Представляємо Вашій увазі колекції жіночого одягу весна/літо 2008 від італійського дизайнера Gianni Calignano і ліванського дизайнера Mahfouz, представлені 29 січня на показі мод у Римі.
#img_gallery#
Представляємо Вашій увазі колекції жіночого одягу весна/літо 2008 від італійського дизайнера Gianni Calignano і ліванського дизайнера Mahfouz, представлені 29 січня на показі мод у Римі.
#img_gallery#
Минулого тижня міф про єдність президента і прем`єра зліз, мов шкаралупа з писанки. Віктор Ющенко показав «жовту картку» урядові за високу інфляцію, а Юлія Тимошенко разом з Андрієм Портновим відчайдушно боролася за контроль над Фондом держмайна. Країна так і не побачила президентську редакцію Конституції, а БЮТ і Партія регіонів свої варіанти Основного Закону обіцяють подати після травневих свят.
Президент не став подавати власний проект нової Конституції, прикрившись раптово-хворим спікером Арсенієм Яценюком. Проте «дипломатична нежить» голови парламенту навряд чи може приховати деяку розгубленість Банкової. Хвацько виписуючи параметри накачування конституційних м`язів голови держави президентські соратники опинилися в цугцвангу: Конституційний Суд ухвалив, що на нинішньому етапі без законодавців процес реформування Основного Закону не обійдеться, а посилення президентських повноважень через сесійний зал не пройде. Доведеться Ющенку тримати паузу як доброму акторові.
Представникам БЮТ і Партії регіонів наслідувати президента ні до чого, вони готуються після відновлення роботи Верховної Ради вразити громадськість своїми конституційними проектами. Єдина надія Банкової на те, що владні прагнення Віктора Януковича і Юлії Тимошенко не дадуть їм змоги домовитися. Утім, «сердечники» і «регіонали» вже демонстрували, що задля удару по Ющенку вони готові на різноманітні компроміси. Та й соціологія показує, що в країні є дві згадані політичні сили, лідерів яких підтримує близько чверті виборців кожного. А ось президентові Ющенку давно вже не вдається наблизитися до показників популярності колишнього і діючого прем`єрів.
Але Віктору Андрійовичу не з руки складати руки – становище зобов`язує діяти активно. Можливо, тому щоквартальну прес-конференцію Ющенко багато в чому присвятив жорсткій критиці економічної політики і конституційних намірів Юлії Тимошенко. Урядові глава держави показав «жовту картку» за високі показники інфляції. Схоже, наш президент вельми проникся підготовкою України до Євро-2012, тому невимушено вдається до футбольної термінології. Ющенко також спробував розкрити очі пресі на суть парламентської республіки, зазначивши, що це – республіка прем`єр-міністра. Неозброєним оком видно, як бракує Віктору Андрійовичеві можливості відправити уряд Тимошенко у відставку. Здавалося б, створення «Єдиного Центру» дозволяє порушити питання про відповідальність уряду з надією набрати 226 депутатських голосів за вотум недовіри. Але в такому разі сам Ющенко одержить з легкої руки Тимошенко, яка оперативно реагує на зміну політичної обстановки, ярлик «вбивці коаліції», з яким важко розраховувати на ефективне продовження політичної кар`єри.
Схоже, на Банковій поки що роблять ставку на іншу двоходівку. З одного боку, соратники Віктора Андрійовича по Майдану переконують країну і світ, що заплановане альянсом БЮТ і Партії регіонів урізання президентських повноважень може загрожувати суверенітету країни. З іншого – представники «НУНС» шантажують БЮТ розпадом коаліції у разі, якщо «серцева» фракція з обачливим цинізмом підтримає створення парламентської комісії для розгляду конституційних змін. Одразу кілька бютівців після скасування засідання Національної конституційної ради констатували її смерть і закликали перенести обговорення реформування Основного Закону до парламентських стін. Юлія Тимошенко, зазначимо, не осмикнула соратників.
Куди цікавішими виявилися дії прем`єра на Страсну п`ятницю, коли озброєна рішенням суду Тимошенко прибула до Фонду держмайна представляти виконуючого обов`язки голови Андрія Портнова. Юлія Володимирівна своїми діями не просто показала зацікавленість у приватизації стратегічних об`єктів, а й натякнула президентові, що судова влада в нашій країні часто грає на боці сильного. Схоже, Валентину Семенюк-Самсоненко від ганебного вигнання з робочого місця врятувала тільки вчасно надана президентом охорона. Останній соціаліст у системі влади звинуватила прем`єра в спробі рейдерського захоплення Фонду держмайна і прагненні за всяку ціну дістати кошти для виконання передвиборчих обіцянок. До речі, приватизаційні плани уряду і Віктор Ющенко порівняв під час підсумкової прес-конференції з розпродажем у столичному універмазі. Наступальний порив дуету Тимошенко – Портнов спробувала опротестувати Генеральна прокуратура, але її протести в уряді проігнорували, пообіцявши натомість зібрати підписи за відставку Олександра Медведька з посади Генпрокурора.
