antonprima.pro

Blog

  • Китайські силовики розганяють людей, які вимагають компенсації від землетрусу

    Китайські силовики розганяють людей, які вимагають компенсації від землетрусу

    #img_left_nostream#Родичі загиблих від землетрусу в сильно постраждалому районі Мяньчжу повіту Деян китайської провінції Сичуань вже третій місяць владнують акції протесту з вимогою компенсацій, передає радіо Вільна Азія посилаючись на китайський веб-сайт «Босюн».

    Остання з таких акцій відбулася в понеділок 18 серпня. Одночасно з панахидою по загиблих в руїнах одного з банків, родичі цих людей влаштували акцію протесту, вимагаючи від влади розслідування та компенсацій. Більше 40 бійців спецпідрозділів разом з поліцією силоміць розганяли демонстрантів.

    Місцевий житель по телефону повідомив кореспондентові «Вільної Азії», що декілька учасників протесту арештовано. Він також сказав, що такі акції проходять досить часто, а влада все більше і більше підсилює їх придушення.

    Коли кореспондент подзвонив у місцеве відділення міліції, співробітник, що підняв слухавку, сказав, що про цей інцидент їм нічого не відомо, і поки що жодних повідомлень не поступало. Він також сказав, що зазвичай під час акцій протесту вони не застосовують істотних дій для їх придушення.

    Ще одна постійно протестуюча після землетрусу група – це батьки загиблих дітей, які знаходилися під час стихії в хитких будівлях навчальних закладів і дитсадків.

    В неділю, 17 серпня, більше сотні батьків в черговий раз зібралася біля будівлі школи в м. Мяньчжу і зажадала від влади проведення розслідування і видачі їм компенсацій. Проте заклики знеірених батьків поки що залишаються безрезультатними, жоден з чиновників до пікетників так і не вийшов.

    За словами одного з батьків, влада виплатила суму урозмірі 60 тис. юанів (8,5 тис. $ USA) і пригрозили, що якщо вони і далі протестуватимуть і чогось вимагатимуть, то ці гроші у них заберуть.

    Чиновник адміністрації м. Мяньчжу не назвавши свого імені та посади, розповів кореспондентові радіо, що вже майже всі потерпілі від землетрусу розселені, а на будівництво нових будівель буде потрібно величезну суму грошей. Він також закликав людей робити пожертвування.

    Проте жителі сіл, що знаходяться в підпорядкуванні м. Мяньчжу, розповіли кореспондентові про зовсім іншу ситуацію. Селяни повідомили, що більшість з них живуть у тимчасових будівлях, які вони самі спорудили. Під час дощу вода через протікаючі дахи ллється прямо їм на ліжко. Жодних компенсацій вони до тепер так і не отримали, а про будівництво нових домів поки що і думати не доводиться. Влада обіцяє селянам виплатити на відбудову суму 285$ USA на сім’ю з 2-х людей, і по 800$ USA на сім’ю з 3-х і більше людей.

    За словами місцевих жителів, щоденна виплата на харчування на одну людину становить 10 юанів (1,4$ USA) і 0,5 кг рису. Проте вона була розрахована лише на 3 місяці, а зараз її вже не видають. Мешканці деяких сіл повідомляють, що жодну гуманітарну допомогу їм так і не надали.

  • Китайський банк звинувачують у допомозі терористам

    Китайський банк звинувачують у допомозі терористам

    #img_left_nostream#Більше 100 ізраїльтян, що постраждали від нападів терористів, разом із родичами загиблих у результаті терористичних атак подали судовий позов до вищого суду м. Лос-Анджелеса (США) на Китайський банк.

    Вони звинувачують банк у сприянні грошовим переказам на рахунки палестинської радикальної організації ХАМАС і терористичної організації Palestine Islamic Jihad, повідомляє британське радіо Бі-бі-сі китайською мовою.

