Blog

  • Близько 3000 озброєних міліціонерів застосували проти селян сльозогінні гранати

    Близько 3000 озброєних міліціонерів застосували проти селян сльозогінні гранати

    #img_left_nostream#Для того, щоб завершити будівництво електровежі № А11, вранці 20 грудня влада міста Шанвей провінції Гуандун направила близько 3000 озброєних міліціонерів повністю перекрити всі під’їзди до будівельного об’єкту, розташованого в селі Дунчжоу, щоб робочі могли продовжувати будівництво.
     
    У другій половині дня кореспондент Великої Епохи отримав свіжу інформацію від селян про те, що понад тисяча селян, включаючи і понад 300 студентів підійшли до перехрестя вулиці
     
    Дунчжоу, де два роки тому відбулися криваві події. Їм перегородили дорогу безліч міліціонерів з рушницями і собаками. Коли відстань між міліцією і селянами досягла приблизно 30 метрів, міліція почала робити попереджувальні постріли в повітря і кидати у бік групи селян гранати із сльозогінним газом.
     
    Один молодий селянин плачучи розповідає: «Нам не вдалося підійти близько до будівництва, ми були вимушені відступити. Ми дуже сподіваємося на те, що люди за кордоном не залишаться байдужими до нас, ми просимо допомоги, наш уряд зовсім не піклується про нас. Зараз тут ситуація дуже напружена, дуже можливо, що станеться зіткнення, знову проллється кров і можуть бути жертви».
     
    Інший селянин розповів, що безліч озброєних міліціонерів зараз оточили селян і блокували їм усі виходи. Загонами міліції особисто керують перші керівники міста, мер м. Шанвей Ван Мейхуей, секретар міськкому Жун Тевень та інші.

    Всі вулиці села Дунчжоу перекриті озброєною міліцією, вони в бронежилетах, в касках, у них гранати із сльозогінним газом, палиці завдовжки півтора метри, електропалиці та інше озброєння, а також близько 30-ти собак.
     
    Як розповідають селяни, 19 грудня в їхньому селі було розклеєно безліч оголошень такого змісту: «Будь-які дії із створення перешкод робочим будівельного об’єкту вважаються незаконними, всі, хто візьме участь у таких діях, будуть арештовані», далі в оголошенні було наведено безліч цитат із законів і вимогу, щоб селяни вивчали закони і дотримувались їх.
     
    Вулицями села також їздила машина з гучномовцем, через який було чути вимоги всім тим, хто брав участь у створенні перешкод будівництву, негайно з’явитися в міліцію з повинною.
     
    Зазвичай селяни по телевізору дивилися гонконзький телеканал, але 20 грудня місцева влада вклинилася у віщання цього каналу і передавала свої вимоги, щоб селяни, які брали участь у «безладах», прийшли з повинною.

    Один і селян розповів, що сьогодні на місце будівництва приїхало близько 20 машин, і крім місцевих міських чиновників там були і чиновники провінційного рівня. Він сказав: «Зараз у селі дуже напружена ситуація, селяни не насмілюються діяти, за ними суворо стежать і не дають збиратися навіть невеликими групами. Влада спочатку забрала у нас землю, абсолютно не порадившись з нами і не давши нам практично ніякої компенсації, а зараз хоче, щоб ми вивчали закони і дотримувались їх. Хіба це називається «Гармонійним суспільством», про яке всюди сурмить уряд? Хіба такий уряд сам знає і дотримується законів?»
     
    Електростанція м. Шанвей, яку владі вдалося добудувати під захистом міліції повинна була почати працювати ще в березні цього року, але оскільки електровежу № A11 ніяк не можуть добудувати, електростанція не може бути запущена. Цю вежу почали будувати саме на тому місці, де в грудні 2005 року міліція з рушниць убила трьох місцевих селян, які захищали свої права, а також 10 селян з інших сіл, після чого ще 13-ти селянам дали терміни ув’язнення.
     
