Вчені з Франції отримали половину суми премії за відкриття та виділення вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Німецький науковець отримає другу половину премії за відкриття зв’язку між папіломавірусами людини та раком шийки матки у жінок. Ці віруси викликають другу серед найпоширеніших серед жінок форм раку.
Відкриття, зроблені двома французькими вченими, стали «однією з передумов розуміння біології СНІДу та способу його лікування», сказано в офіційному повідомленні Нобелівського комітету.
Синдром набутого імунодефіциту вперше став відомий широкому загалові в 1981 році, коли американські лікарі помітили та об’єднали незвичні випадки смертей серед молодих гомосексуалістів в Каліфорнії та Нью-Йорку.
Відтоді від СНІДу вже померли не менш як 25 мільйонів людей, а 33 мільйони живуть із вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який викликає СНІД, знищуючи систему імунного захисту клітин людського організму.
Франсуаз Барре-Сінуссі, що народилася у 1947 році, працює професором Інституту Пастера в Парижі, керуючи підрозділом, що досліджує ретровірусні інфекції.
Люк Монтаньє, 1932 року народження, є професором, директором Світового фонду досліджень та запобігання СНІДу у Парижі.
Важливий крок у боротьбі з «мовчазним вбивцею жінок»
Робота Гаральда цур Гаузена стала важливим кроком для попередження та лікування раку шийки матки, який називають ще «мовчазним вбивцею жінок» через те, що наявність цієї хвороби виявляється тоді, коли вже буває надто пізно, щоб застосувати ефективне лікування.
Відкритий ним зв’язок між папіломавірусами людини та цією формою раку є надзвичайно важливим через те, що ці віруси наявні у значної більшості жінок. Головним практичним результатом робіт цур Гаузена стала розробка простих та ефективних програм профілактичної вакцинації проти папіломавірусу.
Гаральд цур Гаузен, 1936 року народження, нині є головним редактором міжнародного журналу досліджень раку International Journal of Cancer.
Премія з медицини традиційно починає Нобелівський тиждень – це перша нагорода, імена лауреатів якої оголошуються в понеділок. Наступного дня, у вівторок, оголошуються лауреати премії з фізики, потім хімії, літератури, а лауреатів Нобелівської премії миру визначать у п’ятницю. Остання премія, з економіки, стане відома в понеділок.
Нобелівські премії засновані шведським інженером та промисловцем Альфредом Нобелем. Вперше вони були вручені в 1901 році за видатні досягнення у різних галузях науки. Лауреати отримують золоту медаль та грошову премію у 10 мільйонів шведських крон (1,02 мільйона євро цього року). У кожної премії одночасно може бути до трьох лауреатів. Премія з економіки додалася 1969 року – її заснував у пам’ять Альфреда Нобеля центральний банк Швеції.
Церемонія вручення пройде у столиці Швеції Стокгольмі й столиці Норвегії Осло 10 грудня.
