Ці дані повідомила місцева влада на спеціальній прес-конференції, що пройшла через кілька годин після події.
Кореспондент The Epoch Times дізнався, що всього сталося три вибухи. Із семи цистерн зі скрапленим газом вибухнули чотири. Вибухова хвиля вибила майже всі вікна в будинках на відстані 500 м від заводу.
Усі постраждалі є робітниками заводу, тільки один – місцевий житель, який отримав травму від розбитого скла.
Очевидці розповідають, що для ліквідації пожежі були використані не тільки пожежні бригади, а й спеціально обладнаний танк.
Побачивши пожежу, густий дим і почувши вибухи, місцеві жителі кілька годин до пізнього вечора перебували на вулиці, боячись повертатися в будинки.
В даний час територія заводу повністю оточена поліцією, кореспондентам заборонено збирати будь-яку інформацію з місця події.
Сучасні будинки, стародавні замки, статуї Будди, піраміди з льоду та снігу зроблені майже в реальному розмірі та освітлені різнокольоровими прожекторами вогнів і феєрверків. Все це схоже на казкове місто.
У цій «Казці льоду та снігу» можна побачити більше 2 тис.
композицій, для створення яких було потрібно більше 150 тис. кубометрів льоду і 100 тис. кубометрів снігу.
Фестиваль триватиме три місяці.
Згідно з традиціями, виховання дітей починалося з народження. Незважаючи на прийняті в інших країнах більш вільні стилі виховання, виховання дітей у Древньому Китаї починалося дуже рано. Вважалося, що коли дитина вже може донести до рота руку, слід відучувати її від грудей і починати вчити їсти самостійно. Проте раннє виховання було не нав’язливим.
В умовах великої китайської сім’ї жили люди кількох поколінь, тому дитина будь-якого члена сім’ї вважався коштовністю* всього клану. У такій родині прийнято було, щоб старші діти піклувалися про молодших братів і сестер. Вони всі разом грали у дворі або на вулиці. Зазвичай це були кілька простих ігор, в яких могли брати участь декілька дітей: м’яч з пір’ям, «камінчики», «вовки і вівці». Однак коли дітям виконувалося сім років, всі ігри відразу закінчувалися. З цього віку в Древньому Китаї починалося систематичне виховання і навчання дітей у школах.
Великі клани і впливові сім’ї мали храми предків, що знаходилися в маєтках рідних провінцій. Храм предків, крім поклоніння також призначався для навчання дітей, тобто його використовували як школу. Причому навчатися могли всі члени клану з різних сімей, в незалежності від їх нинішнього статусу чи матеріального становища. У Древньому Китаї освіту було підпорядковано державним цілям, всі громадяни вважалися рівними один одному за народженням, тому кожен мав право на освіту.
У культурі Древнього Китаю сімейне виховання доповнювалося освітою. При навчанні першочергове значення надавалося вивченню історії, оскільки саме на матеріалі конкретних історичних прецедентів та їх наслідків найлегше навчити людину розпізнавати добро і зло, прищепити йому прагнення до чеснот і вселити йому страх перед вадами. Крім історії в школах Стародавнього Китаю дітей навчали основним поняттям і уявленням про світобудову. Вивчали три начала: небо, землю, людину; чотири пори року і чотири частини світу. Давалося уявлення про теорію п’яти елементів і п’яти чеснот. Вивчали основи музики і ритуалів, норм соціальної поведінки.
Виховання хлопчиків традиційно було більш складним і важливим у порівнянні з вихованням дівчаток. Чоловічу половину вчили ввічливості і знайомили з календарем, вчили пісням морального змісту. Дівчаткам в Стародавньому Китаї було достатньо навчитися бути скромними, слухняними і отримати навички ведення домашнього господарства.