    Із самого початку будівництва електростанції в 2003 році, селяни постійно зазнають побиття, арештів і вбивств, вони присягнулися своїм життям всіма законними способами захищати свою землю. Починаючи з 11 грудня цього року місцева влада вже заарештувала 4-х представників селян села Дунчжоу, які захищали свої права.

     
  • Сміття може стати багатством для міста

    Сміття може стати багатством для міста

    #img_left_nostream#Перетворення відходів на енергію не є новою концепцією, проте зі зростаючою непопулярністю звалищ і появою нових технологій ця ідея привертає все більше уваги.

    Метод спалювання відходів, що використовувався у 80-х роках і раніше, став непопулярним через високу собівартість і забруднення чадними газами.

    Проте за останню пару десятиліть технологія перетворення відходів на енергію пройшла довгий шлях і стає все кращим методом утилізації відходів у багатьох країнах світу.

    У Канаді та США деякі муніципалітети вже розпочали проекти із коксування відходів із використанням сучасних технологій, які багато хто вважає слушною альтернативою. При коксуванні, на відміну від спалювання відходів, у процесі бере участь обмежена кількість кисню.

    «За останнє десятиліття вони [технології] вдосконалилися у значній мірі, крім того, люди готові витрачати більше грошей на технології, – каже професор Ламберт Оттен, декан технологічного факультету при університеті Гельфа та дослідник у галузі переробки відходів.

    «Сучасні заводи, що працюють по всьому світу, добре себе зарекомендували, норми викидів дуже низькі, й вони не забруднюють навколишнє середовище» – зазначає Оттен.

    В Оттаві (Канада) завод із плазменно-дугового коксування відходів, що побудований й експлуатується Plasco Energy Group, знаходиться вже на стадії випробувань, й, очікується, що після того, як його буде повністю введено в експлуатацію, він оброблятиме близько 85 тонн відходів на день.

    Місто підписало довгостроковий контракт із Plasco, домовившись постачати відходи та платити 40 доларів за кожну оброблену тонну.

    «Ми оброблятимемо 85 тонн на день на цьому заводі, продуктивність якого трохи менша 30 тисяч тонн на рік, тобто  це 10% сміття, що надходить на міське звалище та, можливо, 1% того, що надходить на всі звалища», – каже Рід Брайден, виконавчий директор Plasco.

    За словами Брайдена, компанія також здійснює проекти в інших частинах світу та може почати працювати із двома іншими муніципалітетами у Канаді, чиї назви він поки не розголошує.

    Минулого року канадське місто Едмонтон оголосило про плани побудувати коксо-хімічний завод вартістю 87 млн. доларів, що повинен бути введений в експлуатацію у 2010 році.

    Мета заводу – збільшити норми диверсифікації відходів, що складають останнім часом 60%, за рахунок їх зменшення, компостування і переробки до 90%.

    «Ми розглядаємо шляхи збільшення норм диверсифікації, ще більше зменшуючи нашу залежність від звалищ, і коксування здається одним із найбільш слушних варіантів», – зазначає Коні Бойс, директор зі зв’язків із громадськістю при Edmonton’s Waste Management Branch.

    «Ми провели дослідження, подивилися на об’єм відходів, що за матеріал ми відправляємо на звалище, і побачили, що цей матеріал дуже підходить для коксування, це матеріал, який є гарною початковою сировиною у цьому процесі».

    Бойс вважає, що зараз місто виділяє дещо забагато побутових відходів, і цей проект не зустрічає великої протидії, оскільки це рішення не становить загрози для навколишнього середовища.

    «Користь для навколишнього середовища переважує будь-які «якщо» і можливі негативні чинники», – каже Бойс.

    Але Боб Мюйр, що очолює кампанію за диверсифікацію відходів від Сьєрра Клаб, не впевнений у цьому.

    Засновник Waste Diversion Toronto Мюйр вважає, що, хоча технології і рекламують як спосіб вирішення проблеми відходів, насправді це неефективний процес і дорогий спосіб отримання енергії.

    Він також відвертає увагу від повторного використання та переробки відходів. Мюйр вважає, що до 90% відходів можна переробляти.

