Український тиждень моди (Ukrainian Fashion Week) розпочався 15 березня, і триватиме по 21 березня 2006 року в Києві, у павільйоні “АльтаЕкспо”. Близько сорока відомих та молодих модельєрів з України, а також з закордону приймають участь цьому фестивалі моди.
#img_gallery#
З якого віку Ви почали творчу діяльність?
Микола Дмитриєнко: Я працюю художником більше 30 років. На вибір професії вплинула зустріч з дивною людиною, моїм вчителем у художній школі Трухачовим Андрієм Миколайовичем. До Великої Вітчизняної війни він був художником-реставратором в Ермітажі, пережив блокаду, і після війни жив у моєму рідному місті Аркадак, Саратовської області. Андрій Миколайович на початку минулого століття навчався в Ленінградській академії мистецтв, був учнем К.С. Петрова-Водкіна, А.А. Рилова, П.М. Філонова. Наш учитель багато знав, був прекрасним живописцем і допоміг навчитися дивитися на світ іншими очима. Під його впливом я став художником, займався оформленням музейних експозицій, виготовляв макети і діорами спочатку в Росії, а з 1980 року в Молдавії. У різних музеях мною було створено 15 батальних і жанрових діорам, також були діорами живої природи.
Коли Ви зрозуміли, що мініатюри це Ваше покликання?
#img_right#М.Д.: На початку 80-х я створив першу мініатюру. Робота була розміром з ніготь великого пальця, на мініатюрі була зображена сільська дорога, якою йде селянин із собачкою. Я показав цю роботу близьким, знайомим, художникам і одержав гарні відгуки. Добре ставлення глядача завжди стимулює художника, і я виконав ще кілька мініатюр. До нас у гості зайшла сусідка, вона працювала в той час у картинній галереї міста Бендери. Ірина Миколаївна (так звали сусідку) дуже зацікавилася роботами. Я склав усі свої мініатюри в сірникову коробку і віддав їй на виставку. Відбулося кілька виставок мініатюр, але я до цього не поставився серйозно. Перший, хто сказав мені, що я створив щось незвичайне був Л.П. Григоращенко, молдавський художник, член-кореспондент АХ СРСР. Він дав мені кілька важливих порад, порекомендував не писати мініатюрні портрети, а зайнятися тільки мініатюрними пейзажами, тому що в 18-19 століттях було створено дуже багато мініатюрних портретів, а мініатюрними пейзажами займалися одиниці.
Одного разу я пожартував і сказав, що напишу картину і покладу її на зріз виноградної кісточки, на що почув у відповідь: "Ну, це занадто! Таке не можливо". Виявилося… можливо. Я написав картину олійною фарбою, зробив раму з латуні і поклав на зріз виноградної кісточки. Назвав я цю роботу "Вечоріє". Ця мініатюра є картиною за всіма канонами, написана вона в техніці "ala-prima" тобто мазками.
Як Ви думаєте, чи є сьогодні потреба у мистецтві такого роду?
М.Д.: Потреба у мініатюрах звичайно є. Глядач ставиться до них дуже добре. Майже 100% розуміння, усі ранні роботи отримали прописку в різних країнах.
Як близькі і рідні ставляться до Вашого заняття?
М.Д.: Родина з розумінням ставиться до мого захоплення мініатюрою; дружина і донька – перші глядачі, вони допомагають мені порадами.
Дану техніку Ви самі розробили?
#img_left_nostream#М.Д.: Мої мініатюри виконані олійною фарбою на металі, дереві чи картоні. Роботи розміром близько 0,5 кв.дм виконані на дереві, мініатюри середнього розміру написані на металі, найменші на картоні.
Роботи на дереві виконані за технологією І. Похітонова. У XIX столітті в Росії був такий мініатюрист-пейзажист. Мініатюри дуже маленьких розмірів – мій винахід.
Чи є у Вас нагороди, премії?
М.Д.: За мініатюри в мене два дипломи з виставок місцевого значення. У травні 2003 року на міжнародній виставці в Кишиневі моя карета отримала перше місце. Є в мене дипломи і за дизайнерські роботи.