    У позовній заяві мовиться, що, починаючи з червня 2003 р., на рахунки цих двох організацій через Китайський банк багато разів переказувалися гроші, загальна сума яких становить кілька мільйонів доларів США.

    Більшість переказів зроблені із середньої Азії через філію Китайського банку в США на рахунки Китайського банку в м. Гуанчжоу. Після цього гроші переказувалися лідерам двох вищезазначених організацій.

    Адвокат позивачів Даршан Лайтена заявив, що такі дії Китайського банку порушують також і американське законодавство. Ці дві організації в США кваліфікуються як терористичні, а законодавство забороняє банкам, що знаходяться в США, здійснювати грошові операції з організаціями цієї категорії.

    Даршан також виступив із різким засудженням Китайського банку за те, що той, прекрасно знаючи, на що використовують ці гроші, і далі з ними співпрацює.

    У позовній заяві також указується, що в період з 2004 по 2007 р. вищезазначені організації використовували переказані Китайським банком гроші для посилення терористичних нападів.

    У позові сказано, що у квітні 2005 р. під час зустрічі ізраїльських урядовців із чиновниками міністерства громадської безпеки КНР і китайського національного банку, ізраїльська сторона зажадала, щоб китайська сторона вжила заходи щодо Китайського банку і присікла його співпрацю з вищезазначеними організаціями. Проте Китайський банк, як і раніше, проводить ці грошові операції.

    Відомий коментатор у галузі політики та економії Китаю У Фан сказав із цього приводу, що Китайський банк повністю підкоряється китайській компартії (КПК), і жодна його операція не може не узгоджуватися з компартією. Він також відзначив, що КПК уже давно надає підтримку терористичним організаціям як зброєю, так і навчанням їхніх членів.

    «Коли західні країни допомагають КПК розвивати військові технології, нехай подумають, хто буде першою мішенню КПК? США та західні країни борються з тероризмом, тож нехай вони задумаються, де справжнє джерело тероризму і де справжній корінь цієї проблеми? Чим раніше вони усвідомлять, яку небезпеку для всього світу являє КПК, і вживуть заходи до її знищення, тим краще для всіх людей», – заявив У Фан.

  • Китайські ВНЗ не входять навіть до першої сотні рейтингу університетів світу

    Китайські ВНЗ не входять навіть до першої сотні рейтингу університетів світу

    #img_left_nostream#Науково-дослідницький відділ освіти Шанхайського транспортного університету опублікував список вищих навчальних закладів світу по рівню підготовки студентів у порядку спадання. Це рейтинг 2008 р., що включає 500 ВНЗ. Відомі китайські інститути зайняли в цьому списку позиції від 201 і нижче.

    Перші 20 університетів дають освіту найвищої якості у світі. Ті, що посідають з 21 по 100 позицію, вважаються першокласними світовими університетами. До першої десятки увійшли: Гарвардський, Стенфордський університети, університет Берклі, Кембріджський університет, Массачусетський і Каліфорнійський інститути технологій, Колумбійський університет, Прінстон, Університет Чикаго, Оксфорд.

    Цей рейтинг, починаючи з 2003 р., складається вищезазначеним відділом щороку і публікується на офіційному сайті університету. Нині рейтинг отримав визнання на світовому рівні.

    Відомі китайські університети, такі як: Цінхуа, Шанхайський транспортний університет, Нанкінський університет, Чжецьянский університет зайняли від 201 до 302 позиції.

    «Показники відомих китайських університетів завжди були невисокими», – говорять співробітники дослідницького відділу, пояснюючи, чому китайські університети не увійшли до числа навіть перших 200 світових університетів. Дослідники виявили, що китайські університети створюють широкі науково-дослідницькі бази і проводять велику роботу, але якість дисертацій випускників в аспекті створення нового є низькою і дуже далекою від міжнародного рівня. Показники цитування наукових робіт (Science Citation Index) деяких китайських університетів не поступаються університетам першої сотні рейтингу, але низький показник створення нового в науково-технічних дослідженнях знижує рейтинг китайських ВНЗ.

