Blog

Новий завод у канадській провінції Онтаріо дасть робочі місця, але чи зменшить він викид парникових газів?

#img_right#Новий завод з виробництва етанолу* у містечку Ейлер канадської провінції Онтаріо, як стверджують інвестори проекту, підніме економіку регіону. Проте викликає питання вплив усе зростаючого виробництва палива на навколишнє середовище, адже воно є процесом, що вимагає енерговитрат.

Місцем під майбутній завод в Ейлмері з виробництва етанолу з кукурудзи, будівництво якого коштуватиме 87 мільйонів доларів, є ділянка площею близько 20 гектарів. Як очікується, завод матиме виробничий потенціал 150 мільйонів літрів.

Канадський Об’єднаний кооператив із переробки зерна (ОКПЗ) – група постачальників зерна, яка реалізовує цей проект. ОКПЗ є однією з п’яти компаній, що отримали фінансування у рамках програми розширення використання етанолу. Ця програма є важливою частиною зусиль Канади з доведення виробництва бензину з десятивідсотковим вмістом етанолу до 2010 року до 35% від загального виробництва бензину у країні, – стверджують Природні ресурси Канади.

Підписавши у 1997 році Кіотський протокол, Канада зобов’язалася знизити викид парникових газів до 6% від рівня 1990 року. Розширення використання етанолу було частиною плану зміни клімату, створеного в 2002 р. урядом Канади для досягнення цієї мети.

Інтерес до етанолу зростав, оскільки розглядався як екологічно прийнятна альтернатива викопному паливу. Етанол – це є поновлювані ресурси, які отримують шляхом бродіння такої сировини, як кукурудза та пшениця. Він допомагає досягненню більш повного згорання і змішується із бензином для зменшення викидів чадного газу з вихлопних труб автомобілів.

Етилований бензин** з десятивідсотковим умістом етанолу (Е-10) нині є доступним на понад 1000 заправок по всій Канаді. Він може використовуватися у будь-яких автомобілях, випущених з 1980 року, повідомляють Природні ресурси Канади.

Проте деякі дослідження енергетичного балансу виявили, що на виробництво етанолу може витрачатися більше енергії, ніж він приносить. Це піднімає питання того, чи є вартою справою розширення заводів із виробництва етанолу.

Дослідники також дійшли висновку, що для виробництва етанолу необхідно більше енергії, ніж для бензину. Таким чином, користь від нижчого викиду газу під час згорання етанолу втрачається через більшу кількість викидів під час виробничого процесу.

«Етанол може створити більше парникових газів, ніж сам бензин», – каже Джеремі Браун, аналітик Інституту Фрейзера і менеджер Канадської служби статистики.

Турбує ще й те, що етанол містить менше енергії, ніж бензин. Дослідники стверджують, що витрати на паливо для вантажівок типу пікап, заправлених етанолом, можуть становити на 250 доларів на рік більше, ніж при заправці бензином. Департамент енергетики США відзначає, що транспортному засобові, щоб проїхати ту ж саму відстань, палива E85 (паливна суміш, що на 85% складається з етанолу) необхідно в 1,4 раза більше, ніж бензину.

У відповідь на критику голова ОКПЗ Том Кокс каже, що у вирощуванні кукурудзи зараз використовуються більш передові технології, внаслідок чого кількість енергії, необхідної для виробництва етанолу, знижується.

* Те ж саме, що й етиловий спирт.

** Етилований бензин – бензин, змішаний з етанолом.

Рорі Сюй. Велика Епоха

#img_left#Чжан Меньє – послідовник системи духовного й фізичного самовдосконалення Фалуньгун.

Він працював висококваліфікованим викладачем в електро-промисловому інституті провінції Гуандун.

Зараз, щоб  уникнути переслідування, він оформив статус біженця ООН у Таїланді. Недавно The Epoch Times  взяла у нього спеціальне інтерв’ю.

