Blog

Здрастуйте! Спершу дозвольте мені висловити мою повагу усім Вам.

На момент, коли я взяв своє перо для того, щоб написати Вам цей лист із Пекіна, моє посвідчення адвоката незаконно вилучене ось уже майже шість місяців нашим урядом. Протягом цього часу китайський комуністичний режим використовує щодня, принаймні, сотню поліцейських, секретних агентів, а також членів бандитських угруповань для цілодобового спостереження за мною, моїми дружиною і 12-літньою дочкою. Вони слідують за нами невідступно, погрожуючи і вселяючи страх, зовсім зневажаючи розумністю, мораллю, загальновизнаними принципами, і навіть законами і постановами, виданими самим цим урядом.

Моя адвокатська фірма майже закрита примусово. Агенти комуністичного режиму не тільки обірвали наш зв’язок із зовнішнім світом; також, у минулі шістьох місяців вони незаконно викрали декілька сотень людей, що приходили мене відвідувати. Багато хто з них досі не знайдені. Проте, я і моя родина все-таки "щасливчики", у порівнянні з обвинувачуваною в злочині пані Ван Веньї і багатьма іншими практикуючими Фалуньгун, що переслідуються найжорстокішими нелюдськими способами.

Пані та Панове присяжні засідателі, Ви свідчите і служите незалежній судовій системі США, що така ж правоздатна, як і людська цивілізація, і Ваша мудрість може дуже посприяти запобіганню несправедливості. Я думаю, що пані Ван Веньї пощастило бути судимою правовою системою США, а не цією підконтрольною партії і наповненою жахом "судовою системою" материкового Китаю. Однак, оскільки цей суд торкнувся пані Ван Веньї, він сам по собі несправедливий.

Навіть при тому, що я вірю в справедливу природу судової системи Вашої країни, кожна індивідуальна справа виявляє свої глибинні обставини. У випадку з пані Ван, які психологічні передумови лежали в основі її дій, за які їй пред’явлене обвинувачення? Що було підґрунтям того, що пані Ван висловила своє бажання, щоб пан Буш попросив китайський комуністичний режим зупинити переслідування Фалуньгун?

Іншими словами, що відбувається в Китаї, країні, жорстко контрольованій Комуністичною партією? Яка природа тієї жорстокості, що відбувається в Китаї, і спонукала Ван Веньї виразити терміновий протест за подібних обставин? Який розмах тих злодіянь? Яку ми повинні провести паралель між звірствами, що відбуваються в Китаї й основними принципами існування людської цивілізації? Як ми повинні зрівноважити ціну припинення вбивств і необхідність підтримки суспільного порядку на одній зустрічі?

Якщо Ви не враховуєте вихідні обставини, що вплинули на вчинок Ван Веньї, чи навіть визначили його, Ви не зможете гарантувати справедливий результат. Якщо це станеться, ціна правосуддя вашої країни і репутація вашої судової системи понесе втрати так само, як і пані Ван, як результат подібного суду. Варто уникати таких утрат.

Як журналіст, пані Ван Веньї знайома з етикетом поведінки в подібних ситуаціях. Це та ситуація, у якій кожний з Вас у колегії присяжних, включаючи суддю, повинний краще проникнути в цю справу. Будучи людиною, яка прекрасно знає правила поведінки, яка займається (Фалуньгун), нарешті, нормальною людиною, що жодного разу не порушила букви закону, чому ж вона вирішила порушити порядок, ризикнувши накликати на себе неприємності?

#img_right#Шановні пані та панове присяжні засідателі! Пані Ван Веньї звернулася з проханням до президентів Буша і Ху "зупинити переслідування Фалуньгун". Ми повинні взяти до уваги винятково важливий мотив, що стоїть за цим простим проханням, що стосується занадто нелюдського поводження з практикуючими Фалуньгун у Китаї за минулі шістьох років.

Для того, щоб цілком усвідомити правду про криваві репресії, що проводяться китайським комуністичним режимом стосовно практикуючих Фалуньгун, не можна не взяти до уваги дві обставини.

По-перше, жах репресій перевищує будь-яку людську уяву, і ніякими людськими словами не можна виразити ці жорстокість і варварство.

