Европейская комиссия объявила во вторник в рамках своего последнего пакета санкций, что Европейский Союз запретил крупным рейтинговым агентствам оценивать суверенный долг России и ее компаний.
«Эти санкции будут способствовать дальнейшему усилению экономического давления на Кремль и парализуют его способность финансировать вторжение в Украину», — говорится в заявлении комиссии, Reuters.
«Они согласованы с международными партнёрами, особенно с Соединенными Штатами», — добавляется в сообщении.
Другие меры пакета включают запрет на импорт российской стальной продукции, на которую в настоящее время распространяются защитные меры ЕС, что, по оценкам Комиссии, будет означать для России потерю экспортной выручки в размере около 3,3 млрд евро.
Также были введены запреты на экспорт предметов роскоши, таких как роскошные автомобили и ювелирные изделия, а также увеличение числа подпадающих под санкции богатых людей, связанных с В. Путиным.
Європейська комісія оголосила у вівторок у рамках свого останнього пакету санкцій, що Європейський Союз заборонив великим рейтинговим агенціям оцінювати суверенний борг Росії та її компаній.
«Ці санкції сприятимуть подальшому посиленню економічного тиску на Кремль і паралізують його здатність фінансувати вторгнення в Україну», — йдеться у заяві комісії, Reuters.
“Вони узгоджені з міжнародними партнерами, особливо зі Сполученими Штатами”, — додається у повідомленні.
Інші заходи пакету включають заборону імпорту російської сталевої продукції, яку нині поширюються захисні заходи ЄС, що, за оцінками Комісії, означатиме Росії втрату експортного виторгу у вигляді близько 3,3 млрд євро.
Також були введені заборони на експорт предметів розкоші, таких як розкішні автомобілі та ювелірні вироби, а також збільшення кількості багатих людей, які підпадають під санкції, пов’язаних з В. Путіним.
Администрация Байдена должна ускорить поставки самолетов и систем противовоздушной обороны в Украину, считает сенатор Джонни Эрнст (республиканец от штата Айова), член комитета Сената по вооруженным силам.
Отмечая помощь, оказываемую Вашингтоном Украине, Эрнст выразила «сильное» несогласие с решением администрации «отложить и отказать» соседней Польше в возможности передать Украине истребители.
Поддержка войны Киева против российского вторжения является одной из «самых неотложных» миссий, с которыми сталкивался Запад на протяжении поколения, написала Эрнст в письме от 10 марта () к президенту Джо Байдену, который также подписал 41 ltgenfn.
«Мы призываем вашу администрацию сотрудничать с Польшей и нашими союзниками по НАТО, чтобы ускорить передачу Украине срочно необходимые воздушные силы, системы противовоздушной обороны и другие средства ведения боя и поддержки от Соединенных Штатов, союзников по НАТО и других европейских партнеров», говорится в письме.
«Сегодня российская атака настроена на украинский народ, общественную инфраструктуру, фермы, больницы, детские сады, места работы и даже их дома. Украинские военные сегодня остро нуждаются в большей смертоносной помощи, чтобы защитить основы своей страны, что позволит ей функционировать в будущем».
Вашингтон «не может позволить» России получить преимущество только потому, что Соединенные Штаты не поддержали Украину необходимым оружием и медицинскими материалами, говорится в письме. Он призвал администрацию доставить в Украину «необходимую авиацию» безотлагательно и помочь спасти жизнь бесчисленному количеству мирных жителей.
Польша, член НАТО, 8 марта объявила, что готова отправить свои самолеты МиГ-29 на немецкую авиабазу Рамштайн, которые затем могут быть переданы Украине. Польша попросила другие страны-члены альянса последовать ее примеру.
Однако Соединенные Штаты быстро отклонили это предложение, а заместитель Госдепартамента по политическим вопросам Виктория Нуланд заявила, что Польша не консультировалась с Вашингтоном по поводу этого предложения.
По словам пресс-секретаря Пентагона Джона Кирби, перспектива вылета истребителей из базы США/НАТО в «спорящееся с Россией за Украину» воздушное пространство вызывает серьезные беспокойства.
