Продовжимо знайомство з «Вісьмома Безсмертними (ба сянь)». У цій главі йдеться про одного з них на ім’я Лі Те Гуай (Лі «залізна клюка»).
#img_left#Цей безсмертний найчастіше зображується кульгавим жебраком, що спирається на залізну клюку. У правій руці він тримає гарбуз-горлянку, в якій зберігається зілля за допомогою якого можна відокремити душу від тіла. За переказами, Лі був високою людиною з темним обличчям і великими очима, з кучерявою бородою та кучерявим волоссям на голові, схопленим залізним або золотим обручем. Юй Хуан (Нефритовий Імператор) дарував йому безсмертя за його шляхетні вчинки і лікування людей.
За однією з версій, Лі Те Гуай був лікарем і вченим. Згідно з твором філолога Вана Шичжень (1526-1590 рр.), Лі жив у 8 столітті н.е. і був також відомий, як Лі Нін’ян. Його особу пов’язують з Хань Сянцзи, племінником відомого конфуціанського мислителя Хань Юй, який жив в 768-824 рр.
40 років Лі Те Гуай осягав Дао в горах Чжуннаньшань, а потім, залишивши в хатині тіло, відправився мандрувати. Тіло розтерзав тигр, а душа, що повернулася вселилася в плоть померлого кульгавого жебрака. Розповідають, що Лі міг зменшуватися і ночував у своєму гарбузі-горлянці. На базарі він продавав чудотворні зілля, що ліковували від усіх хвороб.
Лі Те Гуай вважався покровителем магів, астрологів, чарівників і чаклунів, а також лікарів, і його зображення служили знаком аптекарських лавок.
За іншою версією, даос Лі був учнем і сучасником Лао Цзи. Він зневажав мирську суєту, вів аскетичний спосіб життя в гірській печері із кам’яним дверима. 40 років він прожив у горах, осягаючи таємниці безсмертя, сидячи на своїй циновці і часто забуваючи про їжу.
Одного разу в печері Даньшань, в провінції Аньхой, він залишив своє фізичне тіло доглядати учню і відправився до Лао Цзи, попередивши учня, що якщо він не повернеться через сім днів (Алхімічний цикл перетворень), то учень повинен буде знищити його тіло. Через шість днів учень дізнався про хворобу матері і, не чекаючи закінчення встановленого терміну, спалив тіло вчителя і пішов додому. Повернувшись, Лі виявив, що його тіло спалене. В цей час недалеко помер кульгавий жебрак, і Лі увійшов у його тіло. З того часу він набув вигляду кульгавого неімущого, та став Лі Те Гуаєм. Потім він з’явився в будинку учня, оживив його матір, а через 200 років взяв учня на небо.
| Читайте також: |
Лі Те Гуай настільки добре опанував таємниці магії, що Нефритовий Імператор запросив його на Небо займатися цією ж справою. Лі Те Гуай відправився на небо, проте, часто з’являвся і на землі. Він брав вигляд старого, що продає лікарські зілля. Житло йому було не потрібно. Він зменшувався і влізав у свою сумку, що висіла на гаку або ж у гарбуз, а вранці вилазив назад.
Одного разу він захотів зробити безсмертним одного зі своїх учнів, Чаоду, і наказав йому слідувати за ним у палаючу піч. Чаоду, однак, злякався і не пішов за ним. Тоді Лі кинув у воду лист бамбука і запропонував Чаоду переплисти на ньому річку. Той знову відмовився. Тоді Лі сказав: «Ти дуже прив’язаний до земних речей і не зможеш стати безсмертним». Після цього він скочив на лист бамбука і переплив річку.
За деякими легендами, Лі Те Гуай був також учнем не тільки Лао Цзи, але і Богині Заходу – Сиванму.
