Blog

Близько 2 тисяч робітників великого підприємства з виробництва сувенірів і домашнього начиння, розташованого в районі Баоан м. Шенчжоу, влаштували страйк, протестуючи проти вимог адміністрації підписати договір, що порушує новий «закон про працю», який незабаром має набути чинності. Місцева влада використала народну міліцію і загін самооборони, щоб перешкодити робітникам просуватися у бік міського управління праці.

#img_left#Страйк почався у вівторок 11 грудня. В середу частина робітників, чергуючи всю ніч біля воріт підприємства, не дозволяла в’їжджати на територію заводу залізничним вагонам та іншим транспортним засобам. Як повідомив у четвер один конторський службовець підприємства кореспондентові радіо «Вільна Азія»: «Все це почалося через договір, і зараз розростається все більше, страйк триває вже три дні, на заводі повністю зупинено виробництво. Нас тут на підприємстві понад тисяча чоловік з адміністрації, робітники цілу добу чергують біля заводу і не випускають керівництво з будівлі. Я дуже зворушений їхнім вчинком. Недавно керівництво підготувало директиву про те, що субота вважатиметься звичайним робочим вдень, і що кожного місяця буде додано по 16 годин роботи понад робочий час без компенсації. У нас в офісі є відділ захисту праці, але важко сказати, кому він допомагає – директорові чи робітникам».

Робітниця заводу А Лан говорить: «Ми страйкуємо вже третій день, оскільки дирекція заводу досі не вирішила наше питання. Сьогодні понад сто чоловік пішли в міський відділ праці, але дорогою наштовхнулися на заслін з народної міліції і загону самооборони, яких послала дирекція підприємства, які не дали їм пройти і повернули їх назад. Але понад десятку людей все ж таки вдалося прослизнути через заслін, зараз ми чекаємо результату їхньої зустрічі з представниками міського відділу праці. Біля воріт підприємства стоїть дуже багато міліційних машин, вони чергують там весь день».

За словами робітників, керівництво заводу зажадало, щоб вони підписали новий трудовий договір, в якому окрім іншого йдеться, що після його закінчення людина автоматично звільняється, їй не зараховується стаж, і не виплачується ніяка допомога, також анулюється вся заборгованість їй заводу за роботу понад робочий час. Робітники підкреслюють, що ці пункти договору явно йдуть врозріз із новим «законом про працю», який набуде чинності з нового року, і що це відкрите нехтування інтересами робітників.

Як сказав конторський службовець: «Вони чинять так саме напередодні набуття чинності нового «закону про працю», хочуть підписанням нового договору, списати з себе всі борги по зарплаті і не виплачувати робочим ніяких компенсацій після закінчення терміну дії договору, а просто автоматично звільняти їх».

Робітниця заводу А Лан сказала: «Ми вимагаємо, щоб нам заплатили гроші за наднормову роботу, вимагаємо підписання нормального трудового договору на 2008 р.».

#img_right#У книзі Тун «Напередодні світанку» розповідається про реальну ситуацію в Китаї, що виникла під керівництвом лідерів КПК. У книзі також на основі історичних фактів йдеться про те, що проведення Олімпіади в комуністичній країні або ж країні з будь-яким іншим тоталітарним режимом, це ознака нещастя, що низка великих трагедій відбулися в історії через те, що неправильно вибрали країну-господаря Олімпіади.

Починаючи з того часу, коли було вирішено право організації Олімпійських Ігор 2008 р. передати Пекіну, в Китаї постійно відбувається безліч випадків насильницького переселення людей, незаконного знесення їхніх будинків, а також обмеження прав так званих «інакодумців» і недопущення їх до участі в Олімпіаді.

Багато спостерігачів вважають, що найпершим об’єктом нападок КПК є Тайвань і що зараз КПК не насмілюється напасти на нього тому, що зараз в китайському суспільстві великий хаос, люди незадоволені чиновниками. За статистикою в Китаї кожні 6 хвилин відбуваються акції протесту проти насильства влади і в захист прав людини, і навіть Ху Цзінтао визнав, що цю ситуацію вже практично неможливо налагодити. Саме тому КПК зараз не може повністю вирішити «тайваньську проблему». Таким чином захисником Тайваню є не США, а громадяни континентального Китаю.

Пані Тун вважає, що якщо в Китаї, в такій ситуації, як зараз, вдасться успішно провести Олімпіаду, при такій наростаючій незадоволеності народу і при блокуванні інформації, дуже можливо, що КПК почне зовнішню війну, щоб ослабити внутрішній тиск.

Через економіку, що «нестримно розвивається, а також обширну пропаганду КПК щодо «гармонійного суспільства», світова спільнота вважає, що в Китаї дійсно почалися реформи відвертості і свобод, але Тун дуже категорично протестує проти цієї думки, вважаючи її повністю помилковою.

Вона говорить, що напередодні Олімпійських Ігор КПК широко розповсюджує свої політичні досягнення, але з другого боку саме через майбутню Олімпіаду, Китай зараз став центром уваги всіх ЗМІ, що дозволяє все більше розкривати справжню зовнішність КПК.

#img_left#Починаючи з 2000 року в Китаї неухильно зростає кількість самогубств робітників, насильницького переселення людей, незаконного видаляння внутрішніх органів, втеча за кордон корумпованих чиновників, репресії стосовно тайваньських бізнесменів, а також озброєння, націленого на Тайвань, і особливо посилилися репресії на релігійному грунті, які по суті взагалі не мають відношення до уряду і політики. Все це говорить про те, що КПК – це не нормальний уряд.