    «Зрештою, це ваше формулювання того, як ви працюватимете у відношенні переробки відходів, і, на мою думку, в кінці це стане виправданням того, щоб бути менш серйозними з людьми і мати менше мотивованості».

    Професор Оттен згоден із тим, що все, що може бути перероблено, не слід включати у програму з отримання енергії з відходів, наприклад, макулатуру. «Якщо ці відходи можна переробити, то, з міркувань економії чи екології, слід зробити у першу чергу це», – каже він.

    «Що ж стосується залишку, на який немає попиту, який неможливо переробити, то його використання для отримання енергії – чудова альтернатива. Але потрібно мати великий об’єм відходів для того, щоб це стало економічно можливим».

    Версія статті англійською

  • Колекція весняного одягу від Ecoganik (фотоогляд)

    Колекція весняного одягу від Ecoganik (фотоогляд)

    Вашій увазі пропонується колекція одягу сезону весна-2008 від Ecoganik, що її було представлено на Тижні моди Mercedes-Benz Fashion Week, який проходив у Калвер-Сіті (Каліфорнія, США).

    #img_gallery#

  • Новорічний Гала-концерт ТБ НДТ – чудове свято традиційного китайського танцю

    Новорічний Гала-концерт ТБ НДТ – чудове свято традиційного китайського танцю

    Присвячений китайському Новому року Гала-концерт ТБ НДТ (телебачення Нова династія Тан), дозволяє глядачам насолодитися барвистим різноманіттям танцю. Гала- концерт, що охоплює п’ятитисячолітню історію і танцювальні традиції різних етнічних груп Китаю від Монголії і Тибету до району Юннань, цього року представлений новими танцювальними групами.

    #img_center_nostream#

    За словами Цзуай, Гала-концерт є дуже значною подією для глядачів «оскільки впродовж 100 років велика частина традиційної культури була зруйнована під час боротьби комуністів за владу. Люди втратили своє коріння. Наші виконавці щиро хочуть донести багату за своїм внутрішнім змістом культуру і традиції до глядачів».

    #img_center_nostream#

    Китайський класичний танець є унікальним за своїм глибоким внутрішнім змістом, оскільки він є спадщиною Стародавнього Китаю. Існує всього два шляхи передачі культурної спадщини від покоління до покоління. Один із них – це, коли стародавня культура різних періодів закладається в гени людей, створюючи певні завдатки, пов’язані з кожним рухом людської істоти, що має назву «Природжені речі юнь». Інший шлях – через культурну спадщину. Спадкоємство культурних традицій можна розділити на усну і письмову передачу з одного боку, і передачу танцювальних позицій або рухів – з іншого.

    #img_center_nostream#

    У різних регіонах існують різні танцювальні стилі, і те, що закладене в людське тіло, що несуть його гени, відбивається в позах і рухах людей, визначаючи їхню етнічну самобутність; це має зв’язок з етнічними завдатками, які й виявляються в тому, що створює людину. Тому існує велика різниця в кожному русі, зробленому китайцем і західною людиною.

    #img_center_nostream#

    Юнь не тільки пов’язано з танцювальними рухами, що демонструються на поверхні, воно швидше належить до внутрішніх якостей цієї етнічної приналежності. Наприклад, якщо західна людина і китаєць, які ніколи до цього не займалися танцями, почнуть разом вивчати китайський танець, вони безумовно демонструватимуть різний природжений характер. Речі, що передаються через етнічну приналежність, містяться усередині кожної людини. Кожна танцювальна позиція або рух, кожен помах рукою і постановка ноги відображає ці природжені речі, що проходять червоною ниткою через історію.

    #img_center_nostream#

    У Стародавньому Китаї вважали, що навички вдосконалюються і відточуються впродовж довгого часу, поки артист не досягне вершин майстерності. Багато китайських легенд розповідають про це.

    У Стародавньому Китаї мистецтво підкреслювало гармонію між тілом і розумом, і люди вірили в божественний початок усього. Китайський класичний танець відображає цей внутрішній зміст. Виступ конкретної людини – це втілення її досвіду і внутрішнього світла. Хороший виконавець повинен постійно навчатися самоконтролю, бути в гармонії з самим собою і людьми, що оточують його. У повсякденному житті він повинен удосконалювати свої: мову, поведінку і взаємини.

