Канадская компания Pela выпустила первую в мире серию биоразлагаемых чехлов для смартфонов, сделанных из соломы льна. Чехлы наверняка придутся по душе тем, кто хочет иметь стильный смартфон и уменьшить загрязнение окружающей среды.
За первые 10 лет этого столетия люди произвели больше пластика, чем за весь прошлый век. Из этого огромного объёма отходов перерабатывается лишь малая доля пластика, а его большая часть оказывается на свалках и в океанах, отравляя среду и убивая её обитателей.
Это всего лишь несколько фактов разрушительных последствий производства пластика. Некоторые компании работают над решением этой проблемы. Одна из них — Pela. Это eco-friendly компания, которая имеет чёткую миссию — Reduce, Alleviate, Educate & Build: уменьшать, облегчать, приучать и создавать. Свести к минимуму количество пластиковых отходов, сделать производство дружественным для окружающей среды и приобщать потребителей к безотходной жизни.
Их новая разработка — чехол для телефона Pela Case, который является полностью компостируемой и экологически чистой альтернативой пластиковым корпусам. Он не содержит таких опасных компонентов пластика, как бисфенол А (BPA). Что касается выбросов парниковых газов, то при производстве Pela Case они на 60% ниже, чем при производстве чехлов из пластика.
Pela Cases создаются с использованием переработанных материалов, биополимеров на основе растений и отходов из соломы льна. Эта технология разработана в Саскатуне, канадской провинции Саскачеван. Для своего производства Pela использует канадский масличный побочный продукт.
В Саскачеване выращивают самое большое количество масличного льна в мире. Но из-за того, что льняная солома плохо разлагается в природе, её просто сжигают тоннами. Эту солому решили использовать в производстве чехлов для мобильных телефонов.
Лен добавляет лёгкости и прочности корпусу телефона. Кроме того, этот материал обладает естественными амортизирующими свойствами.
Pela Case идеально подходит для защиты смартфона от царапин, износа и случайного падения. Он даже лучше, чем аналогичные мягкие чехлы, изготовленные из обычного пластика.
В линейке Pela Case есть множество цветов и вариантов размеров чехлов.
Как разлагается экочехол Pela Case?
Pela Case будет биодеградировать в промышленном или домашнем компосте, но не в кармане. Вне среды компостирования биодеградация не начнётся, уверяют разработчики.
Сколько времени понадобится, чтобы Pela Case начал разлагаться в компосте на заднем дворе? Всё зависит от качества среды компоста, которая может сильно различаться. Это от 6 месяцев до 2-х или 3-х лет.
Фонтаны очаровывают своей красотой, а в жаркие дни притягивают людей свежестью и прохладой. Они являются украшением для любого города.
Интересно, что раньше фонтаны служили только как функциональные сооружения. Их присоединяли к водоёмам или акведукам и использовали для обеспечения жилых районов водой.
А сейчас некоторые фонтаны можно смело называть произведениями искусства.
Вашему вниманию представлены в мире.
«Фонтан-парусник» (Water Boat Fountain), Валенсия, Испания
#img_center_nostream#
Эта «лодка», корпус и парус которой состоят из множества струй воды, признана достопримечательностью набережной Валенсии. Каркас простой и состоит из металлических прутьев. Но под лучами солнца фонтан выглядит необыкновенно!
Фонтан-часы на вокзале в Осаке, Япония.
#img_center_nostream#
Фонтан показывает время в цифровом формате. Изображение создаётся струями воды на своеобразном мониторе.
Водные фигуры создаёт огромный водяной принтер. Кроме часов, здесь можно увидеть перемещающиеся цветочные узоры и другие фигуры.
«Мустанги Лас-Колинаса», Техас, США
#img_center_nostream#
Отлитые из бронзы лошади в Лас-Колинасе
украшают площадь Уильямса в городе Ирвинг.
Считается, что это одна из самых крупных конных скульптур в мире. Здесь изображён табун лошадей, которые пересекают водоём и разбрызгивают копытами воду.
Идея автора — показать драйв, инициативность и раскрепощённый стиль жизни, которые были присущими жителям Техаса во времена его освоения.
