Blog

  • Трагічна історія однієї сім’ї

    Трагічна історія однієї сім’ї

    Послідовник Фалуньгун Чжан Тао з провінції Хейлунцзян був замучений до смерті під час ув’язнення. Його дочка Чжан Цзяньхуей була відправлена до жіночої в’язниці м. Харбіна на десять років. Його дружина Яо Цайвей сильно хворіє після численних арештів і ув’язненнь.

    #img_left#Пані Яо Цайвей 58 років. Вона з чоловіком і дітьми жила в маленькому будинку в м. Шуанчен провінції Хейлунцзян. Коли її чоловік втратив роботу на цементному заводі, він почав займатися шкіряним бізнесом.

    Після того, як почалося переслідування Фалуньгун китайською компартією, Яо Цайвей, її чоловік і дочка, які всі є послідовниками Фалуньгун, кілька разів їздили до Пекіна з апеляцією до уряду з приводу незаконних гонінь. Чжан Гофу, начальник департаменту поліції Шунчен і Чжан Тао були родичами. Але незважаючи на це Чжан Гофу розпорядився заарештувати Чжана Тао і його дружину і відправити їх до трудового табору.

    У 2000 р. в музеї м. Харбіна місцева влада проводила виставку фотографій, з ганьбою на Фалуньгун. Яо Цайвей поряд з музеєм роздавала людям листівки про Фалуньгун і розповідала про ситуацію репресій. Її заарештували і доставиои в центр ув’язнення. У центрі вже було поміщено багато послідовників Фалуньгун. У них на очах Яо били ногами в живіт і ображали. Через час її відправили до трудового табору Ваньцзя.

    Чжан Тао зазнавав арештів п’ять разів. Перший раз за мирну апеляцію в Пекіні, його відправили до центру ув’язнення міста Шуанчен. Чжан Гофу прагнув змусити пана Тао підписати заяву з обіцянкою відмовитися від віри у Фалуньгун, але зробити це йому не вдалося. Чжан Гофу перевів його в камеру «суворого контролю», де містилися більшість вбивць та інших злочинців. Там в маленькій камері знаходилося більше тридцяти ув’язнених. Вони спали щільно притискаючись один до одного. Якщо комусь потрібно було перевернутися, він повинен був піднятися, обернутися і втиснутися в існуючий дуже вузький простір плечем. У спекотну літню пору року страждання від духоти і тісноти були нестерпні.

    Потім Чжана Тао перевели на рік у трудовий табір. Одного разу в табір з перевіркою приїхав високопоставлений чиновник міського уряду.

    Його супроводжував Чжан Гоффу. Коли вони проходили повз Тао, Чжан Гофу похвалився чиновникові, що це його родич, чиновник похвалив його за те, що він «ставив свої офіційні обов’язки вище за сімейні стосунки».

    Оскільки вся сім’я Тао неодноразово зазнавала арештів, міліціонери часто спостерігали за їхнім будинком і часом проводили обшуки. Одного разу під час чергового арешту дружини Тао, міліціонери погрозили, що скоро прийдуть і за його дочкою. Для того, щоб захистити свою дочку, взимку 2000 р. Чжан Тао пішов разом із нею з дому. Його дружина Яо Цайвей залишилася удвох із сином. Міліціонери часто проводили обшуки в їхньому будинку вночі. Увірвавшись через вікно, вони перевертали все всередині будинку. У пані Яо Цайвей не було іншого виходу, вона продала будинок і переїхала в інше місце.

    #img_left#У листопаді 2001 р. пан Чжан Тао знову був арештований, і міліція прагнула вибити з нього так зване «визнання». Вони не дозволяли йому спати і користуватися туалетом. Його прикували ланцюгами до металевого стільця на дванадцять діб, від чого його сідниці почали гноїтися. Його ноги розпухнули, і він не міг ходити. Все його тіло боліло.

    Після цього його на п’ять місяців відправили до центру ув’язнення в м. Харбін. В цей час стан його здоров’я погіршав. У березні 2002 р. пан Тао був відправлений до трудового табору Чаньліньцзи м. Харбіна. Після декількох місяців переслідування він став дуже худим. У квітні 2002 р., коли його здоров’я стало зовсім поганим, його звільнили.

    Через дев’ять днів після його звільнення, в їхньому місті міліція поводила чергову облаву на послідовників Фалуньгун і його знову заарештували і відправили до трудового табору Чанліньцзи. Його дружину відправили до трудового табору Ваньцзя, а їхню дочку Чжан Цзяньхуей – на десять років у жіночу в’язницю міста Харбіна.

