Цзіндечжень у Китаї більше 2 000 років відомий як світова столиця фарфору. Місто вважається найважливішим в Китаї центром із виробництва фарфору.
#img_left#Вироби з кераміки вироблялися у Цзіндечжень ще за династії Ханьшуй (206-220 до н. е.). Імператорський фарфор був настільки витончений, що про нього говорили: “Прозорий, як нефрит, блискучий, як дзеркало, тонкий, як папір, дзвінкий, як дзвоник”.
В наші дні виставка фарфору Цзіндечженя прибула в Тріангл, штат Північна Кароліна, США. Виставка розміщується в супермаркеті А&С, (адреса 3210-131 S. Wilmington Street, Raleigh, NC, 919-232-2288). Відкрилася вона для відвідувачів 18 серпня і працюватиме протягом двох місяців. На виставці представлено більше 10 000 предметів, вартість яких варіюється від $5 до $1000.
На фотографії зображений один із найвідоміших видів фарфору з Цзіндечженя – синьо-білий фарфор, виробництво якого триває з часів династії Юаня (1280-1368 рр. н. е.). Розписуючи узорами пігментом кобальту на тілі керамічних виробів і покриваючи його згодом прозорою глазур’ю, майстри створюють синьо-білий стиль, також відомий як “глазурований синій”.
Після цього виріб піддають обробці високою температурою. Синьо-білий фарфор був представлений за часів династії Юаня і з тієї пори безперервно випускався – все завдяки яскравим квітам, простим і в той самий час витонченим узорам і гладкому покриттю, завдяки якому виріб не втрачає свій неповторний блиск.
Дослідження, які спільно провели кілька державних науково-дослідних інститутів Китаю, показали, що провідні пости у галузі фінансів, зовнішньої торгівлі, землеволодіння, будівництва і цінних паперів займають діти високопоставлених чиновників КПК. Серед мільярдерів Китаю 85-90% – діти високопоставлених чиновників.
Звіт із розслідування співвідношення багатих і бідних Китаю
Недавно науково-дослідний відділ Державної ради, науково-дослідний відділ Центральної партійної школи, науково-дослідний відділ Центрального відділу пропаганди і Академії суспільних наук Китаю випустили останній звіт із дослідження соціально-економічного становища Китаю. У звіті детально висвітлений дохід різних класів суспільства. Дохід чиновників середнього і вищого стану в багатьох містах уже перевищує дохід посадовців розвинених країн Західної Європи і Північної Америки.
Багатство дітей чиновників оцінюється в більш ніж 2 000 млрд. юанів
Відповідно до звіту, наприкінці березня 2006 року 27 310 чоловік континентального Китаю мали приватну власність (виключаючи майно за кордоном), загальна вартість якого становила більш ніж 50 млн. юанів (US$6,25 млн.), тоді як 3 220 чоловік володіють приватною власністю загальною вартістю більш ніж 1 млрд. юанів ($13 млн.). В останній групі більше 92% – діти високопоставлених чиновників, майно яких оцінюється в більш ніж 2 000 млрд. юанів ($250 млрд.) Вони проживають у провінціях Гуандун, Чжецзян, Цзянсу, Шаньдун, Фуцзянь і Ляонін, а також у Пекіні.
Джерело багатства мільярдерів – високе соціальне положення їхніх сімей
Джерелом доходів вищезазначених мільярдерів є, головним чином, соціальне положення їхніх сімей. Вони роблять гроші, застосовуючи законні і незаконні методи, які включають, разом з іншими: імпорт іноземного капіталу в обмін на комісійні винагороди, експорт національних ресурсів і продукції, спекуляцію землею, придбання довгострокових контрактів насильницькими шляхами і навіть контрабанду й ухиляння від податків.
З якого тіста зроблені мільярдери Китаю?