По-друге, країни, що є опорою цивілізованого світу, включаючи США, виявили безнадійне заціпеніння й відсутність інтересу до кривавих убивств вільних віруючих китайським комуністичним режимом. Втрата інтересу не тільки сприяє продовженню злочинів компартією серед білого дня, але і свідчить про ситуацію крайньої безпорадності влади, при якій пані Ван Веньї змушена була порушити кодекс журналістів.

Після розкриття трудового табору Суцзятунь, комуністичний режим Китаю підсилив геноцид, щонайменше, у 36 подібних концтаборах. І цей геноцид, у той час, поки Ви дискутуєте про те, як покарати д-ра Ван Веньї, все ще продовжується.

Жорстоке переслідування послідовників Фалуньгун китайською Комуністичною партією (КПК) є ключем до розуміння того, чому пані Ван вибрала таку поведінку, яка нині розцінюється як злочин. Знати правду про репресії (і то, це можливо лише частково), заради Вашої честі, абсолютно необхідно, щоб винести справедливе рішення суду.

При цьому, я щиро надаю три моїх відкритих листи лідерам КПК, включаючи Ху Цзіньтао, заснованих на моїх локальних розслідуваннях переслідуваних людей і їхніх убитих родичів, поряд із внутрішньою інформацією. Жахаючі, болісні і варварські злочини, описані в цих трьох листах – це навіть не вершина айсберга злодіянь КПК, що відбуваються протягом більше шести років і спрямовані на гідну наслідування групу людей; уже ці слова можуть спонукати Вас винести цілком обґрунтоване й об’єктивне судове рішення з приводу поведінки пані Ван Веньї, що стала причиною її обвинувачень.

Незважаючи на ці відкриті листи, написані мною лідерам КПК із питання репресій Фалуньгун, я усе ще хотів би процитувати два параграфи з третього листа. Я сподіваюся, що кожний з Вас приділить увагу цієї трагедії, так само як і небезпеці руйнування людської цивілізації, що виходить від КПК.

"Ми можемо бачити, що влада, яка символізується числом 6-10 [мається на увазі Офіс 610 – прим. ред.], існує в суспільстві за допомогою таких методів, як фізичне і духовне умертвіння людини, наручники, кайдани, електрошки і "лави тигра". Природа цієї влади нічим не відрізняється від влади злочинної банди. Вона продовжує знущатися над нашими матерями, сестрами, дітьми, над цілою нацією. Добродії Ху і Вень, як високопоставлені представники нашої нації сьогодні і, особливо, як люди, що сприймаються більшістю населення як сумлінні і чесні, ви повинні зустрічати усе нарівні з усіма нами."

"У цей момент, із тремтячим серцем і тремтячим пером, я описую трагічний досвід тих, хто зазнав репресій протягом останніх шести років. Серед реальних випадків неймовірної жорстокості, серед фактів нелюдських катувань урядом своїх громадян, найбільш аморальною і приголомшуючою душу з’явилася огидна, але, проте, досить розповсюджена практика ушкоджень жіночих геніталій електрошком співробітниками Офісу 610 і поліцією. Під час усього періоду переслідування, сексуальним наругам у найвульгарнішій формі піддавалися геніталії і груди жінок, а також геніталії чоловіків. Майже всіх тих, хто зазнав катувань, будь це чоловік чи жінка, спершу роздягали догола."

Ніяка мова чи слова не змогли б описати або відтворити вульгарність і аморальність нашого уряду в цьому відношенні. Хто, якщо тільки в ньому тече тепла кров, може дозволити собі залишитися байдужим, особисто зіштовхнувшись з такою гіркою правдою?"

Шановні Добродії, коли Ви без упереджень довідаєтеся всю істину про це нелюдське переслідування КПК практикуючих Фалуньгун за ці шість років, Ви прийдете до висновку: пані Ван Веньї – це герой нашого сучасного суспільства, її хоробрість і моральність знаменують собою тріумф шляхетності і гуманності; вона уособлює надію на світле майбутнє людства. Її поведінка не є тим, що прокурор міг би поставити їй у провину: злочин, що наносить збиток суспільству.