    Автори рейтингу пояснюють, що складають список з огляду на науково-технічні досягнення, оскільки особливості освіти різних країн доволі значні. «Цей рейтинг абсолютно справедливо показує, що якість освіти, здатність до винаходів та відкриттів у галузі науки й техніки в Китаї дуже низька», – каже професора Ян Дунбін.

    Проблема низького рівня освіти давно обговорюється в китайських наукових колах. Багато хто вважає, що це через надмірну увагу до зовнішньої форми (великі красиві будівлі, формальні високі статуси інститутів) та ігнорування якості викладання, рівня підготовки викладацького складу. В сучасному Китаї і далі поширюється тенденція «матеріальні цінності – головне, а яка людина – неважливо», а також «головне -кількість, а не якість». Тому навчальні заклади в Китаї ростуть, як гриби, але багато з них не відповідають статусу, атестація багатьох фальшива, що унеможливлює подальше працевлаштування з таким дипломом на руках.

    Дехто вважає, що система освіти Китаю втратила свою суть. У давні часи вищий навчальний заклад уважався святим місцем. Гонитва ВНЗ за престижним статусом, популярністю і матеріальними вигодами настільки очевидна, що теперішні студенти зневажливо ставляться до навчальних закладів. Кажуть, що в Китаї вже років 20 немає справжніх інститутів, а ті, що є – всього лише установи для вивчання майбутніх чорноробів.

    На думку західних аналітиків, низька здатність до розробки і створення нового також обумовлена обмеженістю свободи мислення більшості китайців. У комуністичному Китаї з дитячого садку змушують зубрити готові відповіді на питання і не заохочують до роздумів та власних міркувань. Це пов’язано з тоталітарним правлінням, яке побоюється людей, що мають здатність тверезо аналізувати, робити висновки і висловлювати власну думку. Як відомо, комуністичний режим забороняє думати і вирішувати самому навіть там, де це дозволено законом тоталітарної системи. Наприклад, навіть адвокати не мають права захищати підзахисного, якщо, компартія вважає, що другий для неї «небезпечний».

  • Іноземні ЗМІ: «Ми багато через що пройшли, щоб виконати свою роботу під час Олімпіади…»

    Іноземні ЗМІ: «Ми багато через що пройшли, щоб виконати свою роботу під час Олімпіади…»

    Незважаючи на даний раніше китайською владою дозвіл західним кореспондентам на повністю свобідну діяльність під час проходження Олімпіади, англійській репортерській групі було все важче і важче виконувати свою роботу в Пекіні через постійні перешкоди влади.

    #img_left#22 серпня британська газета The Guardian опублікувала статтю-звіт про те, через що пройшли англійські кореспонденти в Китаї. У статті розповідається, як їм доводилось проходити через численні перешкоди, влаштовані їм владою, – неодноразові затримання поліцією, обман, навмисне введення в оману, утримання під спостереженням та ін.

    Кореспондент англійського телеканала Independent Television News (ITN) Джон Рей (John Ray) був арештований 13 серпня після сутички з китайськими представниками служб безпеки. При цьому органи громадської безпеки звинуватили його в тому, що він мав намір підняти прапор Тибету поблизу головного олімпійського стадіону «Пташине гніздо». Сам Джон заперечує це звинувачення, вважаючи його повністю неправдивим.

    Джон, який дістав легкі травми, розповів, що на нього напали 4 – 5 поліцейських, які збили його з ніг, внаслідок чого він упав на землю. Потім його прямо по землі поволочили в поліцейську машину, де протримали близько 20 хвилин.

    За словами Джона, у нього в кишені було посвідчення журналіста, але під час колотнечі поліцейські не дозволили йому дістати це посвідчення. Він також повідомив, що його устаткування було конфісковано, а поліцейські також зняли з нього взуття.