У сухому залишку пристрастей за приватизацією – збереження печатки за старим головою Фонду, переведення валютних і гривневих рахунків у Держказначействі на ім`я виконуючого обов`язки голови і прем`єрське доручення Портнову не виконувати президентські укази, спрямовані на обмеження приватизації. 29 квітня Юлія Володимирівна збирає регіональних керівників ФДМ, пригрозивши звільненням тим, хто не з`явиться.
Видно, у владі починається війна нервів. Зрозуміло, що Тимошенко сьогодні мусить продати Одеський припортовий завод, щоб швидше залатати дірки в Державному бюджеті, який під тиском соціальних виплат перетворюється на “охримову свитку”. Тому прем`єр діє з чималим натиском, не звертаючи уваги на свої давнішні обіцянки змінити бюджет-2008 1 березня і ухвалити незабутню програму уряду «Український прорив для людей, а не політиків». Не забула лідер БЮТ пообіцяти своєму давньому заклятому другові Віктору Ющенку «червону картку» за його політичні дії.
По суті Юлія Володимирівна вирішує не тільки фінансово-економічну, а й політичну задачу: енергійно-замашними діями вона намагається спровокувати голову держави на незаконну спробу свого звільнення, після якої можна відкрито починати боротьбу за розширення електорального поля, яке досі у Тимошенко і Ющенка багато в чому одне на двох. Дивує, що відома холоднокровністю і обачністю Тимошенко починає бойові дії одразу на трьох фронтах: встановлення контролю над ФДМ, зміна Конституції і боротьба за владу в Києві. Передбачити наслідки цієї запеклої сутички буде вкрай складно, так само як і вирахувати напрям головного удару.
Віктор Ющенко встиг пообіцяти, що ні під яким соусом не підпише закон про проведення виборів мера Києва в два тури, назвавши його політичною технологією. Леоніду Черновецькому після такої президентської заяви саме пити шампанське, хоч би ковток. Утім, столичні вибори вже встановили своєрідний рекорд: боротися за посаду київського мера будуть 79 претендентів. Час видавати спеціальний довідник для виборців «Хто є хто серед претендентів на крісло Черновецького». Один з найпослідовніших і цілеспрямованих опонентів Леоніда Михайловича, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, не приховує, що вибори 25 травня можуть стати перехідними. Колишній польовий командир Майдану вважає головним сколупнути діючого міського голову, після чого вже можна й розбиратися, хто найбільш гідний права управляти Києвом. Отже спокійного життя столичним жителям ніхто не обіцяє.
Утім, не тільки в столиці барометр показує бурю. Україна занурюється в політичну кризу, з якої можливі тільки два виходи, здатних якщо не вирішити проблему, то зняти її гостроту. Це проведення конституційної реформи, або дострокові парламентські й президентські вибори. На жаль, в українській еліті немає і не передбачається консенсусу щодо шляхів виходу з кризи, тому передбачити, яка антикризова конфігурація буде вибрана, не візьметься, мабуть, ніхто.
Вирушаючи на Борнео, третій за величиною острів світу, турист очікує чогось несподіваного. Це місце багате на легенди про мисливців за скальпами та небачених створінь, що підкрадаються вночі.
Дивне свято урожаю
#img_left#Моє захоплення від прибуття до Коти, столицю малазійського штату Сабах, доповнила знаменна подія року – свято урожаю, яке також відоме під назвою Тадау Кааматан. Це основне свято кадазан-дузун -корінних жителів району, що живуть із вирощування рису. Свято, яке триває протягом місяця, присвячене Бамбарайан, згідно з віруванням племен дузун, це дух, що втілює кожну частинку рисового поля.
Схоже на карнавал свято приваблює тисячі людей великою кількістю міцного напою «туак» (рисове вино), яке ніколи не закінчується. Гуляючи Кота Кінабалу, процвітаючим курортним містечком, населення якого становить більше 350 000 чоловік, розташованим на березі Південно-китайського моря, я був одурманений, здавалося б, нескінченною вечіркою. Побувавши на ринках просто неба, де смажать бананові чіпси, а поруч на грилі шкварчать свіжі кальмари, закохатися в Кота Кінабалу було просто неважко.
Але безтурботність цього моменту розтанула, коли я ввійшов до місцевого Бюро туристичної інформації і службовка передала мені аркуш із таким змістом: «Перегони азіатських биків – Королівський кінний спортивний клуб Сабаха». Зацікавлений місцевою пригодою, я, не роздумуючи, відправився на іподром, розташований на околиці міста. Заснований у 1898 р. клуб кінного спорту, що став улюбленим місцем небайдужих до кінських перегонів, осліпляв своїм розмахом, який властивий тільки Кота Кінабалу. Біля входу на бігову доріжку я побачив хлопця і літнього чоловіка в національних костюмах верхи на конях, прикрашених яскравою багатокольоровою шовковою матерією. Але цього разу моя увага була прикута до азіатських буйволів. Рідкісне змагання за участю азіатських буйволів, що проводиться раз на рік, присвячене в’ючним тваринам, яких поганяє батогом селянин на рисових полях Сабаха і не тільки.