Мост-фонтан «Банпо» (Banpo Bridge) в Сеуле, Южная Корея
#img_center_nostream#
Этот фонтан признан самым длинным в мире. Мост «Фонтан радуги» занесён в книгу рекордов Гиннесса почти с десятком тысяч светодиодных лампочек, установленных вдоль обеих сторон моста на протяжении 1140 метров. Поток воды достигает почти 200 тонн в минуту!
«Кран, висящий в воздухе» (Magic Tap), Кардис, Испания
#img_center_nostream#
На первый взгляд, может показаться, что этот «магический кран» левитирует. На самом деле для этого сооружения была придумана специальная технология подачи воды, и если присмотреться, вы сможете заметить в потоке воды прозрачную трубку, которая удерживает всю конструкцию.
Фонтан-водоворот «Харибда» (Charybdis), Сандерленд, Великобритания
#img_center_nostream#
Фонтан был создан скульптором Уильямом Паем в 2000 году для дорогого отеля и спа-центра Seaham недалеко от Сандерленда в Северной Англии. Название было взято из «Одиссеи» Гомера, Харибдой там назывался гигантский морской водоворот.
«Гигант» — вход в музей Сваровски, Ваттенс, Австрия
#img_center_nostream#
Подобное сооружение создаёт по-настоящему сказочную атмосферу. Фонтан в виде великана с кристальными глазами находится на территории музея Swarovski Crystal Worlds и был построен в честь 100-летнего юбилея хрустальной компании.
Cкульптура-фонтан «Метаморфозы», США
#img_center_nostream#
Это «детище» чешского архитектора Давида Черна находится в Северной Каролине. Два десятка вращающихся пластин из нержавеющей стали весят около 14 тонн. Периодически они выстраиваются в цельный образ мужской головы, изо рта которого льётся фонтан.
Фонтан Треви (Fontana di Trevi), Рим, Италия
#img_center_nostream#
Фонтан в районе Треви в Риме был построен по проекту итальянца Николы Сальви. Он возвышается на 26 метров и имеет ширину почти 50 метров, а из-за примыкания к дворцу «Палаццо Поли» этот фонтан выглядит ещё грандиознее.
Он был снят в нескольких знаменитых фильмах, таких как «Сладкая жизнь» Федерико Феллини и в американской драме «Три монеты в фонтане». Строительство фонтана длилось 30 лет и было окончено в 1962 году, а в 1998 году провели его реставрацию.
Фонтан «Дайверы»(Divers Fountain), Дубай, ОАЭ
#img_center_nostream#
Этот потрясающий искусственный водопад высотой с 8-этажный дом был открыт в «Дубай Молл» в 2009 году. Это грандиозное водное сооружение украшено фигурами ныряющих дайверов и проходит через четыре уровня крытого торгового центра.
Нет, это не фантастический рассказ о гигантских червях, способных за минуту очистить планету от мусора, а заодно и от массы ненужных человеку пластиковых вещей. Это один из возможных вариантов биоразложения пластика, заинтересовавший учёных во всём мире.
#img_center_nostream#
Проблема разложения пластика возникла не сегодня. Известно, что бутылки из этого материала разлагаются более 100 лет, а полиэтиленовые пакеты — более 200 лет. Мы не можем отделить то, что мы производим, от своей среды обитания. Свалки неотвратимо растут, и перед человечеством остро встал вопрос: как спасти землю от надвигающейся мусорной катастрофы, а заодно и будущее человечества.
Радикального плана для решения экологической проблемы нет, но есть обнадёживающие маленькие подсказки выхода из положения.
Как-то биолог Федерика Берточчини из Высшего совета по научным исследованиям Испании (CSIC) обнаружила пакет, прогрызенный личинками восковой моли Galleria mellonella. Она провела эксперименты с целью выяснить, насколько быстро личинки справляются с полиэтиленом. Первые дырки появились через 40 минут, а через 12 часов 92 миллиграмма полиэтилена было съедено. Дальнейшие исследования показали, что гусеницы способны его переваривать. Результаты спектрального анализа переработанного материала указали на то, что структура полиэтиленовых связей в пластике ломалась, превращая полимер полиэтилена в более мелкие продукты. Учёные надеются выявить особый фермент, вырабатываемый личинками, и попытаться его синтезировать. Не исключено, что это решит проблему загрязнения окружающей среды пластиком.
