Вчені з Німеччини розробили гідрофобний матеріал, який не боїться пошкоджень: немов змія, він скидає свою зовнішню оболонку і відновлюється.

#img_center_nostream#

Гідрофобні матеріали мають величезний потенціал застосування: від самоочищення вітрового скла до пляшок, в яких після використання не залишається ні краплі рідини.

Натхненні природними водовідштовхувальними властивостями, які є у листя лотоса або у водомірок, вчені працюють над проектами різних супергідрофобних матеріалів. Найбільш успішними стали ті ідеї, в яких використовується підкладка, покрита наноструктурами і більшими мікроструктурами. Але подібні матеріали уразливі до пошкодження, і будь-яка подряпина може зруйнувати їх гідрофобні властивості.

Команда вчених під керівництвом Юргена Рюе з University of Freiburg в Німеччині займається виробництвом водовідштовхувальних покриттів, які не бояться порізів і можуть самостійно відновлюватися.

#img_center_nostream#

Вони створили супергідрофобний матеріал, що складається з трьох шарів, накладених один поверх іншого. Верхній шар являє собою гідрофобну плівку, також відому як nanograss. Поверхня цього шару складається з гострих конусоподібних наноструктур, які і надають плівці водовідштовхувальні властивості. Під цим шаром знаходиться водорозчинний полімер, його використовують у медицині. А внизу — супергідрофобная кремнієва нанографіческая плівка.

Якщо верхній шар супергідрофобного матеріалу пошкоджується, матеріал можна занурити у воду. Вона просочується в подряпину і розчиняє проміжний полімерний шар. Це дозволяє ушкодженому верхньому шару звільнитися і відшаруватися, оголивши нижній цілісний гідрофобний шар.

За словами команди, їхній новий матеріал знаходиться на лабораторній стадії випробувань. Необхідно здійснити велику роботу, щоб зміцнити верхній шар, який запобігає подряпинам, які пошкоджують нижні шари. Якщо все вдасться, новий багатошаровий skin-shedding стане найбільш стійким самовідновлюваним і водовідштовхувальним матеріалом.

Дослідження було опубліковане в Langmuir.

Інженери з Австралії створили сонячні батареї, подібні до крил метеликів з красивим блакитно-синім малюнком.

У Південній Кореї, що відома своїми високотехнологічними розробками, існує місто майбутнього Сонгдо. Побудоване з нуля, це футуристичне місто-привид вабить до себе всіх, хто хоче побачити, яким буде життя в мегаполісах у найближчому майбутньому.

Сьогодні більше половини населення нашої планети живе в міських районах, і мільйони людей продовжують переїжджати з сільської місцевості в міста і мегаполіси в пошуках кращого життя. Чисельність людей в містах стрімко збільшується, і якщо в 1950 році вона становила 746 млн, то в 2014 зросла до 3,9 млрд.

Для більшості міст це є непосильним навантаженням: всі його сфери — від транспорту до житлового простору, охорони здоров’я і безпеки, відчувають перевантаженість.

Яким повинно бути місто майбутнього, де люди могли б жити комфортно, економно використовувати ресурси і ні в чому не відчувати дефіциту?

Місто з нічого

У 2000 році на болотистій ділянці заливних полів у Жовтому морі, де мешкають рибалки, корейський уряд вирішив побудувати поряд з міжнародним аеропортом Інчхон діловий район — аеротрополіс Сонгдо (Songdo IBD). Через три роки 1 тис. акрів землі засипали 500 млн тонн піску.

Тимчасом як столиця Сеул знаходиться більш ніж за годину їзди на автобусі від аеропорту, до Сонгдо на дорогу витрачається лише 15 хвилин.

Songdo IBD — одне з бачень того, як міста можуть виглядати у майбутньому. Цей проект обійшовся Південній Кореї в $35 млрд.

Автор ідеї міста майбутнього — бізнес-професор Університету Північної Кароліни на ім’я Джон Касарда. У 2011 році він опублікував книгу під назвою «Аеротрополіс: життєвий шлях, яким ми будемо йти далі». Професор стверджує, що майбутні міста повинні бути побудовані навколо або поблизу аеропортів. Ідея, як він висловився, полягає у тому, щоб надати компаніям «швидкий міжміський зв’язок в масовому масштабі».

