Blog

#img_right#У книзі Тун «Напередодні світанку» розповідається про реальну ситуацію в Китаї, що виникла під керівництвом лідерів КПК. У книзі також на основі історичних фактів йдеться про те, що проведення Олімпіади в комуністичній країні або ж країні з будь-яким іншим тоталітарним режимом, це ознака нещастя, що низка великих трагедій відбулися в історії через те, що неправильно вибрали країну-господаря Олімпіади.

Починаючи з того часу, коли було вирішено право організації Олімпійських Ігор 2008 р. передати Пекіну, в Китаї постійно відбувається безліч випадків насильницького переселення людей, незаконного знесення їхніх будинків, а також обмеження прав так званих «інакодумців» і недопущення їх до участі в Олімпіаді.

Багато спостерігачів вважають, що найпершим об’єктом нападок КПК є Тайвань і що зараз КПК не насмілюється напасти на нього тому, що зараз в китайському суспільстві великий хаос, люди незадоволені чиновниками. За статистикою в Китаї кожні 6 хвилин відбуваються акції протесту проти насильства влади і в захист прав людини, і навіть Ху Цзінтао визнав, що цю ситуацію вже практично неможливо налагодити. Саме тому КПК зараз не може повністю вирішити «тайваньську проблему». Таким чином захисником Тайваню є не США, а громадяни континентального Китаю.

Пані Тун вважає, що якщо в Китаї, в такій ситуації, як зараз, вдасться успішно провести Олімпіаду, при такій наростаючій незадоволеності народу і при блокуванні інформації, дуже можливо, що КПК почне зовнішню війну, щоб ослабити внутрішній тиск.

Через економіку, що «нестримно розвивається, а також обширну пропаганду КПК щодо «гармонійного суспільства», світова спільнота вважає, що в Китаї дійсно почалися реформи відвертості і свобод, але Тун дуже категорично протестує проти цієї думки, вважаючи її повністю помилковою.

Вона говорить, що напередодні Олімпійських Ігор КПК широко розповсюджує свої політичні досягнення, але з другого боку саме через майбутню Олімпіаду, Китай зараз став центром уваги всіх ЗМІ, що дозволяє все більше розкривати справжню зовнішність КПК.

#img_left#Починаючи з 2000 року в Китаї неухильно зростає кількість самогубств робітників, насильницького переселення людей, незаконного видаляння внутрішніх органів, втеча за кордон корумпованих чиновників, репресії стосовно тайваньських бізнесменів, а також озброєння, націленого на Тайвань, і особливо посилилися репресії на релігійному грунті, які по суті взагалі не мають відношення до уряду і політики. Все це говорить про те, що КПК – це не нормальний уряд.

За прогнозами Тун, наступного року вищеперелічені показники прав людини в Китаї ще більше погіршають, особливо ситуація з середнім і малим бізнесом тайванців у континентальному Китаї. КПК створила новий закон про працю і намагається гнів звільнених робочих перенести на тайванських бізнесменів. Наступного року ще більше зросте кількість корумпованих чиновників КПК, які тікають за кордон, і оскільки майже всі основні кошти держави вже вибрані їх «колегами», вони намагатимуться витягувати гроші з тайванських, гонконзьких та  іноземних підприємств у Китаї.

В кінці Тун сказала, що зараз Китай якраз знаходиться «напередодні світанку», для Китаю зараз ключовий період в історії. Зараз все більше людей виходять з комуністичної партії, все більше наростає загальна хвиля руху за права людини усередині самого Китаю. Всі ЗМІ повинні підтримувати цей рух і всюди писати про нього, щоб допомогти китайському народу перекинути цю червону стіну і зустріти новий демократичний Китай.

Версія німецькою

І діти, і дорослі всі люблять казки. Фільм «Зачарована» – музично, художньо-анімаційна казка про принцесу, яку прокляла зла відьма і відправила з мультфільму-казки в наш світ, прямо до Нью-Йорка і лише тому…

Любов і ревнощі, чарівництво і інтриги супроводжують принцесу з казки в реальному світі людей. Казковий принц, якого вона так довго чекала, вирушає на пошуки своєї принцеси, навіть не припускаючи, що серце принцеси…

Реальне і казкове переплітається, що робить фільм ще цікавішим і принаднішим для сімейного перегляду.

#img_gallery#

17 грудня офіційне китайське агентство новин «Сінхуа» повідомило, що як сказала начальник відділу кадрів одного з пекінських підприємств, в одній компанії у працівників різних відомств зарплата може відрізнятися в 10-100 разів. При цьому у незадоволених таким становищем робітників, немає вибору, абсолютно немає жодних шансів добитися у начальника підвищення зарплати.

