Вони збиралися розгорнути прапор із левом на тлі засніжених гір, який символізує боротьбу за свободу Тибету. Їх відразу ж виявила і затримала поліція. Про це кореспондентів повідомив один із затриманих, що назвався членом «організації студентів, що підтримують Тибет».
Після падіння дівчина знепритомніла. Через годину за нею приїхала швидка допомога. Один з блогерів, який, за його словами, був в цей час разом з Лю, написав, що зараз дівчина паралізована. Керівництво строго заборонило всім очевидцям інциденту розповідати про це.
Попри все інформація швидко поширилася серед блогерів. Однак незабаром все написане про нещасний випадок в їхніх блогах (що знаходяться на серверах в континентальному Китаї), було видалено адміністраторами.
Багато блогерів виразили свою незадоволеність цим, написавши, що в Китаї, як тільки щось трапляється, навіть не дуже серйозне, то влада, насамперед, блокує інформацію про це. Останнім часом це почало називатися «Гармонізувати суспільство».
#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
Пані Лі Сюмінь, послідовницю Фалуньгун з провінції Цзілінь знову заарештували 25 червня 2008 р., коли вона приїхала відвідати родичів чоловіка в селі Сіньлі. До цього вона вже не раз була арештована та переслідувана.
#img_left#Сьогодні пані Лі знаходиться в центрі ув’язнення Саньчахе.
Сайт minghui.org повідомив, що після того, як почалося переслідування Фалуньгун, Лі Сюмінь постійно турбувала місцева міліція. У березні 2003 р. під час обшуку її будинку, поліцейські знайшли листівку Фалуньгун, після чого її заарештували і відправили до центру ув’язнення. Через 10 днів її засудили до примусової праці і відправили до жіночого виправно-трудового табору Хейцзуйцзи в м. Чанчунь провінції Цзілінь.
В центрі ув’язнення пані Лі піддали тортурам. Одного дня керівництво трудового табору зібрало 3000 в’язнів і почало декламувати їм пропаганду китайської компартії, яка обливає брудом Фалуньгун. В цей час пані Лі викрикнула: «Фалунь Дафа несе добро!». Після чого декілька табірних охоронців побили її. Один з них сильно вдарив її ногою в обличчя і каблуком черевика розрізав їй шкіру біля ока, в результаті чого потрібно було накласти декілька швів.
Щодня пані Лі заставляли підписувати гарантійний лист про відмову від практики Фалуньгун і так званий «лист розкаяння». Коли вона відмовлялася, її били кулаками і ногами. Її перевели в спеціальну групу строгого контролю. Начальник 1-го відділення Янь Ліфен наказав табірним охоронцям бити її електричними палицями. Коли пані Лі розпочала голодовку на знак протесту проти незаконних репресій, охоронці застосували до неї насильницьке годування через трубку, вставлену через ніс в шлунок. Вони діяли дуже грубо, тому ця процедура для Лі була дуже болісною, з носа постійно текла кров. Переживаючи щоденним тортурам, пані Лі стала слабкою і втратила вагу, ставши схожою на скелет.
У березні 2004 р., коли термін її ув’язнення підійшов до кінця, її без всяких підстав затримали ще на 50 днів. Через два років після звільнення вона все ще не була в змозі працювати унаслідок сильного фізичного та морального виснаження. Її ноги сильно набрякли і повністю не вилікувалися.
За повідомленням радіо Вільна Азія, комуністична влада Китаю проголосила, що в період Олімпійських ігор в Пекіні діятимуть три місця, де можна буде офіційно висловити свій протест порушенню конституційних прав. Насправді, виявилось все не так гладко, як здавалось. Два апелянти з провінції Сіньцзян 8 серпня подали офіційний запит на проведення акції протесту в одному з трьох відведених для цього місць – парку Шицье. Спочатку скаржникам дали лише усний дозвіл, пообіцявши, що 9 серпня їм видадуть письмове підтвердження. Спроба узаконити проведення протесту виявилася плачевною. Родичі одного з апелянтів, Лі Цінчена, повідомили, що незабаром після подачі запиту він пропав безвісті, і втрачений будь-який зв’язок з ним. Ще одну людину спіткала така ж доля.
На думку професора американського університету Drexel University Сє Тяня, звертатись до китайської влади з таким проханням – це все рівно, що лягати біля тигра. За допомогою такого прийому агенти КПК відловлюють тих неугодних, кого не встигли схопити до початку Олімпіади.
Відмову в проведенні протестів дістали і тайванські бізнесмени, що втратили великі суми грошей в результаті фінансових афер в континентальному Китаї. Крім того, китайські активісти, які збиралися протестувати проти планів Японії на володіння островами Diaoyu Islands, також отримали відмову.