У провінції Гуандун 12 найбільших агентів нерухомості – діти високопоставлених чиновників. Їхні батьки – колишні члени комітету політбюро, колишній віце-голова Зборів народних представників, колишній прем’єр-міністр і т.д.
У провінції Цзянсу 15 з 22 будівельних підрядних організацій очолюють діти чиновників, батьки яких посідають посади віце-губернатора, заст. директора районних Зборів народних представників, а також колишній віце-голова обласного партійного комітету КПК, колишній голова обласного суду і т.д.
У Шанхаї 9 з 10 керівників великих агентств із нерухомості – діти високопоставлених чиновників. За винятком двох підприємств, які належать державі, 13 з 15 будівельних підрядчиків – люди, що перебувають у привілейованому положенні, батьки яких – діючі члени постійного комітету політбюро КПК, віце-прем’єр Китаю Хуан Цзюй, і колишній віце-голова Міського комітету.
Прим. ред.: особливий соціальний клас китайських мільярдерів
Результати звіту, офіційно випущеного відділами дослідження КПК, виразно демонструють політику Ден Сяопіна, “яка дозволяє жменьці людей розбагатіти першими”. З цього можна зробити висновок про те, що партія "без егоїстичних мотивів" дозволяє сім’ям верхівки партії розбагатіти першим.
У кожній країні є мільярдери. Але стан мільярдерів демократичних країн залежить від їхніх здібностей, освіченості й старанності в розвитку бізнесу. Мільярдери Китаю залежать від влади своїх батьків, тому недивно, що 90% нинішніх мільярдерів Китаю – діти високопоставлених чиновників.
Оперний театр Сіднея з його унікальною архітектурою і живописним місцеположенням – один з австралійських образів, які найчастіше фотографують. Для туристів екскурсійний тур по цьому архітектурному диву обов’язковий.
#img_left#Навіть у місцевих жителів Сіднея, які прагнуть максимально насолодитися виглядом свого міста, ці тури формують нове розуміння національного скарбу.
Годинна екскурсія в Оперний театр у змозі задовольнити найдопитливіших мандрівників. Погляд “за лаштунки” підсилює враження про найвідоміший центр акторського мистецтва Сіднея.
Гід спрямував нашу групу з 20 чоловік через численні зали Оперного театру, задаючи незліченні “А чи знаєте ви..?” для того, щоб принести нам задоволення, і багато що розповісти й показати. Будучи сам уродженцем Сіднея, я був приємно здивований, що тур виявився досить повчальним.
Крім історичних фактів і коротких відомостей, гід розповів, що в 1973 р. будівництво Оперного театру Сіднея, нарешті, завершилося завдяки фінансовій допомозі, наданій за допомогою лотереї. Нам розповіли про рідкісний матч із боксу, боротьбі сумо і подробиці про багатство традиційної опери й мистецтв, що представляються в п’яти залах Оперного театру.
Ще один неповторний елемент Оперного театру Сіднея, що відрізняє його від усіх інших, – це найбільший у світі механічний орган, розташований у Концертному залі. Не зважаючи на те, що орган має більше 10 000 труб, його можна не помітити, оскільки велику частину інструмента не видно завдяки прекрасному дизайнові інтер’єру.
У мене склалося враження, що через безмірність і комплексність проекту Оперного театру з його приголомшливо красивим дизайном і ліфтами розміром з динозавра, він сам собою існує як окреме місто.
Після екскурсії ланч у кафе біля гавані дав прекрасну можливість обговорити враження, отримані після відвідання Оперного театру. Кафе “Захід зустрічає Схід” має чудовий вибір. Чудові страви з дарами моря, тайські рибні котлети, а на завершення – розкішний шоколадний або сирний торт як прелюдія до культурного вечора і вистави.
Потрапити на одну з вистав Оперного театру – кращий спосіб завершити день.
Вихід наприкінці 2004 року “Дев’яти коментарів про комуністичну партію” викликав усе зростаючу хвилю публікацій заяв про вихід із КПК та її молодіжних організацій. До цього часу більше 12 мільйонів чоловік оголосили про свій вихід із лав усіх партійних організацій. Cтаття наводить хроніку значних подій цього руху.