І раптом я побачив його в загоні – сильного, стійкого азіатського бика із номером 16, що був просто намальований на його задній частині.
"Його звуть Компан Джайя", – оголосив власник Енсік Ейчжей Елін Сінкір, відомий в окрузі як пан Елін.
«Кампан» перекладається з малайської мови як «маленький барабан», а «джая» означає «успіх». Або, як я не зовсім точно переклав, Кампан Джая – це «барабанний бій грошей».
«Він швидкий і неодмінно стане одним із лідерів», – заявив пан Елін.
Усіма поважаний фермер із сусідньої общини Кота Балу пан Елін – власник чотирьох гектарів рисових чеків. Для нього сильний, швидкий буйвіл не просто тимчасова примха. Хороший буйвіл, що просувається в’язкими рисовими чеками, набагато кращий за будь-який трактор і може стати вирішальним чинником між урожайним роком і фінансовим крахом.
Але цього дня водяний буйвіл пана Еліна – це можливість забезпечити себе гарною репутацією до наступного змагання та отримати нагороду розміром одна тисяча малазійських рінггіт ( 291,97 доларів), яку отримає володар найшвидшої тварини.
На старт… увага… руш!
#img_left#Перейнявши від пана Еліна впевненість у його буйволі Компан Джайя, я поставив два рінггіти на номер 16 у дев’ятому забігу. На полі із шістнадцятьма учасниками буйвіл пана Еліна був безперечним фаворитом на перемогу, попри жорстку конкуренцію з торішнім переможцем Лакі Лакі під номером 13.
У міру наближення забігу я уважно дивився, як буйволів виводили на сльотаву брудну доріжку після грозового шторму, що обрушився рано вранці того ж дня. У важкому вологому повітрі повисла напруга. Промоклі від дощу, в основному, чоловіки, що зайняли місця на відкритій трибуні, звернули свій погляд на пересувний бар’єр на старті, сподіваючись мигцем побачити своїх улюблених тварин до того, як вони зірвуться з місця. На відміну від них, наїзники, що, ризикуючи життям, сидять верхи на приземкуватих буйволах, здавалися невимушеними й керували водними буйволами вагою 882 фунти так, неначе добре оплачувані жокеї гордо сидять в сідлі чистокровних скакунів вартістю мільйон доларів на перегонах Кентуккі Дербі.
Як тільки почалася гонка завдовжки півмилі, буйволи кинулися з місця. На початку відбувалася вперта боротьба: буйвіл пана Еліна нестримно рвався до перемоги, але незабаром гонка обернулася розчаруванням, коли Пітас Бару (названий на честь внутрішнього району Сабаха), який подавав мало надій на перемогу, вирвався вперед і зайняв перше місце. Кампан Джайя перетнув фінішну межу майже врівень із Пітас Бару, але, на жаль, став другим.
Після перегонів я підійшов до пана Еліна, не розчарованого від поразки, а навпаки, надзвичайно гордого своїм виграшем. Можливо, нагорода розміром 800 рінггітів (233,57 доларів), яку він отримав за друге місце, пом’якшила гіркоту поразки. Крім того, мені здалося, що він просто отримує задоволення, спостерігаючи за Компан Джайя, що здобув визнання своєї майстерності за межами рисових чеків.
«Я ж казав», – зрадів пан Елін. – «Я казав, що він займе призове місце».
Широко усміхаючись, він додав: «Другий цього року, але в наступному обов’язково буде першим».
Покидаючи спортивний клуб, я ще раз задумався про тварин, яких використовують на рисових чеках Борнео, і про те, що в такій віддаленій частині світу другом людини став не собака, а буйвіл.
Автор Вес Ляфортюн – редактор сайту worldtrekker.ca
#img_right#Рівз не одна має таку думку. Багато чиновників і лідерів общин району Детройта були раді приїзду такого унікального й вражаючого китайського культурного шоу.
Лідер міської ліги Детройта професор Максин Пауел заявив, що Гала-концерт може допомогти жителям Детройта краще ознайомитися з азіатською культурою чудовим способом – через музику й танець.
«Барвисто й прекрасно, не впевнений, що коли-небудь у своєму житті до цього мав змогу бачити таку різноманітність кольорів!» – вигукнув Метт Кері, директор по маркетингу DPTV (Громадське телебачення Детройта) і Громадського радіо Детройта, 90.9 FM.