Використання місць для вираження скарг в Пекіні дуже схоже на «рух проти правих», який проводив Мао Цзедун в 1957 р., вважає редактор американського Інтернет-видання Лі на китайській мові Хункуан. При цьому всіх заохочували виступати з критикою на адресу компартії, після чого почалася хвиля масових арештів людей, які висловлювали незадоволеність і вказували на існуючі порушення в діях правлячої китайської компартії.
Лі Хункуан також відзначив, що КПК організувала місця для проведення акцій протесту виключно із-за тиску міжнародного співтовариства, а не тому, що в країні відбуваються позитивні зрушення щодо прав людини.
Довідка:
*Китайські апелянти – це численні китайські громадяни, що зазнали несправедливого або незаконного ставлення до себе місцевої влади, а також різних організацій, що належать владі. Ці люди подають апеляції до відповідних державних інстанцій у встановленій законодавством формі, звертаючись таким чином до уряду по допомогу та захист.
Після дисидентів та інакодумців ця категорія людей є найпильнішим об’єктом уваги й контролю комуністичної влади, яка пильно стежать, щоб із ними не контактували іноземні репортери, а також строго блокує репортажі про них усередині країни.
8 серпня 2008 року на олімпійському стадіоні Пекіна 91 000 глядачів спостерігали, як «Пташине гніздо» вибухнуло феєрверками і грандіозною виставою.
#img_left#Більше трьох мільярдів глядачів по телевізору дивувалися барабанному бою, схожому на часи військових дій, і синхронним рухам промовців. Проте показаний всьому світу спектакль далекий від дійсності, з якою зіткнулася країна напередодні Олімпійських ігор.
Олімпійські кільця запалилися і злетіли увись, тоді як на землі з’явилися китайські ієрогліфи, що утворили слово «гармонія», – один з олімпійських ідеалів. Під марш 2008-ми барабанщиків дітвора крутила парасольки, а на екрані показували усміхнені обличчя дітей зі всіх куточків земної кулі.
Відтоді, як в 2001 році Пекіну надали право приймати Олімпіаду, довкола теми Олімпійських ігор йшли безперервні суперечки. Американська акторка Міа Ферроу, що різко критикує Китай за його причетність до кризи в Дарфурі, назвала їх «Олімпійськими Іграми геноциду».
Члени Коаліції по розслідуванню злочинів щодо Фалуньгун в Китаї назвали їх «Кривавими іграми» за жахливі злочини, порушення прав людини і варварську практику вилучення органів у живих людей.
Політичні діячі, такі, як, наприклад, член Європейського парламенту Едвард Макміллан-Скотт, що порівняв Олімпіаду-2008 з Олімпіадою в Берліні в 1936 році, призвав лідерів світових держав до бойкоту церемонії її відкриття.
Чимало людей та організацій скористалися можливістю, щоб виразити своє занепокоєння, поки Китай знаходиться в центрі уваги. Напередодні Олімпіади однією з головних цілей режиму, що знаходиться в очікуванні «непередбачуваних подій», стало придушення інакомислення.
Церемонія відкриття всім своїм блиском закликала до миру і турботи про навколишнє середовище – діти малювали земну кулю і співали гасла про льодовики та глобальне потеплення.
#img_right#Ведеться екологічна тематика, коли Пекін якраз щодуху намагається очистити столичне повітря від смогу, який охопив місто, а багато атлетів стурбовані тим, що низька якість повітря вплине на їх виступ. Деякі американські велосипедисти прибули до Пекіна в захисних масках.
Під час церемонії відкриття людям продемонстрували гігантського білого голуба – символ миру. Згадаймо, що більше мільйона людей було виселено без адекватної компенсації зі своїх будинків, що знаходилися на території запланованого будівництва олімпійських об’єктів.
Минулого тижня правозахисники опублікували путівник, який включає карти місць ув’язнення і трудових таборів, що знаходяться в радіусі декількох кілометрів від «Пташиного гнізда». За неповною статистикою Міжнародної Амністії, нині в обширній системі трудових таборів Китаю знаходяться більше 250 000 чоловік.
Тоді, як спортсмени насолоджуються розкішним життям в Олімпійському містечку, тисячі жителів провінції Сичуань, що постраждали від землетрусу, туляться в наметах.
Чотири години після офіційного відкриття стадіон залило море червоних вогнів – кольори комуністичного прапора Китаю.
Недавно стало відомо, нині на колишньому електродному заводі на станції Цюцинчжуан в пекінському районі Наньсіхуанвай ув’язнено близько 10 тис. апелянтів, що прибули з різних кінців країни. Про це під час Олімпійських ігор повідомила пекінська правозахисник А Мей, що отримала цю інформацію в SMS від свого друга, що знаходиться там в ув’язненні.