* 19 листопада 2004 р. ”Dajiyuan”, китайська версія газети “Великої Епохи” починає публікацію циклу редакційних статей під назвою “Дев’ять коментарів про комуністичну партію”. Статті аналізують злісну природу КПК на тлі історичних, політичних, економічних, культурних та духовних перспектив, розкриваючи брехливу пропаганду цього культу. Ці публікації привели до початку духовного відродження китайської нації. Червона стіна руйнується.
* 29 листопада 2004 р. ”Dajiyuan” публікує перший коментар, закликаючи читачів вийти з КПК.
* 31 грудня 2004 р. Більш ніж 60 груп в усьому світі формують Всесвітню коаліцію “Прощавай, КПК”.
* 12 січня 2005 р. Веб-сайт ”Dajiyuan” публікує ”Tuidang” – Урочиста заява про неминучий крах КПК і важливість виходу з усіх партійних організацій.
* 14 січня 2005 р. КПК починає так звану “Кампанію просування підтримки”, змушуючи людей знову проговорювати клятви на вірність партії.
* 22 лютого 2005 р. Більш ніж десять груп, включаючи “Велику Епоху”,Всесвітню коаліцію “Прощавай, КПК”, Всесвітню коаліцію із притягнення Цзяна до суду, веб-сайти ”Tuidang” і ”China Affairs” створили Всесвітній центр допомоги виходу із КПК.
#img_gallery#
* До лютого 2005 р. у світі відбулося більш ніж 100 форумів “Дев’ять коментарів” у 40 містах. У них брали участь вчені Сходу й Заходу, закордонні активісти-демократи та жертви режиму КПК. До жовтня 2005 р. було проведено більше 350 таких форумів.
* 21 квітня 2005 р. Кількість людей, які опублікували Tuidang, заяви про вихід із КПК на веб-сайті “Великої Епохи”, перевищила мільйон. У всьому світі відбулося безліч мітингів, неодноразово проводилася піша хода, щоб підтримати цих сміливців. У них брало участь більше 20 000 чоловік, 400 організацій. Відомі демократичні лідери та активісти із захисту прав людини більш ніж в 20 провінціях та містах Китаю привселюдно оголошують про свій вихід із КПК, комсомолу та піонерії. Деякі також беруть участь у пішій ході.
* 29 травня 2005 р. Міністр оборони США пан Рамсфельд письмово висловлює свою підтримку тим, хто виходить із лав КПК.
* 31 травня 2005 р. Кількість заяв на веб-сайті ”Tuidang” досягає 2 мільйонів. Китайці у різних частинах світу влаштовують мітинги та пішу ходу з назвою: “Скажіть “Прощавай, КПК!” і “Підтримуємо 2 мільйони чоловік, які вийшли з КПК”.
* У червні 2005 р. колишній китайський дипломат в Австралії Чень Юнлінь, колишній офіцер Комітету 610 із Тяньцзіня Хао Фенцзюнь та колишній голова судової влади м. Шеньяна Хань Гуаншен публічно відмовляються від членства у КПК.
* Увечері 3 липня 2005 р. трансляція 25 телеканалів у Китаї, включаючи Центральне ТБ КНР, була перервана. Були показані уривки з “Дев’яти коментарів” та новини про зростаючу кількість виходів людей із КПК. Звістка про “Дев’ять коментарів” почала швидко поширюватися по всьому Китаю.
* 15 липня 2005 р. Кількість заяв на веб-сайті ”Tuidang” досягла 3 мільйонів.
* 20 липня 2005 р. Американський конгресмен Том Танкредо, колишній помічник міністра оборони США Франк Гаффней, Член Парламенту Канади Роберт Андерс та Член Парламенту Швеції Горан Ліндблад виступають проти правління режиму КПК.