Кому з художників Ви віддаєте перевагу?
М.Д.: Я вважаю, що у творчості кожного художника є щось гідне поваги і розуміння глядачів, але особисто я є шанувальником творчості М.К. Чюрленіса, литовського художника і композитора (1875-1911рр). Цей художник намагався поєднати музику і живопис. Мені подобаються такі його роботи як: "Соната сонця", "Соната весни" і багато інших.
Образотворче мистецтво другої половини XX століття подарувало світові багато шедеврів. Я не буду оригінальним, якщо скажу, що мені подобаються роботи Сальвадора Далі. Його картинами захоплюються в усьому світі. Твори Е. Невідомого, Х. Мура, Р. Раушенберга, Дж. Сегала і багатьох інших відомих майстрів назавжди залишаться в історії мистецтва.
Де проходили Ваші виставки і де ще Ви плануєте їх проводити?
#img_right#М.Д.: Мої роботи виставлялися в Москві, Стамбулі, Кишиневі й інших містах далекого і ближнього зарубіжжя. Планується виставка в Бухаресті і Держдумі РФ.
За роки роботи художником мною створені музейні експозиції, діорами, я ілюстрував книги, писав картини, але в очах глядачів я художник який пише дуже маленькі картини. Тому мої плани пов’язані з мініатюрою. Я почав серію робіт, у якій хочу відобразити природу й історичні пам’ятники Молдавії.
Чи знаєте Ви кого-небудь із сучасних художників, хто також пише мініатюри?
М.Д.: Я знайомий із творчістю мікромініатюристів М. Сядристого і Е. Казаряна, але це зовсім інші роботи. Інших художників, котрі займалися б як і я мікромініатюрним живописом олією, у світі очевидно немає.
Вона з’ясувала, що в 70% випадків лід містив більшу кількість бактерій, ніж вода з туалетів.
Щоб здійснити свій проект Жасмин Робертс побувала в п’ятьох ресторанах серії »фастфуд» на півдні Флориди. У кожному ресторані вона брала шматочки льоду зі столиків самообслуговування, а також з машин автоматичної подачі льоду для напоїв. У цих же ресторанах вона брала і зразки туалетної води.
Усі зразки були поміщені в стерильні ємності і досліджені в лабораторії центру з вивчення раку Лі Моффіт.
У чотирьох з п’яти випадків лід, який був узятий зі столиків для самообслуговування, містив більше бактерій, ніж вода в туалеті. А лід з машин автоматичної подачі, містив більше бактерій, ніж туалетна вода, у трьох випадках.
Щодо бактерій, знайдених у льоді в трьох з п’яти ресторанів результат виявився таким: дослідження показали наявність бактерій кишкової групи, бактерій, що присутні у фекаліях теплокровних тварин.
Симптоми, пов’язані з присутністю бактерій кишкової групи, включають спазми і понос. Інший вид кишкової бактерії, під назвою ДНК-полімераза (Е. Coli), може викликати кишкові захворювання, а в окремих випадках призвести до гемолітичного уремічного синдрому, серйозного захворювання нирок.
12-річна дівчинка сказала, що результати її вразили.
"Я думала, що в льоді міститься невелика кількість бактерій, і я ніколи не сподівалася, що їх буде так багато», – сказала вона. І ніколи не думала, що вода з туалету може бути чистішою”.
Вона припускає, що існує кілька шляхів зараження води.
"Можливо, апарати не очищують належним чином, або причиною є те, що хтось торкається льоду руками", – сказала вона.
Після того, як у лабораторії були отримані ці результати, Жасмин зустрілася з керівниками і власниками ресторанів. Вони були шоковані цими результатами. Деякі керівники сказали, що вони скористаються цією інформацією для того, щоб змінити методи обслуговування.
Який урок ми можемо з цього мати? Коли замовляєте напої, уникайте льоду в склянці.
Брайєн Трогт. Велика Епоха
Що може бути чарівнішим, ніж захід сонця?