«Нам просто неясно, что для этого есть существенное обоснование. Мы будем продолжать консультироваться с Польшей и другими нашими союзниками НАТО по этому вопросу и сложным логистическим проблемам, которые он создает, но мы не считаем предложение Польши обоснованным», — сказал Кирби.
Россия уже предупредила, что любая поддержка, оказанная любой нацией украинским ВВС, будет рассматриваться как непосредственное участие в конфликте. Джо Байден отрицает, что у Вашингтона есть любые планы отправить американские войска воевать за Украину. НАТО также подтвердило, что не желает вступать в прямой конфликт с Россией.
Адміністрація Байдена має прискорити постачання літаків і систем протиповітряної оборони в Україну, вважає сенатор Джоні Ернст (республіканець від штату Айова), член комітету Сенату з питань збройних сил.
Відзначаючи допомогу, яку Вашингтон надає Україні, Ернст висловила «сильну» незгоду з рішенням адміністрації «відкласти і відмовити» сусідній Польщі у можливості передати Україні винищувачі.
Підтримка війни Києва проти російського вторгнення є однією з «найневідкладніших» місій, з якими стикався Захід протягом покоління, написала Ернст у листі від 10 березня () до президента Джо Байдена, який також підписав 41 інший депутат.
«Ми закликаємо вашу адміністрацію співпрацювати з Польщею та нашими союзниками по НАТО, щоб прискорити передачу Україні терміново необхідних повітряних сил, систем протиповітряної оборони та інших засобів ведення бою та підтримки від Сполучених Штатів, союзників по НАТО та інших європейських партнерів», зазначено у листі.
«Сьогодні російська атака налаштована на український народ, громадську інфраструктуру, ферми, лікарні, дитячі садочки, місця роботи й навіть їхні будинки. Українські військові сьогодні гостро потребують більшої смертельної допомоги, щоб захистити основи своєї країни, що дозволить їй функціонувати в майбутньому».
Вашингтон «не може дозволити» Росії отримати перевагу лише тому, що Сполучені Штати не підтримали Україну необхідною зброєю та медичними матеріалами, йдеться у листі. Він закликав адміністрацію доставити в Україну «необхідну авіацію» «невідкладно» та допомогти врятувати життя незліченної кількості мирних жителів.
Польща, член НАТО, 8 березня оголосила, що готова відправити свої літаки МіГ-29 на німецьку авіабазу Рамштайн, які потім можуть бути передані Україні. Польща попросила інші країни-члени альянсу наслідувати її приклад.
Однак Сполучені Штати швидко відхилили цю пропозицію, а заступник Держдепартаменту з політичних питань Вікторія Нуланд заявила, що Польща не консультувалася з Вашингтоном щодо цієї пропозиції.
За словами прессекретаря Пентагону Джона Кірбі, перспектива вильоту винищувачів з бази США/НАТО у повітряний простір, який «сперечається з Росією за Україну», викликає серйозні занепокоєння.
«Нам просто незрозуміло, що для цього є істотне обґрунтування. Ми продовжуватимемо консультуватися з Польщею та іншими нашими союзниками по НАТО щодо цього питання та складних логістичних проблем, які воно створює, але ми не вважаємо пропозицію Польщі спроможною», — сказав Кірбі.
Росія вже попередила, що будь-яка підтримка, надана будь-якою нацією українським ВПС, буде розглядатися як безпосередня участь у конфлікті. Джо Байден заперечує, що Вашингтон має будь-які плани відправити американські війська воювати за Україну. НАТО також підтвердило, що не хоче вступати в прямий конфлікт з Росією.
Президент Украины Владимир Зеленский подписал указы об уголовной ответственности за сотрудничество с Россией. На основании этих указов, тем, кто сотрудничает с российским оккупантом, грозит лишение свободы на срок до 14 лет.
Уголовный кодекс Украины дополнен статьей 111-1 «Коллаборационизм», которая предусматривает лишение свободы на срок до 15 лет за сотрудничество с государством-агрессором и его оккупационной администрацией или его военными или военизированными формированиями в военной, политической, информационной, административной, экономической и трудовой сферах.