Сонгдо — один з головних прикладів теорії Касарда. У цьому місті-шлюзі є житлові, торгові, робочі, освітні та культурні центри — і все знаходиться у межах 15 хвилин пішки один від одного.

Крім технологічної інфраструктури, у Сонгдо приділяється увага природним ресурсам: 40% міста — це «зелений суспільний простір».

Жителі можуть контролювати за допомогою пристроїв освітлення, опалення, вентиляцію, кондиціювання повітря. Можуть відстежувати фактичне індивідуальне споживання енергії і порівнювати дані з показниками своїх сусідів. І це дійсно допомагає значно підвищити ефективність.

Значна частина жителів Сонгдо — велосипедисти. Тут є також прекрасні пішохідні магістралі, розташовані навколо бутіків і ресторанів для відпочинку на відкритому повітрі. Є навіть невеликі ділянки землі для міського землеробства, велику частину яких було надано колишнім рибалкам Сонгдо як відшкодування за знищення їх промислу.

Збір і переробка відходів у цьому місті майбутнього — окрема тема. Все сміття Songdo всмоктується у підземні труби і автоматично сортується, переробляється, заривається або спалюється у паливо. Ці труби з’єднують всі багатоквартирні будинки і офіси. Виходить, що в місті немає ніяких сміттєвих баків або сміттєвозів. Ця система — єдина в усьому світі. Тут для її обслуговування потрібно всього сім робочих.

Місто для далекого майбутнього

Мета створення Сонгдо — залучення іноземного бізнесу і створення стійкого міста, яке продемонструвало б технологічну майстерність Кореї. У Сонгдо побудовано близько 60% запланованих інфраструктури і будівель. Тут проживає 70 тис. чоловік — 1/3 від очікуваної чисельності до 2018 року, коли місто буде повністю побудовано.

Передбачалося, що це місто стане центром глобальних компаній, де працюють співробітники з усього світу. Але поки це не так. Сьогоднішня репутація Сонгдо — це футуристичне місто-привид. Місто не порожнє. Воно побудоване для майбутнього, яке ще не настало.

За матеріалами: Тhe Аtlantic.

Іспанський стартап Evovelo створив незвичайний автомобіль Mö, який поєднує в собі енергонезалежність електрокара та зручність велосипеда. Щоб рухати Mö можна використовувати сонячну енергію або обертати педалі, мов на триколісному велосипеді.

Mö можна назвати першим сонячно-електричним веломобілем. Це «ультраефективний» транспортний засіб, який працює тільки на «чистій» енергії — механічній або сонячній. Завдяки цьому звичайний комфорт автомобіля доповнюється перевагами байка.

Авто має повністю закритий корпус, 50-кілометровий електричний діапазон пересування, вміщує двох пасажирів і має сонячні панелі на даху для зарядки його 48V/15Ah батареї.

За допомогою функції рекуперативного гальмування підзарядити батарею можна і під час руху.

Mö важить всього 85 кг, а його розміри — 1,4 м в ширину, 2 м в довжину, 1,3 м у висоту. Він може легко вписуватися у простір, призначений для байків. Наприклад, на велосипедних доріжках і паркувальних місцях (хоча він трохи ширший, ніж звичайний байк).

У Mö є все необхідне для безпечної їзди: вогні, покажчики повороту, дзеркала, звуковий сигнал та інші функції, які гарантують безпеку під час паркінгу (блокування дверей і багажника).

Живлення подається на колеса безпосередньо з електродвигуна (у тому числі є кілька варіантів: від 250 Вт до 1500 Вт, в залежності від того, які правила застосовуються там, де він буде продаватися) або через 6/7-ступінчасту коробку передач. Зарядка для батареї подається від сонячних 100-ватних панелей на даху або через бортовий зарядний порт. Батарею можна також зняти для зарядки, якщо це необхідно.

За словами розробників, за помірного використання (10—25 км на день) немає необхідності заряджати акумулятор: енергії від сонячних батарей і функції рекуперативного гальмування буде достатньо.

Орієнтовна роздрібна вартість Mö становить близько $4900.

ⓅКто, как не родители, готовы окружить своих детей любовью, а значит, и заботой, и вниманием. Любящие родители, как никто, позаботятся и о здоровье своих детей, и об их воспитании, и приложат все усилия для того, чтобы их детишки были счастливы.

