. Через переслідування Фалуньгун вона знову взялася за ерху, щоб за допомогою своєї гри передати світу свої почуття.
«Китайський комуністичний режим розв’язав жорстоке придушення Фалуньгун, тому кожен, хто практикував його, використовував будь-які засоби, щоб розповісти світу, що насправді представляє Фалуньгун, послідовники якого слідують принципам «Істина Доброта Терпіння», що ця практика зовсім не така, якою її представляє китайський уряд … Суспільство залишалося глухим, воно перебувало під контролем пропаганди компартії, яка налаштовувала всіх проти практикуючих Фалуньгун», – сказала вона. Вона сказала, що взялася за ерху знову, щоб за допомогою мистецтва показати людям миролюбність та красу, яку приносить практика вдосконалення. За короткий період вона досягла рівня майстерності, що перевищує рівень більшості професійних музикантів.
Багато людей, які чули гру Ці Сяочунь, були зворушені до сліз. Більшість сказали, що прониклива гра і ця музика – рідкісний дар у цьому світі.
Щодо питання впливу музики, Ці Сяочунь вважає, що музика торкає людину тільки тоді, коли виконавець та аудиторія перебувають у стані спокою, тільки тоді Бог дає можливість відчути підтримку та благословення.
"Все це відбувається завдяки тому, що ми, послідовники Фалуньгун, ті, хто самовдосконавлюється. Ми вимагаємо від себе постійного підвищення моральності та духовності. Ми намагаємося позбутися від відволікаючих думок і досягти стану благородства та чистоти. Коли ми досягаємо стану чистоти та праведності, не маючи у свідомості сторонніх думок, це впливає на глядачів. Таким чином, Бог дозволяє нам наповнити внутрішнім змістом музику, що робить її проникливою. Саме це відчуває аудиторія" , – сказала Ці Сяочунь.
Хоча деякі кажуть, що не існує недоліку у виконавців, чиї музичні навички так само хороші, як у Ці Сяочунь, часто у глядачів на очах виступають сльози, як тільки вона починає грати.
"Це показує, що серця людей торкають не просто гарні навички. Кожен може набути навичок навчання, але на певному рівні; те, що дійсно зворушує їх, – це внутрішній сенс музики, – сказала вона. – Оскільки ми намагаємося досягти високого рівня в своїх серцях та свідомості, тоді ми стаємо спокійними та чистими, і Бог дає нам силу".
Як віртуозний виконавець на ерху, Ці Сяочунь отримала широке визнання за свої оригінальні музичні композиції. Лінь Сілін була китайської правозахисницею, що зазнала переслідувань за часів «Культурної революції» у Китаї. (Вона померла в минулому році в Парижі). Одного разу Лінь сказала, що вона була рада можливості подивитися вистави Shen Yun, що завдяки їм, вона забула про свої поблеми. Пані Лінь сказала: "Як виконавець на ерху та його шанувальниця, я настійно рекомендую послухати твір Ці Сяочунь «Спасіння». Ця сама прониклива та зворушлива музика, яку я коли-небудь чула. В її виконанні – це шедевр, який перевершив всі твори, написані для ерху, починаючи з найдавніших часів".
У кожний свій твір Ці намагається вкласти тепло та доброту. "Неважко створювати музику. Коли я добре вдосконалююсь, Бог мені допомагає. Коли Він бачить, що у мене є бажання написати п’єсу, Він дає мені мудрість".
Коли її запитали, чим вона більше всього хотіла б поділитися зі своїми глядачами кожен раз, коли вона виходить на сцену, Ці Сяочунь відповіла: "В буддизмі говорять про зумовленість відносин, тому я хочу цього. Я сподіваюся, що інші зможуть отримати можливість побачити красу Фалунь Дафа, завдяки музиці, а також дізнаються правду про це. Природно, я хотіла б бачити більше людей на виступах Shen Yun, так як виступ Shen Yun – це не тільки відображення традиційної культури Китаю. З того моменту, як ви, увійшовши до зали, залишивши власні ідеї, сидите і дивитеся шоу без всяких думок, ваше життя буде змінюватись".
Чень Байнянь. Велика Епоха
37-річний Гао Ян майже 25 років тренується спати на мотузці. За його словами, він може висіти на мотузці в такому стані сім годин. Його заповітною мрією є потрапити до Книги рекордів Гіннеса.
Півфінал четвертого Міжнародного конкурсу китайського класичного танцю, щорічно проводиться New Tang Dynasty Television (телебаченням «Нова Династія Тан»), завершився 11 вересня в Центрі виконавських мистецтв коледжу Purchase College SUNY, розташованого в районі Вестчестер (Нью-Йорк).
#img_center_nostream#
Конкурс проводиться з метою допомоги кваліфікованим виконавцям китайського класичного танцю з різних куточків світу, в ньому беруть участь десятки танцюристів із Сполучених Штатів, Канади, Франції, Австралії та Нової Зеландії, які приїхали поділитися своєю майстерністю.
«Учасники конкурсу цього року продемонстрували дуже хороший рівень майстерності. Цілком очевидно, що багато хто з них виступили в цьому році краще, ніж у минулому. Я дуже радий відзначити це. Члени журі прийняли до уваги й те, що конкурсанти самі були хореографами власних танців. Члени журі намагалися розібратися, наскільки точно виконавці відтворювали характери своїх героїв. Далі слід було визначити, чи освоїли учасники високий рівень акробатичної техніки і такі прийоми, як сальто та повороти», – розповів Чень Юн-Цзя, член журі четвертого Міжнародного конкурсу китайського класичного танцю, який щорічно проводить телебачення «Нова Династія Тан».