    Фотокореспондент газети The Guardian Дан Чун (Dan Chung) теж був арештований, коли намагався зняти цю колотнечу на фотокамеру. Під час арешту поліцейські також застосували до нього грубу силу.

    До початку Олімпіади китайська влада пообіцяла, що англійські та інші іноземні кореспонденти зможуть робити репортажі в Китаї так само вільно, як і в себе в країні. Зауважте, що на китайських кореспондентів це правило не поширювалося.

    Редактор агентства новин Sky Анді Гейлс (Andy Gales) розповіла газеті The Guardian, що в процесі підготовки до Олімпіади в Пекіні китайська влада постійно піддавала їх контролю та обмеженням. «Ми тут багато що пережили. Одна з найнеприємніших подій сталася, коли нас раптом повідомили, що під час Олімпіади ми не можемо знімати в тих місцях, де наперед запланували. Треба було докласти багато зусиль, щоб вирішити цю проблему. Врешті-решт, нам усе ж це вдалося», – розповіла Анді.

    «За кілька днів до початку Олімпіади, – провадила далі вона, – до нас кілька разів приходили поліцейські і погрожували припинити нашу роботу, оскільки їм раптом здалося, що ми перебуваємо надто близько до олімпійського стадіону. Нам постійно доводилося долати чисельні бар’єри китайської влади».

    Кореспондент одного з державних англійських видань розповів газеті The Guardian, що спочатку організатори Ігор призначили щоденні прес-конференції, але через різні протиріччя між представниками ЗМІ і китайськими чиновниками кількість цих прес-конференцій була значно скорочена. «Нас постійно обманювала китайська влада. Під час прес-конференцій на тих, хто часто ставив питання на чутливі теми, взагалі не звертали уваги, коли вони в черговий раз піднімали руку, не дозволяючи їм, таким чином, говорити», – сказав кореспондент в інтерв’ю газеті The Guardian.

    #img_gallery#

    Тянь Чин. Велика Епоха

  • Офіційний Пекін прагне відвернути увагу громадськості

    Офіційний Пекін прагне відвернути увагу громадськості

    #img_left_nostream#На думку іноземних кореспондентів, китайська влада всіма силами прагне показати «красиву Олімпіаду» і відвернути правозахисників від фактів порушення прав людини, а також фальші та порушення правил проведення Ігор. Проте це їм усе менше вдавалося.

    Не так давно спеціальний кореспондент однієї з найбільших німецьких газет «Зю ддойче ца йтунг» (S ddeutsche Zeitung) в Пекіні Томас Цисна в інтерв’ю радіо «Зю ддойче ца йтунг» сказав, що пекінська влада розігрувала перед світом ретельно відпрацьований «красивий» спектакль.

    Вони хотіли, щоб в цій Олімпіаді китайські спортсмени за будь-яку ціну завоювали найбільше золотих медалей. У той же час прагнули відвернути увагу людей від проблем із правами людини, фальшивих сцен церемонії відкриття Олімпіади, проблеми свободи інформації та скерувати її на спортивні змагання.

    Томас відзначив, що на цю Олімпіаду до Китаю з різних куточків планети приїхало безліч учасників, а також близько 25 тис. представників ЗМІ. Проте невід’ємною частиною Олімпіади мають бути і заповнені уболівальниками трибуни. Цього вони не побачили.

    На думку Томаса, людям просто показують красиві зовнішні картинки. Тим часом за все це несе відповідальність пекінський олімпійський комітет. МОК також спочатку був повністю в курсі і міг би втрутитися в це, проте під час всієї підготовки Олімпіади МОК виконував указівки пекінського олімпійського оргкомітету і разом з організаторами готував увесь цей спектакль, а навіть в якийсь час мовчки погодився з тим, що Пекін обмежуватиме свободу преси.

    Кореспондент також додав, що від самого початку Олімпіади в Пекіні щодня проходили прес-конференції, проте потім уже два дні підряд ці прес-конференції було відмінено через небажання китайської влади відповідати на питання журналістів на так звані чутливі теми.