Науковий співробітник астрономічного інституту імені Штернберга Сергій Попов розповідає, як учені шукають нові типи космічних об’єктів: «За останні десять років чи не щороку відкривається новий карликовий супутник в нашій галактиці. Окрім цього з’являлися нові типи нейтронних зірок. Ці зірки … не є джерелом періодичних радіоімпульсів. Інший приклад нового типу нейтронних зірок — це магнітари, нейтронні зірки з дуже сильним магнітним полем, які фактично були передбачені й відкриті тільки в 1990-і роки».
Кількість нових типів об’єктів достатньо велика, фактично на кожен рік що-небудь доводиться. Космічні промені — розігнані заряджені частинки випромінюють гамма-кванти, які летять до Землі, потрапляють в атмосферу, утворюють зливи частинок, що збираються за допомогою чашок 12-метрового телескопа HESS. Там, де випромінювання спіймане, воно потрапляє в спеціальні фотоелектронні помножувачі, з’являється електронний сигнал, по якому реєструється гамма-квант: «А потім в новинах все це називається "Астрономи побачили". Вісім побачених астрономами джерел можуть бути дуже цікавими об’єктами. Для шести з них вдалося знайти можливе пояснення. Видно, велика частина з них — це залишки найновіших, а для двох об’єктів виявити щось в напрямі, звідки прийшов гамма-сигнал, так і не вдалося. Тобто нічого не видно в рентгенівському або радіо-діапазоні. В області центру галактики джерел велика кількість, але у поле зору телескопа не потрапив жоден об’єкт, який потенційно може бути джерелом гамма-випромінювання. Відповідно, це можуть бути нові типи джерел», — говорить Сергій Попов. Коли астрономи щось побачили, вони реєструють параметри об’єкту, але не кажуть, що конкретно побачили, тому що не знають що саме.
Прослуховування радіоефіру – нелегке завдання: то там весь час шуми, потріскування, то голос на фоні чутний або музика, а якщо маленьке одне клацання, яке трапляється раз може бути в добу, його дуже важко виділити в шумі. Сергій Попов розповідає про пошук джерел спалахів жорсткого випромінювання.
VLA — це радіотелескоп, який є трьома залізничними коліями завдовжки по 27 кілометрів кожен, прокладені в пустелі. По ним на спеціальних платформах їздять декілька чашок великих радіотелескопів. Це могутня система, її недавно модернізували, і ось на цьому інструменті були відразу отримані нові результати: «Причому саме відкриття було зроблене пару років назад, і лише зараз з’явилася публікація. Оскільки виділення і розуміння того, що дані спалахи не є дефектом апаратури, не є наземними сигналами, вимагають достатньо великих зусиль. І я б навіть сказав, що від експериментаторів потрібна деяка мужність для публікації такого результату, оскільки такий результат в деякому розумінні суперечить основній парадигмі сучасної науки, оскільки він невідтворний. Повторних сплесків від цього джерела або подібних сплесків від інших джерел не спостерігалося. Параметри цих спалахів такі, що теоретикам дуже важко підібрати який би то не було відомий тип джерел для пояснення таких спалахів».
Колись були потрібні століття, щоб знайти неспростовні докази геліоцентричного стану Всесвіту, зараз завдяки новим відкриттям помилковість сприйняття навколишнього світу розсівається набагато швидше. Яку частину шляху нам належить ще пройти?..
За матеріалами Радіо Свободи
Доктор Едінбурзького університету Марк Вулхауз на щорічній конференції Американської асоціації сприяння розвитку науки заявив: “Зараз налічується 1407 патогенних вірусів, бактерій, грибків та інших мікроорганізмів, здатних інфікувати людину, і 58% з них мають тваринне походження”. Подібні мікроорганізми можуть мутувати і почати розповсюджуватися серед людей, створюючи загрозу глобального зараження. Найбільш відомі з них – ВІЛ, атипова пневмонія, пташиний грип.
Загальноприйнятим вважається уявлення, що ВІЛ виник серед шимпанзе. Після того, як декілька хворих тварин були з’їдені жителями Африки, хвороба перейшла на людину.