«Я також дізнався про переслідування Фалуньгун і про комуністичну партію. Я раніше вважав, що китайці згодні з цим. Я не мав уявлення, що вони відчувають насправді».
Альберт Філдс – координатор особливих проектів при кабінеті мера Детройта Квейм Кілпатрікса – сказав, що він дуже радий, що відвідав концерт:
«Він був дуже барвистим і чаруючим», – відзначив він. «Я вважаю, що це шоу дає можливість багатьом із нас ознайомитися з культурою, про яку ми мало що знали, і побачити аспекти цієї культури, про які ми не мали уявлення».
«Мені дуже сподобалося!», – каже Джордж, уродженець Шанхаю, що проживає зараз у Клівленді. «Мені сподобалися всі номери концерту, і я відчув, що вони дійсно відображають китайську культуру».
«Гала-концерт дає нам змогу побачити різні грані Китаю, дізнатися про те, що відбувалося в минулому і що відбувається зараз», – пояснив Деррік Міллер. «Я відчув, що це шоу сприяє нашому розумінню китайської культури».
Деякі люди вважають, що Гала-концерт – культурна подія, яку не можна пропустити, тому поділилися своїми враженнями з іншими.
Лєнае Шиверс – президент китайського клубу при школі іноземних мов у Детройті – надала можливість відвідати Гала-концерт у Detroit Opera House 12 студентам. За її словами, всім студентам сподобалося шоу. Шиверс цікавиться китайською культурою впродовж багатьох років, а її дочка вивчає китайську мову в школі. «Через цей концерт я дуже добре зрозуміла, які труднощі доводиться долати людям у Китаї», – відзначила вона. «Я відчула, що шоу подане щоякнайкраще: воно проливає світло не лише на китайську культуру, але і дає зрозуміти, що там відбувається зараз».
Існує ще безліч шансів насолодитися чарами Гала-концерту, присвяченого китайському Новому рокові. Після концерту в Детройті група «Божественне мистецтво» 24 січня виступила в Мінеаполісі, потім дала три концерти 25 і 26 січня в Чикаго. Гала-концерт також пройшов у Сан-Франциско 23-26 січня.
«Велика Епоха» є спонсором Гала-концерту.
Тайбей. Китайський борець за права людини пан У Ялінь, який нині шукає політичного притулку на Тайвані, визнав безперечним той факт, що більше половини китайського населення читало книгу «Дев’ять коментарів про комуністичну партію».
#img_left#У – один із останніх активістів після Хао Фенцзюня і Цзя Цзя, тих людей, які відкрито підтвердили стрімку та широку хвилю виходу китайців із компартії Китаю (КПК) та її комсомольської й піонерської організації.
У Ялінь прочитав «Дев’ять коментарів» у жовтні 2007 р. за два дні. Прочитавши книгу, він попросив ще три книги, щоб розповсюдити їх серед своїх друзів.
Глава про 30 мільйонів чоловік, померлих від голоду, болем відгукнулася в його серці. Він прокоментував це так: «Ця інформація ретельно приховається в Китаї. Мені тоді було тільки два роки. Літні люди в моєму рідному місті говорили, що цей голодомор, на рахунку якого смерть 30 мільйонів чоловік, був дійсно штучно спричинений людьми, а не стихійними лихами, як повідомляється в пропаганді компартії».
Прочитавши книгу, У зрозумів, що всі дані, наведені в «Дев’яти коментарях», є історичними фактами. І тоді він вирішив розмножити її та розповсюдити серед друзів одну за іншою в кожній провінції по всьому Китаю.
У процесі розповсюдження «Дев’яти коментарів» він виявив, що більше половини його друзів і знайомих уже прочитали цю книгу. Майже кожен чув про неї, деякі прочитали цю книгу два роки тому.
У провадив далі: "Наскільки я знаю, «Дев’ять коментарів» зараз широко розповсюджуються не лише серед простих людей, але також і серед багатьох членів комуністичної партії. І сьогодні я впевнено можу сказати: більше половини населення Китаю прочитало цю книгу. Крім того, люди, які прочитали її, коментують прочитане так: «Все, що в ній написане – правда».
У також відзначив, що «Дев’ять коментарів» відкрито розповсюджуються за кордоном, але в материковому Китаї, ця книга дуже дорогоцінна, оскільки дуже важко отримати копію.
11 листопада 2007 року У отримав повідомлення від друга про те, що члени муніципального партійного комітету Бачжун провінції Сичуань планують засудити його до трьох років позбавлення волі за розповсюдження «Дев’яти коментарів». У мав бути притягнутий до суду за трьома різними звинуваченнями, включаючи «розповсюдження «Дев’яти коментарів», «формування антикитайського угрупування» і «порушення громадського порядку Пекіна».