«В цьому році конкурсанти відрізняються дуже високим рівнем майстерності. В півфіналі було багато прекрасних номерів. У фіналі, я думаю, буде ще краще», – сказав член журі Мішель Жень.
#img_center_nostream#
Китайський класичний танець
П’ятитисячолітня культура Китаю є невичерпним джерелом натхнення для танцюристів.
Китайський класичний танець успадкований з найдавніших часів. Стародавня культура влилася в гени китайців, сформувавши «юнь», що проявляється в кожному русі людини.
У той же час культурні традиції створювали великий вплив на танцюристів. Це призвело до створення систематичного методу навчання китайському класичному танцю.
Танець має унікальні можливості, що дозволяють через рухи танцюристу висловити глибокі внутрішні почуття.
#img_center_nostream#
«Учасники конкурсу показали добре володіння технікою і це дуже важливо. Але ще більш дорогоцінне те, що вони можуть використовувати техніку для зображення своїх героїв», – сказав Жень.
Кожен танець на конкурсі представляв живу історію, в якій зображалися історичні діячі, герої, вчені, небесні істоти, а також демонстрував такі важливі традиційні цінності, як відданість, чесність, справедливість та синівський обов’язок, завдяки чому на сцені була представлена 5000-річна цивілізація Китаю.
#img_center_nostream#
Наприклад, дует братів Вїльяма та Ріка Лі представляв синів Цао Цао (155 – 200 р.р.), китайського полководця, автора творів по військову майстерность і поета, першого міністра династії Хань. Один із братів склав поему, щоб нагадати всім про те, що боротьба між братами або сестрами вважається ганебною справою в історії. «Я надихнувся цим сюжетом на уроці історії, коли ми вивчали історію Китаю. І я самостійно вивчав матеріали про це», – розповів Рік Лі.
#img_center_nostream#
Алісон Чень представила танець про дитинство Ін Тай, ключового персонажа з відомої китайської народної казки «Закохані метелики», відомої як китайська версія «Ромео та Джульєтта».
Юна Ін Тай жила в стародавньому Китаї в багатій родині, де дівчата виховувалися вдома. Вона переодягалася в чоловічий одяг, щоб відвідувати школу.
#img_center_nostream#
Було нелегко зрозуміти, як зобразити в танці Ін Тай. «Іноді мені здавалося, що я була Ін Тай. Я думала, що я була дівчинкою в стародавньому Китаї, де дівчаткам не можна було вийти з дому. Тому я одяглася як хлопчик, щоб можна було піти до школи і вчитися, – розповідає Чень. – Мені знадобилося багато часу, щоб звикнути до цього образу і зрозуміти, як правильно зобразити її».
Інша учасниця конкурсу Анджелія Ван, яка отримала перше місце в минулорічному конкурсі, представила танець «Світанок весни». Танець поставлений за однойменною поемою часів династії Тан, зображував юну дівчину, яка радісно прокидається з приходом весни, серед співу птахів і опадаючих пелюсток квітів.
#img_center_nostream#
Деякі учасники конкурсу використовували спеціальні костюми та реквізит, щоб представити свої танцювальні композиції, такі як одяг з довгими або короткими рукавами, віяла і традиційні музичні інструменти.
Переможці:
Жіноча категорія юніорів
Золото:
Міранда Чжоу-Галаті (Академія мистецтв Фейтянь);
Алісон Чень (Академія мистецтв Фейтянь);
Анжелія Ван (Академія мистецтв Фейтянь).
Срібло:
Фаустіна Цюач (Академія мистецтв Фейтянь).
Бронза:
Цінь Хуань (Академія мистецтв Фейтянь).
Нагороди за видатне виконання:
Селена Жень (Нью-Йорк, США);
Лінь Сяо-Хун (Академія мистецтв Фейтянь).
Чоловіча категорія юніорів
Золото:
Чад Чень (Академія мистецтв Фейтянь);
Чень Цзюнь-Чен (Академія мистецтв Фейтянь).
Срібло:
Вільям Лі (Академія мистецтв Фейтянь).
Бронза:
Рік Лі (Академія мистецтв Фейтянь);
Джастін Лао (Академія мистецтв Фейтянь).
Нагороди за видатне виконання:
Сем Пу (Академія мистецтв Фейтянь);
Алвін Сун (Академія мистецтв Фейтянь).
Жіноча доросла категорія
Золото:
Речел Бастік (Shen Yun Performing Arts);
Сінді Лю (Shen Yun Performing Arts).
Срібло:
Челсі Цай (Shen Yun Performing Arts);
Мадлен Лобджойс (Shen Yun Performing Arts).
Бронза:
Ганні Лі (Shen Yun Performing Arts);
Ненсі Ван (Shen Yun Performing Arts);
Чен Дао-Ен (Академія мистецтв Фейтянь);
Чень Цзя-Лін (Академія мистецтв Фейтянь).
Чоловіча доросла категорія
Золото:
Голден Лі (Shen Yun Performing Arts);
Тім Ву (Shen Yun Performing Arts);
Стівен Ван (Shen Yun Performing Arts).
Срібло:
Рокі Ляо (Академія мистецтв Фейтянь);
Джейсон Ши (Shen Yun Performing Arts);
Тоні Сюе (Академія мистецтв Фейтянь).
Бронза:
Лукас Лу (Академія Сань Цай (San Cai), Нью-Джерсі, США);
Джеррі Чжан (Shen Yun Performing Arts);
Джефф Сунь (Академія мистецтв Фейтянь).
Анжела Ван. Велика Епоха