Новая статья Уголовного кодекса также запрещает коллаборационистам занимать должности в органах государственной власти и местного самоуправления, а также баллотироваться на выборах различного уровня, быть наблюдателями, членами избирательных комиссий или доверенными лицами кандидатов в президенты.
Другой закон, подписанный Зеленским, разрешает роспуск политических партий и компаний, доверенные лица которых были осуждены за коллаборационизм.
Президент України Володимир Зеленський підписав укази про кримінальну відповідальність за співпрацю із Росією. На підставі цих указів тим, хто співпрацює з російським окупантом, загрожує позбавлення волі на строк до 14 років.
Кримінальний кодекс України доповнено статтею 111-1 «Колабораціонізм», яка передбачає позбавлення волі на строк до 15 років за співпрацю з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією або її військовими чи воєнізованими формуваннями у військовій, політичній, інформаційній, адміністративній, економічній та трудовій сферах.
Нова стаття Кримінального кодексу також забороняє колабораціоністам обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також балотуватися на виборах різного рівня, бути спостерігачами, членами виборчих комісій чи довіреними особами кандидатів у президенти.
Інший закон, підписаний Зеленським, дозволяє розпуск політичних партій та компаній, довірені особи яких було засуджено за колабораціонізм.
Растущие региональные амбиции Пекина всё больше тревожат соседние с ним страны. Согласно данным нового отчёта Стокгольмского международного института исследования проблем мира (СИИПМ), страны Азии и Океании наращивают закупки оружия.
В опубликованном 14 марта отчёте сравниваются сделки с оружием в мире за пятилетний период, вплоть до 2021 года, с аналогичным предыдущим периодом, закончившимся в 2016 году. Аналитики из СИИПМ выяснили, что из десяти ведущих мировых импортёров оружия шесть находятся в Азии и Океании. В частности, в первую десятку вошли Австралия, Китай, Южная Корея и Пакистан.
Азия и Океания являются крупнейшими импортёрами оружия в мире в течение последних 30 лет. В период с 2017 по 2021 годы на их долю приходилось 43 % мировых сделок, связанных с закупкой вооружений.
Симон Веземан, старший научный сотрудник СИИПМ считает, что: «Растущая напряжённость между Китаем и многими странами Азии и Океании является основной движущей силой импорта вооружений в регионе».
Среди них Индия является крупнейшим импортёром оружия в Азии. На её долю приходится 11 % от общего объёма. Импорт оружия Японии увеличился в 2,5 раза, что делает эту страну 10-м крупнейшим импортёром в мире.
В отчёте также говорится, что в целом импорт оружия в регионе сократился на 4,7 % по сравнению с падением на 4,6 % в общем объёме мировой торговли оружием, включая экспорт и импорт. Это указывает на большие различия в закупках между субрегионами.
По данным СИИПМ, до недавнего российского вторжения Украина импортировала «очень ограниченное» количество оружия. Крупные экспортёры сокращают поставки оружия в эту страну из-за ограниченного бюджета Украины в связи с эскалацией затянувшегося там конфликта с Россией.
Что касается экспорта, то США остаются крупнейшим в мире поставщиком оружия, на долю которого приходится 39 % от общего объёма. Экспорт страны вырос на 14 %, в то время как торговля оружием России, второго по величине мирового экспортёра, сократилась на 26 %.
Согласно отчёту, увеличение экспорта оружия США произошло во многом за счёт увеличения сделок с Саудовской Аравией, Австралией, Южной Кореей и Японией. Например, экспорт оружия США в Японию увеличился в 2,7 раза.
«США остаются крупнейшим поставщиком оружия в Азию и Океанию, поскольку экспорт оружия [в этот регион] является важным фактором внешней политики США в отношении Китая», — считает Вейцман.
Экспорт вооружений из США, России, Франции, Китая и Германии составляет более трёх четвертей мирового экспорта. Среди них экспорт вооружений Франции увеличился на 44 %; экспорт вооружений Германии увеличился на 21 %, а экспорт вооружений Китая сократился на 7,8 %.
Зростаючі регіональні амбіції Пекіна дедалі більше турбують сусідні країни. За даними нового звіту Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (СІІПМ), країни Азії та Океанії нарощують закупівлю зброї.