Як тільки У Ялінь дізнався, що йому загрожує небезпека, він вирішив покинути країну, тим паче, що звинувачення, сфабрикованого КПК, було б достатньо для винесення вироку суду. За такі дії суд може засудити людину до позбавлення волі в трудовому таборі строком на три роки.
У Ялінь, що до того вже провів дев’ять років у в’язниці, розумів це дуже добре. Не кажучи нікому з друзів, він утік у Шеньчжень. Там він приєднався до групи туристів, що прямувала до Таїланду.
У Ялінь розкрив таємницю, як йому вдалося втекти з Китаю: він підготував собі паспорт ще рік тому. Потерпаючи від переслідувань китайського комуністичного режиму, він був готовий до втечі з Китаю будь-якої миті.
Прибувши на Тайвань 28 грудня, він отримав повідомлення від свого друга про те, що влада провінції Сичуань видала ордер на його арешт як злочинця, що перебуває на волі. Якби У повернувся до Китаю, він був би засуджений до трьох років позбавлення волі за звинуваченнями, що не мають доказів.
Він також додав: «Багато хто вступив у партію не через відданість її ідеалам, а заради особистих вигод, таких як отримання влади та грошей. Я можу впевнено сказати, якби компартія існувала в демократичній країні, то її не підтримав би ніхто, тому що вона дійсно заплямувала себе численними злочинами».
Китайський комуністичний режим заявив про так званий "мирний економічний ріст». Багато хто зараз думає, що китайська комуністична партія змінилася на краще і що режимові потрібно дати ще трохи часу, щоб досягти помітнішого поліпшення. У з цим не погоджується.
Він каже: «Це доведено знову і знову, що після кількох десятиліть реформ у Китаї, економічні поліпшення помітні, проте, ті, хто дійсно отримує вигоду від цього росту, становлять лише малий відсоток від усіх, хто включений до партії. Більшість простих людей живуть убого та бідно.
Курс китайського юаня підвищився відносно долара США, проте КПК використовувала ці гроші, щоб купити зброю та використовувати її для загрози та планування нападу на Тайвань і навіть Америку. Не сподівайтеся, що КПК коли-небудь буде мирною. Ми повинні якнайскоріше позбутися цього режиму».
[1] Хао Фенцзюнь – колишній міліціонер Офісу 610, Бюро державної безпеки Тяньцзіня. Він звернувся за політичним притулком в Австралії після того, як втік із Китаю в лютому 2005 року. Він залишив свою роботу, тому що більше не хотів бути причетним до переслідування Фалуньгун та інших релігійних груп. Надихнутий недавніми подіями, пов’язаними з «Дев’ятьма коментарями про комуністичну партію» і Чень Юнлінем, Хао вирішив вийти вперед і розповісти громадськості правду.
[2] Цзя Цзя – колишній генеральний секретар Асоціації вчених і технологічних експертів провінції Шаньсі. Він покинув свою групу туристів на Тайвані 30 жовтня 2006 року та публічно оголосив про свій вихід із китайської компартії (КПК).
Представляємо Вашій увазі колекції жіночого одягу весна/літо 2008 від ліванського дизайнера Тони Уорд (Tony Ward’s), представлені 31 січня на показі мод у Римі.
#img_gallery#
#img_left_nostream#Недавно в м. Шеньян приїжджали кореспонденти англійського телебачення, які побували вдома у двох вкладників «Ілішен», зробили знімки і взяли у них матеріали.
Наближається свято – традиційний китайський Новий рік, а влада провінції Ляонін досі не вжила ніяких заходів для вирішення питання обдурених вкладників збанкрутілої компанії «Ілішен».
29 січня один вкладник «Ілішен» з м. Шеньян розповів кореспондентові, що у нього є друг, який працює в партійному комітеті провінції Ляонін. Цей друг йому розповів, що провінційний партком без всяких пояснень із зарплати за грудень у всіх державних службовців утримав по 500 юанів, а також позбавив їх всіх 13-ої зарплати.
Вкладник також розповів про те, що один його знайомий на прізвище Ван, який працює в ЗМІ, повідомив про те, що всі місцеві ЗМІ отримали з парткому розпорядження, в якому йдеться, що якщо тільки якесь ЗМІ втрутиться у справу «Ілішен», то всі його співробітники будуть звільнені, а тих, хто безпосередньо брав участь, крім звільнення ще притягатимуть до кримінальної відповідальності.
Коли міліція реєструвала вкладників «Ілішен», які брали участь в демонстрації, один із них запитав: «Чи правда, що у вас утримали гроші із зарплати?» Міліціонер відповів, що так, і що це робить влада провінції, аби хоча б трохи повернути борг вкладникам «Ілішен». Міліція теж належить до державних службовців. Проте аж досьогодні вкладникам «Ілішен» ще нічого не повернули.
Від обдурених вкладників кореспондент також дізнався, що у міліції є списки всіх тих, хто бере участь в акціях протесту, а тих, хто особливо активний, щодня вистежують біля будинку дві міліційних машини і супроводжують їх, коли вони куди-небудь йдуть.