Він розповів про знайомство з  Ху Цзінтао і його майбутньою дружиною Лю Юнчин, які були його однокурсниками в університеті Циньхуа, розповідав, що за останні роки він зазнав репресій у в’язниці, і сподівається, що  Ху Цзінтао більше піклуватиметься про майбутнє китайського народу, захищатиме принципи совісті й моралі. Нижче наведений зміст розповіді Чжана Меньє.

Підготовка до балетного спектаклю

“Я, Ху і його майбутня дружина Лю Юнчин разом училися 6-7 років в університеті Цинхуа. У 1959 році, коли політика “великого стрибка” закінчилася, ми разом вступили до університету Циньхуа на факультет гідротехніки. Цей факультет вважався  не ходовим, на нашому курсі було менше 150 чоловік, всього 5 груп, ми утрьох разом училися в одній групі.

Коли тільки вступили до університету, на нашому факультеті вирішили організовувати вечір на честь новачків. Студенти старших курсів хотіли, щоб ми, новачки, підготували два номери для виступу. Більшість учнів нашого курсу були з бідних соціальних шарів.

Я з села Гуандо,  Ху Цзіньтао з міста Тайчжо провінції Цзянсу, Лю Юнчин із Цуньцин провінції Сичуань. На той час ми були трохи боязкими, з нашої групи тільки одна дівчина могла співати соло, другий номер ніхто не хотів грати, і раптом хтось вказав пальцям на мене і сказав: “Маленький Гуадун, у тебе непогана фігура, ти неодмінно умієш танцювати”.

Мій зріст 165 см, рівна постава, виглядав я досить життєрадісним. Тому всі відразу сказали, що я повинен станцювати. Я не умів танцювати, і ніколи не виступав на сцені. Тоді я не знав, що робити, мені було важко зважитися, і раптом Ху Цзінтао сказав мені: “Чжан Меньє, нічого страшного, всі ми вибрали тебе, давай, погоджуйся”. Навіть не дослухавши моїх пояснень,  Ху упевнено сказав: “Я тобі допоможу придумати танець, ми знайдемо кількох учнів, разом виступимо, обов’язково вийде”.

Отже, Ху знайшов 6 учнів і узяв на себе відповідальність бути режисером балетного спектаклю. Він не тільки відповідав за режисуру рухів і музику, але і навчав кожного з нас як грати. У результаті, коли ми виступили, наш балетний спектакль дістав гаряче схвалення. Глибоке враження у мене залишилося від вчинку Ху, увесь номер виступу він придумав сам, але всі ці заслуги він віддав мені, і ще сказав мені грати головну роль, а сам грав другорядну.

З усіх цих дрібниць можна побачити його душевні якості, він ніколи не прагнув показати себе, за характером був дуже скромним. Потім ми разом жили в одному гуртожитку, разом жили і вчилися, разом проводили найбільш незабутні  студентські роки.

Поєднуючи в собі високі моральні якості та ерудицію, Ху Цзінтао закінчив університет в 1966 році, із кожного предмета у нього була оцінка “відмінно”. У нього був дуже закритий характер, він не любив багато говорити, робив справи дуже серйозно й уважно, але у нього було дуже живе і енергійне мислення, він міг розбиратися в справах і аналізувати. Він відноситься до дуже спокійних і добрих людей, ніколи ні з ким не сварився і не вступав у боротьбу, легко ладнав із людьми, він був таким, що з першого погляду подобався людям.

Після закінчення університету ми вперше зустрілися 30 років відтак в квітні 1995 року, ми пройшли всі знегоди “Культурної революції”, і колишні студенти, вік яких уже підходив до 60, знову зустрілися в рідному навчальному закладі, світ змінився, змінилося життя людей. З 150 студентів нашого курсу близько 10 чоловік уже пішли з цього світу. Наша зустріч була на кафедрі факультету гідротехніки, багато студентів прийшли зі своїми дружинами. Дружина Ху Цзінтао теж прийшла.