В опублікованому 14 березня звіті порівнюються угоди зі зброєю у світі за п’ятирічний період, аж до 2021 року, з аналогічним попереднім періодом, що закінчився у 2016 році. Аналітики із СІІПМ з’ясували, що з десяти провідних світових імпортерів зброї шість перебувають в Азії та Океанії. Зокрема, до першої десятки увійшли Австралія, Китай, Південна Корея та Пакистан.
Азія та Океанія є найбільшими імпортерами зброї у світі протягом останніх 30 років. У період з 2017 по 2021 роки на їхню частку припадало 43% світових угод, пов’язаних із закупівлею озброєнь.
Симон Веземан, старший науковий співробітник СІІПМ вважає, що: «Напруження між Китаєм і багатьма країнами Азії та Океанії, що росте, є основною рушійною силою імпорту озброєнь в регіоні».
Серед них Індія є найбільшим імпортером зброї Азії. На її частку припадає 11% загального обсягу. Імпорт зброї Японії збільшився у 2,5 раза, що робить цю країну 10-м найбільшим імпортером у світі.
У звіті також йдеться, що загалом імпорт зброї у регіоні скоротився на 4,7 % проти падіння на 4,6 % у загальному обсязі світової торгівлі зброєю, включаючи експорт та імпорт. Це вказує на великі відмінності у закупівлі між субрегіонами.
За даними СІІПМ, до недавнього російського вторгнення Україна імпортувала дуже обмежену кількість зброї.
Що ж до експорту, США залишаються найбільшим у світі постачальником зброї, частку якої припадає 39 % від загального обсягу. Експорт країни становив 14 %, тоді як торгівля зброєю Росії, другого за величиною світового експортера, скоротилася на 26 %.
Згідно зі звітом, збільшення експорту зброї США відбулося багато в чому шляхом збільшення угод із Саудівською Аравією, Австралією, Південною Кореєю та Японією. Наприклад, експорт зброї США до Японії збільшився у 2,7 раза.
“США залишаються найбільшим постачальником зброї до Азії та Океанії, оскільки експорт зброї [в цей регіон] є важливим фактором зовнішньої політики США щодо Китаю”, — вважає Вейцман.
Експорт озброєнь із США, Росії, Франції, Китаю та Німеччини становить понад три чверті світового експорту. У тому числі експорт озброєнь Франції збільшився на 44 %; Експорт озброєнь Німеччини збільшився на 21%, а експорт озброєнь Китаю скоротився на 7,8%.
Генерал-лейтенант армии США в отставке Кит Келлог заявил Fox News, что Россия обратилась к Китаю за военной помощью в ходе военной операции в Украине, подтвердив ряд анонимных сообщений СМИ об этом, в то время как китайские и российские официальные лица опровергли эти утверждения.
«Здесь есть реальная причина, и вот в чем она заключается. Он едет в Китай за военной и экономической поддержкой», — сказал Келлог в телеканалу Fox Business, которое вышло в эфир 14 марта, имея в виду президента России Владимира Путина.
«Он не обращался бы к китайцам за военной помощью или поддержкой, если бы у него не было реальных проблем с собственными вооруженными силами», — сказал Келлог, добавив, что, по его мнению, в свете такого развития событий поле боя должно быть расширено.
«Расширьте его, оказав украинцам максимальную поддержку», — сказал он, добавив, что «должны быть способы получить для них эти самолеты», имея в виду, польские истребители МиГ-29, передача которых Украине застопорилась.
Украина попросила МиГи для усиления своей противовоздушной обороны. Польские власти предложили поставить истребители через НАТО, но это предложение было отвергнуто Пентагоном как слишком рискованное, поскольку российская сторона может расценить его как эскалацию.
«Нужно подходить к этому изобретательно, и я это понимаю. Но мы должны дать им все. Мне все равно, камень ли это, пистолет, МиГ-29», — сказал Келлог.
«Нам просто нужно помочь им и продолжать давить на Путина. Мы знаем, что он напряжен, и именно поэтому я сделал заявление о том, что ему нужно рассказать. Он не пошел бы к китайцам, если бы у него не было проблем в ходе нынешних боёв».