Так звані технічні менеджери вкладників були співробітниками компанії «Ілішен» найнижчого рівня, вони навчали вкладників необхідним технічним навичкам, але тепер влада ставиться до них майже як до злочинців. Їх посилено перевіряють і заарештовують. З 22 січня протягом двох днів і двох ночей на них велися облави. Особливо вранці 23 січня, їх забирали прямо з будинку під приводом того, що потрібно відвідати, так званий, клас із навчання. Потім, перед тим, як випустити, їх примушували підписати гарантійного листа про те, що вони більше не звертатимуться з апеляцією.
29 січня вкладники «Ілішен» знову пішли до будівлі адміністрації торговельно-промислового управління з апеляцією. Але чиновник цього управління їм сказав: «Куди б ви не зверталися, це марно».
25 січня в м. Шеньян інкогніто прилетіли два кореспонденти 4-го каналу англійського телебачення. Вони таємно відвідали двох вкладників «Ілішен», поспілкувалися з ними, зробили фото і взяли в них матеріали, що стосуються цієї справи. На все це вони витратили трохи більше години, після чого сіли на літак і полетіли.
Через день після їхнього відльоту вкладники «Ілішен», які зустрічалися з ними, були викликані в міліцію, де у них зажадали номери телефонів цих кореспондентів.
Китайська влада говорить, що відповідальність за банкрутство компанії «Ілішен» повністю лежить на її директорові Ван Феню, що це помилка компанії і помилка самих вкладників, які погналися за легкими грошима. Але чому тоді влада забороняє публікувати інформацію про це? Чому не дозволяє адвокатам займатися цією справою? Чому забороняє людям висловлюватися на цю тему? Якщо в цьому не замішаний уряд, то чого ж він боїться? Ці питання ставлять численні вкладники м. Шеньяна.
Вкладники «Ілішен» зараз все більш ясно розуміють причетність до цього інциденту уряду. Деякі з них вже три місяці не платять партійні внески і збираються вийти з компартії на знак протесту проти того, що уряд КПК, використовуючи брехню, забрав їхні гроші, а зараз силовими методами намагається придушити їх і не дозволяє говорити. Про це розповіли самі вкладники «Ілішен».
Фан Сяо. Велика Епоха
#img_left_nostream# Із запалення свічки Прометея, що дав вогонь людям, починаються засідання клубу «Гість – учений», де збираються великі уми петербурзької науки, щоб розповісти звичайному світові про свої нові відкриття та досягнення на благо людства. Одне з таких засідань у прес-центрі ІА Росбалт було присвячено темі «Лікування стволовими клітинами: правда й казки».
Словосполучення «стволові клітини» часто згадується останнім часом, але мало хто знає, що воно означає. Щось із сфери медицини, що допомагає виліковувати ще недавно невиліковне? Це так, але чому в назві статті питання?
Під такими ж заголовками публікує інформацію про стволові клітини, наприклад, французька преса. І недаремно: багато обнадійливих результатів, але не всі механізми й процеси ясні. Вітчизняні вчені давно ведуть серйозні дослідження, дуже делікатно застосовують нове лікування та не менш серйозно кажуть, що потрібно рухатися тільки крок за кроком.
Перше, про що повідомили вчені на зустрічі – з розряду сенсації: японські й американські фахівці зробили прорив у цитології, і тепер стало можливим отримувати стволові клітини зі шкіри. Це знімає серйозні морально-етичні проблеми, оскільки отримання цих кліток від ембріона людини – вельми делікатна проблема.
Тему представляли вчені: голова по науці Інституту цитології, академік РАН, Н. Н. Нікольський і керівники дослідницької компанії «Транс-Технологиї», яка вивчає та розробляє нові технології лікування. «Знання нових початкових матеріалів – запорука успіху», – відзначив Д. Полинцев, директор «Транс-Технологиї». Живий організм надзвичайно складний, дослідження «ін вітро» у лабораторії не завжди показують аналогічні результати в організмі.
Сьогодні людина підпадає під численні захворювання. Всі бажають одне одному й собі здоров’я, а як його досягти? Причини виникнення захворювань – дуже серйозна тема, щоб торкатися її побіжно (сьогодні з’являється все більше думок, що хвороба – це прояв пороків нашої моралі, аморальних учинків, тому деякі психологи рекомендують перед сном обдумувати свої дії протягом дня, щоб не повторювати поганого в майбутньому).
Як вважає сучасна медицина, хвороби проявляються в клітинах; уражені клітини відмирають, потрібне їх відтворення. Ліки не здатні це зробити. Вчені знайшли спосіб – у кров або вогнище хвороби вводять власні або донорські стволові клітини.