За прогнозами Тун, наступного року вищеперелічені показники прав людини в Китаї ще більше погіршають, особливо ситуація з середнім і малим бізнесом тайванців у континентальному Китаї. КПК створила новий закон про працю і намагається гнів звільнених робочих перенести на тайванських бізнесменів. Наступного року ще більше зросте кількість корумпованих чиновників КПК, які тікають за кордон, і оскільки майже всі основні кошти держави вже вибрані їх «колегами», вони намагатимуться витягувати гроші з тайванських, гонконзьких та  іноземних підприємств у Китаї.

В кінці Тун сказала, що зараз Китай якраз знаходиться «напередодні світанку», для Китаю зараз ключовий період в історії. Зараз все більше людей виходять з комуністичної партії, все більше наростає загальна хвиля руху за права людини усередині самого Китаю. Всі ЗМІ повинні підтримувати цей рух і всюди писати про нього, щоб допомогти китайському народу перекинути цю червону стіну і зустріти новий демократичний Китай.

Версія німецькою

І діти, і дорослі всі люблять казки. Фільм «Зачарована» – музично, художньо-анімаційна казка про принцесу, яку прокляла зла відьма і відправила з мультфільму-казки в наш світ, прямо до Нью-Йорка і лише тому…

Любов і ревнощі, чарівництво і інтриги супроводжують принцесу з казки в реальному світі людей. Казковий принц, якого вона так довго чекала, вирушає на пошуки своєї принцеси, навіть не припускаючи, що серце принцеси…

Реальне і казкове переплітається, що робить фільм ще цікавішим і принаднішим для сімейного перегляду.

#img_gallery#

17 грудня офіційне китайське агентство новин «Сінхуа» повідомило, що як сказала начальник відділу кадрів одного з пекінських підприємств, в одній компанії у працівників різних відомств зарплата може відрізнятися в 10-100 разів. При цьому у незадоволених таким становищем робітників, немає вибору, абсолютно немає жодних шансів добитися у начальника підвищення зарплати.

 

#img_left#Службовка іноземної компанії, розташованої в Пекіні на ім’я Сяо І сказала, що у них в компанії рядові співробітники отримують 3-4 тисячі юанів, а співробітники середньої ланки отримують понад 100 тисяч юанів, тобто приблизно в 25 разів більше.

 

Різниця в доходах проявляється не тільки в місячній зарплаті. У деяких компаніях на рівні керівників зарплата зростає за дуже багатьма її складовими, наприклад право акціонера, страховки, стаж роботи та різні інші виплати. А у звичайних робітників є тільки одна встановлена зарплата, без будь-яких інших виплат, яка не підвищується вже декілька років.

У звіті міністерства праці Китаю про результати дослідження рівня зарплати йдеться, що протягом останніх років, незважаючи на те, що виробництво в Китаї зростає, зарплата робітників по відношенню до зростання виробництва не підвищується, а навіть знижується. У звіті йдеться, що наприклад у виробничій сфері в 1998 р. зарплата робітників складала в середньому 19% від загальної вартості виробленої продукції, а в 2003 р. ця цифра знизилася до 15%.

Одночасно з цим різниця в зарплаті всередині підприємств стає все більшою, що викликає сильну незадоволеність робітників. Професор кафедри економіки пекінського політехнічного університету Ху Сінтоу говорить: «Після того, як в Китаї почала здійснюватися політика відвертості і реформ, економіка швидкими темпами спрямувалася вгору, проте в процесі цього керівники Китаю поступово дійшли до крайності, вони перестали приділяти увагу захисту прав робітників, це й привело до того, що, наприклад, у робітників із селян практично зовсім немає ніяких прав. Саме тому зараз в Китаї спостерігається така велика різниця, що постійно зростає, між багатими і бідними».

 

Економісти говорять, що ціна робочої сили загалом встановлюється ринковим механізмом, зростання або скорочення зарплати робітників не повинні повністю вирішуватися керівником підприємства, має бути якась державна система гарантій цього. Як говорить професор Ху: «Основна причина такої ситуації все ж таки в тому, що робітники вихідці із селян знаходяться в безправному стані. У них немає прав висловлюватися, брати участь у переговорах, їм нічого не залишається, як пасивно підкорятися».

 

Професор Ху продовжує: «В інших країнах зазвичай про рівень зарплати домовляються три сторони: профспілка, працедавець і уряд. Але в китайських підприємствах у робітників немає права на страйк, це право було видалене з конституції. У робітників також немає права організувати профспілку, яка відображала б їхні інтереси. Саме тому в Китаї робітники і знаходяться в стані безправних людей, що пасивно підкоряються. Зараз Китай позиціонує себе, як режим, що досяг політичних успіхів, тому місцеві чиновники з усіх сил намагаються підлабузнюватися перед капіталістами, директорами великих підприємств та іноземними інвесторами, таким чином продовжуючи відштовхувати китайських робітників у бік ослаблення їх впливу і прав».

 

Різниця, що зростає, між багатими і бідними в Китаї викликає суспільну незадоволеність і хоч навіть на 17 з’їзді КПК і було піднято це питання і Ху Цзінтао закликав усіх до його негайного рішення, і навіть було вироблено низку заходів у цьому напрямі, але аналітики вважають, що це навряд чи заспокоїть людей, вони вже майже повністю втратили віру в уряд КПК.