Blog

#img_left_nostream#Хоча Махмуду Аббасу (партійне прізвисько Абу Мазен) і вдалося в період правління поліпшити статус Палестинської автономії у світі, а також відновити переговори з Ізраїлем про перемир’я, але загалом, він залишає своїм послідовникам повну конфліктів і протиріч політику.А також відчай від неможливості прийти до угоди.

 Після п’яти років правління палестинською автономією Махмуд Аббас іде. Причиною його відставки стало розчарування, викликане зміною американського підходу і застій у переговорах про мир. Конфлікт усередині Палестини також сприяє його відставці. Відсутність державної перспективи та ефективної влади на всій території країни, плюс жорстка критика з боку своїх, і все це залишає Абу Мазаніні своєму наступнику.

 Пусті погрози?

Багато хто сумнівається і в твердості наміру Абу Мазена підти у відставку, і в тому, що вибори відбудуться в призначений час. Саман Хурі з палестинської організації "Форум світу і демократії" стверджує, що, якщо ХАМАС не допустить проведення виборів у Газі, то вибори взагалі не відбудуться. У цьому випадку Абу Мазаніні залишиться на своїй посаді. На думку Хурі, той факт, що ХАМАС називає уряд Абу Мазена незаконним, не має впливу на палестинське суспільство, яке знає і поважає палестинський закон щодо виборів і передачі влади."Бунтарські організації такі як ХАМАС, що захоплюють владу силою, можуть говорити все, що завгодно", – упевнений він.

 Якщо вибори відбудуться, Хурі вірить, що вони відбудуться демократичним чином, за участю, принаймні, двох-трьох кандидатів на пост президента автономії."У двох останніх виборах завжди було більше одного кандидата", – відзначає він.

Доктор Анат Курц, що займається дослідженням національної безпеки в Тель-Авівському університеті, стверджує, що заява Абу Мазена про відставку призначена для вух західних політиків і не обов’язково відповідає його дійсному наміру: "Щирість Абу Мазена, як і його гнів,не підлягають сумніву. З іншого боку є й елемент "тримайте мене і не дайте мені зробити те, що я погрожую зробити". Курц вважає, що Абу Мазаніні сподівається отримати із своїх погроз дипломатичні вигоди, а саме: показати Вашингтону і Єрусалиму свою спроможність, як лідера.

"Знаючи, що відбувається під час переговорів, Абу Мазаніні висловив думку, що американська підтримка зроблена з "порожнього очерету", і США не мають наміру бути справедливим посередником", – говорить Хурі, додавши, що Абу Мазаніні пройшов кілька раундів переговорів з попереднім американським урядом, які не дали жодних результатів. Уряд Обами вніс було деяку надію, але й вона зникла.

 Боротьба за владу в палестинських колах

 Якщо Абу Мазаніні піде у відставку, то, швидше за все, прийдуть зміни, впевнена Курц. У самому ФАТХ молодь, яка до сьогоднішнього дня стримувалася прихильниками Абу Мазена, спробує просунути свою організацію, ХАМАС спробує також використати ситуацію, щоб взяти владу, спираючись на західну легенду."У Палестинському законодавстві той, хто очолює парламент, а він зараз представник ХАМАСу, стає президентом", – нагадує Курц.

 Розбіжності між ФАТХ і ХАМАС тривають багато років. Але теперішній розкол, який утворився в результаті захоплення влади ХАМАС у Газі три роки тому, найглибший. Остання уряд Палестинської Єдності, скликаній у 2007 році після угоди в Мецці між двома фракціями, протримався лише кілька місяців, перестав існувати після агресивного захоплення влади ХАМАС у секторі Газа. Шість разів велися переговори між ХАМАС і ФАТХ, починаючи з серпня 2008-го. Обидві сторони не змогли прийти до національного угоди, яка б дозволла владі Палестинської автономії повернутися в сектор Газа.

У всю цю плутанину входять і інші політичні палестинські організації такі як Народний фронт і Демократичний фронт та інші фракції великих організацій. "За великим рахунком, досі відбувається грубий поділ на тих, хто з ХАМАС, і на тих хто з ФАТХ", – сказала Курц.- "Є також організації, що займаються підбурюванням ззовні, включаючи осередки Аль-Каїди, які намагаються влаштуватися в секторі Газа. Ліванська Хізболла, теж у їхньому числі. У неї є явний інтерес до подій на Західному березі, і вона всіляко втручається в їхні справи"

Одночасно з оголошенням Абу Мазена про відмову балотуватися на майбутніх виборах, знову піднялися голоси в Палестинській автономії, що закликають до розвалу країни і відмови від переговорів на основі принципу "двох держав".