    #img_center_nostream#

    Слід строго обмежувати себе, якщо він або вона хоче стати хорошим виконавцем китайського класичного танцю. Для того, щоб удосконалити танець, потрібно прийняти цю філософію. Це повністю відрізняється від сучасного танцю, де наголос робиться на вираз емоцій і бажань людини.

    #img_center_nostream#

    Незважаючи на те, що хореографи використовують традиційні китайські теми і стилі, насправді в багатьох танцях об’єднані стилі, як Сходу так і Заходу. Створюється сплав з балетної техніки Заходу і виразності східного класичного танцю. Всі танцюристи посилено тренуються в обох напрямах. За словами Цзуай, балет допомагає танцюристам розвинути майстерність, необхідну для виконання рухів китайського класичного танцю.

    Цзуай упевнена в тому, що глядачі залишать присвячений китайському Новому року Гала-концерт ТБ НДТ не тільки отримавши розвагу, але наситившись духовною їжею і відновивши сили, під час цього справжнього банкету для душі.

  • Китайський правозахисник подарував свою грошову нагороду апелянтам

    Китайський правозахисник подарував свою грошову нагороду апелянтам

    #img_left_nostream#Пекінський правозахисник Ху Цзя зі своєю дружиною, а також потерпілий під час повстання студентів в 1989 р Чи Чжіюн, та декілька місцевих апелянтів, ініціювали рух допомоги апелянтам з боку народу. Вони також виразили надію на те, що всі пекінські жителі проявлять турботу про апелянтів, що приїжджають до Пекіна зі скаргами на уряд, і в рік Олімпійських ігор створять справжній олімпійський дух.

    20 грудня Чи Чжіюн і ще декілька чоловік рано вранці пішли до села апелянтів в Пекіні і подарували апелянтам, що спали прямо на вулиці, 10 теплих курток. Після чого вони поспішили віддалитися, побоюючись приїзду міліції.

    В інтерв’ю радіо «Вільна Азія» Чи Чжіюн сказав: «Деякі з них спали прсто спершись ліктем об стіни будинків, деякі в щілинах між будинками, ще деякі спали біля дверей будівлі найголовнішого суду. Ми сьогодні принесли їм всього 10 курток, але вони були дуже раді, сказали, що перший раз відчули в Пекіні тепло людських сердець. Але ми поспішили завершити нашу зустріч заради їхньої і нашої безпеки так, як за цим селом апелянтів постійно пильно стежить міліція, всюди розвішені камери спостереження, часто міліція зупиняє і перевіряє всіх, хто приходить туди».

    Апелянт пан Ло, який прийшов разом з Чи сказав кореспондентові радіо: «Мені боляче дивитися, як вони тут мерзнуть на вулиці, тому просто хочу їм чимось допомогти. Я сам зараз знаходжуся не в безпеці тому не хочу багато говорити, просто хочу щось реально зробити».

    Чи сказав, що наступного разу вони збираються до Нового року подарувати апелянтам якусь їжу, щоб вони відзначили свято. На цей раз одяг вони купили на гроші, які були недавно вручені правозахисникові Ху Цзя міжнародною організацією «Репортери без кордонів» як нагорода за правозахисну діяльність. Чи сказав, що Ху Цзя і його дружина постійно знаходяться під домашнім арештом, і вони не змогли прийти і особисто передати одяг, але вони попросили Чи і його друзів зробити це і сказати, що вони всім серцем хочуть щось зробити для апелянтів.

    Ху Цзя сказав: «Ця премія за захист прав людини, це наш перший дохід за цілий рік, ми хочемо допомогти людям, що мають потребу, тому на ці гроші купили їм одяг».