Останніми роками з’явилася нова загроза для людей – вірус пташиного грипу. Згідно з дослідженнями Всесвітньої Організації Охорони здоров’я, з 2003 року від пташиного грипу загинуло більше 90 чоловік – приблизно половина всіх інфікованих. Ці мікроорганізми потрапили в країни Європи й Африки з Азії. Лабораторні дослідження підтвердили наявність даного вірусу на півдні Росії, в Ставропіллі. За словами ветеринарного інспектора Віктора Парахіна, службами якого було взято більше 4 тисяч біопроб, шляхи зараження птахів «…і повітря, і вода, і корма, вони теж заразливі». Для запобігання розповсюдженню інфекції, знищуються десятки мільйонів курчат і іншої домашньої птиці.
Заступник головного державного санітарного лікаря України Людмила Мухарська впевнена, що люди можуть сміливо вживати в їжу страви з м’яса птиці. В той же час, не варто торкатися хворобливо млявих або мертвих птахів. Збудник грипу гине при температурі вище 70 градусів за Цельсієм, проте, може зберегти життєздатність протягом року, якщо знаходиться в замороженій тушці птаха, передає Киев 2000. У зв’язку з цим, за словами медика, абсолютно безпечно вживати страви з добре приготованого (просмаженого або провареного) птаха, проте сам процес приготування птаха, коли кухар торкається до нього руками, може бути небезпечним.
Доктор Ніна Марано з Національного центру інфекційних хвороб США стверджує: «.Нові патогени обрушувалися на людину багато тисячоліть, але зараз цей процес помітно прискорився. Мабуть, це пояснюється більшою щільністю населення, розігріванням атмосфери і стрімким розвитком транспорту». Як результат, патогенні організми швидше переходять від тварин до людей.
#img_left_nostream#Сумнозвісна історія в Україні та за її межами з «Еліта–Центром» в значній мірі вдарила по кишеням тисяч українських сімей. Навіть гучний скандал з фінансовою пірамідою МММ не йде ні в яке порівняння з аферою «Еліта – Центру», так як в першому випадку Сергію Мавроді вдалося зібрати з народу більше $3,5 млн., а в другому, ця сума перевищила $350 млн.
Ще досі багатьом важко повірити, що таке зухвале безчинство стало можливим в наш час, забравши надію на краще майбутнє в багатьох родин. Нижче наводимо історію однієї з багатьох таких сімей.
Наталка з Юрою жили в однокімнатній квартирі, коли у них народилася їх перша дитина, Сонечка. З появою доньки молода сім’я спробувала покращити умови життя, продавши свою 1-кімнатну і купивши 3-кімнатну квартиру в кредит. В нову квартиру Криницькі забрали з собою також і Ілону, повнолітню доньку Юрія від першого шлюбу. Зажили учотирьох. Все було б добре, але виплата кредиту з кожним місяцем все більше «наступала на горло», і, не проживши двох місяців «по-людськи», родині прийшлось взяти квартирантів в дві кімнати, від чого родині із чотирьох чоловік прийшлося жити в одній кімнаті. Але навіть квартиранти не допомогли сім’ї розплатитися з кредитом. З кожним місяцем необхідно було сплачувати більшу суму, і, проживши таким чином рік, вони вирішили продати квартиру, щоб покінчити з боргами. Але, на жаль, суми, що залишилась не вистачило навіть на 2-кімнатну квартиру. Наталка завагітніла вдруге і купляти однокімнатну квартиру сенсу не було.
В серпні 2005 року родина вирішила інвестувати 3-х кімнатну квартиру в будинку, що будувався групою інвестиційних компаній «Еліта–Центр», самі ж зняли однокімнатну «хрущовку», щоб «перезимувати» в ній допоки будинок не буде побудованим.