    Три члени сім’ї були арештовані в один день і відправлені на закінчення до різних місць.

    Оскільки стан Чжан Тао залишався критичним після перенесених ним тортур, його доставили в госпіталь Ваньцзя. Він помер у трудовому таборі Ваньцзя в липні 2002 р. Коли пані Яо Цайвей дізналася про його смерть, вона звернулася в міліцію з вимогою побачити тіло чоловіка. У цьому їй було відмовлено. Тіло Тао кремували.

    Відбувши свій термін, Яо Цайвей повернулася додому. Всі ці страждання привели до того, що у неї стався тромбоз мозку. Її ліва нога і рука втратили чутливість, язик онімів і вона не може розбірливо говорити, її зір сильно погіршав, обличчя спотворилося, а очі не можуть рухатися, і сльози не течуть з них. Її син не витримав усього цього і виїхав працювати за тисячі миль від дому.

  • Ціна олімпійського успіху

    Ціна олімпійського успіху

    #img_left_nostream#Після закінчення Олімпіади в Китаї багато людей було випущено на волю з ув’язнення.

    7 серпня Лі Яолан, яка проживає в м. Тяньцзінь, відправила поштою заяву на проведення акції протесту в одному з трьох визначених для цього в Пекіні  парках. 11 серпня міліція пекінського району Хайдін повернула їй її заяву назад у не розпакованому конверті.

    13 серпня міліція Тяньцзіня заборонила їй виходити з будинку і тим більше йти дивитися олімпійські змагання з футболу, що проходять у цьому місті. Незважаючи на те, що вона не виходила з будинку, її все ж таки забрали у відділення і протримали там ніч. А 14 серпня її відправили до тяньцзиньського центру ув’язнення на 10 діб. Випустили її тільки 24 серпня увечері після закінчення церемонії закриття Олімпіади.

    В центрі ув’язнення їй зачитали причину арешту, яка полягала в тому, що в період з квітня по серпень 2007 р. вона їздила до Пекіна з апеляцією. «Вони заарештували мене через ці торішні події», – виразила своє здивування пані Лі з приводу такої офіційної причини арешту. Один співробітник центру ув’язнення сказав їй: «Як би там не було, тебе потрібно ув’язнити, інакше наша влада турбуватиметься з приводу тебе».

    З джерел усередині Китаю також є інформація про те, що 70-річна апеллянтка У Дяньюань і Ван Сюйін були засуджені на рік виправних робіт в трудовому таборі після того, як вони подали заяви на проведення акцій протесту в Пекіні під час Олімпіади. Апелянт Чен Дашань після подачі заяви був ув’язнений на 9 днів до кінця Олімпіади. Правозахисник Лі Цинчен був ув’язнений в готелі провінції Ганьсу. Правозахисник з провінції Фуцзянь Цзі Сицзун пропав без вісти. Апеллянтка Ван Шисян з провінції Аньхой була арештована в Пекіні, відправлена до свого міста і посаджена під домашній арешт. Таких випадків сталося дуже багато.

    Лі Яолан закликає міжнародне співтовариство звернути увагу на цю проблему. З нею можна зв’язатися за телефоном 13370356865

    Чжао Цзифа. Велика Епоха

  • Пекінська Олімпіада розкриває реальність того, що відбувається в Китаї

    Пекінська Олімпіада розкриває реальність того, що відбувається в Китаї

    За правилами Міжнародного олімпійського комітету, щоб взяти участь в Олімпіаді, гімнасткам повинно бути, щонайменше, 16 років. Правило створили, щоб захистити неповнолітніх, а також щоб гарантувати, що гімнастки, які конкурують, демонструють гімнастичні здібності жінок, а не дітей. Проте вік гімнасток Ксін Хе, Юань Іянг і Шаншан Лі з китайської команди залишається загадкою.

    #img_right#У 2007 р., офіційне ЗМІ Китаю – агентство новин Сіньхуа повідомило, що Ксін Хе було 13 років. Через 9 місяців після цього, коли вона взяла участь в Олімпіаді, їй якимсь чином виявилося 16. Підозру також викликає вік учасниць Юань Іянг і Шаншан Лі. За інформацією, що просочилася раніше, Іянг і Шаншан цього року виповнюэться всього лише 15. Під час своїх виступів на Олімпіаді, вони замаскували свої дитячі обличчя сильним макіяжем. Як написали в Інтернеті деякі китайські користувачі, вони були шоковані таким «лякаючим» гримом.