На цьому тижні англійська газета "Делі телеграф" процитувала висловлювання палестинських лідерів, які серйозним чином розглядають розвал палестинської автономії у відповідь на застій у переговорах і зміну американської позиції відносно ізраїльських поселень. За тиждень до того, представник палестинської автономії на переговорах Сааб Ерекат заявив, що ідею створення двох держав він бачить нереальною і, можливо, палестинцям слід відмовитися від боротьби за незалежність держави і почати боротьбу за створення єдиної палестинської держави від Йорданії до Середземного моря зі своїми державними установами. Ізраїльтяни дуже побоюються відмови палестинців від ідеї "двох держав", бо це може призвести до втрати унікальності єврейської держави Ізраїль.

"Наразі спостерігається відчай у мирному процесі, пов’язаний з географічним розривом між сектором Газа і Західним берегом річки Йордан", – говорить Хурі. За його словами, коли політична перспектива палестинської держави мала кордони 1967 року, народ був не так пригнічений. "Без цієї перспективи люди в розпачі", – підкреслив він.

 "Йорданці, зі своїми обмеженими можливостями, протягом кількох років намагалися дипломатичним шляхом привести Ізраїль і Палестину до переговорів. Але руки у них короткі. Навіть у єгиптян, з їхніми добрими намірами, руки короткі.Так само в уряду США, що має добрі бажання, руки короткі. Однак ми бачимо, що знов і знов "м’яч" повертається назад на "поле" Ізраїль – Палестина ", – говорить на закінчення Курц.- "Ця ситуація підсилює напруженість і, важливо пам’ятати, що дві попередні "війни каміння" спалахнули внаслідок місцевих подій, які втратили контроль, а не як результат прийняття рішень згори".

П’ятнадцять жертв репресій подали судові позови на кожного з п’яти китайських державних чиновників у період з 2003 по 2007 рр. Таку можливість надало їм іспанське судове законодавство, що дозволяє окремим громадянам або їхнім адвокатам подавати приватне звинувачення в геноциді або у злочині проти людяності незалежно від місця події і національності підсудних.

#img_left#Чотири позови послідовників Фалуньгун були об’єднані в одну справу, свідчення якої суддя іспанського Національного суду розглядав з 2006 р. П’ятий позов був доданий пізніше. 11 листопада 2009 адвокат Карлос Іглесіас, який представляв позивачів, отримав повідомлення з Національного суду про те, що звинувачення визнано законним.

"Це історичне рішення іспанського суду означає, що лідери Комуністичної партії Китаю повинні понести відповідальність за свої тяжкі злочини", – сказав Карлос Іглесіас, місцевий адвокат, який представляє позивачів.

 Серед обвинувачених – колишній лідер компартії Китаю Цзян Цземінь. Цзян визнаний як ініціатор і керівник розпочатої в 1999 р. кампанії з "викорінення" Фалуньгун. Згідно з статистикою того часу, налічувалося від 70 до 100 мільйонів людей, що займалися цією практикою, яка поєднує  медитативні вправи і духовне вчення.

Щоб здійснити рішення Цзяна «Фалуньгун стерти з лиця землі», був мобілізований весь репресивний державний механізм: органи держбезпеки,  пропаганда брехні та наклепу в засобах масової інформації,  насадження ненависті до Фалуньгун у суспільстві. За оцінками фахівців, сотні тисяч, а можливо, мільйони послідовників Фалуньгун були поміщені в трудові табори, в’язниці та класи з промивання мізків.

У повідомленнях правозахисників і західних засобів масової інформації було задокументовано систематичне використання тортур, щоб примусити послідовників відмовитися від своїх переконань. За повідомленням Інформаційного Центру Фалунь Дафа, з 1999р.підтверджено смерті понад 3000 чоловік, які були вбиті або померли від катувань.

Однак до цієї кількості не входять десятки тисяч послідовників Фалуньгун, які зникли без вісти в тюрмах і таборах. Вони знаходились там без оформлення документів і їхні органи використосвувались для проведення трансплантаційних операцій у клініках, побудованих по сусідству з трудовими таборами.

"Винні у геноциді і тортурах будуть засуджені двічі – і судом, і історією, – сказав Карлос Іглесіас.- Засуджено за вчинення небувалого звірства: за переслідування мільйонів невинних людей, що прагнуть лише до вдосконалення своїх етичних, моральних і духовних якостей відповідно до принципів Всесвіту – Істина, Доброта, Терпіння".