#img_center_nostream#Каждый родитель пытается создать своему ребёнку максимально комфортные условия. Нельзя упускать из виду ни одной мельчайшей детали. С первых мгновений жизни малыш находится под неусыпной материнской заботой.

Все необходимые детские товары — одежда, питание, средства гигиены, покупаются родителями по мере необходимости.

Когда дети немного подрастают, добавляются новые заботы. Уделяется немалое внимание осанке. И для этого, когда малыш идёт в первый класс, очень неплохо приобрести ему рюкзак детский с ортопедической спинкой и ортопедическую обувь. Ухаживать и следить за своим ребёнком — важная и нелёгкая работа, лишь сами родители знают, что действительно важно для их чада.

Очень важно выбирать одежду из качественных материалов. Стоит обратить внимание на ткань из трикотажа. Трикотажные вещи очень практичны, удобны в носке благодаря эластичности, а значит, и прилеганию к телу. Это основное отличие трикотажа от тканого полотна. Многим малышам нравится детская пижама из интерлока, которая имеет повышенную теплоизоляцию. В ней весьма комфортно при любых погодных условиях.

Материал изготовляется из искусственных или натуральных волокон: шерсти, хлопка, вискозы. Он абсолютно безвреден для кожи ребёнка, поэтому родители часто выбирают вещи именно из этой ткани.

Именно одежда в первую очередь формирует у детей представление о своей принадлежности к мужскому или женскому полу. Благодаря одежде начинает проявляться чувство стиля, акцентируется внимание на особенностях вещей для мальчиков либо для девочек. Хорошо скроенные трикотажные платья необыкновенно красиво смотрятся на девочках, а свитерки и водолазки придадут мальчикам элегантности.

В связи с тем, что трикотажные вещи хорошо растягиваются, можно не волноваться, что одежда будет сдавливать нежное тело и внутренние органы ребёнка. К тому же качественный трикотаж неприхотлив в уходе — частые стирки не изменят свойств материала, форма и насыщенность цвета сохранятся.

Ещё одно преимущество одежды из этого материала в том, что её не требуется гладить. Это сохранит время для мам, у которых и без того полно забот. Трикотажные вещи всегда можно взять с собой в поездки, они не займут много места и весьма многофункциональны.

*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ

Испанский стартап Evovelo создал необычный автомобиль Mö, который объединяет в себе энергонезависимость электрокара и удобство велосипеда. Для перемещения Mö можно использовать как солнечную энергию, так и вращать педали, словно на трёхколёсном велосипеде.

Mö можно назвать первым солнечно-электрическим веломобилем. Это «ультраэффективное» транспортное средство, которое работает только на «чистой» энергии — механической или солнечной. Обычный комфорт автомобиля дополняется преимуществами байка.

Авто имеет полностью закрытый корпус, 50-километровый электрический диапазон передвижения, вмещает двух пассажиров и имеет солнечные панели на крыше для зарядки его 48V/15Ah батареи.

С помощью функции рекуперативного торможения подзарядить батарею можно и во время движения.

Mö весит всего 85 кг, а его размеры — 1,4 м в ширину, 2 м в длину, 1,3 м в высоту. Он может легко вписываться в пространства, предназначенные для байков. Например, на велосипедных дорожках и парковочных местах (хотя он немного шире, чем обычный байк).

У Mö есть всё необходимое для безопасной езды: огни, указатели поворота, зеркала, звуковой сигнал и другие функции, которые гарантируют безопасность при парковке (блокировка дверей и багажника).

Питание подаётся на колёса непосредственно с электродвигателя (которые имеют несколько вариантов: от 250 Вт до 1500 Вт, в зависимости от того, какие правила применяются там, где он будет продаваться) или через 6/7-ступенчатую коробку передач. Зарядка для батареи подаётся от солнечных 100-ваттных панелей на крыше или через бортовой зарядный порт. Батарею можно также снять для зарядки, если это необходимо.

По словам разработчиков, при умеренном использовании (10—25 км в день) нет необходимости заряжать аккумулятор: энергии от солнечных батарей и функции рекуперативного торможения будет достаточно.

Ориентировочная розничная стоимость Mö составляет около $4900.

В Южной Корее, известной своими сверхтехнологичными разработками, существует город будущего Сонгдо. Построенный с нуля, этот футуристический город-призрак влечёт к себе всех, кто хочет увидеть, какой будет жизнь в мегаполисах в ближайшем будущем.