    Коли в МОК звернулися за роз’ясненнями, офіційні особи комітету відхилилися від відповідальності і прийняли за факт вік китайських гімнасток, вказаний у їхніх паспортах. Американський тренер з гімнастики, вихідець з комуністичної Румунії, заявив: «У авторитарному суспільстві, офіційні документи нічого не означають», маючи на увазі, що підробка паспорта при комуністичному режимі – проста справа.

    Тоді як допінг може бути виявлений, китайська комуністична партія (КПК) підроблює паспорти китайських спортсменів з метою підправити їхній вік – у неї вистачає нахабства піти на що завгодно, аби завоювати золоті медалі. Врешті-решт, це – «на користь народу». Окрім цього, вона використовує китайську молодь, щоб в Інтернеті висміювати встановлений  МОК вік учасників Олімпіади.

    Міжнародна громадськість засудила КПК за невиконання обіцянок, таких як поліпшення ситуації з правами людини і захист свободи слова і друку, які вона дала після отримання права на проведення Олімпійських Ігор. КПК, проте, заявляє, що Китай ніколи не обіцяв змінитися напередодні Олімпіади, а швидше Ігри могли б щось змінити.

    У результаті компартія просто сказала, що «хаос» в Китаї не дозволений. «Хаос» у її словнику має особливе значення. Ось підказка: КПК може підписати будь-яку угоду, але може її не дотримувати; дати будь-яку обіцянку, але не стримати її. КПК може спотворити все що завгодно, назвавши це «китайською особливістю». Олімпійські Ігри – не виняток.

    Ніяких протестів у спеціально відведених «зонах для протесту». Теж саме відбулося і з місцями проведення змагань. «Продано понад сім мільйонів квитків», – оголосив оргкомітет Олімпіади в Пекіні. Насправді, безліч місць були пустими. Влада Китаю також призналася в організації фальшивої аудиторії, одягненої в уніформу і виконуючої роль групи підтримки. Груп підтримки з іноземців під час Олімпіади ми не побачили – їм не вдалося дістати квитки. Пересічним китайцям також було складно дістати квитки. У країні 1,3 мільярда чоловік, а ми не можемо заповнити місця в спортивних залах!

    Олімпійські Ігри стали причиною того, що під час їх проведення пекінський уряд видворив із столиці мільйони апелянтів, фермерів, робочих-мігрантів, щоб уникнути можливого конфузу. У міжнародному співтоваристві міліція служать людям – в Китаї вже багато років апелянти страждають від рук міліціонерів, які їх б’ють, катують електричними палицями і кидають у в’язниці.

    Скільки грошей було витрачено на проведення Олімпіади в Пекіні, включаючи проведення естафети Олімпійського вогню, церемонію відкриття і закриття? Будучи монополістом у всіх сферах ділової діяльності, уряд може витратити стільки грошей, скільки забажає. Економічна ж вигода для країни від проведення Олімпіади компартію не хвилює. Така природа КПК.

    У травні 2008 р. китайський президент Ху Цзінтао відвідав Японію. Японська дитина запитала його: «Чому ви захотіли стати президентом?» Ху відповів: «Я не хотів стати президентом. Це китайський народ вибрав мене в президенти». Така зухвала брехня викликає захоплення у членів партії, але у міжнародного суспільства – нічого, окрім обурення.

    Чень Покун. Радіо Вільна Азія

  • У Тибеті сталося 3 землетруси

    У Тибеті сталося 3 землетруси

    #img_left_nostream#Три землетруси, найсильніший з яких силою 6,8 балів, сталися у повіті Тадум на заході Тибетського автономного району 25 і 26 серпня, повідомило агентство Сіньхуа з посиланням на сейсмічну станцію КНР.

    Землетруси сталися 25 серпня о 21.22 за пекінським часом – силою 6,8 балів, о 21.39 – силою 5.2 бали і 26 серпня о 3.13 – силою 5.0 балів за шкалою Ріхтера.

    Епіцентр найсильнішого поштовху знаходився на глибині 10 км. Район землетрусів розташований на висоті 5,5 км. над рівнем моря, густота населення там дуже маленька.

    Інформація про загиблих і поранених, а також про руйнування не надходила.