    Апеллянтка з Пекіна Сяо Ішан, яка теж прийшла надати матеріальну допомогу апелянтам з інших районів, в інтерв’ю радіо сказала: «Ці люди цілий рік живуть на вулиці, у них немає навіть невеликого навісу, вони сплять на землі, підстилаючи тонкі ковдри. Є койко-месця за 5-10 юанів, але у них немає і таких грошей. Вони можуть перебувати в такому стані більше 10 років, тому я хочу якось допомогти їм тимчасово захиститися від холоду, поки вони чекають вирішення своїх питань. Більше десяти чоловік із них живуть біля будівлі суду, ще декілька десятків на кінцевій зупинці автобуса. Хоч навіть у Пекіні їм живеться дуже нелегко, але якщо вони повернуться додому, їм буде ще гірше».

    Один апелянт-інвалід розповідає: «Я апелюю до уряду тому, що помічник голови суду побив мене і зробив калікою, а через рік мене засудили на два роки за створення перешкод держслужбовцеві при виконанні ним своїх обов’язків. Моя дружина померла. Коли я почав апелювати з цього питання, мене заарештували, заарештували також і мого сина. Моя старша дочка рік тому також була схоплена в Пекіні, досі я не знаю, де вона знаходиться».

    Ху Цзя сподівається, що їхні перші маленькі кроки послужать прикладом і стимулом пекінським жителям і вони в 2008 році протягнуть руку допомоги найпригноблюванішим людям – апелянтам. Ху сказав: «Оскільки ми живемо в місті, в якому проходитиме Олімпіада, давайте створимо справжній олімпійський дух, протягнемо руку допомоги найприниженішим і найпригноблюванішим апелянтам, що приїжджають до Пекіна, подаруємо їм тепло своїх сердець. Ми сподіваємося, що в наступний рік всі жителі Пекіна – міста, в якому проходитиме Олімпіада, встануть і прийдуть на допомогу цим людям, що добиваються справедливості, а фактично таким чином ми допоможемо Китаю просунутися по дорозі до правління за допомогою законів».

     
  • На горі Хуаншань з’явилося «сяйво Будди»

    На горі Хуаншань з’явилося «сяйво Будди»

    19 грудня, відразу після дощу, в районі Чинлянцзін гори Хуаншань провінції Анхуей, було зафіксовано дуже рідкісне незвичайно красиве явище «сяйво Будди».

    Сяйво нібито виходило з каменя химерної форми, і переливалося різними кольорами, виглядало дуже незвичайно і містично-заворажуюче.

    Оригінал на китайському

    #img_gallery#

  • Найбільше в Китаї озеро прісної води на межі цілковитого висихання

    Найбільше в Китаї озеро прісної води на межі цілковитого висихання

    #img_left_nostream#Як повідомила гідрологічна служба провінції Цзянси, найбільше в Китаї озеро прісної води Поянху зазнало сильної засухи, його площа скоротилася з 4350 кв км до 50 кв км., рівень води впав із понад 20 метрів до 7,37 м, а загальний об’єм води скоротився з понад 100 млрд кубометрів до 100 млн кубометрів.

    Як розповів співробітник гідрологічної служби провінції Цзянси, зараз на озері Поянху зафіксований найнижчий рівень води за всю його історію.

    Як повідомляють китайські ЗМІ, в старе селище Учен раніше вела єдина дорога, що проходить через очерет і коли озеро розливалося, цю дорогу затоплювало і потрапити в селище можна було тільки на човні, воно перетворювалося на острів на озері. Але зараз ця дорога вже не тільки не затоплюється під час розливу озера, але озеро навколо неї висохло і залишилася лише потріскана земля. Риболовецьке господарство, яке було на невеликому острові, неподалік від селища Учен, кілька місяців тому зовсім спустіло і закрилося.
     
    Як розповідають місцеві жителі, на великій площі|майдані, там, де зовсім недавно була вода, зараз одні тріщини шириною в два пальці. Колись вузька дорога, що вела в Учен, перетворилася на широку трасу, якою вільно їздять машини. Всюди в колишній долині річки можна бачити всохлі голови риб; вода, що залишилася в озері, помутніла і періодично з неї виходить дуже смердючий запах.
     
    Засухи, що розростаються і посилюються, викликають стурбованість у людей, це сильно впливає на екологію, викликає недостачу питної води і приносить великі збитки рибопромисловим господарствам.   