Найбільший вплив на розвиток педагогіки і виховання, а також на культуру Стародавнього Китаю зробили ідеї Конфуція і його послідовників. Конфуцій зазначав, що можливості людини від природи неоднакові. Ідеально вихована людина має володіти високими якостями: благородством, прагненням до істини, шанобливістю, правдивістю, багатою духовною культурою. По суті, філософу належить чи не перша думка про всебічний розвиток особистості, де пріоритет віддається моральному фундаменту. У конфуціанстві завжди виняткове значення надавалося сім’ї і нормам сімейного співжиття. За взірцем родини в Древньому Китаї будувалися і взаємини людей по соціальній вертикалі. У даному випадку імператор Піднебесної вважався батьком, а піддані і народ – його діти.
Наприклад, Чжуге Лян (181-234 рр. н.е.) був відомим політиком і військовим стратегом Стародавнього Китаю. У віці 54 років він написав популярну книгу під назвою «Рекомендації для моїх дітей». Чжуге Лян присвятив її своєму восьмирічному сину Чжуге Чаню. У цій книзі він підсумував свій життєвий досвід, а також описав відповідальність, покладену на дітей. У книзі він просить своїх дітей бути миролюбними, постійно вдосконалювати себе і дивитися всередину себе. Він сказав, що для того, щоб стати благородним і досягти морального благочестя, людина повинна вести скромний спосіб життя. Щоб досягти істинної мудрості, людині необхідно бути спокійною і старанною. Щоб досягти успіху у самовдосконаленні, людина повинна бути непохитною.
Таким чином, особливістю виховання дітей у Древньому Китаї була багатосторонність освіти з нахилом на розвиток і вдосконалення моральних якостей. Крім загальних уявлень про світ та історію, навчання в Древньому Китаї передбачало виховання ерудованої, ввічливої людини, що володіє внутрішнім самоконтролем. Велике значення приділялося здатності зазирнути всередину себе і встановити гармонію в своїй душі. В основі відносин було покладене, насамперед, повага молодших до старших. Завдяки цьому досягалося надбання великого терпіння, стриманості і самовладання, які були властиві всьому китайському народу.
Довідка The Epoch Times:
* Маленьких дітей в Китаї дотепер називають «баобей» [băobèi], що буквально і переносно означає “коштовність” або “скарб”.
Його адвокат Чен Хай дізнався про це через три дні, а його мати в той же день ввечері.
«Хоча я морально була підготовлена до цього, але, почувши про рішення суду, не змогла винести цього і втратила свідомість. – Сказала вона. – Друге слухання у справі мого сина було закритим. Це було секретне винесення вироку. Суддя просто прийшов до камери досудового ув’язнення і оголосив вирок прямо там».
Чен Хай вважає, що не було підстав притягати Цюаня до суду. Він сказав, що Ґо Цюань ніколи не робив критичних зауважень ані на адресу Національного Народного Конгресу, ані на адресу китайського уряду, ані на адресу лідерів компартії.
«Не було ніякої підривної діяльності. Він просто висловлював свою власну думку з приводу політичної реформи, не закликаючи до повалення влади компартії. Як китайський громадянин, він використовував своє законне право на свободу слова і свободу зборів, а також на утворення нової партії», – зазначив він.
Ґо публікував статті в Інтернеті на такі теми, як демократія, захист прав людини і соціальна справедливість. 14 листопада 2007 р. він опублікував відкритий лист китайським комуністичним лідерам Ху Цзіньтао і У Банго, закликаючи до формування «демократичного уряду на основі багатопартійних виборів, що послужило б інтересам всього суспільства». Він також заснував Нову демократичну партію.
Перше слухання по справі Ґо проходило 7 серпня, а рішення було прийнято 16 жовтня минулого року – це набагато перевищує термін у 45 днів, призначений законодавством для прийняття судом рішення, як було зазначено в заяві організації «Права людини в Китаї». Суд пояснив затримку процедурними витратами.
Звинувачення ґрунтувалися на тому, що дії Цюаня підривають існуючу владу. Його захист свідчив, що опубліковані матеріали не були підривними і що Конституція КНР забезпечує право на свободу слова. Сторона звинувачення ж стверджувала, що інтереси партії і держави понад усе.