Інший страшний феномен, про який я повинен згадати і який не розкривається в моєму третьому листі, – це абсолютний контроль КПК над ЗМІ заради широкомасштабного наклепу на Фалуньгун. КПК забороняє ЗМІ навіть згадувати про нелюдські обставини, у яких знаходяться практикуючі Фалуньгун.

Недавні інциденти широкомасштабного видалення органів, проведені в концентраційному таборі Суцзятунь над живими послідовниками Фалуньгун, чиї тіла спалюються у крематорії, розкриті людьми, що особисто зіштовхнулися чи спостерігали ці злочини, що також підтверджується додатковими доказами. Цих злодіянь більш ніж досить для того, щоб висунути обвинувачення КПК у "злочинах проти людяності" і "геноциді".

Незважаючи на те, що факти цих злочинів уже викриті, з набагато більшим болем ми спостерігаємо інше, не менш моторошне порушення закону: апатію і потурання певної частини суспільства, що включає й уряд США, у відношенні цих нелюдських правопорушень. Скута жадібністю і короткостроковою економічною вигодою, людина деградує до байдужності від гуманності, моральності і цивілізованості – факторів, що визначають майбутнє людства.

Злісне придушення з боку китайського уряду, з яким зіштовхнулися практикуючі Фалуньгун і доктор Ван Веньї, перебувають за межами людської уяви. Ці люди голосно говорять правду усьому світу на повні груди протягом понад шість років, але дотепер поки ще їхні заклики не прорвалися крізь товщу байдужості і холоду, яким міжнародне співтовариство само себе оточило.

Після розкриття трудового табору Суцзятунь, комуністичний режим Китаю підсилив геноцид, щонайменше, у 36-и подібних концтаборах. І цей геноцид, у той час, поки Ви дискутуєте про те, як покарати д-ра Ван Веньї, усе ще продовжується.

Це найнесамовитіша сцена в людській історії. Коли лідери США і КПК зустрічаються, звичайно, вони прагнуть справити доброзичливе і сприятливе враження, демонструючи своє високе становище. Однак, порівнявши цінність такої зустрічі з картиною припинення триваючої нелюдськості, ми усі знаємо, що більш важливо.

Це саме той режим КПК, відомий м. Ху Цзіньтао, що проводить "злочини проти людяності" і "геноцид", який д-р Ван Веньї закликала зупинити. Адміністрація Буша, проте, найганебнішим чином проігнорувала нелюдські, аморальні і жорстокі злочини, "доклавши значних зусиль у формування розвинутих американо-китайських відносин" з цим найдеспотичнішим і безжалісним дияволом у людській історії.

Безсердечний вчинок уряду США не тільки заохочує режим КПК продовжувати злочини, але також не залишає д-ру Ван Веньї іншого вибору, крім як нагадати людям про таку чуттєву ситуацію: "Світ не може більше залишатися байдужим!" Це заява, яку президент Буш і американський уряд повинні висловити з надзвичайною рішучістю.

Сьогодні світові ЗМІ та китайські громадяни усі захоплюються вчинком Ван Веньї і сяючим ореолом гуманності навколо неї. Судова система США повинна бути незалежною від усіх сторонніх впливів, але не може бути вільною від загальнолюдських цінностей. Той момент, коли Ван Веньї буде визнана винною, буде моментом, коли історія судочинства народить монстра, що не має більше нічого спільного з принципами людської цивілізації.

Спасибі за Вашу увагу.

Гао Чжишен зі свого будинку в Пекіні, Китай, обложений секретними агентами, 29 квітня 2006 р.

[На основі аудіозапису телефонного дзвінка]

Гао Чжішен. Спеціально для Великої Епохи

Додаткова інформація щодо видалення органів у практикуючих Фалуньгун

В кінці минулого місяця я вже розповідав про вилалення органів у послідовників Фалуньгун в Шеньяні та в інших китайських провінціях. Тут я б хотів дати докладнішу інформацію із цього приводу, щоб допомогти міжнародному співтовариству зупинити ці злочини.

На сьогодні найбільша складність у тому, щоб зібрати докази видалення органів у практикуючих Фалуньгун та інших затриманих людей. Недолік доказів перешкоджає закордонним організаціям, що займаються цією справою, вирішити ці проблеми.