Що ж це? Стволові клітини – один із численних видів клітин людини. Сама назва з’явилася в Росії на початку XX століття. Слово «стволові» означає, що вони основні, базові, «будівельні». Всі клітини, окрім стволових, живуть обмежений час і не здатні ділиться. Ці другі й сприяють оновленню організму, продовженню його життя. Стволові клітини здатні відтворюватися безкінечно й перетворюватися на будь-яку іншу клітину (м’язів, мозку, крові, нервів, кісток або будь-яких органів). Стволові клітини мають три джерела – ембріони (на першому етапі запліднення), зародки, яких абортували, кров пуповини новонароджених і дорослі люди. «Найпривабливіший» – зародок, він цілком складається зі стволових клітин.
Нові методи лікування за допомогою стволових клітин розробляє багато наукових установ світу, включаючи петербурзьку компанію «Транс-Технологиї».
Живі системи надзвичайно складні. До того ж із віком стволових клітин стає все менше, тобто відновні процеси в організмі, в разі травм або хвороби, дуже утруднені. Створення «будівельних» матеріалів для трансплантації на основі стволових клітин – шлях відновлення пошкоджених тканин, тобто лікування. Проте підходити до цього слід украй обережно, вважають учені з «Транс-Технологиї».
При використанні чужих клітин існує серйозна проблема на генному рівні: є ризик, що їхній ген може повести себе непередбачливо в іншому організмі. Тому у світі зараз створюються банки стволових клітин для можливого використання самим донором. Це і робить вперше в Петербурзі організація «Транс-Технологиї».
У спеціально організованих приміщеннях у ємностях із рідким азотом при температурі мінус 197 градусів можуть багато років зберігатися власні клітини людини для використання їх у разі захворювання.
Уже встановлено, що завдяки клітинній терапії виліковується більше 50 видів смертельних захворювань, відновлюються функції пошкоджених органів. Російські вчені дуже ретельно проводять експериментальні дослідження. Тільки в разі успіху лабораторного етапу на тваринах, можна розпочинати роботу з людьми. Сьогодні проводяться тільки обмежені клінічні дослідження, що включають і лікування. В цьому випадку пацієнтів детально інформують про можливі наслідки й ускладнення, і лише в разі їхнього усвідомленого рішення вводяться стволові клітини.
Обмежені клінічні дослідження, що мали позитивний результат, було проведено в провідних петербурзьких медичних установах. Наголошується успішне лікування за допомогою стволових клітин серцевої недостатності. В ряді випадків, введення в кров стволових клітин замінило серйозні хірургічні втручання, включаючи пересадку серця. Грані результати отримано також у лікуванні травм кісток і шкірних порушень, наприклад, опіків. Відбувається нарощування кісткової тканини або шкіри на пошкоджених ділянках, успішно лікуються складні та уламчасті переломи. Перспективним є також лікування черепно-мозкових і хребетних травм.
Клітинну терапію почала застосовувати й до психічно хворих людей. Статистика відзначає, що більше 30 відсотків таких хворих вважають невиліковними. Проте перші експерименти із застосуванням стволових клітин дали для хворих, які страждають на розумову відсталість, позитивні результати: з’явилися осмислені дії, елементи самообслуговування, здатність до навчання.
Застосування стволових клітин у стоматології також може принести полегшення багатьом хворим. Відомо, що більше 60 % населення Росії страждає на пародонтоз. Використання стволових клітин у комплексному лікуванні з іншими методами вже дало обнадійливі результати.
Підбиваючи підсумки інформаційної зустрічі з провідними фахівцями медицини, нагадаємо про важливість розуміння, що панацея – поняття з роду ідеалів. Шквал реклами та привабливих новин про нові способи лікування, включаючи омолоджування за допомогою стволових клітин, бажано сприймати обережно. В російських народних казках – велика мудрість. Пам’ятаєте, про що попереджала сестричка Оленка братика Івасика?
Тетяна Серебрякова. Велика Епоха
9 грудня 2007 р., близько 40 тисяч селян з 72-х сіл в районі Фудіна, північно-східної провінції Хейлунцзян, заявили, що мають право на власність землі цих сіл. Згідно їх заявою, всі місцеві селяни організували і провели демократичні збори, на яких звільнили старост сіл, які, за словами місцевих селян, «змовилися з чиновниками і не піклувалися про вигоди селян». Після зборів, 29 листопада, селяни вже самі заново міряли землю, і 3 грудня розподілили її між собою.
Після цього випадку, близько 70 тисяч селян з 76-и сіл в провінції Шаньси 12 грудня також опублікували заяву про те, що вони забирають місцеві землі в свою власність. У заяві йшлося, що «багато поколінь наших предків багато століть розпоряджалися цією землею, зараз ми будемо організовано розподіляти землю селянам, щоб вони назавжди мали право власності на неї. Поставимо крапку в свавіллі чиновників різних рівнів, які незаконно заволоділи і розпорядилися нашою землею».