На думку американського недержавного фонду «Дуйхуа» (з китайського «Діалог»), це нерозв’язане протиріччя в китайській правовій системі. І, оскільки, китайська компартія пов’язує разом свої інтереси та інтереси всієї нації, такі випадки будуть продовжуватись, йдеться в повідомленні фонду.
Проте, юрисконсульт Ґо Цюаня подав апеляцію після першого слухання. Згідно з процедурою китайського кримінального кодексу, друге слухання має відбутися через місяць після першого. Друге слухання у справі Ґо Цюаня пройшло 2 листопада у верховному суді Цзяньсу.
«Друге засідання суду мало бути відкритим, щоб перевірити, чи законне перше рішення суду. Тільки тоді, коли всі факти підтверджені й вислухані думки юристів і свідчення свідків, суд закінчує свою роботу. – Говорить Чен Хай. – У цьому випадку засідання суду мало бути відкритим через те, що справа викликала велику дискусію ».
Всі додаткові аргументи, висунуті їм у перерві між двома засіданнями, не були враховані. Після другого засідання суду сім’я Ґо вирішила подати апеляцію у Верховний Народний Суд.
Матері відмовлено в побаченні з сином
Сімдесятирічна мати Ґо Цюаня не бачила його з моменту першого слухання у серпні. Дізнавшись про остаточне рішення суду, вона зателефонувала в поліцію і попросила побачення з сином. Їй буквально відповіли, що вона зможе його побачити «скоро».
Іншого відомого дисидента, Лю Сяобо того ж дня засудили до 11 років позбавлення волі за проведення кампанії за політичні свободи. Суд над Ґо Цюань пройшов «в тіні» цього більш гучного процесу.
Нещодавно, ще кілька китайських правозахисників були засуджені за закритими дверима. Серед них Сє Чжанфа, китайський дисидент, який намагався організувати з’їзд Китайської Демократичної партії (нині забороненої); його засудили до 13 років ув’язнення і до 5 років позбавлення політичних прав за «підрив державної влади»; Дуань Чжаньфан із Шанхая, засуджений до одного року і шести місяців тюремного ув’язнення за перешкоду здійснення «державних справ».
Го Цюань працював у Народному суді в місті Нанкіні і секретарем в Комісії з економічної реструктуризації.
У 1966 році він отримав звання магістра на кафедрі соціології Нанкінського педагогічного університету, а в 1999 році звання доктора філософії. З 1999 по 2001 роки він займався дослідженнями, продовжуючи працювати в університеті до моменту його затримання.
До слова, що цікавого для своєї роботи ви запозичили в англійській столиці?
Маркевич: "Головним для мене було дізнатися, як «Челсі» будує тренувальну роботу в умовах щільного календаря, коли команді доводиться грати через кожні три дні. Кілька вправ від Анчелотті я записав у робочий блокнот, будемо застосовувати їх у підготовці «Металіста» до другого кола чемпіонату. Але багато в чому ми працюємо аналогічно до наших зарубіжних партнерів – у «Металісті», як і у «Челсі», жодне заняття не проводиться без м’яча. Час, проведений у Лондоні, підтвердив правильність обраної нами методики".
В українському футболі знову говорять про «феномен Рикуна». У гравця, якого вже всі «списали», під вашим керівництвом відкрилося друге дихання, він приносить чималу користь «Металісту». Як ви зуміли спрацюватися з цим талановитим, але слабохарактерним спортсменом? Хто для вас Рикун – футбольний унікум, «велика дитина», яка потребує особливої уваги?
Маркевич: "Стосовно «великої дитини» ви підмітили правильно. Без Рикуна нам нудно (усміхається). Скажу так: кожна особистість вимагає великого терпіння. Його повинно вистачати всім – і гравцям, і тренерам. Дай Боже, щоб Олександр ще довго радував уболівальників своєю грою".
#img_left_nostream#Фруктовий коктейль — це смачний, корисний, поживний сніданок, який не вимагає довгого приготування. Він також збереже Ваш тонус і плоский живіт протягом усього дня.