Тоді всі пам’ятали мене дуже хворобливим, я навіть брав академічну відпустку на рік для лікування, а зараз я повністю змінився, у мене був сяючий вигляд енергійної людини, це було для всіх великою несподіванкою. У мене була хвороба печінки. Коли я працював у Гуанчжоу, керівник хотів призначити мене директором управління електроенергією провінції  Гуандун, але у мене був сильний гепатит і цироз печінки, тому я не зміг обіймати цю посаду.

Під час нашої студентської зустрічі дружина Ху дуже здивувалася, дивлячись на мій сяючий вигляд, моя дружина дала їй одну “Чжуань Фалунь”, сказавши, щоб вона теж спробувала практикувати. Після тієї нашої зустрічі була ще одна зустріч, 24 квітня 1999 року, в день 40-річчя факультету гідротехніки університету Циньхуа. На зустрічі Ху сказав, що “не я, Ху Цзінтао, маю якісь здібності, а саме історія примусила мене зайняти цей пост”.

Того дня я теж виголосив промову. Усі були здивовані змінами в моїй зовнішності, тому я розповів свою історію. З початку 1984 року я вивчав більш ніж 10 видів цігун, але ніяк не міг вирішити корінне питання. Авторитетний лікар сказав, що цироз печінки не виліковний, потрібно звертати увагу на харчування й відпочинок, окрім того, ще приймати відповідні ліки, і якщо хвороба не розвиватиметься, то це вже буде чудово.

Тоді я вже майже втратив надію, в липні 1994 року, на щастя, я зустрівся з Фалуньгун, і з того часу я не вживав більше ніяких ліків, у тому числі й засобів для зміцнення. Через 8 місяців самовдосконалення моя хвороба печінки зовсім зникла.

Після мого виступу, Лю Юнчин, яка сиділа на першому ряді зааплодувала першою і спеціально обернулася до моєї дружини, щоб засвідчити пошану. Усі присутні тоді мої колишні однокурсники були дуже зворушені, усі гаряче аплодували, моя дружина зворушилась й заплакала.

Потім почалися репресії, я постійно писав листи Ху і його дружині. Мета написання цих листів була в тому, щоб, по-перше, від імені звичайного громадянина країни відобразити керівникові країни реальну ситуацію, по-друге, від імені друга порадити Ху і його дружині зробити правильний вибір і піти шляхом хорошої людини.

Насправді зло зовсім не страшне, в трудових таборах і класах з “промивання мізків” я пережив те, що звичайній людині й уявити буде важко, але через усе це я пройшов. Ніколи ще зло не перемагало добро, тільки якщо ми йтимемо шляхом совісті й справедливості, Небо оберігатиме нас.

Бажаю, щоб усі люди в Піднебесній під час боротьби праведного і єретичного зайняли правильну позицію. “Небо знищує КПК, вийти з партії означає зберегти для себе Благополуччя” – це зовсім не просте гасло, і також не якась порада людей, це те, що вирішили Боги, це критерій для відбору життів, які будуть у майбутньому”. 

The Epoch Times

 

#img_right#КПК залякує всіх, хто намагається допомогти Гао

Впродовж двох тижнів китайського адвоката-правозахисника Гао Чжишена тримають під арештом без усяких на те законних підстав. 1 вересня поліція також затримала його племінника Гао Хуаньлуна за спробу передати дружині Гао довіреність, що дозволяє захистити й виправдати його. 

Аналітики-політологи вважають, що влада підсилює тиск на людей, що мають яке-небудь відношення до Гао, щоб повністю обеззброїти його.

Адвокат спробував відправити довіреність на підпис Ген Хе, дружині Гао, яка перебувала під домашнім арештом, і таким чином почати правовий захист Гао. Але спроба не вдалася, оскільки 16-річного племінника  затримав Відділ державної безпеки.