Сегодня более половины населения нашей планеты живёт в городских районах, и миллионы людей продолжают переезжать из сельской местности в города и мегаполисы в поисках лучшей жизни. Численность людей в городах стремительно увеличивается, и если в 1950 году она составляла 746 млн, то в 2014 возросла до 3,9 млрд.

Для большинства городов это является непосильной нагрузкой: все его сферы — от транспорта до жилого пространства, здравоохранения и безопасности — испытывают перегруженность.

Каким должен быть город будущего, где люди могли бы жить комфортно, экономно использовать ресурсы и ни в чём не испытывать дефицита?

Город из ничего

В 2000 году на болотистом участке заливных полей в Жёлтом море, где обитают рыбаки, корейское правительство решило построить рядом с международным аэропортом Инчхон деловой район — аэротрополис Сонгдо (Songdo IBD). Через три года 1 тыс. акров земли засыпали 500 млн тонн песка.

В то время как столица Сеул находится более чем в часе езды на автобусе от аэропорта, до Сонгдо всего на дорогу уходит 15 минут.

Songdo IBD — одно видение того, как города могут выглядеть в будущем. Этот проект обошёлся Южной Корее в $35 млрд.

Автор идеи города будущего — бизнес-профессор Университета Северной Каролины по имени Джон Касарда. В 2011 году он опубликовал книгу под названием «Аэротрополис: жизненный путь, которым мы будем идти дальше». Он говорит, что будущие города намеренно должны быть построены вокруг или вблизи аэропортов. Идея, как он выразился, заключается в том, чтобы предоставить компаниям «быструю междугородную связь в массовом масштабе».

Сонгдо — один из главных примеров Касарды. В этом городе-шлюзе есть жилые, торговые, рабочие, образовательные или культурные центры — и всё находятся в пределах 15 минут ходьбы друг от друга.

Кроме технологической инфраструктуры, в Сонгдо уделяется внимание природным ресурсам: 40% города — это «зелёное общественное пространство».

Жители могут контролировать с помощью одного устройства своё освещение, отопление, вентиляцию, кондиционирование воздуха. Могут отслеживать фактическое индивидуальное потребление энергии и сравнивать данные с показателями своих соседей. И это действительно помогает значительно повысить эффективность.

Значительная часть жителей Сонгдо — велосипедисты. Здесь есть также прекрасные пешеходные магистрали, расположенные вокруг бутиков и ресторанов для отдыха на открытом воздухе. Есть даже небольшие участки земли для городского земледелия, многие из которых были предоставлены бывшим рыбакам Сонгдо в качестве возмещения за уничтожение их промысла.

Сбор и переработка отходов в этом городе будущего — отдельная тема. Весь мусор Songdo всасывается в подземные трубы и автоматически сортируется, перерабатывается, зарывается или сжигается для топлива. Эти трубы соединяют все многоквартирные дома и офисы. Получается, что в городе нет никаких мусорных баков или мусоровозов. Эта система — единственная во всём мире. Здесь для её обслуживания нужно всего семь рабочих.

Город для далёкого будущего

Цель создания Сонгдо — привлечение иностранного бизнеса и создание устойчивого города, который продемонстрировал бы технологическое мастерство Кореи. В Сонгдо построено около 60% планируемой инфраструктуры и зданий. Здесь проживает 70 тыс. человек — 1/3 от ожидаемой численности к 2018 году, когда город будет полностью построен.

Предполагалось, что этот город станет центром глобальных компаний, где работают сотрудники со всего мира. Но пока это не так. Сегодняшняя репутация Сонгдо — это футуристический город-призрак. Город не пуст. Он построен для будущего, которое ещё не наступило.

По материалам: Тhe Аtlantic.

Учёные из Германии разработали гидрофобный материал, который не боится повреждений: словно змея, он сбрасывает свою внешнюю оболочку и восстанавливается.

#img_center_nostream#

Гидрофобные материалы имеют огромный потенциал применения: от самоочищающихся ветровых стёкол до бутылок, в которых после использования не остаётся ни капли жидкости.

Вдохновлённые природными водоотталкивающими свойствами, какие есть у листьев лотоса или водомерках, многие учёные работают над проектами ряда различных супергидрофобных материалов. Наиболее успешными стали те идеи, в которых используется подложка, покрытая наноструктурами и более крупными микроструктурами. Но подобные материалы уязвимы для повреждения, и любая царапина может разрушить их гидрофобные свойства.