26 січня 2006року у Наталки народилася дівчинка, а через десять днів сім’я дізналася, що директори «Еліта-Центру» зняли гроші з рахунків та зникли; а квартира, яку вони ніби-то купили, продавалася вже декілька разів. Як згадує Юра: «Будівництво продовжувалось до останнього дня. Я на власні очі бачив, що будинок, в який ми вклали 67 тис доларів вибудували аж до восьмого поверху». Як потім стало відомо, що «Еліта-Центр» продав біля 1500 квартир у віртуальних будинках на загальну суму близько $400 млн. За договором сім’я Криницьких повинна була отримати квартиру у третьому кварталі 2006 року.
Наталка вважає, що порівняно з іншими родинами їхня сім’я ще не в найскрутнішому становищі: «Я думаю, що в нас ще не сама складна ситуація: багато сімей, підписуючи договори, продавали свої квартири і зараз вони залишились без даху над головою».
Сьогодні Юра та Наталка живуть з трьома дітьми (в тому числі з немовлям) в малесенькій однокімнатній квартирі. Старша донька спить на підлозі в кухні. За словами Криницьких, за квартиру сплачено лише до 1 червня 2006 року, після чого сім’я може залишитися на вулиці, адже „Юриної зарплатні вистачає лише на повсякденні потреби”.
Сім’я сподівається, що міська адміністрація не залишить постраждалих в біді та допоможе забезпечити їхніх дітей помешканням.
P.S. 3 березня Київрада узгодила 20 земельних ділянок під будівництво компенсаційних будинків з паркінгом та об’єктами обслуговування для інвесторів «Еліта – Центру».
У Парижі продовжується показ мод, де відомі модельєри виставляють на показ свої творіння. Красиві дівчата ходять по подіуму демонструючи колекцію норвезького дизайнера Пітера Дундаса (Peter Dundas) Осінь/Зима 2006-07.
#img_gallery#
У дослідженні брало участь 470 чоловіків віком від 65 до 84 років. Протягом 15 років 2/3 спостережуваних споживали 2,11 г какао щоденно, 1/3 – не вживали какао. Результати дослідження показали, що у чоловіків, що регулярно вживали какаовмісніі продукти, рівень артеріального тиску в середньому був нижчий, ніж у чоловіків, що не вживали цих продуктів. З’ясувалося, що чоловіки, які найчастіше вживали кокаовмісні продукти, помирали від серцево-судинних захворювань у 2 рази рідше, ніж ті, хто уникав відповідних продуктів. Смертність в цілому за період спостереження також виявилася нижчою у тих, хто вживав какао частіше. Оцінка ризику проводилася з урахуванням таких чинників, як маса тіла, куріння, рівень фізичної активності, калорійність раціону і рівень споживання алкогольних напоїв.
На думку медиків з університету Каліфорнії у Сан-Франциско (University of California, San Francisco), позитивний вплив на організм дає флавоноїд, який міститься у какао. Вони теж провели експеримент який тривав два тижні і в якому брало участь 21 людина. Всі вони під час експерименту їли шоколад, однаковий на вигляд. Але частина плиток була багата флавоноїдами, а інша — навпаки, майже не містила цих речовин. Вчені провели ультразвукове обстеження плечової артерії — об’єму кровотоку в ній і здатності стінок судин розширюватися і стискатися. Виявилось, що у тих, хто вживав шоколад з флавоноїдами, ці параметри покращали за два тижні приблизно на 13%. Не дивлячись на висновки, зроблені дослідниками, багато вчених мають сумнів у користі шоколаду. "Какао погано переноситься організмом, якщо споживати його у сирому вигляді у великих кількостях, і для того, щоб отримувати його у лікувальному дозуванні необхідно з’їдати 100 г чорного шоколаду щодня", – заявила Кеті Росс (Cathy Ross) з Британського фонду з боротьби з серцевими захворюваннями у інтерв’ю ВВС. – "Це означатиме споживання приблизно 500 калорій і 30% жиру, що містяться у 100 грамах шоколаду".
Какао є висококалорійним продуктом (500 кал у 100 г, 30% жиру) і, щоб отримувати його у лікувальному дозуванні, необхідно з’їдати 100 г чорного шоколаду щодня.
Отже тепер ми бачимо, що якщо з’їдати одну плитку шоколаду на день, це не просто смачно, але й корисно.