15 грудня 2007 р., селяни з 250 сімей в провінції Дзянсу опублікували аналогічну заяву, повідомивши, що земля, на якій стоять їхні будинки, назавжди буде в їхній власності, і кожен місцевий селянин матиме свій будинок; вони мають право жити, вирощувати хліб і розвиватися на цій землі із століття в століття.
Селяни з провінції Хейлунцзян в заяві відзначили, що «корінною причиною, чому влада Китаю не може реалізувати свою політику "турботи про село і селян", в тому, що вони тільки планують, але не впроваджують її. По-нашому, тільки остаточно поділити і роздати землю селянам – є найефективнішою і справжнісінькою "турботою про село і селян"».
Один китайський учений відзначив, що питання китайського села вже стало загальною проблемою країни, з’явилися такі явища, як низький дохід селян, зростання різниці доходів в селі і в місті, у селян відбираються землі, їхні права не можуть бути захищені і так далі.
За офіційними даними китайського бюро статистики в 2006 році середній річний дохід міських жителів складав близько 11 759 юанів, тоді як в селах ця сума була тільки 3 587 юанів, відношення 3,28:1; у 1985 році середня місячна зарплата у міських жителів була 690 юанів, а у селян – 397 юанів, відношення 1,74:1.
Відомий незалежний експерт, пан Ху Пінг, у свій статті, опублікованій в журналі «Асоціація незалежних письменників», говорив про збільшення дистанції між багатими і бідними в Китаї. У цій статті він стверджує: «У Китаї основна причина того, що бідні стали бідними, в тому, що їхнє майно було відібране владою; а основна причина того, що багаті стали багатими, в тому, що вони насильно відібрали цінності, створені іншими. Незважаючи на ілюзію процвітання Китаю, насправді все далеко не так добре. Оскільки китайські реформи повністю ігнорували громадську думку і участь демократії, вони неминуче перетворилася на відверте пограбування народу владою».
Ху Пінг ще цитував фразу одного селянина з провінції Шаньси в журналі «Читати книги». Цей селянин висловив свою думку щодо політики Ден Сяопіна – «хай частина людей розбагатіє на початку». Він сказав, що «до революції, в нашому селі вже було декілька багатих землевласників, тоді вже було так, як сказав Ден Сяопін, частина людей розбагатіла на початку. Тоді який сенс в реформах, якщо у результаті знову пришли до цього?»
Фахівці з проблем Китаю відзначили, що китайські селяни заново забирають землі в свої руки. Проте, стверджують вони, це не тільки не здобуде підтримки влади, але ще й можуть початися репресії з її боку.
Відома китайська вчена з питань економіки Китаю, пані Хе Цинлянь, відзначила, що китайські селяни почали вимагати право власності на землю, що безпосередньо відповідає Конституції КНР і закону «управління землею». У цих двох законах чітко прописано, що земля міст – це власність держави, а сільські землі – це колективна власність. Тобто, фактично, у представника цього колективу – місцевої адміністрації – є право власності на ці землі.
Хе Цинлянь також заявила, що сьогодні уряд Китаю стоїть перед вибором: підтримати місцеві адміністрації або підтримати селян. Якщо сільським адміністраціям заборонять відбирати землю у селян, то місцеві чиновники не зможуть жити далі. Це те ж саме, як лівою рукою рубати праву і руйнувати фундамент своєї влади. В цьому випадку китайська компартія (КПК) швидко загине.
У той же час, якщо уряд країни мовчки дозволить місцевим адміністраціям і далі відбирати землі, то селянам, у яких немає землі, ніде садити хліб, у них немає іншої роботи, їм ніде жити, вони можуть тільки встати і почати бунт. У результаті це також небезпечно для існування КПК, але цей варіант дозволить КПК померти пізніше і «до кінця витрачати свою енергію протягом декількох років».
Пан Лі Далі, незалежний спостерігач по Китаю, висловив думку, що єдиний спосіб вирішення проблеми китайських фермерів – це віддавати їм землю. На думку Лі, протягом декількох тисяч років, китайські селяни були фундаментом держави. Навіть сьогодні сільським господарством в Китаї займаються 80 % населення, якщо у селян не буде стимулу до виробництва, про який розвиток китайської економіки може йти мова? Якщо у селян відсутні елементарні умови для існування, то політика китайської компартії стає небезпечною, як піраміда, складена з яєць.
Сильні снігопади охопили центральні та південні райони Китаю, перерваний рух транспорту, сильно постраждали лінії електропередач.
За такої погоди, лід зі снігом приносить набагато більший збиток, ніж просто сильний снігопад. Коли випадає сніг з дощем, то на всьому, куди вони потрапляють, утворюється лід. Коли кірка його стає товстою, то збільшується його вага, цього не витримують дахи будинків, дроти ліній електропередач і навіть електровежі. Така погода є дуже рідкісною.
#img_gallery#