Команда учёных под руководством Юргена Рюэ из University of Freiburg в Германии занимается производством водоотталкивающих покрытий, которые не боятся порезов и могут самостоятельно восстанавливаться.

#img_center_nostream#

Они создали супергидрофобный материал, состоящий из трёх слоёв, наложенных один поверх другого. Верхний слой представляет собой гидрофобную плёнку, также известную как nanograss. Поверхность этого слоя состоит из острых конусообразных наноструктур, которые и придают плёнке водоотталкивающие свойства. Под этим слоем находится водорастворимый полимер, его используют в медицине. А внизу — супергидрофобная кремниевая нанографическая плёнка.

Если верхний слой супергидрофобного материала повреждается, материал можно погрузить в воду. Она просачивается в царапину и растворяет промежуточный полимерный слой. Это позволяет повреждённому верхнему слою освободиться и отслоиться, обнажив нижний цельный гидрофобный слой.

По словам команды, их новый материал находится на лабораторной стадии испытаний. Необходимо сделать большую работу, чтобы укрепить верхний слой, который предотвращает царапины, повреждающие нижние слои. Если всё удастся, новый многослойный skin-shedding станет самым устойчивым самовосстанавливающимся и водоотталкивающим материалом.

Исследование было опубликовано в Langmuir.

По материалам: Springwise.

Инженеры из Австралии создали солнечные батареи, подобные крыльям бабочек с красивыми лазурно-синими крыльями.

Фінська компанія Naava створила операційну систему для «розумної» зеленої стіни, яка очищує повітря у приміщенні. Вся робота здійснюється датчиками і автоматичними налаштуваннями світла, повітря і вологи, а рослини створюють постійний потік чистого повітря.

Як кажуть творці смарт-стіни, їхня мета — внести позитивні зміни в повсякденне життя людей, створивши здорові і комфортні робочі місця. Вдихаючи чисте і свіже повітря, людина може зосередитися на своїх справах, поки Naava піклується про повітря, яким вона дихає.

Робочі умови повинні покращувати наше благополуччя, а не шкодити йому. Але, на жаль, сьогоднішні офіси не можуть похвалитися атмосферою, оптимальною для здоров’я і високої продуктивності співробітників. Хоча контакт з природою повинен бути частиною нашого повсякденного життя, але чисте повітря в приміщенні — це привілей, яким насолоджуються лише деякі.

Як довели дослідження НАСА, рослини ефективно очищають повітря в наших будинках від небезпечних речовин і збагачують його цінними фітонцидами. Ґрунтуючись на цих результатах, фінська компанія Naava розробила запатентовану операційну систему для управління на відстані смарт-стіною з рослин.

Стіна забезпечує постійний потік чистого повітря і не вимагає від власника ніякого управління. Компанія надає повне технічне обслуговування і використовує операційну систему штучного інтелекту (AI), щоб максимально використовувати переваги кожної установки.

За допомогою онлайн-керівництва з дизайну пристрій можна перебудувати відповідно до вимог, наприклад, з урахуванням доступного простору або бюджету та за колірними перевагами рослин.

Всі рослини, що використовуються на стінах, не викликають алергію, а їхнє коріння знаходяться в неорганічному матеріалі — особливому субстраті.

Мікроби в ростовому матеріалі покращують природні здатності коренів. Це означає, що стіна завжди «включена» і виробляє чистіше повітря, ніж це могли б робити рослини у звичайних умовах. Датчики на стіні контролюють систему, автоматично налаштовуючи в міру необхідності воду, повітряний потік і світло, а AI адаптується до супутникових метеорологічних даних для кожного місця розташування.

Що дає «розумна» зелена стіна? По-перше, вона усуває шкідливі хімікати, роблячи повітря близьким до чистого природного. По-друге, вона оптимізує вологість, що знижує захворюваність. Відомо, що багато вірусів гинуть у вологій атмосфері. Все це знижує втому, покращує когнітивні здібності і продуктивність роботи.

За матеріалами: Springwise.

Финская компания Naava создала операционную систему для «умной» зелёной стены, которая очищает воздух в помещении. Вся работа осуществляется датчиками и автоматическими настройками света, воздуха и влаги, а растения создают постоянный поток чистого воздуха.