    До того ж, на думку Томаса, пекінська влада боїться, що китайські кореспонденти, побачивши, як сміливо працюють їхні західні колеги, можуть перейняти їхній досвід і почати брати їх за приклад. Китайські журналісти, присутні на цих прес-конференціях, уже кілька разів висловлювали щире здивування тому, як сміливо західні репортери ставлять китайським чиновникам питання на ті теми, на які в Китаї накладено табу.

    Щодо порожніх трибун у залах змагань Томас пояснив, що це також є ретельно розробленим планом місцевих організаторів. Вони постійно це пояснюють тим, що погода холодна, спекотна, дощова або ж тим, що багатьом не так цікаві відбіркові змагання і так далі Проте, боячись поступово наростаючого тиску спонсорів змагань, організатори почали наймати місцевих жителів і організовувати їм як «уболівальникам» відвідини змагань.

  • Правозахисники звернулися до МОК із закликом не допустити сценарію пекінської Олімпіади

    Правозахисники звернулися до МОК із закликом не допустити сценарію пекінської Олімпіади

    #img_left_nostream#Міжнародна Амністія (МА) закликала Міжнародний олімпійський комітет включити в умови проведення Олімпійських ігор «показник прав людини» для країни-організатора, щоб не допустити порушень, таких як під час Олімпіади в Пекіні. Представник МА заявила, що пекінська Олімпіада пройшла на тлі грубих порушень прав людини, повідомляє тайванське Центральне агентство новин.

    За словами заступника глави Азіатсько-тихоокеанського відділення МА Розін Райф (Roseann Rife), всупереч обіцянкам китайської влади, ситуація з правами людини під час Олімпійських ігор так і не покращилася. «Численним китайським правозахисникам заборонили мирним шляхом виражати свої погляди, багато людей, що не скоювали жодних злочинів, опинилися за ґратами. Насильницьке виселення, ув’язнення дисидентів, перешкода роботі ЗМІ та ін. – усе це не повинно більше повторитися на майбутніх Олімпіадах», – сказала Розін.

    Проте представники МА визнали, що деякі поліпшення в питанні прав людини на початку Олімпійських ігор усе ж сталися. Таким чином, на період проведення Олімпіади в Пекіні був відкритий доступ на деякі раніше заблоковані Інтернет-сайти, включаючи веб-сайт Міжнародної Амністії. МА також закликала уряд Китаю продовжити реформу в цьому напрямку й відкрити доступ на інші сайти, що критикують їхню політику. Крім того представники МА висловили бажання, щоб розпорядження китайської влади щодо вільної роботи іноземних кореспондентів у період проведення Олімпіади стало безстроковим і поширилося на всіх кореспондентів, включаючи і китайських.

  • Олімпіада закінчилася, почалися депортації

    Посольство США в Пекіні переказало, що після церемонії закриття Олімпіади китайська сторона повідомила їх про те, що 8 американських громадян, затриманих 20 і 21 серпня під час проведення акцій в захист Тибету, було депортовано з Китаю і літаком відправлено в Лос-Анджелес. Повідомляє гонконзьке видання Ming Pao.
  • Трагічна історія однієї сім’ї

    Трагічна історія однієї сім’ї

    Послідовник Фалуньгун Чжан Тао з провінції Хейлунцзян був замучений до смерті під час ув’язнення. Його дочка Чжан Цзяньхуей була відправлена до жіночої в’язниці м. Харбіна на десять років. Його дружина Яо Цайвей сильно хворіє після численних арештів і ув’язненнь.

    #img_left#Пані Яо Цайвей 58 років. Вона з чоловіком і дітьми жила в маленькому будинку в м. Шуанчен провінції Хейлунцзян. Коли її чоловік втратив роботу на цементному заводі, він почав займатися шкіряним бізнесом.