З приводу проблеми, що стосується зібраних доказів, я можу розкрити організаційні дії уряду, з якими я зіткнувся. Сподіваюся, що ті організації, що займаються цією справою, зможуть уважно вивчити дані факти. З міркувань безпеки я не можу повністю розкрити дії уряду. Тут я тільки розповім про деякі обставини.

1. Примусові засоби, що використовуються для видалення органів

В цілому, існує два джерела органів, що трансплантуються: добровільне і ненавмисне. Проте за даними уряду, всі донори органів дають добровільну згоду. Що це означає? Це означає, що коли практикуючих Фалуньгун та інших людей затримують, то при реєстрації використовують їх реальні імена, але коли доходить до трансплантації органів, використовують псевдоніми.

Іншими словами створена помилкова ідентичність. І вся помилкова інформація про цю людину доступна кожному, і документ про добровільну віддачу органів підписаний (звичайно, підпис теж підроблений). Я бачив більше 60 000 документів з підробленими підписами. Всі вони говорять, що доброволець згоден віддати орган для трансплантації і що він несе відповідальність за всі наслідки. Деякі з цих документів підписані добровольцями, які навіть жертвували своїми серцями. Багато документів підписано однією і тією ж людиною.

Ці документи зберігаються протягом 18 місяців, в кінці 18-го місяця їх знищують. Документи зберігаються у військових регіонах на рівні провінції. Щоб проглянути ці документи, потрібний дозвіл чиновників ЦК КПК місцевих провінцій. Одна річ, яку потрібно відзначити, це те, що протягом операції по трансплантації органу, якщо трансплантація буде невдалою, документи по джерело органу і тіло повинні бути знищені протягом 72-х годин.

Всі документи у цій справі і тіло (іноді навіть ще живої людини) повинні спалити у крематорії, і кремація повинна бути підтверджена військовим персоналом управління. Ці військові управління мають право заарештовувати, затримувати або карати лікарів, міліцію, військову міліцію, або проводити чищення персоналу, через який відбулося просочування інформації. Військове управління має дозвіл від Військової Комісії КПК.

2. Органи, отримані з живих тіл

Будь-яку людину, з якої збираються витягнути органи, переводять з в’язниць, центрів затримання або концтаборів. З того часу людина втрачає ім’я, і їй дають ім’я неіснуючого добровольця надання органу. Людині говорять, що вона пройде фізичну експертизу. Експертиза супроводжується місцевою анастезією, а потім витягують орган з живого тіла. З міркувань безпеки подробиці, що стосуються військового персоналу управління, опущені.

3. Чому така величезна невідповідність між відкрито відомою і дійсною кількістю?

Багато людей приділяють велику увагу статистикам трансплантацій, що оголошуються урядом. Фактично “підпільних” трансплантацій органів відбувається у декілька разів більше оголошеного урядом.

Наприклад, якщо уряд говорить, що в рік проводиться 30 000 трансплантацій, то реальна цифра буде близько 110 000 трансплантацій. Існує величезний банк органів, і це є іншою причиною, чому ціни на трансплантацію органів знизилися. Багато лікарень знаходяться під управлінням військових. При повідомленні суспільства і центрального уряду про декілька довершених трансплантацій, фактично, це означає, що під строгою таємницею була абсолютно велика кількість трансплантацій. Реальна кількість набагато вища, ніж цифра, що оголошується урядом.

Як я до цього сказав, в очах тих людей (які здійснюють операції) люди, чиї органи видаляють, не розглядаються як особи, а приймаються за тварин. При виконанні першої або другої операції деякі з них відчувають нервозність і неспокій. Але після здійснення тисяч операцій все змінюється. Вони стають бездушними, коли витягують органи у живих людей і спалюють тіла живих людей.

З 2000 року більше 85 відсотків трансплантацій живих органів по всьому світу було здійснено в Китаї. Ця кількість була отримана з внутрішніх документів Військової Комісії. Деякі люди були підвищені на посаді начальством за “відмінне виконання” в цій області.

4. Контроль і система управління доказами

Як я до цього сказав, трансплантація органів знаходиться під контролем військових. Повноваження цієї системи далеко перевищують повноваження уряду. Якщо у військових щось стає секретною інформацією, вже неможливо більше дізнатися цю інформацію, я упевнений, кожен знає, яке управління в цій військовій системі.