Как говорят создатели смарт-стены, их цель — внести позитивные изменения в повседневную жизнь людей, создав этим здоровые и комфортные рабочие места. Вдыхая чистый и свежий воздух, человек может сосредоточиться на своих делах, в то время как Naava заботится о воздухе, которым он дышит.

Рабочие условия должны улучшать наше благополучие, а не вредить ему. Но, к сожалению, сегодняшние офисы не могут похвастаться атмосферой, оптимальной для здоровья и высокой производительности сотрудников. Хотя контакт с природой должен быть частью нашей повседневной жизни, но чистый воздух в помещении — это привилегия, которой наслаждаются только немногие.

Как доказали исследования НАСА, растения эффективно очищают воздух в наших домах от опасных веществ и обогащают его ценными фитонцидами. Основываясь на этих результатах, финская компания Naava разработала патентованную операционную систему для управления на расстоянии смарт-стеной из растений.

Стена обеспечивает постоянный поток чистого воздуха и не требует от владельца никакого управления. Компания предоставляет полное техническое обслуживание и использует операционную систему искусственного интеллекта (AI), чтобы максимально использовать преимущества каждой установки.

С помощью онлайн-руководства по дизайну, устройство можно перестроить в соответствии с требованиями: например, с учётом доступного пространства или бюджета и цветовыми предпочтениями растений.

Все растения, используемые на стенах, не вызывают аллергию, а их корни находятся в неорганическом материале — беспочвенном субстрате.

Микробы в ростовом материале улучшают природные способности корней. Это означает, что стена всегда «включена» и производит более чистый воздух, чем это могли бы делать растения в обычных условиях. Датчики на стене контролируют систему, автоматически настраивая по мере необходимости воду, воздушный поток и свет, а AI адаптируется к спутниковым метеорологическим данным для каждого местоположения.

Что даёт «умная» зелёная стена? Во-первых, она устраняет вредные химикаты, делая воздух близким к чистому природному. Во-вторых, она оптимизирует влажность, что снижает заболеваемость. Известно, что многие вирусы погибают во влажной атмосфере. Всё это снижает усталость, улучшает когнитивные способности и производительность работы.

По материалам: Springwise.

Французька компанія DomeSpace створила недалеко від Нью-Йорку куполоподібний будинок, який за формою нагадує космічний корабель. Незвичайна модель будинку має багато переваг, у тому числі екологічність, здатність обертатися навколо осі і гарне внутрішнє освітлення за рахунок великої кількості вікон.

Цей дивовижний будинок-купол точно не схожий ні на один з тих, які бачили більшість з нас. Він розташований в 130 км від Нью-Йорка в селищі Нью-Палц. Перше, що спадає на думку, коли бачиш таку споруду — та це ж літаюча тарілка! Тільки з дерева. І з драбинкою, що веде до неї.

Цей будинок-«космічний корабель» розташований посередині ділянки площею 11 га.

Його спроектувала французька компанія DomeSpace. Коли проект був готовий, на його втілення знадобилося всього три місяці. Після цього його передали власникам.

Дерев’яний будинок-купол побудований в основному з органічних матеріалів, включаючи кедр, бамбук та вапняк. У цього є ще одна екологічна особливість, яка дозволяє будинку бути більш енергоефективним.

Подібно до науково-фантастичних літаючих тарілкок, на які він дуже схожий зовні, будинок ще й обертається. При натисканні кнопки він починає обертатися, дозволяючи власникам повною мірою «включити» сонячне освітлення в будь-якій частині будинку.

Усередині будинок має два рівні і дуже мало внутрішніх стін, завдяки чому в ньому багато корисного простору. Відкритість в поєднанні зі спокійним краєвидом створюють дуже комфортні відчуття.

Дерев’яні стіни піднімаються вгору і з’єднуються в центрі 12-метрового стелі будинку, який одночасно нагадує собор і сауну.

У цій дивній структурі розташовані три спальні, дві з половиною ванні кімнати, повністю обладнана кухня, бібліотека і офіс. І все це на площі 214 м2.

Планування з мінімумом перегородок та величезні вигнуті вікна створюють відчуття простору, який здатен розширюватися.

Вартість такого будинку — $899 тис.

Будинок-купол — останнім часом цей напрям в архітектурі став дуже популярним. Деякі з таких проектів можна реалізувати всього за тиждень.