    Версія китайською

  • Апелянт із Цзянси викриває пекінські «чорні в’язниці»

    Апелянт із Цзянси викриває пекінські «чорні в’язниці»

    #img_left_nostream#Апелянт Сюй Чжімін, який приїхав з повіту Чунен провінції Цзянси, продовжує розповідати іноземним ЗМІ про те, що є пекінська «чорна в’язниця», а також про те, яких знущань він там зазнавав.
     
    Ця «чорна в’язниця» знаходиться в селі Даотяньар селища Чанянь району Фаншань міста Пекін. Як розповідає Сюй, в дні проведення 17-го З’їзду КПК місцева влада схопила близько 200 апелянтів, які приїхали до Пекіна і ув’язнила їх у цій в’язниці. Серед апелянтів була вагітна жінка Чжао Лі, яку також ув’язнили разом зі всіма.
     
    15-літній син Сюй Чжіміна раптово загинув у школі, місцевий відділ громадської безпеки не тільки не почав розслідувати цю справу, але ще й дуже грубо обійшовся із Сюй. З 6 вересня він почав свій шлях до Пекіна, щоб добитися справедливості. Раніше Сюй займався вирощуванням рослинних культур і тваринництвом, але після того, як убили його сина, він кинув свій бізнес і почав шлях апеляцій. Однак після його декількох звернень з апеляцією його дочку теж почали турбувати на роботі, а самого його у будь-який час могли прийти і заарештувати.
     
    Сюй розповідає: «28 вересня я приїхав до Пекіна, прямо біля будівлі державного відділу звернень громадян мене побили агенти, які займаються пошуками апелянтів, але завдяки іншому апелянтові, який виручив мене, мені вдалося сховатися. 6 жовтня голова сільського комітету Ло Цзе найняв бандитів, які схопили мене з будинку і відправили до «чорної в’язниці» у Фаншань, де мене протримали до 29 жовтня».
     
    В період ув’язнення Сюй зазнав жорстокого биття охоронців в’язниці, яким близько 20-ти років. Його голова сильно розпухла від побоїв, при цьому йому відмовили надати медичну допомогу. Після того, як його відпустили, він пішов на обстеження в лікарню, де з’ясувалося, що його ліве вухо було сильно покалічене і вже не чутиме.
     
    Як розповів Сюй, період з 15 по 22 жовтня (дні проведення 17-го З’їзду КПК) це був самий пік арештів апелянтів, які приїхали до Пекіна, яких при цьому дуже жорстоко били. Деякі від побоїв потім декілька днів не могли вставати, не могли нічого їсти, тільки пили воду. Деяких покалічили і вони тепер не можуть ходити.
     
    #img_left_nostream#«Чорна в’язниця», куди ув’язнювали апелянтів, які приїхали з Чунцина, Сичжоу, трьох північно-східних провінцій, Хенаня, Хунаня, Чжецзяна, Ченду і так далі, розташована в новій будівлі, на фасаді якої немає ніяких вивісок.
     
    У цій в’язниці командують одні бандити, які жорстоко б’ють і допитують апелянтів. Деяким із них вони поламали руки і ноги, допити бували дуже тривалими, в день давали відпочити тільки п’ять хвилин.
     
    Сюй сказав, що йому відомо, що за кожного апелянта, якого ув’язнюють у цій в’язниці, влада платить доглядачам в’язниці в день по 200 юанів. У цій в’язниці навіть щоб сходити в туалет, потрібно просити дозволу, а якщо у доглядача поганий настрій, то він може відмовити. Апелянтів там містять в холодних камерах, вони сидять прямо на підлозі, одягнені вони часто в дуже легкий одяг.
     
    Апелянт Чжан Енцзю розповів, що в дні проведення 17-го З’їзду КПК було також схоплено і відправлено до «чорної в’язниці» чимало жінок-апеллянток, з якими там також обійшлися дуже жорстоко. Одну з них згвалтували 20-ти літні бандити, ще декілька зазнали сексуальниї наруги. З різних причин вони зараз не насмілюються відкрито подати судові позови на тих лиходіїв.
     