    Після того, як почалося переслідування Фалуньгун китайською компартією, Яо Цайвей, її чоловік і дочка, які всі є послідовниками Фалуньгун, кілька разів їздили до Пекіна з апеляцією до уряду з приводу незаконних гонінь. Чжан Гофу, начальник департаменту поліції Шунчен і Чжан Тао були родичами. Але незважаючи на це Чжан Гофу розпорядився заарештувати Чжана Тао і його дружину і відправити їх до трудового табору.

    У 2000 р. в музеї м. Харбіна місцева влада проводила виставку фотографій, з ганьбою на Фалуньгун. Яо Цайвей поряд з музеєм роздавала людям листівки про Фалуньгун і розповідала про ситуацію репресій. Її заарештували і доставиои в центр ув’язнення. У центрі вже було поміщено багато послідовників Фалуньгун. У них на очах Яо били ногами в живіт і ображали. Через час її відправили до трудового табору Ваньцзя.

    Чжан Тао зазнавав арештів п’ять разів. Перший раз за мирну апеляцію в Пекіні, його відправили до центру ув’язнення міста Шуанчен. Чжан Гофу прагнув змусити пана Тао підписати заяву з обіцянкою відмовитися від віри у Фалуньгун, але зробити це йому не вдалося. Чжан Гофу перевів його в камеру «суворого контролю», де містилися більшість вбивць та інших злочинців. Там в маленькій камері знаходилося більше тридцяти ув’язнених. Вони спали щільно притискаючись один до одного. Якщо комусь потрібно було перевернутися, він повинен був піднятися, обернутися і втиснутися в існуючий дуже вузький простір плечем. У спекотну літню пору року страждання від духоти і тісноти були нестерпні.

    Потім Чжана Тао перевели на рік у трудовий табір. Одного разу в табір з перевіркою приїхав високопоставлений чиновник міського уряду.

    Його супроводжував Чжан Гоффу. Коли вони проходили повз Тао, Чжан Гофу похвалився чиновникові, що це його родич, чиновник похвалив його за те, що він «ставив свої офіційні обов’язки вище за сімейні стосунки».

    Оскільки вся сім’я Тао неодноразово зазнавала арештів, міліціонери часто спостерігали за їхнім будинком і часом проводили обшуки. Одного разу під час чергового арешту дружини Тао, міліціонери погрозили, що скоро прийдуть і за його дочкою. Для того, щоб захистити свою дочку, взимку 2000 р. Чжан Тао пішов разом із нею з дому. Його дружина Яо Цайвей залишилася удвох із сином. Міліціонери часто проводили обшуки в їхньому будинку вночі. Увірвавшись через вікно, вони перевертали все всередині будинку. У пані Яо Цайвей не було іншого виходу, вона продала будинок і переїхала в інше місце.

    #img_left#У листопаді 2001 р. пан Чжан Тао знову був арештований, і міліція прагнула вибити з нього так зване «визнання». Вони не дозволяли йому спати і користуватися туалетом. Його прикували ланцюгами до металевого стільця на дванадцять діб, від чого його сідниці почали гноїтися. Його ноги розпухнули, і він не міг ходити. Все його тіло боліло.

    Після цього його на п’ять місяців відправили до центру ув’язнення в м. Харбін. В цей час стан його здоров’я погіршав. У березні 2002 р. пан Тао був відправлений до трудового табору Чаньліньцзи м. Харбіна. Після декількох місяців переслідування він став дуже худим. У квітні 2002 р., коли його здоров’я стало зовсім поганим, його звільнили.

    Через дев’ять днів після його звільнення, в їхньому місті міліція поводила чергову облаву на послідовників Фалуньгун і його знову заарештували і відправили до трудового табору Чанліньцзи. Його дружину відправили до трудового табору Ваньцзя, а їхню дочку Чжан Цзяньхуей – на десять років у жіночу в’язницю міста Харбіна.