Ранее , учёный из Стенфордского университета, обнаружил, что мучные черви могут питаться полистиролом.
А год назад подобное открытие было сделано украинкой, 14-летней . Её проект занял 2 место на олимпиаде в Нидерландах.
Команда студентів з Одеси, яка запустила стартап зі створення гаджета для здорової постави, вийшла на краудфандінгову платформу і приймає попередні замовлення.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Гаджет Mevics особливо рекомендований тим, хто змушений багато часу проводити в сидячому положенні. Але його можуть носити і люди, що ведуть малоактивний або, навпаки, рухливий спосіб життя, небайдужі до свого зовнішнього вигляду.
Mevics — це міні-пристрій, який кріпиться під одяг магнітом або липучкою. Через блютуз гаджет взаємодіє з телефоном. Якщо людина починає горбитися, пристрій вібрує, підказуючи, що потрібно випрямити спину. Таким чином формується звичка, і з часом людина сама зможе тримати поставу під контролем. Зарядки гаджета вистачає на 1—2 дня.
#img_center_nostream#
За прямої постави він виставляється в початкове положення. За допомогою програми можна дізнатися, наприклад, скільки всього годин за день людина сиділа прямо, а скільки — згорбившись.
У Mevics є функції для дітей, що допомагає закріпити здорову поставу і запобігти виникнення проблем з хребтом у майбутньому, і для тих, хто займається інтенсивними тренуваннями на кардіотренажерах (біговій доріжці і т.п.).
Пристрій також може показувати, скільки за день людина зробила кроків і спалила калорій.
На Kickstarter стартап планує зібрати $35 тис. Початкова ціна гаджета для тих, хто зробить внесок, у півтора рази менше майбутньої роздрібної і становить $49.
#img_center_nostream#
За словами розробників, якщо збір коштів успішно завершиться, почнеться масове виробництво, і восени (листопад-грудень) перші покупці зможуть отримати свої гаджети. Пізніше почнуться масові продажі, і планується розширення функціоналу Mevics. Ми бажаємо, щоб наші розробки допомогли людям залишатися здоровими навіть у такому швидкому ритмі життя, як зараз, кажуть творці гаджета Mevics.
Команда студентов из Одессы, которая запустила стартап по созданию гаджета для здоровой осанки, вышла на краудфандинговую платформу и принимает предзаказы.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Гаджет Mevics особенно рекомендован тем, кто вынужден много времени проводить в сидячем положении. Но его могут носить и люди, ведущие малоактивный или, наоборот, подвижный образ жизни, неравнодушные к своему внешнему виду.
Mevics представляет собой мини-устройство, которое крепится под одежду магнитом или липучкой. Через блютуз гаджет взаимодействует с телефоном. Если человек начинает горбиться, устройство вибрирует, подсказывая, что нужно выпрямить спину. Таким образом формируется привычка, и со временем человек сам сможет держать осанку под контролем. Зарядки гаджета хватает на 1—2 дня.
#img_center_nostream#
При прямой осанке он выставляется в исходное положение. С помощью приложения можно узнать, например, сколько всего часов за день человек сидел прямо, а сколько — сгорбившись.
В Mevics есть функции для детей, что помогает закрепить здоровую осанку и предупредить возникновение проблем с позвоночником в будущем, и для тех, кто занимается интенсивными тренировками на кардиотренажёрах (беговой дорожке и т.п.).
Устройство также может показывать, сколько за день человек сделал шагов и сжёг калорий.
На Kickstarter стартап планирует собрать $35 тыс. Начальная цена гаджета для тех, кто сделает взнос, в полтора раза меньше будущей розничной и составляет $49.
#img_center_nostream#
По словам разработчиков, если сбор средств успешно завершится, начнётся массовое производство, и осенью (ноябрь-декабрь) первые покупатели смогут получить свои гаджеты. Позже начнутся массовые продажи, и планируется расширение функционала Mevics. Мы хотим, чтобы наши разработки помогли людям оставаться здоровыми даже в таком быстром ритме жизни, как сейчас, говорят создатели гаджета Mevics.