#img_left#Джерело також повідомило, що всі пекінські готелі, заїжджі двори і орендатори квартир отримали строгі вказівки влади не приймати у себе апелянтів; інакше їм загрожує 15 діб ув’язнення і штраф 1,5 тис. юанів ($215).
А Мей розповіла, що вона раніше була в тому районі. Там побудували нову споруду, на якій висить вивіска «Пекінський центр допомоги», а біля дверей стоїть безліч машин, на яких приїжджають спеціальні працівники з різних провінцій, що займаються стеженням за апелянтами з їх районів і поверненням їх із столиці додому, де їх, як правило, чекає в’язниця, домашній арешт або інші обмеження їх свободи пересування.
Апелянти, які побували там, розповіли кореспондентові ВЕ, що в тому місці безперервний потік апелянтів, одних привозять, інших відвозять. Термін їхнього ув’язнення також різний. Наприклад, літні люди або інваліди, яких уряд вважає за менш «небезпечних» для свого іміджу, перебувають там зовсім не довго, їх майже відразу забирають представники їхнього регіону та відвозять додому.
А молодших і запальніших затримують там довше, або переводять в інше місце, яке апелянти називають «чорною норою», де умови практично як у в’язниці, плюс ще часте биття і знущання.
Один апелянт розповів, що пробув в цій «чорній норі» 30 днів, після того, як його заарештували на майдані Тяньаньмень, коли він хотів звернутися до уряду. Він сказав, що на його очах охоронці відрізали язик одній апеллянтці, після чого почали жорстоко знущатися з неї, в результаті чого вона померла дуже страшною смертю.
Апелянти дуже сподіваються в дні Олімпіади привернути увагу міжнародного співтовариства до цієї великої проблеми.
Нагадаємо, як раніше писала «Велика Епоха», Китайські апелянти – це численні китайські громадяни, що піддалися несправедливому або незаконному ставленню з боку місцевої влади, а також різних організацій, що належать владі. Ці люди подають апеляції у встановленій законодавством формі у відповідні державні інстанції.
Боячись втратити свої пости, місцеві чиновники прагнуть всіма силами перешкодити апелянтам звернутися в інстанції провінціального або ж столичного рівня. Для цього вони тримають штат агентів, завданням яких є за допомогою залякувань, биття і навіть арештів та ув’язнень змусити апелянтів замовкнути.
Після дисидентів та «інакодумців», ця категорія людей є найпильнішим об’єктом «уваги» і контролю комуністичної влади, яка строго стежить, щоб з ними не контактували іноземні репортери, а також строго блокує репортажі про них усередині країни.
Чао Чі. Велика Епоха
Тим часом усесвітній Конгрес (WUC), Уйгурський головний офіс якого розташований в Німеччині, повідомив, що після серії вибухів в Сіньцзяні 10 серпня, влада заарештували близько 90 уйгур в м. Куча, де напередодні стався інцидент, деякі з них зазнали жорстокого ставлення.
WUC закликає міжнародне співтовариство звернути увагу на це питання і втрутитися у вирішення цієї проблеми.
На прес-конференції, що пройшла у вівторок 12 серпня влада Сіньцзяна повністю відкинула вище вказані звинувачення, сказавши, що грубе поводження із заарештованими, – це не правда. Проте вони нічого не сказали з приводу того, чи були дійсно затримані ті 90 чоловік.
Відзначимо, як раніше писала The Epoch Times, зовсім недавно в результаті вибуху в Сіньцзян-уйгурському автономному районі на північному заході Китаю загинули семеро уйгур та один охоронець національності хань. Інцидент стався в результаті акції протесту представників уйгурской національності проти грубих утисків з боку китайської влади. Озброєні зіткнення уйгурів з владою почалися в понеділок 4 серпня на одному з пограничних постів в Сіньцзяні.
Нагадаємо, уйгури – один з тюркських народів, що проживає, в основному, в Сіньцзян-уйгурському Автономному Районі Китаю. Віруючі сповідують іслам. Репресії щодо уйгур Китай називає «боротьбою з тероризмом», – заявила Міжнародна Амністія, – китайський уряд під приводом «контртерористичних заходів» пригнічує будь-які прояви політичного та релігійного інакомислення в регіоні».
Там загинуло семеро уйгур і один охоронець національності хань. Чотири людини, серед яких двоє поліцейських, дістали поранення.
Центральне агентство новин, посилаючись на Всесвітній Уйгурський Конгрес (WUC) повідомило, що 23 -24 липня в м. Хетянь провінції Сіньцзян пройшла акція протесту, в якій узяло участь приблизно 1000 уйгурів. Поліція заарештувала близько 500 чоловік.
Побоюючись, що акції можуть перекинутися на інші райони, влада приховала всю інформацію про це.