Гао Сянь, старший брат Гао Хуаньлуна, відзначив в інтерв’ю, що в п’ятницю вдень йому повідомили про  арешт  молодшого брата, але було незрозуміло, де і на якій підставі його затримала поліція.

Згідно з інформацією радіо "Вільна Азія", Гао Хуаньлун і його старший брат вирішили доставити документ того ж дня, але трохи пізніше, проте він не чекав, що незабаром його теж заарештують.

Адвокат із прав людини Ху Цзя, що також перебуває під домашнім арештом, сказав: "Вранці ми розраховували, що племінники Гао візьмуть документ, зустрінуться з  Ген Хе і зможуть  отримати її підпис".

Місцезнаходження Гао Хуаньлуна на сьогоднішні невідоме. Відділ державної безпеки постійно контролює  місцезнаходження родичів Гао,  крім того, він також перешкодив усім активістам-правозахисникам, які могли допомогти захистити Гао або звільнити його.

Ху Цзя вважає, що влада,  використовуючи величезну кількість людських ресурсів, зробили все можливе, щоб максимально обмежити поширення інформації про становище Гао.

Ху Цзя сказав: "Позавчора адвокат Сянь Лілі зателефонувала мені зі свого рідного міста Жібо провінції Шаньдун. Пекінський Відділ державної безпеки перевіз її в Шаньдун із Пекіна, де вона працювала.

Причина була досить  ясною: вона брала участь в естафеті голодовки,  яку почав Гао. Вони хочуть ліквідовувати  всі "нестійкі чинники", пов’язані з Гао. Для цієї операції була  виділена спеціальна  команда з місцевого й головного Відділів громадської  безпеки".

Dajiyuan

 

 

#img_right#У Китаї місцева влада погрожувала буддійському наставникові, що брав участь у продемократичному русі 1989 р., вигнанням із храму за те, що той виконав ритуал звільнення від страждань душ жертв, загиблих під час розправи на площі Тянь-Ань-Мень.

Звуть наставника Шенгуань, мирське ім’я – Сюй Чжицян. У 1989 році він був одним із студентських лідерів міста Сіань. На цей час він живе в храмі Хуачен (Huacheng) міста Ічунь провінції Цзянсі.

Стало відомо, що 4 червня цього року Шенгуань і кілька паломників із Пекіна,  Шеньчженя і Юйчуня провели службу за загиблими під час розправи на площі Тянь-Ань-Мень. Влада міста Юйчунь та інші пов’язані з ними відомства звернули на це велику увагу.

19 серпня секретар місцевих органів влади міста Юйчунь пан Хе, начальник управління з релігійних питань міста Юйчунь Ян Сюй і 7 співробітників органів безпеки прибули в храм Хуачен, щоб повідомити Шенгуаня про вигнання. "Ми представники влади. Ви повинні покинути храм Хуачен. У Вас два шляхи: або Ви добровільно покидаєте храм, не втрачаючи обличчя, або ми використовуємо закон, щоб примусити Вас піти. Ви повинні знати, що це означає", – сказали вони.

Удень, порушуючи всі встановлені порядки, двоє поліцейських заарештували жінку буддійського віросповідання з храму Хуачен, яка не має чернечого сану, і дев’ять годин протримали її в ув’язненні. На наступний ранок її звільнили. Вона повідомила, що поліцейські побили її і примусили звести наклеп на Шенгуаня і сказати, що у неї з ним був любовний зв’язок.

Наставник Шенгуань (у світі Сюй Чжицян) в 1984 р. закінчив Науково-технічний Університет у Китаї. У 1989 р. він організовував акції протесту в місті Сіань і створив Продемократичну Асоціацію Сіаня, в якій займав пост віце-президента.

У червні 1989 р. він поїхав до Пекіна, щоб вшанувати загиблих на площі Тянь-Ань-Мень. 17 листопада його заарештували в місті Сіань і направили в Центр ув’язнення провінції Шаньсі. Після звільнення 1 вересня 1990 р., він відновив участь у продемократичному русі.