  • Сотні тисяч чоловік постраждали від землетрусів у провінції Юньнань

    Сотні тисяч чоловік постраждали від землетрусів у провінції Юньнань

    #img_left_nostream#Згідно з даними управління внутрішніх справ провінції Юньнань, від нещодавніх землетрусів загинуло 5 чоловік, 127 чоловік поранені, всього постраждало 460 тис. чоловік. Про це повідомив сайт агентства China News.

    За офіційними даними на 18 годину 25 серпня, прямий збиток від 3-х землетрусів, що сталися в провінції 20 і 21 серпня, складає 112,5 млн доларів США.

    У 70-ти селах 8-ми повітів постраждало 460 тис. чоловік, зруйновано 18 740 селянських будинків, евакуйовано близько 140 тис. чоловік.

    Місцева влада направила потерпілим 15 тис. наметів. Для ліквідації наслідків землетрусу виділено 2,5 млн доларів, а також 11,4 млн доларів планується виділити для забезпечення життя постраждалих людей.

  • На закритті Олімпіади довелося розганяти хмари

    На закритті Олімпіади довелося розганяти хмари

    #img_left_nostream#Як і на церемонії відкриття, організаторам Олімпіади в Пекіні довелося вжити заходів для забезпечення гарної погоди під час фінальної сцени закриття Ігор.

    За даними пекінської метеостанції, приблизно за 6 годин до початку церемонії закриття Олімпіади у напрямку столиці з району Внутрішньої Монголії та провінції Хебей почали рухатися грозові хмари. При цьому вологість у Пекіні також дуже підвищилася і була набагато вищою, ніж у день відкриття Ігор.

    Щоб забезпечити гарну погоду під час церемонії закриття Ігор, 8 літаків розпилювали над містом спеціальні реактиви, а також із Пекіна, Хебею і Тянцзіна було запущено 241 метео-ракету, передає агенство Сіньхуа.

    Нагадаємо, що під час церемонії відкриття Олімпіади в Пекіні була проведена найбільша в історії операція контролю погоди, в процесі якої для розгону хмар було запущено з 21 точки більше тисячі метео-ракет.

  • Тиждень моди MasterCard Luxury Week у Гонконзі: Колекція Paul & Shark

    Тиждень моди MasterCard Luxury Week у Гонконзі: Колекція Paul & Shark

    Із 26 по 30 серпня в Гонконзі пройде Тиждень моди MasterCard Luxury Week Hong Kong, який проспонсує компанія Mastercard. Протягом 5 днів демонструватимуться останні колекції розкішного одягу 14 провідних світових брендів.

    На третій день тижня моди MasterCard Luxury Week, що проходив в Гонконзі, була представлена колекція Paul & Shark сезону "Осінь/зима 2009".

    #img_gallery#

  • Фільм ‘Гарі Поттер і Принц-напівкровка’ йде на кіноекранах України. Фотоогляд

    Фільм ‘Гарі Поттер і Принц-напівкровка’ йде на кіноекранах України. Фотоогляд

    Продовження пригод юних магів режисер Девід Йейтс представив глядачам 19 листопада 2008 року, в Україні фільм "Гарі Поттер і Принц-напівкровка" (Harry Potter and the Half-Blood Prince) вже демонструється на екранах кінотеатрів.

    До того, як Девід Йейтс був офіційно вибраний режисером, багато хто (у тому числі і режисери попередніх частин фільму) пропонував свої кандидатури. Режисер першого і другого фільмів про Гарі Поттера Кріс Коламбус заявив, що повернеться тільки у тому випадку, якщо ролі тріо головних героїв гратимуть ті ж актори, що й раніше. Звіт, що послідував незабаром, затвердив старий склад акторів, проте ніяких коментарів з приводу вибору Девіда Йейтса як режисера з боку Коламбуса не пролунало. Альфонсо Куарон, режисер третього фільму, заявив, що не проти був би повернутися.

    Режисер четвертого фільму (Майк Ньюйел) відхилив пропозицію про свою участь у роботі над фільмом. На режисера також пропонувалися: Тері Гільям, Метью Воугн і М. Найт Шьямалан, але з різних причин вони не погодилися на участь в зйомках. Як результат, у травні 2007 року Девід Йейтс був вибраний режисером. Це другий режисер, що працює над двома розділами фільму послідовно (першим був Коламбус).