Тому ми повинні звернути увагу на багато з цих військових організацій. Вони є дійсними концтаборами.

На цьому я зупинюся. Я вибачаюсь, але ізміркувань безпеки я більше не можу вдаватися в подробиці.

Старший військовий лікар з Шеньяна.

The Epoch Times (Велика Епоха)

ВАШИНГТОН — 2-го травня об 11.00 християни з Christian Defense Coalition and Generation Life були заарештовані біля Білого Дому під час їх молитви про порятунок послідовників Фалуньгун і благополучного вирішення конфлікту з доктором Ван Веньї, якій зараз загрожує 6-ти місячне ув’язнення за її протест під час недавньої зустрічі Буша і Ху Цзіньтао.

#img_center_nostream#

Троє: преподобний Патрік Дж. Махоней, його дружина Кеті і Бренді Свінделл повідомили представників влади щодо наміру виступити з протестом. Вони приїхали в Лафаєт Парк, тримаючи в руках транспоранти протесту.

#img_center_nostream# 

#img_center_nostream#

Міс Свінделл сказала: “Я була приголомшена, дізнавшись про переслідування віри в Китаї. Мене надихнув побачений по телевізору вчинок пані Ван Веньї… Я відчуваю сором за свою країну, якщо вона зможе вчинити з нею так само”.

#img_center_nostream#

Перш ніж християни підійшли до воріт, поліцейський в штатському підійшов до них і повідомив про те, що зламалася поліцейська комп’ютерна система, і у разі їх арешту буде потрібно більше часу для обробки їх даних. Потім послідовниця Фалуньгун і жертва репресій Дай Чжічжень і її 7-ми літня дочка Фаду, плачучи передали панові Махоні фотографію батька їх сім’ї, який був замучений до смерті в Китаї за свою віру у Фалуньгун. 

#img_center_nostream#

Подружжя Махоні і міс Свіндел обернулися і продовжили свій шлях у бік воріт Білого Дому, де стали на коліна, щоб помолитися. Як за розкладом, поліція Національного Парку розігнала всіх туристів від воріт і оточила територію жовтою стрічкою. Поки поліція вирішувала, на чому транспортувати протестуючих, преподобний Махоні, все ще стоячи на колінах, голосно проскандував свої вимоги, пояснюючи туристам чому він знаходиться тут. “Прямо зараз в Китаї члени мирної практики Фалуньгун зазнають репресій, а їх органи витягуються для продажу. Ми закликаємо президента Буша дотримуватися основних принципів прав людини, що ніхто не повинен переслідуватися, зазнавати тортур за їх релігійні переконання”. Жінки продовжували молитися з табличками на своїх спинах, що демонструють фотографію доктора Ван Веньї і закликаючи припинити видалення органів у практикуючих Фалуньгун. 

#img_center_nostream#

Приблизно через 5 хвилин після початку офіційного заявленого в повідомленні часу про акцію протесту перед воротами Білого Дому, поліцейські зробили їм останні попередження і одягли на всіх трьох наручники. Троє скандували в унісон ті ж слова, які доктор Ван прокричала президентові: “Президенте Буш, зупиніть їх від вбивств!” Кеті Махоні була останньою із заарештованих, оскільки встигла прив’язати мотузкою свої руки до воріт.

І поки вони, один за іншим заходили у фургон для перевезення арештантів, люди прийшли їх підтримати, не приховуючи сліз, кричали їм услід китайською і англійською: “Спасибі!”

У той же вечір близько 17.00 дві жінки було звільнено, пан Махоні був звільнений на 40 хвилин пізніше. Всі троє приєдналися до телеконференції і вперше поговорили з доктором Ван. Вони подякували докторові Ван за її надихаючі дії, пані Ван у свою чергу, висловила свою щиру подяку за їх солідарність і завірила їх, що послідовники Фалуньгун в Китаї також вдячні їм за їх вчинки.

Захисник з прав людини, доктор Тері Марш, що представляє інтереси доктора Ван в суді і посприяла звільненню трьох християн, так прокоментувала подію: “Це дуже незвичайний випадок, коли одні люди встають на захист інших людей, тим більше йдуть на те, щоб бути заарештованими за це. Ці протестуючі — дуже особливі люди”.