Найбільша компанія-виробник термопластичної смоли в Америці Braskem створила винахід, який допоможе споживачам відкидати вагання, купуючи запаковані продукти. Вони , яка змінює колір, якщо їжа вже зіпсувалася.
#img_center_nostream#
Здається, незабаром ми зможемо зовсім перестати турбуватися про ризик придбання непридатних продуктових товарів. Технологія, яка дозволяє «розумній» упаковці взаємодіяти з її вмістом, розроблена Braskem, найбільшим виробником термопластичних смол у Північній і Південній Америці, при співпраці з Університетом Клемсона в США і Бразильським Rio Grande do Sul Federal University (UFRGS).
Як влаштована «розумна» упаковка?
У термопластичну смолу, яка використовується для виробництва упаковки, додають особливі хімічні речовини, що здатні реагувати на конкретні показники пошкодження продукту. Коли його цілісність порушується через будь-який фактор, упаковка реагує на зміну кислотності продукту і змінює колір, попереджаючи про непридатність їжі.
Проведені дослідження з домашньою птицею, м’ясом та рибою показали, як зміни рН викликають зміну кольору упаковки.
Ця технологія може використовуватися для упаковки швидкопсувних продуктів у різних секторах.
Директор Braskem з технологій та інновацій Патрік Тейссонер каже, що отримати вигоду із цієї технології зможуть усі: «Це дає споживачам надійнішу гарантію на продукти, які вони приносять додому, і водночас це дозволяє компаніям контролювати цілісність продукту після виробництва, або у час транспортування, або в точці продажу», — говорить він.
Хоча компанія Braskem почала вивчати «розумну» упаковку ще чотири роки тому, дослідження пробної версії та випуск перших прототипів відбувся тільки у 2016 році.
«„Розумна‟ упаковка повинна бути модифікована відповідно до вимог замовника для певних секторів: це означає, що може пройти ще кілька років, перш ніж вона з’явиться на полицях супермаркетів», — пояснює Тейссонайер.
У травні цього року цю розробку представили на виставці Interpack 2017 Дюссельдорфі, Німеччина. Відеосюжет про це можна подивитися .
Хоча у Braskem є розробки еко-упаковок, які можна переробити після використання («зелений» поліетилен з цукрової тростини), але щодо утилізації «розумної» упаковки подібної інформації немає.
Крупнейшая компания-производитель термопластической смолы в Америке Braskem придумала, как разрешить сомнения людей при покупке упакованных продуктов. Они , которая меняет свой цвет, если пища уже испортилась.
#img_center_nostream#
Кажется, вскоре мы сможем вовсе перестать беспокоиться о риске приобретения непригодных продуктов. Технология, которая позволяет «умной» упаковке взаимодействовать с товаром, разработана Braskem, крупнейшим производителем термопластичных смол в Северной и Южной Америке, в сотрудничестве с Университетом Клемсона в США и Бразильским Rio Grande do Sul Federal University (UFRGS).
Как устроена «умная» упаковка?
В термопластичную смолу, которая используется для производства упаковки, добавляют особые химические вещества, способные реагировать на конкретные показатели повреждения продукта. Когда целостность продукта повреждается из-за любого фактора, упаковка реагирует на изменение кислотности продукта и меняет свой цвет, предупреждая о непригодности пищи.
Проведённые исследования с домашней птицей, мясом и рыбой показали, как изменения рН вызывают изменение цвета упаковки.
Эта технология может использоваться для упаковки скоропортящихся продуктов в различных секторах.
Директор Braskem по технологиям и инновациям Патрик Тейссонэр говорит, что извлечь выгоду из этой технологии могут все: «Это даёт потребителям более качественную гарантию на продукты, которые они приносят домой, и в то же время это позволяет компаниям контролировать целостность продукта после производства, или во время транспортировки, или в точке продажи», — говорит он.
Хотя компания Braskem начала изучать «умную» упаковку ещё 4 года назад, исследование пробной версии и выпуск первых прототипов произошёл только в 2016 году.