 

#img_left#Службовка іноземної компанії, розташованої в Пекіні на ім’я Сяо І сказала, що у них в компанії рядові співробітники отримують 3-4 тисячі юанів, а співробітники середньої ланки отримують понад 100 тисяч юанів, тобто приблизно в 25 разів більше.

 

Різниця в доходах проявляється не тільки в місячній зарплаті. У деяких компаніях на рівні керівників зарплата зростає за дуже багатьма її складовими, наприклад право акціонера, страховки, стаж роботи та різні інші виплати. А у звичайних робітників є тільки одна встановлена зарплата, без будь-яких інших виплат, яка не підвищується вже декілька років.

У звіті міністерства праці Китаю про результати дослідження рівня зарплати йдеться, що протягом останніх років, незважаючи на те, що виробництво в Китаї зростає, зарплата робітників по відношенню до зростання виробництва не підвищується, а навіть знижується. У звіті йдеться, що наприклад у виробничій сфері в 1998 р. зарплата робітників складала в середньому 19% від загальної вартості виробленої продукції, а в 2003 р. ця цифра знизилася до 15%.

Одночасно з цим різниця в зарплаті всередині підприємств стає все більшою, що викликає сильну незадоволеність робітників. Професор кафедри економіки пекінського політехнічного університету Ху Сінтоу говорить: «Після того, як в Китаї почала здійснюватися політика відвертості і реформ, економіка швидкими темпами спрямувалася вгору, проте в процесі цього керівники Китаю поступово дійшли до крайності, вони перестали приділяти увагу захисту прав робітників, це й привело до того, що, наприклад, у робітників із селян практично зовсім немає ніяких прав. Саме тому зараз в Китаї спостерігається така велика різниця, що постійно зростає, між багатими і бідними».

 

Економісти говорять, що ціна робочої сили загалом встановлюється ринковим механізмом, зростання або скорочення зарплати робітників не повинні повністю вирішуватися керівником підприємства, має бути якась державна система гарантій цього. Як говорить професор Ху: «Основна причина такої ситуації все ж таки в тому, що робітники вихідці із селян знаходяться в безправному стані. У них немає прав висловлюватися, брати участь у переговорах, їм нічого не залишається, як пасивно підкорятися».

 

Професор Ху продовжує: «В інших країнах зазвичай про рівень зарплати домовляються три сторони: профспілка, працедавець і уряд. Але в китайських підприємствах у робітників немає права на страйк, це право було видалене з конституції. У робітників також немає права організувати профспілку, яка відображала б їхні інтереси. Саме тому в Китаї робітники і знаходяться в стані безправних людей, що пасивно підкоряються. Зараз Китай позиціонує себе, як режим, що досяг політичних успіхів, тому місцеві чиновники з усіх сил намагаються підлабузнюватися перед капіталістами, директорами великих підприємств та іноземними інвесторами, таким чином продовжуючи відштовхувати китайських робітників у бік ослаблення їх впливу і прав».

 

Різниця, що зростає, між багатими і бідними в Китаї викликає суспільну незадоволеність і хоч навіть на 17 з’їзді КПК і було піднято це питання і Ху Цзінтао закликав усіх до його негайного рішення, і навіть було вироблено низку заходів у цьому напрямі, але аналітики вважають, що це навряд чи заспокоїть людей, вони вже майже повністю втратили віру в уряд КПК.

Нещодавно австралійська газета «Ранковий вісник Сіднея» повідомила про те, що сьогодні на «чорних шахтах» в провінції Шансі використовують рабську працю вкрадених і проданих дітей, яких там знаходиться декілька сотень.

#img_left_nostream#Понад 500 сімей розшукують своїх зниклих дітей, при цьому влада КПК перешкоджає їм у пошуках, блокує всю інформацію про це. Всі місцеві ЗМІ попереджені нічого не повідомляти на цю тему. У червні цього року на Інтернет форумі «Дахе» одна жінка опублікувала повідомлення із закликом врятувати дітей, що знаходяться в «рабстві» і описала деякі подробиці того, що вона знає, при цьому сказавши, що вона вже приготувалася до всього, що може з нею статися після публікації цього повідомлення. Ця інформація відразу ж була видалена.