    Після того, як група апелянтів була звільнена, вони розповіли про пережите у відповідну інстанцію в Пекіні, але не отримали ніякої відповіді, і навіть не було взагалі ніякої реакції на їхні скарги.
     
    Пекінський правозахисник говорить, що судячи з численних свідоцтв апелянтів, в Пекіні дійсно існує декілька «чорних в’язниць», в яких з людьми поводяться набагато гірше, ніж у звичайних в’язницях. Існування цих в’язниць зараз саме собою говорить про те, що ситуація з правами людини в Китаї постійно погіршується.
     
    Версія китайською

  • Висилка біженців на гільйотину китайського комунізму

    Висилка біженців на гільйотину китайського комунізму

    ШОСК (Шанхайська організація співпраці країн) примушує інші країни до висилки біженців з Китаю, викрадає і відправляє назад в Китай людей, які через жахливі репресії залишили  свою рідну країну.

    #img_right#Ця організація  всіляко обходить судовий контроль. Часто біженців видворяють з країни тимчасового мешкання без судових рішень про депортацію, без юридичної підстави, без оформлення документів, встановлених Законом.  ШОСК переслідує практикуючих Фалуньгун під виглядом «боротьби з міжнародним тероризмом», піддаючи їх життя небезпеці через повернення в країну, де їм не минути   в’язниць, тортур і смерті. Такі дії  суперечать  не тільки міжнародним правовим нормам, але також є прямим порушенням Конституції КНР.

    Мирне самовдосконалення послідовників Фалуньгун  для тоталітарного режиму Китаю є неугодним саме тому, що він такий популярний у народу, а ще тому, що широко розповсюдився  по всьому світу і прийнятий серцями  жителів 80-и   країн світу. ШОСК використовує свою високу трибуну для виконання злочинного замовлення КПК, для фальсифікації звинувачень і фабрикації брехні проти практикуючих  Фалуньгун, з єдиною метою – повернути їх на гільйотину китайського комуністичного режиму, замість того, щоб займатися своїми прямими обов’язками – боротьбою з тероризмом  і наркобізнесом.

    Заручниками лютуючого режиму   стали практикуючі Фалуньгун, які проживали раніше в Росії, Сунь Лечжі і його дружина Лю Мінтін,  пані У Син і пані Юй Хун. Потім  була депортована до Китаю  пані Ма Хуей  з дитиною, хоча вона не підлягала висилці до Китаю унаслідок визнання  її ООН – особою, яка потребує захисту. Ма Хуей позбавили можливості зустрічі з представниками ООН і Червоного Хреста. Після прибуття в  Китай Ма Хуей була арештована. Після звільнення з місць ув’язнення,   прибувши додому в понівеченому стані, вона  не могла навіть спілкуватися по телефону з чоловіком, що залишився в Санкт-Петербурзі.

    Професор Гао Чуньмань, практикуючий Фалуньгун, був також екстрено  депортований до Китаю, хоча   проживав у зареєстрованому  шлюбі з громадянкою Росії. Він також був незаконно позбавлений можливості судового захисту. Після його прибуття до Китаю  зв’язок з ним урвався повністю. Його місцеперебування і подальша доля поки нікому з рідних невідомі. У Москві був затриманий практикуючий  Куан Шимін, якому вдалося за допомогою кваліфікованого адвоката  уникнути депортації, незважаючи на те, що спецслужби щосили прагнули добитися цього.

    З приводу китайських біженців Парламент Німеччини прийняв недавно нову резолюцію, в якій мовиться: «Федеральний парламент і Уряд Німеччини боротимуться з урядом  Китаю за права практикуючих Фалуньгун, і присвятять себе відстоюванню свободи самовираження (слова), віри і асамблеї (збори) в Китаї»,  повідомляє радіо Вільна Азія.