«„Умная‟ упаковка должна быть модифицирована в соответствии с требованиями заказчика для определённых секторов: это означает, что может пройти ещё несколько лет, прежде чем она появится на полках супермаркетов», — объясняет Тейссонайер.
В мае этого года эту разработку представили на выставке Interpack 2017 в Дюссельдорфе, Германия. Видеосюжет об этом можно посмотреть .
Хотя у Braskem есть разработки в области экоупаковок, которые можно переработать после использования («зелёный» полиэтилен из сахарного тростника), но относительно утилизации «умной» упаковки подобной информации нет.
Студенти з Нідерландів розробили електрокар на сонячних панелях Stella Vie і назвали його «найефективнішим сімейним автомобілем, який коли-небудь був створений». Цей «автомобіль майбутнього» працює від енергії фотоелектричних панелей, а її надлишки може «скидати» в електромережі будинків.
Електромобіль Stella Vie, який вже назвали майбутнім транспорту з нульовим рівнем викидів, створили в Eindhoven University of Technology.
За словами розробників, вони прагнули домогтися ідеального балансу між аеродинамічним і естетичним дизайном. У порівнянні зі своїм попередником, у Stella Vie аеродинамічність більша на 9%, і він має традиційний автомобільний дизайн, повідомляє .
У авто низька посадка в порівнянні зі звичайними автомобілями, а великі двері і ручки додають зручності. Всередині — просторий інтер’єр і ергономічно оптимізовані сидіння. Stella Vie — це перший сімейний автомобіль на сонячній енергії, в якому може розміститися 5 осіб!
Як показали випробування, впродовж одного сонячного дня в Нідерландах це авто може проїхати близько 1000 км на енергії, що ним виробляється. А надлишкову енергію він може «скинути» у ваш будинок або в електричну мережу. Максимальна швидкість авто 130 км/год.
У Stella Vie вбудовано навігаційну систему, яка знаходить оптимальний маршрут і навіть показує, скільки енергії ви заощадите в порівнянні зі стандартним автомобілем, який використовує звичайне паливо. По мірі наближення до місця призначення електрокар пропонує допомогти з вибором місця паркування. Щоб обрати найкраще місце для паркінгу в радіусі вашого місця знаходження, система використовує мапи висот і дані про погоду в поєднанні з картографією.
Інтелектуальна навігаційна система автомобіля також використовує новітню технологію V2X, щоб попередити водія про майбутню ситуацію з дорожнім рухом, дозволяючи безпечніше та ефективніше подорожувати.
Виступ з дверима у крижаній горі — так виглядає вхід у банк на архіпелазі Свальбард, де у вічній мерзлоті зберігаються скарби світу — насіння різних видів рослин. «Для мене це місце — храм», — говорить Марі Хага, генеральний директор Global Crop Diversity Trust.
#img_center_nostream#
Свальбардське всесвітнє сховище насіння знаходиться на відстані 1125 км від Північного полюса, в місті Лонг’їр. Місце вибрано не випадково: тут відносно невелика ймовірність землетрусів, а клімат дозволяє без зайвих витрат підтримувати температуру -18 °C, необхідну для збереження насіння.
Тут зібрані зразки сільськогосподарських культур з усього світу, щоб у випадку нагальної необхідності можна було відновити їхні біологічні види.
Сховище «Судного дня» є своєрідною «страховкою» для інших банків під час непередбачених ситуацій, таких, як втрата їх фінансування, закриття, збої в роботі обладнання та ін. Кілька генетичних банків в Іраку й Афганістані через війну втратили зразки досить древнього насіння. ICARDA, банк насіння сільськогосподарських культур, адаптованих до посушливих умов, майже втратив свою колекцію, коли в Сирії спалахнула громадянська війна. На щастя, раніше він передав дублікати в сховище Свальбарда, тому зміг скористатися внеском і відновити зразки. Так що чекати глобальної катастрофи для визначення корисності подібних банків не доводиться.
У сейфі Шпіцбергена зберігається і 2633 зразка українського насіння, наданого харківським Національним центром генетичних ресурсів рослин України.