Для цього візьміть:
1 банан,
250 мл натурального йогурту,
1 ківі,
сік 1/2 лимона.
Очистіть від шкірки ківі і банан, додайте йогурт, сік лимона і збийте все міксером до однорідної маси.
Готовий фруктовий коктейль можете помістити в пластикову пляшку і поставити в холодильник до вживання.
Увага: насіння ківі при теплій обробці і консервації набуває особливого перченого присмаку. Для дітей або любителів ніжних напоїв рекомендується використовувати тільки його м’якоть.
Наталія Орьен. Велика Епоха
#img_left_nostream#Лотос в Індії, Єгипті, Китаї, Америці та Україні існує у величезній різноманітності кольору і вигляду. Лотос виростає у водоймах, багатих мулом. І незважаючи на всі складнощі своєї появи на «світло» з темного мулу, крізь товщу води квітка лотоса тягнеться до неба і сонця. Дивовижні за своєю красою квіти вражають свідомість людини, вони розквітають над водою і тягнуться до світла не тільки Сонця, а й Місяця. Тому спостерігати пишність квітучих лотосів можна і в місячну ніч.
Листя лотоса покрите воскоподібними речовинами, що захищають їх від бруду. Це загадка маленьких водяних створінь. Вони розквітають парами, одна чоловіча квітка та одна — жіноча, що робить лотос символом щасливих пар. Вони цвітуть протягом 3-х або 4-х днів, виділяючи тонкий аромат. Символіка лотоса у свідомості давніх і сучасних людей дуже багата …
Квітка лотоса — священна
Лотос уособлює непорочність, досконалість, витонченість і прагнення до духовної чистоти з давніх часів. Виростаючи з бруду, він ніколи не буває забруднений. Особлива структура його листя і пелюсток може відштовхувати воду, збираючи при цьому з листя лотоса весь бруд.
#img_left_nostream#І саме ця особлива властивість залишатися чистим зробила лотос символом духовного самовдосконалення: у якому середовищі, доброму чи поганому, не перебувала б людина, вона завжди повинна зберігати ясну свідомість і душевну чистоту. Ознаку символу самовдосконалення підтверджує і форма всіх складових цієї квітки. Форма його листя, пелюсток і навіть серцевини прагнуть до круглої, тобто до досконалої форми.
Лотос — один з найдавніших квітів у світі
Його довговічність вражає. Поява квіток лотоса радувала ще древніх єгиптян, і з давніх часів збереглося прислів’я: «Як багато лотосів на воді, велика буде родючість». У 1881 році при розкопках гробниці фараона Рамзеса II знайшли кілька бутонів блакитного лотоса, які зберігалися протягом 3000 років і навіть у засушеному стані зберегли свій незвичайний колір. Усвідомлення того, що засушені квіти лотоса справили більше враження, ніж розкіш сліпучих багатств гробниці, говорить про дійсну таємничу силу і чарівність квітів.
В Японії було знайдене насіння лотоса, вік якого становив 2000 років. Після посадки насіння квіти знову проросли і зацвіли, нагадуючи всім про самовдосконалення. Крім того, зібрані насіння лотоса були їстівні, як і залишок рослини.
#img_left_nostream#Лотос вживають у їжу з давніх часів
Єгипетський блакитний лотос вирощувався в Давньому Єгипті через його кореневище і макоподобне насіння, що добуваються з середини лотоса і використовуються для випікання хліба та приготування хмільного напою. Зацукроване коріння лотоса нагадує на смак мармелад, квіти ж лотоса використовують для приготування елітного чаю, а також у парфумерії.
Аромат лотоса здавна вважається квінтесенцією всього найбільш цінного в цьому світі. Тому за старих часів у В’єтнамі чай з ароматом лотоса був привілейованим напоєм королівського двору, аристократів і багатих людей. Крім того, китайці їдять тичинки і стебло, в їх свідомості є переконання, що ця їжа повертає людям похилого віку колишню молодість. Рослина лотоса давала людям не тільки смачну їжу, але ліки від багатьох хвороб для вдосконалення людського тіла.