    Три члени сім’ї були арештовані в один день і відправлені на закінчення до різних місць.

    Оскільки стан Чжан Тао залишався критичним після перенесених ним тортур, його доставили в госпіталь Ваньцзя. Він помер у трудовому таборі Ваньцзя в липні 2002 р. Коли пані Яо Цайвей дізналася про його смерть, вона звернулася в міліцію з вимогою побачити тіло чоловіка. У цьому їй було відмовлено. Тіло Тао кремували.

    Відбувши свій термін, Яо Цайвей повернулася додому. Всі ці страждання привели до того, що у неї стався тромбоз мозку. Її ліва нога і рука втратили чутливість, язик онімів і вона не може розбірливо говорити, її зір сильно погіршав, обличчя спотворилося, а очі не можуть рухатися, і сльози не течуть з них. Її син не витримав усього цього і виїхав працювати за тисячі миль від дому.

  • Ціна олімпійського успіху

    Ціна олімпійського успіху

    #img_left_nostream#Після закінчення Олімпіади в Китаї багато людей було випущено на волю з ув’язнення.

    7 серпня Лі Яолан, яка проживає в м. Тяньцзінь, відправила поштою заяву на проведення акції протесту в одному з трьох визначених для цього в Пекіні  парках. 11 серпня міліція пекінського району Хайдін повернула їй її заяву назад у не розпакованому конверті.

    13 серпня міліція Тяньцзіня заборонила їй виходити з будинку і тим більше йти дивитися олімпійські змагання з футболу, що проходять у цьому місті. Незважаючи на те, що вона не виходила з будинку, її все ж таки забрали у відділення і протримали там ніч. А 14 серпня її відправили до тяньцзиньського центру ув’язнення на 10 діб. Випустили її тільки 24 серпня увечері після закінчення церемонії закриття Олімпіади.

    В центрі ув’язнення їй зачитали причину арешту, яка полягала в тому, що в період з квітня по серпень 2007 р. вона їздила до Пекіна з апеляцією. «Вони заарештували мене через ці торішні події», – виразила своє здивування пані Лі з приводу такої офіційної причини арешту. Один співробітник центру ув’язнення сказав їй: «Як би там не було, тебе потрібно ув’язнити, інакше наша влада турбуватиметься з приводу тебе».

    З джерел усередині Китаю також є інформація про те, що 70-річна апеллянтка У Дяньюань і Ван Сюйін були засуджені на рік виправних робіт в трудовому таборі після того, як вони подали заяви на проведення акцій протесту в Пекіні під час Олімпіади. Апелянт Чен Дашань після подачі заяви був ув’язнений на 9 днів до кінця Олімпіади. Правозахисник Лі Цинчен був ув’язнений в готелі провінції Ганьсу. Правозахисник з провінції Фуцзянь Цзі Сицзун пропав без вісти. Апеллянтка Ван Шисян з провінції Аньхой була арештована в Пекіні, відправлена до свого міста і посаджена під домашній арешт. Таких випадків сталося дуже багато.

    Лі Яолан закликає міжнародне співтовариство звернути увагу на цю проблему. З нею можна зв’язатися за телефоном 13370356865

    Чжао Цзифа. Велика Епоха

  • Пекінська Олімпіада розкриває реальність того, що відбувається в Китаї

    Пекінська Олімпіада розкриває реальність того, що відбувається в Китаї

    За правилами Міжнародного олімпійського комітету, щоб взяти участь в Олімпіаді, гімнасткам повинно бути, щонайменше, 16 років. Правило створили, щоб захистити неповнолітніх, а також щоб гарантувати, що гімнастки, які конкурують, демонструють гімнастичні здібності жінок, а не дітей. Проте вік гімнасток Ксін Хе, Юань Іянг і Шаншан Лі з китайської команди залишається загадкою.