Звинувачення в геноциді та застосуванні катувань також висунуто проти Ло Ганя, колишнього голови незаконної організації «Офіс 610», утвореної для того, щоб очолювати і координувати кампанію з переслідування Фалуньгун. Китайські адвокати-правозахисники порівнюють «Офіс 610» з нацистським Гестапо за їніми діями, жорстокістю і необмеженими повноваженнями.

Інші обвинувачені – це колишній партійний секретар у м.Чунцин Бо Силай і колишній міністр торгівлі Цзя Цінлін, четверта постать у партійній ієрархії, а також У Гуаньчжень, голова внутрішньопартійного дисциплінарного комітету. Всі вони займали високі посади в містах Ляонін, Пекін і Шаньдун. Звинувачення, висунуті проти них, ґрунтуються на фактах та свідченнях послідовників Фалуньгун.

Згідно з незаперечними фактами, представленими суду, Цзя Цінлін у своїх виступах організовував цькування Фалуньгун, заохочував служби безпеки за їхні "успіхи у боротьбі" проти цієї духовної практики. У 2002 р. він зробив цю кампанію пріоритетною у Пекіні.

Жан Джонсон (Wall Street Journal) у своїй статті, що завоювала Pulitzer Prize, наводить задокументовані факти про те, як У Гуаньчжень, чинячи на своїх підлеглих політичний і фінансовий тиск змушував міських чиновників катувати, а іноді й вбивати, місцевих жителів,послідовників Фалуньгун.

Наступні кроки

#img_left#Кожен із п’яти обвинувачених отримає від судді Ісмаель Морено через дипломатичні канали листа, що містить понад 20 питань про його особисту участь у переслідуванні Фалуньгун двома мовами – іспанською та китайською. Якщо відповіді не будуть отримані, суддя може виписати ордер на їхній міжнародний арешт. За словами адвоката Карлоса Іглесіаса, обвинуваченим буде надано час для відповіді від чотирьох до шести тижнів.

Суддя Морено протягом двох років розглядав цю справу відповідно до положень Конституційного Суду від 2006 р., яка уповноважує іспанські суди, у разі потреби, використовувати міжнародну юрисдикцію. Цей законний принцип дозволяє  місцевим судам розглядати справи про геноцид і злочини проти людяності, незалежно від місця події і національності підсудних.

Під час розгляду справи, суддя переконався в очевидності письмових свідчень п’ятнадцяти послідовників Фалуньгун і усних, які надали сіь послідовників цієї практики. Для ухвалення свого рішення суддя також покладався на звіти Міжнародної Амністії, "Human Rights Watch," (Human Rights Watch, HRW – Нагляд за правами людини), "Human Rights Law Foundation" та комісії з прав людини ООН.

"Застосування міжнародної юрисдикції дозволило довести цю справу до вирішальної стадії. Це говорить про те, що іспанська судова система захистить жертв геноциду, який відбувається в 21 столітті в Китаї, і злочини не залишаться безкарними, – сказав Іглесіас.- Коли хтось здійснює геноцид або застосовує тортури, це злочин проти всього міжнародного співтовариства в цілому, а не тільки проти китайських громадян. Іспанія виступає захисником прав людини і борцем за справедливість".

Цей судовий розгляд був результатом великих зусиль двох сторін: демократичного суду Іспанії, послідовників Фалуньгун і їхніх адвокатів у прагненні домогтися справедливості за межами Китаю. Іспанський суд розпочав процес щодо порушення міжнародних кримінальних справ, коли іспанський суддя зажадав екстрадиції чилійського диктатора Аугусто Піночета в 1998 р. Нещодавно почалося розслідування про геноцид у Гватемалі та Тибеті. Понад 70 кримінальних справ було порушено в 30 країнах за позовами послідовників Фалуньгун.

 Адвокат Іглесіас сказав, що позивачі можуть негайно вимагати ордер на міжнародний арешт обвинувачених. "В Іспанії судовий розгляд не може проходити за відсутності відповідачів", – підкреслив він. Якщо обвинувачені не приїдуть до Іспанії, то суд вдасться до міжнародної юрисдикції, щоб здійснити їхню видачу іншими країнами,  у які приїдуть підсудні, і які мають законну домовленість з Іспанією на екстрадицію злочинців.

"Ми повинні бути пильними, коли вони подорожують, – сказав адвокат Іглесіас. – Справедливість і її поборники – адвокати ніколи не зупиняться, вони вже стукають у двері злочинців".