У 2002 р. він усамітнився в монастирі, щоб стати ченцем, але продовжував займатися діяльністю із захисту прав людини. У вересні 2004 р. Шенгуань представляв інтереси практикуючого Фалуньгун У Юньжуя в суді, де Цзян Цземіню (колишньому главі Китаю) було пред’явлено звинувачення в злочинах, пов’язаних з порушенням прав і утиску свободи віросповідання й зловживанні владою в ході репресій проти Фалуньгун. У серпні 2005 р. він викладав світову історію буддизму в Буддійському коледжі провінції Цзянсі. 20 січня 2006 р. Шенгуань став наставником храму Хуачен.

Починаючи з 2003 р., наставник Шенгуань зазнає переслідування  і неодноразових перевірок із боку органів безпеки. Шенгуань разом з іншими студентськими лідерами, що брали участь у подіях 1989 р., організував Буддійський фонд у місті Біньчжоу, звідки його пізніше вигнали.  Начальник управління з релігійних питань округу Гуйян сказав Шенгуаню: "Ви можете займатися проституцією, пити або грати в азартні ігри, але Вам не можна виступати проти комуністичної партії".

У 2005 р. після  зустрічі з паном Лі Чжуміном, головою Демократичної партії Гонконгу, Шенгуань був попереджений співробітником органів безпеки міста  Шеньчжень: "Якщо Ви не прислухатиметеся до того, що говорить уряд, у Вас не буде гарного майбутнього".

На цей час Шенгуань перебуває під посиленим наглядом і контролем управління з релігійних питань і органів безпеки.

The Epoch Times

 

 

#img_left#Одного разу жаба, яка живе на дні маленького водоймища, будучи у піднесеному настрої, говорить черепасі зі Східного Моря:

"Моє життя у водоймищі – ось вже дійсно радість! Коли я виплигую з водоймища, я деруся на огорожу навколо водоймища.

Коли я повертаюся, відпочиваю в ущелині водоймища. Коли я плаваю, вода покриває мене до пахв, а голова відпочиває.

Граючись у мулі, я закопую в ньому свої лапки. Подивіться на молюсків, крабів і жаб навколо мене – хто живе так само щасливо, як я? До того ж це водоймище – моя власність, служить для мого особистого задоволення. Яке у мене чудове життя. Чом би тобі не відвідати мене і самій не переконатися?"

На запрошення жаби, черепаха готувалася увійти до водоймища. Але перш, ніж вона змогла перемістити свою ліву ногу, її права нога вже уперлася в огорожу, що оточує водоймище. Вона відходить до краю водоймища, і починає говорити з жабою про море.

"Наскільки велике море? Навіть тисяча миль не описала б його ширину; десять тисяч футів не описали б його глибину. За часів Великого Юй (династії Ся), 9 з 10 років йшли рясні зливи, і повінь спустошила землі, але рівень моря, здавалося, і не підвищувався.

За часів Тан  (Династії Шан), 7 з 8 років була засуха, поверхня землі порепалася, але побережжя, здавалося, не відступало. [1] Не бути зачепленим перебігом часу чи приливом, чи відливом – ось велика радість життя в Східному Морі".

Почувши про море, жаба була приголомшена. Вона відчула нікчемність свого власного життя у водоймищі.

[1] Ся і Шан – ранні династії до XI в. до н.е.

Джерело: "Чжуан Цзи – Осінні води" Чжуан Цзи (приблизно 369-286 рр. до н. е.).

The Epoch Times

 

 

Цзіндечжень у Китаї більше 2 000 років відомий як світова столиця фарфору. Місто вважається найважливішим в Китаї центром із виробництва фарфору.