    #img_right#У 2007 р., офіційне ЗМІ Китаю – агентство новин Сіньхуа повідомило, що Ксін Хе було 13 років. Через 9 місяців після цього, коли вона взяла участь в Олімпіаді, їй якимсь чином виявилося 16. Підозру також викликає вік учасниць Юань Іянг і Шаншан Лі. За інформацією, що просочилася раніше, Іянг і Шаншан цього року виповнюэться всього лише 15. Під час своїх виступів на Олімпіаді, вони замаскували свої дитячі обличчя сильним макіяжем. Як написали в Інтернеті деякі китайські користувачі, вони були шоковані таким «лякаючим» гримом.

    Коли в МОК звернулися за роз’ясненнями, офіційні особи комітету відхилилися від відповідальності і прийняли за факт вік китайських гімнасток, вказаний у їхніх паспортах. Американський тренер з гімнастики, вихідець з комуністичної Румунії, заявив: «У авторитарному суспільстві, офіційні документи нічого не означають», маючи на увазі, що підробка паспорта при комуністичному режимі – проста справа.

    Тоді як допінг може бути виявлений, китайська комуністична партія (КПК) підроблює паспорти китайських спортсменів з метою підправити їхній вік – у неї вистачає нахабства піти на що завгодно, аби завоювати золоті медалі. Врешті-решт, це – «на користь народу». Окрім цього, вона використовує китайську молодь, щоб в Інтернеті висміювати встановлений  МОК вік учасників Олімпіади.

    Міжнародна громадськість засудила КПК за невиконання обіцянок, таких як поліпшення ситуації з правами людини і захист свободи слова і друку, які вона дала після отримання права на проведення Олімпійських Ігор. КПК, проте, заявляє, що Китай ніколи не обіцяв змінитися напередодні Олімпіади, а швидше Ігри могли б щось змінити.

    У результаті компартія просто сказала, що «хаос» в Китаї не дозволений. «Хаос» у її словнику має особливе значення. Ось підказка: КПК може підписати будь-яку угоду, але може її не дотримувати; дати будь-яку обіцянку, але не стримати її. КПК може спотворити все що завгодно, назвавши це «китайською особливістю». Олімпійські Ігри – не виняток.

    Ніяких протестів у спеціально відведених «зонах для протесту». Теж саме відбулося і з місцями проведення змагань. «Продано понад сім мільйонів квитків», – оголосив оргкомітет Олімпіади в Пекіні. Насправді, безліч місць були пустими. Влада Китаю також призналася в організації фальшивої аудиторії, одягненої в уніформу і виконуючої роль групи підтримки. Груп підтримки з іноземців під час Олімпіади ми не побачили – їм не вдалося дістати квитки. Пересічним китайцям також було складно дістати квитки. У країні 1,3 мільярда чоловік, а ми не можемо заповнити місця в спортивних залах!

    Олімпійські Ігри стали причиною того, що під час їх проведення пекінський уряд видворив із столиці мільйони апелянтів, фермерів, робочих-мігрантів, щоб уникнути можливого конфузу. У міжнародному співтоваристві міліція служать людям – в Китаї вже багато років апелянти страждають від рук міліціонерів, які їх б’ють, катують електричними палицями і кидають у в’язниці.

    Скільки грошей було витрачено на проведення Олімпіади в Пекіні, включаючи проведення естафети Олімпійського вогню, церемонію відкриття і закриття? Будучи монополістом у всіх сферах ділової діяльності, уряд може витратити стільки грошей, скільки забажає. Економічна ж вигода для країни від проведення Олімпіади компартію не хвилює. Така природа КПК.

    У травні 2008 р. китайський президент Ху Цзінтао відвідав Японію. Японська дитина запитала його: «Чому ви захотіли стати президентом?» Ху відповів: «Я не хотів стати президентом. Це китайський народ вибрав мене в президенти». Така зухвала брехня викликає захоплення у членів партії, але у міжнародного суспільства – нічого, окрім обурення.

    Чень Покун. Радіо Вільна Азія