Всі троє також мають намір бути присутніми на мітингу “Друзі Ван” перед будівлею суду Округу Вашингтон 3 травня о 8.30 ранку.

The Epoch Times (Велика Епоха)

Лімфатична система – частина кровоносної системи. Вона складається з лімфи, лімфатичних судин, органів і лімфатичних вузлів.

#img_left#Лімфа розносить певні поживні речовини по тілу. Вона також переносить білі кров’яні тільця, які борються з мікробами. Лімфа складається з певних елементів крові й інших рідин тіла, так званої проміжної рідини або тканинної рідини, яка знаходиться в міжклітинних оболонках.

Більшість проміжної рідини пронизує лімфатичні капіляри, перетворюючись на лімфу. На додаток до проміжних рідин, лімфа включає також дуже громіздкі частинки, що поглинаються капілярною мембраною, так само, як рештки клітин, жирові клітини і маленькі протеїнові частинки. Потім лімфа перетікає у великі лімфатичні судини і потім повертається в кровообіг. Лімфатична система є вторинною транспортною системою, що не має насоса. Циркуляція лімфи залежить від мускульного скорочення.

Лімфовузли – це маленькі овальні структури, зазвичай розміром з бобів. Кров чиститься і фільтрується в лімфовузлах, де клітини, що борються з бактеріями і вірусами, іноді акумулюють хвороби. Ця фільтрація перешкоджає проникненню в кров бактеріям, раковим клітинам й іншим інфекціям, а також розповсюдженню їх по тілу. Якщо з’являється інфекція, лімфовузли збільшуються в місці інфекції.

Набряк, лімфонабряк і целюліт

Набряк – затримка водяних і різних субстанцій в тілі або тканині (шкірі і підшкірній тканині, наприклад). Ця затримка води відбувається тоді, коли порушується баланс між фільтрованими і реабсорбуючими субстанціями в капілярах крові. На цей баланс можуть впливати різні чинники: серцева недостатність, хронічна хвороба печінки, ниркова хвороба і венозна недостатність.

Лімфонабряк – порушення накопичення лімфи, що відбувається в результаті дисфункціонального дренажу лімфатичної системи, роблячи неможливим подолання надлишку виділень і води в лімфатичній системі.

Целюліт – запалення підшкірної сполучної тканини, яка створює на шкірі ефект, відомий як апельсинова шкірочка (peаu d’orаnge).

Лімфатичний дренаж

Ручний лімфатичний дренаж (РЛД) полягає в переміщенні надлишку рідини, накопиченої в роздутих місцях, шляхом маніпуляцій або масажу, з метою скоротити лімфатичну пухлину. РЛД завжди повинен проводиться людиною, що спеціалізується на лімфонабряках, або лікарем-масажистом, що знається на лімфодренажі.

Лімфатичний дренаж може застосовуватись у таких випадках: це варикозна хірургія вен, пластична хірургія, опухлість руки після нагрудної хірургії раку, набряки через пошкодження і набряк від ревматичної хвороби.

Меггі Саннер. Велика Епоха

Нижче наведено свідчення свідка, жінки, що назвала себе Аньне; її розповідь була зафіксована на папері зі звукозапису.

Вона надала інформацію про табір смерті Суцзятунь. Аудіозапис з її свідченнями як свідка був прослуханий під час прес-конференції, яку провела "Велика Епоха" 13 квітня 2006 року в Національному прес-клубі у Вашингтоні, округ Колумбія.

"Мене звуть Аньне. Раніше я працювала в Центрі комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини провінції Ляонін. Я розкрила існування концентраційного табору, прихованого усередині лікарні.

Моя робота була пов’язана зі статистикою. Мій чоловік працював хірургом в тій лікарні. Даруйте, що не змогла прийти на сьогоднішню прес-конференцію. Останні декілька років я рятуюся від реальної загрози моєму життю. Коли мій чоловік вирішив припинити вилучати органи у практикуючих Фалуньгун, його мало не вбили представники якоїсь організації у Китаї.