Учасники акції (80% яких складали жінки) вимагали, щоб китайська влада припинила застосовувати тортури до арештованих уйгурів і визволила всіх політичних в’язнів-уйгурів. А також перестала силою відвозити молодих незаміжніх дівчат на так звані заробітки (де їх примушують виконувати чорну низькооплачувану роботу, а здебільшого проституцією) і повернули всіх, кого відвезли раніше.
Китайська ж влада, відвозячи дівчат, називає це допомогою бідним уйгурам.
Довідка:
Уйгури – один із тюркських народів, що проживає в основному в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. Віряни сповідають іслам. Репресії проти уйгур китайська влада називає «боротьбою з тероризмом, – заявила Міжнародна Амністія, – китайський уряд під приводом «контртерористичних заходів» придушує будь-які прояви політичного і релігійного інакодумства в регіоні».
За 3 години до відкриття Олімпійських ігор у Пекіні пані Daisy Wood з Англії розгорнула саморобний прапор на майдані Тяньаньмень. Метою акції було закликати уряд Китаю припинити репресії тибетців, послідовників Фалуньгунта уйгурів. Її негайно затримала поліція і агенти в цивільному. О 9 годині ранку її було депортовано.
#img_left#Як повідомляє кореспондент Танін із NTDTV, Вуд працює добровільною вчителькою в М’янмі. Вона приїхала до Пекіна 4 серпня і сама зробила прапор. З одного боку на ньому був зображений знак Тибету, з іншого напис: «Мир на землі, Тибет, Фалуньгун, права людини в уйгурів, визволити ченців і черниць!»
8 серпня вчителька приїхала на площу Тяньаньмень: «Близько 17 годин, я знайшла можливість (вся площа була під постійним контролем поліції – прим. редакції) підбігти до годинника, там розгорнула прапор і показала обидві сторони». Потім її затримали і привезли у відділення поліції.
На допиті їй ставили багато запитань: «Вони запитували мене, чи була я сама в Тибеті. Я відповіла – ні. Вони казали, що практикуючі Фалуньгун всі є терористами. Я відповіла, що я їх добре знаю, і вони зовсім не такі».
Вранці 10 серпня, тільки-но прибувши до Лондона, пані Вуд відразу з аеропорту поїхала до посольства Китаю в Англії, щоб продовжити свій протест. «Мені видається, нам потрібно серйозно ставитися до проблеми прав людини в Китаї, особливо під час Олімпійських ігор. Я проводитиму тут цілодобовий протест. Я вірю, що в Китаї потрібні Мир, свобода і права людини», – сказала Вуд в інтерв’ю.
«Я люблю китайський народ, у мене багато друзів китайців. Те, що я роблю, спрямовано не проти китайського народу. Насправді, вони не знають, що в їхній країні відбуваються такі порушення прав людини. Я проти влади КПК і проти її способів ставлення до народу Китаю», – додала вона.
Проте 11 серпня головний інспектор музичного супроводу церемонії Чен Чікан у телеінтерв’ю розповів, що насправді співала не Лінь, а семирічна Ян Пейі, яка була в цей час за сценою.
«На першому місці у нас стоять інтереси країни та вигляд країни, не можна допустити анінайменшої помилки», – пояснив Чен причину такого рішення.
У статті французького видання l’equipe.fr мовиться: «Це дитя таке симпатичне і співає так зворушливо».
Головний режисер церемонії відкриття Олімпіади Чжан Імоу, відповідаючи на питання журналістів, сказав, що ця дівчинка була вибрана з багатьох дітей, оскільки дуже симпатична.
За словами Чен Чікан, Чжан Інмоу поставив дуже високі критерії до зовнішнього вигляду виступів, включаючи і голос виконавців. «Ми прослухали багато дітей, – сказав Чен, – голос Лінь не годиться, але вона дуже красиво виглядає і дуже артистична. А голос Ян дуже зворушливий».
Чен також поспішив пояснити, що для обох дівчаток це абсолютно справедливо, і що на перше місце ставляться інтереси країни та її зовнішній вигляд.
Чен також сказав, що всього було вибрано 4 дівчинки, але коли вони пішли записуватися в студію центрального радіо, то там відмітили, що голос Лінь не підходить, а найкращим був голос Ян. Використовувати голос Ян при виступі Лінь вирішили керівники політбюро ЦК КПК. «У нас не було вибору, окрім як прийняти таке рішення», – сказав Чен.
Накази і повчання лідерів КПК при підготовці церемонії відкриття Олімпіади були такими: «Зовнішня краса стоїть над усе, люди бачать очима лише зовнішні прояви».
Численні китайські блогери люто критикують такі вчинки китайських керівників, кажучи, що дуже багато було фальшивого на відкритті Олімпіади. За їхніми словами, гонитва компартії Китаю за гарним зовнішнім виглядом уже принесла і приносить багато бід і нещасть багатьом громадянам Китаю.