В інтерв’ю для Epoch Times Марі Хага розповідає про фонд Crop Trust, спонсорів, генну інженерію та всесвітні зусилля зі збереження насіння.
The Epoch Times: Скільки генетичних банків в розпорядженні Crop Trust в світі?
Марі Хага: Всі міжнародні, а також 130 національних банків, де зберігаються унікальні матеріали. Ми надаємо їм джерела фінансування та всіляку підтримку.
The Epoch Times: Як ви працюєте з різними банками генів? Вони просто дозволяють вам відтворювати їхній матеріал?
Марі Хага: Всі генетичні банки, які співпрацюють з нами, повинні підписати міжнародну угоду, що юридично зобов’язує їх ділитися зразками рослин з іншими. Ми працюємо тільки з банками, які готові відкрито поділитися з іншими країнами, фермерами, вченими.
#img_center_nostream#
The Epoch Times: Однак є країни, в тому числі декілька в Африці, які не підписали Договір про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства.
Марі Хага: Вірно. А також Китай.
The Epoch Times: Як Ви думаєте, чому вони не наважуються підписати? Може, через побоювання втратити свої унікальні активи, а, значить, і стратегічну перевагу над іншими країнами?
Марі Хага: Швидше за все, це так. Звичайно, це серйозна помилка, тому що сьогодні всі ми взаємозалежні. Візьмемо, наприклад, Канаду, яка зазнавала труднощів з вирощуванням пшениці. Вчені розробили новий тип пшениці, створений шляхом природного запилення з використанням сортів з різних країн. Без такої співпраці це було б неможливо. У світі немає країни, де є всі види насіння. Якщо деякі країни відмовляться надати свої матеріали, все страждатимуть від цього, в тому числі й вони.
The Epoch Times: Тоді виникає питання: чому великі корпорації, такі, як Dupont Pioneer і Syngenta, що більшу частину часу розробляють генетично модифіковані штами, вважають за краще вкладати мільйони доларів в проект, призначений для збереження природного різноманіття?
Марі Хага: Ми вважаємо, є багато причин, через які приватний бізнес спонсорує Crop Trust. Ми також розуміємо, що незабаром урядам буде складно надавати нам фінансову підтримку. Ось чому ми налагоджуємо відносини з приватними компаніями, наприклад, з World Coffee Research. Так, організація фінансується великими кавовими компаніями, при цьому ми працюємо з ними над розробкою плану зі збереження всіх видів кави у світі.
The Epoch Times: Кава під загрозою зникнення?
Марі Хага: Так, вона чутлива до перепадів клімату. На каву арабіка несприятливо впливають будь-які зміни умов, і необхідно багато досліджень, щоб з’ясувати, як її захистити. Саме тому ми працюємо з такими компаніями, як Starbucks, які інвестують у збереження різноманітності кави. Що Starbucks робитиме без кави?
#img_center_nostream#
The Epoch Times: Кавова компанія оплачує вашу роботу?
Марі Хага: Вони оплатили формування програми дій.
The Epoch Times: Чи означає це, що в майбутньому в них буде якесь право вето на використання цього насіння, наприклад, вони зможуть вирішувати, хто матиме доступ?
Марі Хага: Зовсім ні. За стратегією, ми повинні визначити генетичні банки з важливими сортами кави і створити план їх фінансування.
The Epoch Times: А як щодо інших компаній-спонсорів, таких, як Syngenta? Яка домовленість між вами й ними?
Марі Хага: Від приватних компаній надходить відносно невеликий обсяг фінансування, на сьогоднішній день він складає менше 5% від загального вкладу. Ми також отримуємо небагато коштів від промислових організацій. Таке фінансування від приватних компаній не дає їм жодних особливих прав або переваг.
The Epoch Times: Однак у них є вільний доступ до генетичних сховищ по всьому світу.
Марі Хага: Це правда, але у будь-якої зацікавленої сторони з країн, що підписали угоду, є така можливість. Іншими словами, спонсорування Crop Trust не пов’язане з отриманням доступу до насіння.