Легенда про напій забуття
У творах Геродота і поемі «Одіссея» говориться про країну, де їдять лотоси. Жителі цієї країни — «лотофаги» ( «їдці лотоса») — робили з лотоса напій забуття. Кожен, хто його вип’є, ніколи не захоче розлучитися з батьківщиною цієї квітки. З свідомості цієї людини зітреться пам’ять про справжню батьківщину і первісні наміри. Залишаючи острів, Одіссею довелося застосувати силу і прив’язати своїх людей, що перебували під дією квіткових чар, до лав свого корабля. У середині XX століття історики навели докази того, що міфологічна земля лотофагів — це невеликий острів Джерба, який потопає в зелені і де росте кілька видів лотоса.
Лотоси використовують як підношення богам
Ми часто знаходимо лотос, зображений на звичайних предметах, в елементах архітектури та живопису. Будди (просвітлені на древньому санскриті) часто зображуються сидячими на лотосі. Квіти використовувалися як підношення богам. Легенда свідчить, що сонце народилося з квітки гігантського лотоса, де боги сонця знов знаходять свою молодість. Японська богиня природи також сидить на лотосі. Красиві та запашні квіти лотоса часто порівнюють з жіночою чистотою та невинністю.
У свідомості індійців таїться легенда про те, що боги Брахма і Савасваті народилися з квітки лотоса. В Індії шанують лотос і до цього часу, застосовуючи його в ритуальних танцях. Якщо танцівниця складає руки на рівні особи пальцями вгору, це означає сплячий пуп’янок лотоса, якщо роз’єднує пальці із сполученими руками — розпускає рослину як символ вдосконалення. Червоний лотос і на сьогоднішній день залишається емблемою Індії.
Ставлення сучасників до символу вдосконалення
Лотос недарма практично у всіх традиціях є символом чистоти і вдосконалення. Йому надають містичні властивості і в сучасному матеріальному світі, далекому від трепетних вірувань наших предків. Лотос здатний очищати енергетичне поле навколо себе від негативних вібрацій. Аура приміщення, де знаходиться символ вдосконалення, вже від його присутності стає позитивною, кажуть знавці і чутливі люди.
Лотос нерідко застосовують і для позбавлення від депресій і туги. Причому властивість лотоса така, що зі стану пригніченості він виводить поступово. Цю властивість ніяк не зрівняти з сучасними антидепресантами, що викликають миттєву зміну настрою і залежність. Це дає можливість людської психіки і свідомості адаптуватися до навколишньої дійсності без наслідків і побічних ефектів.
Здатність змінювати свідомість людини
Аура лотоса здатна покращувати свідомість людини, направляти його думки до більш духовних сфер. На думку людей, які духовно розвиваються, використовувати «лотосотерапію» особливо рекомендується тим людям, які занадто погрузли в матеріальному світі, які думають лише про кар’єру, гроші і славу, абсолютно забуваючи про інший бік своєї особистості. Якщо така людина буде носити при собі пелюстки лотоса або хоча б по півгодини спостерігати за цією рослиною, то поступово її свідомість зміниться. Натура її стане більш витонченою, вона поступово почне звертати свій погляд і на духовне вдосконалення. Не варто забувати і про стародавні практики, де лотос має більш широке значення, ніж квітка, яку можна побачити і понюхати. Адже здатність зберегти ясну свідомість і спокійний розум навіть сучасної людини дозволяє техніка медитації, знову ж таки зі схрещеними в положенні Лотоса ногами.
Приказка говорить: «Квіти лотоса — корабель, на якому потопаючий серед океану життя може знайти свій порятунок».
Мода. Представляємо вашій увазі колекцію від Emanuel Ungaro "Весна 2010", яка була представлена на Тижні моди в Гонконзі 28 серпня.
#img_gallery#