«Никогда об этом не слышали»
Китай отрицает любые просьбы России о военной помощи.
«Я никогда не слышал об этом», — заявил CNN Лю Пэнъюй, пресс-секретарь посольства Китая в США, отвечая на вопрос о сообщении такой просьбы со стороны Москвы.
Отдельно официальный представитель Министерства иностранных дел Китая Чжао Лицзянь заявил на брифинге 14 марта, что «утверждения по этому вопросу, распространенные США, являются ложной информацией».
Лю, тем временем, назвал ситуацию в Украине «обескураживающей» и призвал к «максимальной сдержанности и предотвращению масштабного гуманитарного кризиса».
С тех пор как Россия начала свою «специальную военную операцию» в Украине, около 2,5 миллионов человек покинули свои дома, сообщает Организация Объединенных Наций, а западные чиновники называют это переселение одним из крупнейших кризисов беженцев со времен Второй мировой войны.
Пресс-секретарь Кремля Дмитрий Песков также опроверг эти заявления, заявив 14 марта агентству Reuters, что Россия способна взять под полный контроль крупные украинские города без помощи Китая.
«Россия обладает собственным независимым потенциалом для продолжения операции», — сказал он. «Как мы уже говорили, она идет по плану и будет завершена в срок и в полном объеме».
«Беспокойство» по поводу потенциальной китайской военной помощи России
Советник Белого дома по национальной безопасности Джейк Салливан заявил 13 марта в программе CNN «State of the Union», что Соединенные Штаты «внимательно следят» за тем, оказывает ли Китай содействие России, будь то «материальная или экономическая поддержка».
«Это наше беспокойство», — сказал Салливан в интервью телеканалу. «И мы сообщили Пекину, что мы не будем стоять в стороне и не позволим ни одной стране компенсировать России ее потери от экономических санкций».
Вслед за военными действиями в Украине в отношении России были введены сокрушительные санкции. 13 марта глава Международного валютного фонда Кристалина Георгиева заявила телеканалу CBS, что последствия санкций «довольно серьезные» и что МВФ прогнозирует «глубокую рецессию» в России.
Георгиева сказала, что МВФ больше не считает дефолт по суверенному долгу России «маловероятным». Она предупредила о продолжающемся влиянии кризиса в Украине на Россию и ближайших соседей Украины, из-за их тесных торговых отношений с Москвой и в результате волны беженцев.
Красный Крест, тем временем, призвал к срочному прекращению огня в оккупированном городе Мариуполе, чтобы предотвратить «наихудший вариант развития событий».
В заявлении Международного комитета Красного Креста от 13 марта говорится, что «сотни тысяч мирных жителей, захваченных тяжелыми боями в Мариуполе, ожидает наихудший вариант развития событий, если стороны срочно не достигнут конкретного гуманитарного соглашения».
Украинские официальные лица заявили, что в Мариуполе в ходе российского наступления погибло более 2500 человек.
Военная операция России в Украине потерпела ряд неудач из-за плохого планирования и неожиданно стойкого сопротивления украинцев, считает ряд военных аналитиков.
Майкл Кофман, директор по изучению России в CNA, назвал первоначальную операцию России «хаотичной попыткой смены режима, мало спланированной и организованной», отметив «умные» усилия Украины по защите, перед лицом «невыразительной попытки России регулировать и вести эту трагическую войну».
Генерал-лейтенант армії США у відставці Кіт Келлог заявив Fox News, що Росія звернулася до Китаю за військовою допомогою під час військової операції в Україні, підтвердивши низку анонімних повідомлень ЗМІ про це, тоді як китайські та російські офіційні особи спростували ці твердження.
«Тут є реальна причина, і ось у чому вона полягає. Він їде до Китаю за військовою та економічною підтримкою», — сказав Келлог в телеканалу Fox Business, яке вийшло в ефір 14 березня, маючи на увазі президента Росії Володимира Путіна.
«Він не звертався б до китайців за військовою допомогою чи підтримкою, якби у нього не було реальних проблем із власними збройними силами», — сказав Келлог, додавши, що, на його думку, у світлі такого розвитку подій поле бою має бути розширене.