The Epoch Times: Одна із заявлених цілей вашого проекту — запобігання майбутнього голоду, але сьогодні люди вже відчувають нестачу їжі, наприклад, в Африці. Голод також пов’язаний із тим, що іноземні компанії купують або контролюють природні ресурси і блокують доступ місцевих жителів до них. Деякі з цих компаній спонсорують ваш проект. Як одне стикується з іншим?
Марі Хага: Це складне питання. Я думаю, що сила Crop Trust в тому, щоб залишатися аполітичними. Ми говоримо урядам, що вони самі вирішують, як використовувати різноманітність насіння, до якого вони отримують доступ. Вирішуємо не ми. Для нас важливо те, що уряди зберігають природні ресурси, інакше вони навіть не зможуть здійснювати певні політичні дії. І ми пропонуємо їм переконатися, що їхній генетичний матеріал відкритий для всіх, так що жодна приватна компанія не може закрити його в особистому сейфі.
#img_center_nostream#
The Epoch Times: Чи підтримуєте ви рішення таких компаній, як Syngenta, виробляти різновиди генетично модифікованої культури на основі насіння з генетичних банків?
Марі Хага: У нас немає чіткої позиції щодо генетично модифікованих штамів. Наше завдання — зберегти різноманіття. Нехай політики вирішують, потрібні ГМО чи ні.
The Epoch Times: Чи означає це, що, на вашу думку, генетична інженерія неминуча?
Марі Хага: Як у директора Фонду, у мене немає позиції. Я залишаю це політикам.
The Epoch Times: І все ж?
Марі Хага: Ми розвиваємо цей проект, тому що віримо в природне розмаїття культур. Він відкриває велику кількість ще не випробуваних варіантів. Щоб уникнути генної інженерії, найкраще переконатися, що ми не втрачаємо жодного зразка з безлічі культур.
The Epoch Times: Як щодо досліджень, проведених на ДНК рослин? Як вони впливають на проект?
Марі Хага: Дослідження ДНК дуже цінні для нас, тому що ми знаємо про насіння дуже мало. Ми не знаємо його властивостей, тому під час пошуку життєздатних видів проводимо різні експерименти. Щоб знайти один вид кави, стійкий до посухи, ми перевіряємо тисячі інших. Використовуючи інструменти геноміки, можна швидше досягти результату.
Студенты из Нидерландов разработали электрокар на солнечных панелях Stella Vie, который назвали «самым эффективным семейным автомобилем, который когда-либо создавался». Этот «автомобиль будущего» ездит за счёт энергии от фотоэлектрических панелей, а её излишки может сбрасывать в электросети домов.
Электромобиль Stella Vie, который уже назвали будущим транспорта с нулевым уровнем выбросов, создали в Eindhoven University of Technology.
По словам разработчиков, они стремились добиться идеального баланса между аэродинамическим и эстетическим дизайном. По сравнению со своим предшественником, у Stella Vie больше на 9% аэродинамичность, и он имеет традиционный автомобильный дизайн, сообщает .
У авто низкая посадка по сравнению с обычными автомобилями, а большие двери и ручки делают его удобным. Внутри — просторный интерьер и эргономически оптимизированные сиденья. Stella Vie — это первый семейный автомобиль на солнечной энергии, в котором размещается 5 человек!
Как показали испытания, в течение одного солнечного дня в Нидерландах это авто может проехать около 1000 км на энергии, вырабатываемой им самим. А избыточную энергию он может сбросить в ваш дом или в электрическую сеть. Максимальная скорость авто 130 км/ч.
В Stella Vie встроена навигационная система, которая находит оптимальный маршрут и даже показывает, сколько энергии вы сэкономите по сравнению со стандартным автомобилем, который использует обычное топливо. По мере приближения к месту назначения, электрокар предлагает помощь в выборе места парковки. Чтобы выбрать лучшее место для парковки в радиусе вашего пункта нахождения, система использует карты высот и данные о погоде в сочетании с картографией.
Интеллектуальная навигационная система автомобиля также использует новейшую технологию V2X, чтобы предупредить водителя о предстоящей ситуации с дорожным движением, позволяя безопаснее и эффективнее путешествовать.