Ми з чоловіком працювали в тій лікарні з 1999 по 2004 рр. Він вилучав органи у практикуючих Фалуньгун. Він був нейрохірургом. Його обов’язок полягав у вилученні рогівки у живих практикуючих Фалуньгун. Я розкрила жахливу інформацію – в цій лікарні у великої кількості живих практикуючих Фалуньгун вилучали органи, такі як печінка та рогівка. Деякі практикуючі все ще дихали після того, як у них вилучили органи проти їх волі, але їх все одно відправляли в кремаційну піч лікарні.

Піч в котельні лікарні використовували також як кремаційну. Деякі практикуючі були слабкими, а інші були здоровими та міцними. Оскільки поліція викрадала цих людей без ордера на арешт, у них не було з собою ніяких документів. Таким чином, жоден практикуючий Фалуньгун не вийшов звідти живим. Там у декількох тисяч практикуючих Фалуньгун брали і нирки, і рогівку, і шкіру, а їх тіла спалювали, щоб знищити докази.

Центр комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини провінції Ляонін знаходиться за адресою 49 Xuesong Road, Sujiatun, Shenyang City, Liaoning Province. Це перша головна лікарня у Китаї, що спеціалізується на лікуванні серцевих та церебрально-васкулярних хвороб. Ця лікарня складається з лікарні по навчанню традиційній медицині в провінції Ляонін та центру лікування тромбозів у Шеньяні. Тільки там є…

Частина персоналу лікарні знає, але вони… Багато хірургів беруть участь у таких операціях по вилученню органів таємно. Деякі співробітники не насмілюються розкрити цю таємницю, навіть коли вони знають про неї. Вони уникають говорити про це, оскільки не хочуть, щоб їх убили. Більшість практикуючих Фалуньгун надходило з в’язниці Дабей, примусового трудового табору Масаньцзя та інших в’язниць Шеньяна.

Інших викрадали у парках або прямо з їх домівок. Їх викрадали, тому що вони відмовлялися відректися від своєї віри у Фалуньгун. Поліція не оформлювала ордерів на арешт, та їх рідні не знали, коли їх заарештовували. Оскільки, відповідно до політики китайського комуністичного уряду, вбивство практикуючого Фалуньгун не мало ніяких правових наслідків, смерть практикуючого Фалуньгун у китайській каральній системі була просто нічим.

Вбиваючи практикуючих Фалуньгун, китайська компартія говорила залученому в цю справу персоналу лікарні, що практикуючі Фалуньгун були на межі смерті, оскільки вони піддавалися насильству, вони були страчені за кримінальні злочини або стали схибленими через практику Фалуньгун.

Болісно згадувати минуле. Ціна на живі людські органи набагато вища, ніж на ті, які вилучили з мертвих тіл. Після вилучення живих органів деякі практикуючі Фалуньгун залишалися живими і ще дихали, але деякі тіла відразу кидали в кремаційну піч. Не залишалося ніяких слідів від їх тіл. Іноді хірурги зашивали розрізи та просили родичів [жертви] або представників родичів підписати договір, за яким тіло підлягало спалюванню.

Деякі родичі поняття не мали про те, що якісь органи були видалені. Більш того, деякі практикуючі, які надійшли з в’язниці, мали дуже хороше здоров’я. Але їм вводили психотропні препарати, які завдавали тяжкої шкоди їх центральній нервовій системі. Потім їх переводили в концентраційний табір Суцзятунь для додаткових тортур, поки в них не вилучать органи та їх тіла не будуть спалені. Деякі практикуючі були дуже слабкими, а інші були дуже здоровими та сильними.

За останні декілька років багато з них було викрадено. У них з собою не було ніяких документів. Вони були такі нещасні. Я дізналася про це у кінці 2003 року. У той час мій чоловік став розсіяним та знаходився неначе у трансі. Він робив це роками, але ніколи не розповідав мені про це. Він тримав це у таємниці. У нього часто траплялися нічні кошмари, він прокидався з жахом і криком. Він тупо дивився в екран телевізора.

Коли я або дитина торкалися до нього, він скрикував. Я думала, що він ненормальний. У цей час я почула, як деякі колеги говорять про це, оскільки в нашому Бюро Охорони здоров’я багато людей працюють разом і у наших друзів теж є друзі з цього кола. Був вже 2003 рік. Пройшло вже близько двох років з 2001 по 2003. У мене пішло близько двох років на те, щоб з’ясувати, що чоловік, який спить поряд зі мною, такий мерзотник. Я не могла це витерпіти. Я примусила його піти з роботи, і він погодився.