#img_left#Вироби з кераміки вироблялися у Цзіндечжень ще за династії Ханьшуй (206-220 до н. е.). Імператорський фарфор був настільки витончений, що про нього говорили: “Прозорий, як нефрит, блискучий, як дзеркало, тонкий, як папір, дзвінкий, як дзвоник”.

В наші дні виставка фарфору Цзіндечженя прибула в Тріангл, штат Північна Кароліна, США. Виставка розміщується в супермаркеті А&С, (адреса 3210-131 S. Wilmington Street, Raleigh, NC, 919-232-2288). Відкрилася вона для відвідувачів 18 серпня і працюватиме протягом двох місяців. На виставці представлено більше 10 000 предметів, вартість яких варіюється від $5 до $1000.

На фотографії зображений один із найвідоміших видів фарфору з Цзіндечженя – синьо-білий фарфор, виробництво якого триває з часів династії Юаня (1280-1368 рр. н. е.). Розписуючи узорами пігментом кобальту на тілі керамічних виробів і покриваючи його згодом прозорою глазур’ю, майстри створюють синьо-білий стиль, також відомий як “глазурований синій”.

Після цього виріб піддають обробці високою температурою. Синьо-білий фарфор був представлений за часів династії Юаня і з тієї пори безперервно випускався – все завдяки яскравим квітам, простим і в той самий час витонченим узорам і гладкому покриттю, завдяки якому виріб не втрачає свій неповторний блиск.

Сювень Тан. Велика Епоха

Оперний театр Сіднея з його унікальною архітектурою і живописним місцеположенням – один з австралійських образів, які найчастіше фотографують. Для туристів екскурсійний тур по цьому архітектурному диву обов’язковий.

#img_left#Навіть у місцевих жителів Сіднея, які прагнуть максимально насолодитися виглядом свого міста, ці тури формують нове розуміння національного скарбу.

Годинна екскурсія в Оперний театр у змозі задовольнити найдопитливіших мандрівників. Погляд “за лаштунки” підсилює враження про найвідоміший центр акторського мистецтва Сіднея.

Гід спрямував нашу групу з 20 чоловік через численні зали Оперного театру, задаючи незліченні “А чи знаєте ви..?” для того, щоб принести нам задоволення, і багато що розповісти й показати. Будучи сам уродженцем Сіднея, я був приємно здивований, що тур виявився досить повчальним.

Крім історичних фактів і коротких відомостей, гід розповів, що в 1973 р. будівництво Оперного театру Сіднея, нарешті, завершилося завдяки фінансовій допомозі, наданій за допомогою лотереї. Нам розповіли про рідкісний матч із боксу, боротьбі сумо і подробиці про багатство традиційної опери й мистецтв, що представляються в п’яти залах Оперного театру.

Ще один неповторний елемент Оперного театру Сіднея, що відрізняє його від усіх інших, – це найбільший у світі механічний орган, розташований у Концертному залі. Не зважаючи на те, що орган має більше 10 000 труб, його можна не помітити, оскільки велику частину інструмента не видно завдяки прекрасному дизайнові інтер’єру.

У мене склалося враження, що через безмірність і комплексність проекту Оперного театру з його приголомшливо красивим дизайном і ліфтами розміром з динозавра, він сам собою існує як окреме місто.

Після екскурсії ланч у кафе біля гавані дав прекрасну можливість обговорити враження, отримані після відвідання Оперного театру. Кафе “Захід зустрічає Схід” має чудовий вибір. Чудові страви з дарами моря, тайські рибні котлети, а на завершення – розкішний шоколадний або сирний торт як прелюдія до культурного вечора і вистави.

Потрапити на одну з вистав Оперного театру – кращий спосіб завершити день.

Макс Добсон. Велика Епоха

9 вересня на мисі Канаверал у штаті Флорида з пускового майданчика номер 39b вдало стартував шатл "Атлантис".

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

 

Папа Римський Бенедикт XVI зробив у суботу апостольську поїздку до Німеччини, яка триватиме до 14 вересня цього року.

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#