«Розширте його, надавши українцям максимальну підтримку», — сказав він, додавши, що «мають бути способи отримати для них ці літаки», маючи на увазі польські винищувачі МіГ-29, передача яких Україні застопорилася.
Україна попросила МіГи для того щоб підсилити свою протиповітряну оборону. Польська влада запропонувала поставити винищувачі через НАТО, але ця пропозиція була відкинута Пентагоном як надто ризикована, оскільки російська сторона може розцінити її як ескалацію.
«Потрібно підходити до цього винахідливо, і я це розумію. Але ми повинні дати їм все. Мені все одно, чи це камінь, пістолет, МіГ-29», — сказав Келлогг.
«Нам просто потрібно допомогти їм і продовжувати тиснути на Путіна. Ми знаємо, що він напружений, і саме тому я зробив заяву про те, що йому треба розповісти. Він не пішов би до китайців, якби він не мав проблем під час нинішніх боїв».
«Ніколи про це не чули»
Китай заперечує будь-які прохання Росії щодо військової допомоги.
«Я ніколи не чув про це», — заявив CNN Лю Пен’юй, прессекретар посольства Китаю в США, відповідаючи на запитання про повідомлення такого прохання з боку Москви.
Окремо офіційний представник Міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь заявив на брифінгу 14 березня, що «затвердження з цього питання, поширені США, є неправдивою інформацією».
Лю, тим часом, назвав ситуацію в Україні «такою що збентежує» і закликав до «максимальної стриманості та запобігання масштабній гуманітарній кризі».
Відколи Росія розпочала свою «спеціальну військову операцію» в Україні, близько 2,5 мільйонів людей покинули свої домівки, повідомляє Організація Об’єднаних Націй, а західні чиновники називають це переселення однією з найбільших криз біженців з часів Другої світової війни.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков також спростував ці заяви, заявивши 14 березня агентству Reuters, що Росія здатна взяти під повний контроль великі українські міста без допомоги Китаю.
«Росія має власний незалежний потенціал для продовження операції», — сказав він. «Як ми вже говорили, вона йде за планом і буде завершена вчасно та в повному обсязі».
«Занепокоєння» щодо потенційної китайської військової допомоги Росії
Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван заявив 13 березня у програмі CNN «State of the Union», що Сполучені Штати «уважно стежать» за тим, чи допомагає Китай Росії, чи є це «матеріальна або економічна підтримка».
«Це наше занепокоєння», — сказав Салліван в інтерв’ю телеканалу. «І ми повідомили Пекін, що ми не стоятимемо осторонь і не дозволимо жодній країні компенсувати Росії її втрати від економічних санкцій».
Слідом за військовими діями в Україні щодо Росії було введено нищівні санкції. 13 березня глава Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва заявила телеканалу CBS, що наслідки санкцій «досить серйозні» і що МВФ прогнозує «глибоку рецесію» в Росії.
Георгієва сказала, що МВФ більше не вважає дефолт за суверенним боргом Росії «малоймовірним». Вона попередила про вплив кризи в Україні на Росію і найближчих сусідів України, через їх тісні торгові відносини з Москвою і внаслідок хвилі біженців.
Червоний Хрест, тим часом, закликав до термінового припинення вогню в окупованому місті Маріуполі, щоб запобігти «найгіршому варіанту розвитку подій».
У заяві Міжнародного комітету Червоного Хреста від 13 березня йдеться, що «сотні тисяч мирних жителів, захоплених важкими боями в Маріуполі, очікує найгірший варіант розвитку подій, якщо сторони терміново не досягнуть конкретної гуманітарної угоди».
Українські офіційні особи заявили, що у Маріуполі під час російського наступу загинуло понад 2 500 людей.
Військова операція Росії в Україні зазнала низки невдач через погане планування та несподівано стійкий опір українців, вважає низка військових аналітиків.
Майкл Кофман, директор з вивчення Росії в CNA, назвав початкову операцію Росії «хаотичною спробою зміни режиму, мало спланованою та організованою», зазначивши «розумні» зусилля України щодо захисту, перед «невиразною спробою Росії регулювати і вести цю трагічну війну».