    Сюжет

    Міністерство магії отримує поразку за поразкою у битвах з Волан-де-Мортом. Навіть маги страждають від другої війни — щодня відбуваються катастрофи, причини яких нікому не відомі. Але і під час війн життя продовжується. Гарі, Рон і Герміона, як і всі шістнадцятилітні, вчаться, ходять на вечірки і закохуються.

    Проте небезпека усе ближче. Не дивлячись на всі зусилля Дамблдора, покладені на захист школи, у Хогвартсі відбуваються дуже дивні події. Провалля пам’яті цього разу відкриє Гарі найбільшу таємницю Темного Лорда, і, заради того, щоб перемогти, Гарі вимушений пожертвувати найдорожчим… На чий бік у цій війні стане загадковий Принц-напівкровка?

    У ролях:

    Том Фелтон, Деніел Редкліфф, Ема Уотсон, Джим Бродбент, Руперт Грінт.

    #img_gallery#

  • У Китаї на хімічному заводі стався вибух. Є загиблі та поранені

    У Китаї на хімічному заводі стався вибух. Є загиблі та поранені

    #img_left_nostream#Близько 6 години ранку 26 серпня на хімічному заводі, розташованому на півдні Китаю в м. Ічжоу Гуансі-Чжуанського автономного району стався вибух. За станом на 12 годину 26 серпня відомо, що 4 людини загинули, 44 – поранено, ще з 17-ма людьми поки неможливо зв’язатися, повідомило агентство Сіньхуа.

    У цеху, в якому стався вибух, зберігався метиловий спирт та інша хімічна сировина. На момент вибуху в цеху працювало більше 30-ти чоловік.

    За словами свідків, зараз полум’я і густий дим охопили всю територію заводу. О 12.55 за пекінським часом пожежники, які працюють на місці події, повідомили, що вибухи на заводі все ще тривають, в повітря разом з димом розпилюється велика кількість аміаку, формальдегіду й інших отруйних хімічних речовин.

    У радіусі 3-х км. від заводу евакуйовано понад 10 тис. чоловік.

    Місцеві жителі розповідають, що вибух був таким сильним, що вони подумали, що почався землетрус. Багато хто з них зараз виїжджає подалі на десятки кілометрів від заводу, побоюючись отруєння димом.

    Завод виробляє ацетилен, етилен, оцтову кислоту, метиловий і полівініловий спирт. На території заводу проживають понад 6 тисяч робітників заводу та їх рідні.

    Про причини вибуху не повідомляється.

    #img_center_nostream#

  • Бережіть себе, китайські гімнастки!

    Бережіть себе, китайські гімнастки!

    #img_left_nostream#На Олімпійських іграх у Пекіні китайські гімнастки виграли перше в історії «золото» в командних змаганнях і ще декілька медалей в індивідуальних змаганнях. Для них це, мабуть, дуже радісний момент. Проте я завжди відчував занепокоєння за цих юних дівчаток.

    Коли під час кваліфікаційних змагань 10 серпня Хе Кесінь упала з брусів, я сказав про себе: «Бідна дівчинка!». В пам’яті виринули спогади.

    Кілька років тому я відвідав спортивний центр у Фуцзяні, де спостерігав за тренуванням дівчат-гімнасток. Старшим із них було 11 років, молодшим – 7 років. Вони прибули з різних повітів і міст усього Китаю. Бачачи їхні усміхнені обличчя під час тренувань, я думав, що тренування приносять їм щастя; бачачи, наскільки слухняно вони виконують вказівки тренера, я вважав, що вони дуже дисципліновані; бачачи піт на їхніх щоках, я вважав, що вони дуже старанні.

    Під час перерви я підійшов до маленької дівчинки. Тренер сердито глянула на неї, і вона швидко відійшла. Хоча вона мені усміхнулася, я побачив біль в її очах.

    Давній друг, який супроводжував мене, колишній голова провінціального спортивного комітету, сказав мені: «Тренування ще не закінчене – їм не можна говорити». Чи правильно це? Я почав хвилюватися за цих дівчаток.

    Опівдні я обідав із другом на спортивній базі і запитав, чи можна мені поговорити з однією із цих дівчаток. Він відповів, що, звичайно, можна, але у мене не буде права писати про це статті або щось розголошувати. Я посміхнувся.

    Тренер підкликала маленьку дівчинку, яка сіла напроти мене. Я запитав: «Скільки тобі років?» Вона сказала: «Мені вісім років».

    – Звідки ти?

    – Із Сяменя.

    – Чи багато труднощів завдають тренування?

    – Боротися в ім’я слави країни – це не трудність.