У газеті «Ранковий вісник Сіднея» від 16 грудня була опублікована стаття під заголовком «Де наші діти?», у якій йдеться, що сім’ї зниклих дітей вважають, що щонайменше декілька сотень дітей, проданих на чорні роботи, перепродували з Шансі в провінції Хенань, Шаньдун і Хебей. Відомо також, що їх примушують працювати по 20 годин на день при цьому у будь-яку мить їх можуть забити до смерті.

Один із батьків, що втратив свою дитину, батько 18-річного сина Юань Чен говорить, що його син пропав минулого року в провінції Чженчжоу, і що дитина, яка недавно втекла з «рабства», по фотографії впізнала його сина, сказала, що бачила його на «чорних шахтах», де він працює. Із зниклих дітей досі ще не знайдено 2/3.

У статті йдеться, що 5 червня цього року на Інтернет форумі «Дахе» мати зниклої дитини опублікувала статтю, в якій розповідається про те, що пережили батьки у пошуках своїх зниклих дітей, а також палкий заклик понад 400 батьків допомогти знайти їхніх дітей. Крім цього в її повідомленні йшлося також і про те, що декілька батьків намагалися врятувати з «рабства» одну дитину, якій близько 8 років, але їм перешкодив у цьому місцевий міліціонер, сказавши: «Це не ваша справа, адже дитина теж не ваша». Після цього влада відразу ж блокувала доступ до цього форуму і прибрали з нього всі матеріали щодо цих подій. Місцеві ЗМІ також отримали суворий наказ, не повідомляти більше про такі речі.

У статті розповідається, що жінка, яка опублікувала ці повідомлення на форумі, назвавшись Сяо Чин, постійно стикається з переодягнутими шпигунами, які їй погрожують. Через це вона вимушена часто переїздити з місця на місце, міняти номер мобільного телефону і адресу електронної пошти. У неї на руках є фото і докази про понад 400 зниклих дітей. Вона вже приготувалася до того, що з нею може трапитися все, що завгодно, тому всі ці матеріали частинами передала своїм друзям і родичам, попросивши їх про те, що якщо з нею щось трапиться, щоб вони придумали спосіб, як оприлюднити ці матеріали.

Як повідомляється в статті, окремі чиновники провінцій Шансі та Хенань перешкоджають батькам у їхніх самостійних пошуках своїх зниклих дітей. Одна мати розповіла, що її чоловіка кілька разів викликали на допит в управління громадського порядку, а також примушували її саму написати заяву про те, що всі докази, які є у неї, того, що її зникла дитина була продана в «рабство», помилкові.

Дуже багатьом батькам, які докладають зусилля у пошуках своїх дітей, багато разів погрожували і говорили, щоб вони припинили пошуки. Коли один із них прийшов з апеляцією у відділ по прийому скарг в провінції Хенань, йому там прямо сказали: «Звертайтеся хоч в ООН, все одно це вам не допоможе». Деякі хотіли поїхати із зверненням до Пекіна, але їх затримали на залізничному вокзалі співробітники міліції і не пустили їхати. Вони намагалися створити свій союз, але також зіткнулися з великими перешкодами з боку міліції.

Коли кореспонденти зв’язалися з офісом, що безпосередньо займаєтьсярозслідуванням цих «чорних шахт» в провінції Шансі, співробітник офісу сказав: «Ми вже розкрили всі ці підпільні підприємства і закрили їх, а також звільнили всіх дітей, яких вони використовували, як рабів. У тих батьків немає ніяких доказів, що їхні зниклі діти знаходяться в Шансі».

У статті йдеться, що чиновники з усіх сил намагаються «обілити» себе і зняти з себе відповідальність за ці злочини.

У повідомленні також розповідається про те, що був знайдений хлопчик, якому дивом вдалося втекти з «чорних шахт», його звуть Ху Цзіюн, коли його викрали три роки тому в провінції Чженчжоу, йому було 15 років. Він розповів, що його продали в одну з «чорних шахт» провінції Шансі, після чого, коли з’явилася небезпека того, що цю «шахту» можуть розкрити, його в целофановому мішку перепродали в іншу «чорну шахту» в провінції Хенань, звідки йому потім і вдалося втекти. Зараз він все ще дуже переляканий і боїться розмовляти з незнайомими людьми і виходити з будинку. Ху розповів, що в червні цього року з їхньої «шахти» втекли 6 дітей у віці десяти років, коли лиходії їх знайшли і привезли на «шахту», вони змусили Ху дивитися, як їх всіх по черзі забили до смерті, щоб це було йому уроком.

Сен Ні. Велика Епоха