Шарлотта Катберсон. Велика Епоха

Ми вже знаємо, як ведуть себе занепалі люди і як контролювати результати такої поведінки. Можливо, буде корисно поділитися деякими думками про економіку і жадібність. Економіка включає в себе спеціальну сталу систему людських відносин у сфері купівлі та продажу, у сфері комерційного обміну. Жадібність — це бажання отримати як можна більше прибутку від угоди без урахування того, як це вплине на інших — втратять вони або придбають. Жадібний не думає про користь чи шкоду для інших.

#img_left#Жадібність властива відносинам у сфері комерційного обміну. Можна сказати, що кожен іноді спокушується можливістю отримання особистих вигод, а багато людей весь час діють виключно заради цього. Це життєвий факт. Жадібність намагаються регулювати за допомогою прийнятих правил: укладання угод, зважування та вимірювання, друкування грошей тощо, але є багато нелегальних способів збільшити свій прибуток за чужий рахунок. Але жадібність легальна, як легальні й ті, хто прагне до збагачення.

Фінансові операції стають дедалі складніші і абстрактніші, вони провокують жадібність. Люди, для яких найголовніше в житті — розбагатіти, йдуть на спеціальні курси, де їх навчають, як стати багатим. Найбільш честолюбні домагаються успіху і потрапляють у фірми, які називають яслами мільйонерів, чия головна мета — робити гроші без огляду на соціальні витрати.

Вони працюють в оточенні, в якому жадібність визнається і заохочується. Якщо вони досягають успіху, на них чекають високі оклади і премії, потім вони можуть стати співвласниками фірм, членами правління або радниками, а також викладачами у бізнес-школах.

Для досягнення успіху своїх фірм вони роблять усе, щоб поширити цю «науку жадібності». Вони зосереджуються не на тому, щоб сприяти розвитку суспільства або виправдати довіру клієнтів, робітників і службовців, а на нестримній гонитві за власною вигодою і прибутком. А люди довіряють їм свої гроші, сподіваючись отримати великий прибуток від своїх вкладень.

«Наука жадібності» формує поняття і догми, які вважаються науковими. Теорії, що заохочують жадібність, пропагуються і вважаються дійсними. Вони поширюються у суспільстві журналістами, канонізуються в економічних навчальних закладах і стають запозиченою мудрістю бюрократів. Можна бачити їх вплив на прийняття суспільством явно божевільних теорій ефективного ринку і переваг приватизації підприємств і служб. Ці теорії вже стали ортодоксальними і дуже допомогли приватним власникам збільшити їхній капітал за громадський рахунок.

Жадібність підірвала довіру, необхідну для нормального функціонування економіки, призвела до глобальної економічної кризи. З’явилося безліч способів уникання платежів. З цим ще можна щось зробити, але шалена гонитва за прибутками не припиняється. Люди більше не довіряють ані ринковій торгівлі, тому що вона в руках шахраїв, ані державній внаслідок її обмежень.

Питання про корпоративні оклади дуже важливе. Оклад — показник цінності працівника, його кваліфікації. Тільки ті, хто повністю погруз у жадібності, вірять, що їхні фірми залучать гарних працівників, якщо пообіцяють зарплату в кілька мільйонів доларів на рік плюс преміальні, і тільки найжадібніші з людей можуть прийняти таке принизливе запрошення.

Таким чином, щоб відродити віру, що перебуває в серці економіки, уряди повинні регулювати оклади, принаймні, в компаніях, які мають надійну суспільну гарантію, тому що вони занадто великі, щоб дозволити їм збанкрутувати. Мета такого регулювання — нагадувати уряду про його обов’язок зробити так, щоб ринок служив суспільству.

Автор Ендрю Гамільтон — редактор-консультант Eureka Street (eurekastreet.com.au).

Сьогодні розповімо про будову і значення китайського ієрогліфа «ань» (ān) — «добробут», «злагода», «спокій».

Сучасне зображення ієрогліфа «ань» (ān) — «благополуччя»:

#img_center_nostream#

Стародавнє зображення ієрогліфа:

#img_center_nostream#

Ієрогліф складається з двох частин:

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

У Стародавньому Китаї жінки займалися тільки домашніми справами, грали на цитрі, вишивали і т.д., загалом, створювали домашній затишок і були берегинями сімейного вогнища. Тому вважалося, що коли жінка перебуває вдома («дах» в ієрогліфі означає «будинок»), то значить усе гаразд, удома панує злагода і спокій. На основі такого уявлення і з’явився цей ієрогліф.

За новими статтями про значення ієрогліфів стежте у рубриці «Китайські ієрогліфи».