Але те, що він пішов з роботи, поставило його в смертельну небезпеку. Через це моя сім’я вирішила виїхати за кордон. Мій чоловік сказав мені: "Ти поняття не маєш про мої муки. Ці практикуючі Фалуньгун були живими. Все було б нормально, якби ми брали органи з мертвих тіл, але ці люди були дійсно живими". Ці речі робилися таємно. Хірурги, що брали участь у цьому в нашій лікарні, були інтернами, направленими з інших лікарень.

Оскільки уряд не захищає життя практикуючих Фалуньгун, їх життя ні в що не ставиться. Лікарі-інтерни використовували тіла практикуючих Фалуньгун для експериментів. Багато таких лікарів-інтернів приходило до нас у лікарню, а також і наша лікарня направляла своїх інтернів у інші лікарні. Деякі лікарі мучилися після того, як робили це. Деяких переводили в інші місця. Деякі міняли своє ім’я та переїздили абикуди.

Деякі виїжджали за кордон. Деяких, можливо, убили, щоб прибрати свідків. Співробітники нашої лікарні таємно називали котельню – піччю "спалювання". Правда, мені так боляче, коли я іноді думаю про це. Це дуже жорстоко. Адже місія лікаря рятувати людей від смерті та лікувати поранених, але там… У мого чоловіка була звичка вести щоденник. Був такий запис у щоденнику. Коли пацієнт знепритомнів, він ножицями розрізав його одяг. З кишені випав пакет. Мій чоловік розкрив його і виявив там коробочку.

У коробочці лежав амулет на щастя з символікою Фалуньгун і записка. У записці: "З днем народження, мама". Мій чоловік був абсолютно спустошений. У Китаї багато лікарень, які займаються цими справами. Таємно вони вилучили органи у багатьох живих практикуючих Фалуньгун.

Коли наші робочі котельні тільки почали там працювати, вони були бідними. Через деякий час вони накопичили велику кількість наручних годинників, каблучок та намист. Вони зняли ці цінності з практикуючих Фалуньгун перед тим, як кинути їх в кремаційну піч. За словами співробітників нашої лікарні, деяких практикуючих кидали у піч до того, як вони помирали. Бідні практикуючі Фалуньгун. Мені так шкода. Щодня я мучуся, відчуваючи провину. Якби я змогла раніше переконати свого чоловіка кинути це, можливо, багато практикуючих залишилося б живими.

Я знаю, що багато практикуючих Фалуньгун знаходяться в ув’язненні в багатьох лікарнях у Китаї. Сподіваюся, що ці злочини будуть швидше розкриті міжнародним співтовариством, щоб можна було врятувати тих, хто залишився. Сподіваюся, моя сім’я та родичі зможуть почути мої свідчення. Я розлучилася з чоловіком, тому що я не можу прийняти той факт, що мій чоловік вилучав органи у практикуючих Фалуньгун.

Я сама дуже травмована та спустошена. Якби мій колишній чоловік не сказав мені, що він вилучав органи у живих практикуючих Фалуньгун, я б не повірила в це. Я не є практикуючою Фалуньгун. Говорячи тут, я не знаходжуся на такому високому ступені моральності, як практикуючі Фалуньгун. Але, як китаянка, що має совість, я дійсно відчуваю провину останні декілька років.

Я думала розповісти про це у Китаї, але багато людей у Бюро Охорони здоров’я, хто знає про це, не погодилися зі мною. Вони сказали мені, якщо я розкрию це, то мене і мою сім’ю вб’ють. Це державний злочин. Я знаю, що ця держава скоює ці злочини. Знаю, поодинці я не зможу змінити це, але знаю, що багато лікарів перестануть це робити. Я щиро сподіваюся, що ці лікарі після того, як вислухають мої щирі свідчення, діятимуть за совістю.

Також сподіваюся, що це питання буде швидко вирішене. Я не критикую Китай. Я зовсім не хотіла критикувати Китай, але саме китайський уряд був причиною цього. Сподіваюся, вони дадуть щиру відповідь тим людям без совісті. Дякую вам".

17 квітня 2006 р.