    Причиною ухвалення резолюції стала помилкова депортація з Німеччини сім’ї Цзяна Женьчжена, його дружини і двох маленьких дітей, їх в Німеччині не визнали практикуючими Фалуньгун. Зате в Китаї,  він отримав «повне визнання». Женьчжена відразу ж заарештували і визначили йому  три роки. Зараз   він знаходиться  під тортурами в трудовому таборі, а дружина і двоє маленьких дітей переховуються. Зусилля уряду Німеччини повернути їх назад поки безуспішні.

    Телебачення Голос Німеччини, ЗМІ, громадськість закликають світову спільноту вжити термінові заходи, щоб зупинити переслідування Фалуньгун в Китаї. З достовірних джерел стало відомо, що послідовник Фалуньгун Ван Сяонян знаходиться в місцях ув’язнення і зазнає жорстокого переслідування в жіночому таборі Масаньцзя. Її чоловік  – Чжан Чженьтун – студент одного з навчальних закладів у Німеччині   в розгубленості, його дружину вже тричі  заарештовували, а що ж з їхньою малолітньою дитиною?!

    Зараз час  висилка загрожує ще одному послідовникові Фалуньгуе, який проживає   в Німеччині – Ван Чжунго. Його справа знаходиться на розгляді в суді і суд скоро повинен вирішити:  чи відправляти його в лапи китайського комуністичного режиму.

    У китайських послідовників Фалуньгун в Україні  теж є право (віртуальне) на життя, але на даний момент Сяо Лун (псевдонім, в цілях безпеки) дістав відмову в наданні йому статусу біженця.  Чже Лін (псевдонім) також отримала повторну відмову суду з цього питання. То в якій же країні у них є право на життя?!

    У Тайланді колишній однокласник Ху Цзіньтао  – Чжан Меньє, що переніс тортури в Китаї, попросив політичного притулку. Сьогодні він позбавлений можливості повернутися на батьківщину.

    В ізраїльській в’язниці утримується практикуючий  Сунь Лі.  Журналіст Великої Епохи отримав дозвіл на відвідини його  в камері. Охоронець тепло відзивається про нього:  "Лі Сунь добрий, спокійний, працелюбний,  щодня робить вправи".

    – Тоді чому він в ув’язненні?

    – Він не отримав статус біженця, у нього немає підстави  знаходитися в наший країні.

    Довелося пояснювати охоронцеві, що репресії в Китаї вже стали серйозною світовою трагедією, оскільки вони спрямовані на законослухняних громадян і чесних людей. Розміри цієї трагедії вийшли за межі  Китаю.

    Сунь Лі відповів на  питання кореспондента ВЕ:

    Містере Лі, скажіть як ви опинилися в Ізраїлі?

    – Я приїхав заробити гроші, у мене в Китаї сім’я, синові треба вчитися. Тут є така можливість – нормального заробітку.



    Як ви потрапили у в’язницю?

    – У мене закінчилася віза.

    Яка різниця між в’язницею в Китаї і в Ізраїлі?



    – Я  не був у в’язниці в Китаї, але кожен чув,  що перебування там рівнозначне тому, що знаходишся на межі смерті. Тут  демократія і немає проблем з правами людини.



    Чому ви просите статус біженця?

    – Я практикую Фалуньгун. В Ізраїлі у мене є можливість продовжити цю чудову практику, я повністю позбувся поганих звичок, набув міцне здоров’я, поміняв світогляд і характер. Я став кориснішим суспільству. Фалуньгун – це чудово.

    У результаті хотілося б відмітити, що Урядам і правоохоронним органам різних країн треба б задуматися над питанням, як бути добрішиме до людей, які ведуть чесний спосіб життя, співставляючи кожен свій вчинок, кожне слово і навіть думку на відповідність їх принципам – Істина-Доброта-Терпіння, а не пособничати геноциду китайського народу комуністичним режимом.

    Лілія Фаліда. Велика Епоха
  • Колекція весняного одягу від Samora (фотоогляд)

    Колекція весняного одягу від Samora (фотоогляд)

    Вашій увазі пропонується колекція одягу сезону весна-2008 від Samora, що її було представлено на Тижні моди Mercedes-Benz Fashion Week, який проходив у Калвер-Сіті (Каліфорнія, США).

    #img_gallery#