    Сказавши це, дівчинка покосилася у бік тренера. Я запитав, чи тужить вона за домом, і вона відповіла: «Я не тужу за домівкою. Я подолаю труднощі, тренуватимуся, щоб захищати честь країни».

    Сказавши це, вона знову глянула у бік тренера. Коли вона побачила, що тренер мовчить, більш тихим голосом вона промовила: «Я тужу за мамою, татом, за бабусею і дідусем теж».

    Тренер пильно глянула на неї, і вона відразу ж змінила сказане: «Дядечку, я лише трохи за ними тужу, а зараз і зовсім не тужу».

    – Ти дійсно за ними не тужиш?

    – Я не тужу за ними.

    – Справді?

    – Я лише трохи тужу.

    Я побачив її страх, коли вона дивилася на тренера. Я пильно глянув на тренера, і вона відвела свій погляд від дівчинки. Я сказав: «Покажи мені свої руки». Вона злякалася і швидко забрала руки за спину.

    Мій друг сказав: «Покажи їх йому». Я не міг повірити, що це руки маленької дівчинки! Мозолі на них були грубіші, ніж у мене, коли я працював у селі. І це руки дитини? Крихітні долоньки були покриті тріщинами з голим м’ясом. На них також можна було побачити кров, що запеклася. Біль пронизав моє серце, коли я тримав руки дівчинки.

    Я глянув на друга і запитав: «Руки твоєї дитини виглядають так само?». Він відповів: «Ти дуже наївний! Усі гімнастки так тренуються».

    Я сказав жорсткіше: «Окрім того, що вона поводилася, як робот, говорячи про «боротьбу в ім’я слави країни», крім того, що вона назвала мене «дядечком», що ще зі сказаного нею було правдою? Чи може бути правдою, що вона не тужить за домом, мамою і татом? Країна має бути відповідальною за їхній розвиток, хіба всю відповідальність за країну треба перекласти на ці крихітні плечі? Вони ще діти! Їх треба відправити додому і в школу!»

    Мій друг промявлив: «Не створюй мені тут проблем! Пішли!» Він відвів мене за руку. Тренер знизила плечима і похитала головою, вдаючи, що нічого не зрозуміла.

    Дорогою назад я взнав кілька основних правил із реалій гімнастики: протягом півроку, за винятком особливих обставин, діти не мають права їздити додому, а батькам не дозволяється їх відвідувати на базі. Три дні після операції на апендицит гімнастка повинна повертатися до тренувань. На час змагань у дівчаток немає іншого вибору, як приймати лікарські препарати, щоб змінити свій біологічний ритм і відкласти менструації.

    Я сказав другові: «Ти фашист». Він пояснив мені: «Драконівська система тренувань була введена в нашій країні в 1963 р. У 1964 р. національний спортивний комітет видав указ працювати згідно з драконівськими заходами тренувань, розробленими японським тренером Дайматсу Хіробумі. За стільки років ось чого ми добилися».

    Дотримуючись даного слова, до цього я ніколи не розповідав про систему тренувань гімнасток у нашому спортивному центрі. Сподіваюся, батьки або бабусі й дідусі заберуть дівчаток додому якнайскоріше, щоб вони могли вести нормальне життя.

    Згідно зі статистикою:

    1. Рівень гімнастики у Фуцзяні – найнижчий у країні;

    2. У Китаї спортивною гімнастикою займаються 100 000 чоловік, і лише 200 з них уважаються «елітними» спортсменами, що становить усього 0,2 відсотка;

    3. Навіть якщо б Китай виграв 10 золотих медалей із гімнастики, це б стосувалося всього лише 0,01 наших гімнасток.

    Я не хочу робити великих висновків, що дає ця статистика, але Фуцзянь – не головна «зона лиха» китайського гімнастичного співтовариства. Більшість із цих «зон лиха» розташовані в Пекіні, Гуанчжоу, Хенані, Хуані та Гуансі. Коли розкриється більше статистичних даних, батьки будуть шоковані.

    Існує старовинне китайське прислів’я, яке застосовне до збірної Китаю з гімнастики: «Репутація генерала побудована на жертві в десятки тисяч солдатів».

    Коли китайські дівчата вперше в історії виграли «золото» в командних змаганнях, і коли Чень Фей виграв своє перше «золото» у вільних вправах, або Хе Кесінь зібралася і завоювала золоту медаль на паралельних брусах, моя печаль була сильніша, ніж радість.