* 18 серпня 2005 р. “Дев’ять коментарів про комуністичну партію” посідають перше місце у категорії “Онлайн публікації” Азіатсько-американської асоціації журналістів (AAJA). На щорічну церемонію нагородження приїжджає більш ніж 1 000 професіоналів ЗМІ з газет, журналів, телебачення, радіо та мережевих видань. Одинадцять нагород розподілено по чотирьох категоріях: друкарські й Інтернет-видання, радіо й телебачення.
* 30 серпня 2005 р. кількість заяв на ”Tuidang” досягає 4 мільйонів.
* 15 вересня 2005 р. Національна Рада етнічної преси та ЗМІ Канади (NEPMCC) нагороджує 12 етнічних медіа-груп та 30 діячів за їхній внесок у розвиток канадського суспільства. Китайська “Велика Епоха” отримує нагороду за найкращий редакційний зміст та візуальне подання. Це була єдина газета китайською мовою, що перемогла того року.
* 18 жовтня 2005 р. Кількість заяв про вихід з КПК перевищила 5-мільйонну межу. Різні організації в увсьому світі висловлюють свою підтримку через мітинги, публічні дискусії, фотовиставки та художні акції.
* 3 грудня 2005 р. Згідно з даними веб-сайта ”Tuidang”, компартію покинуло більше 6 мільйонів чоловік.
* Листопад 2005 р. Гао Чжишен, відомий адвокат із прав людини з Пекіна, спільно з колишнім професором Пекінського університету Цзяо Гобяо, проводить 15-денне розслідування у місті Чанчунь провінції Цзілінь та місті Далянь провінції Ляонін. 12 грудня він надсилає свій третій відкритий лист президентові Китаю Ху Цзіньтао та прем’єр-міністрові Вень Цзябао, який названий так: “Ми маємо негайно зупинити звірство, яке душить нашу національну совість та етику”. Лист розкриває жорстоке переслідування Фалуньгун, що проводиться компартією Китаю. Після цього розслідування пан Гао відкрито виходить із партії, сказавши, що він відчуває нагальну необхідність "залишити таку злу, несправедливу та негуманну партію". Пан Гао заявив, що цим учинком він пишається більше за все у своєму житті.
* 6 грудня 2005 р. Більше тисячі воєнізованих міліціонерів кинуті владою на придушення селянського бунту у селі Дунчжоу, міста Шаньвей провінції Гуандун. Селяни зібралися, щоб повернути свої землі, захоплені чиновниками із Шаньвей, які хочуть використовувати їх під будівництво електростанції. Це наймасовіша бійня, влаштована режимом із часів кривавого придушення руху за демократичні зміни у 1989 році на площі Тянь-Ань-Мень. Ці події привернули велику увагу світової громадськості, ставши причиною серйозного неспокою на Заході.
* 8 січня 2006 р. Лічильник на ”Tuidang” проходить відмітку 7 мільйонів чоловік.
* 25 січня 2006 р. Парламентська Асамблея Ради Європи проводить нараду в м. Страсбурзі, Франція. Представники Європейського Парламенту від 46 європейських країн ухвалюють резолюцію, яка засуджує злочини тоталітарних комуністичних режимів. Член Парламенту Швеції Горан Ліндблад, який був ініціатором цієї резолюції, назвав її "Новорічним подарунком китайському народові". Він зазначив, що “Дев’ять коментарів” – дуже вагомий документ, і що численні заяви показують наступаючий крах диктатури КПК.
* 5 лютого 2006 р. У місті Хайчен провінції Ляонін по місцевому кабельному телебаченню успішно показують “Дев’ять коментарів”. Це стало новою вирішальною подією в прориві інформаційної блокади КПК. У 2005 році трансляція “Дев’яти коментарів” переривала транслювання 25 телевізійних каналів, включаючи телестанції міст Тяньцзіня, Шанхаю, Шенчженя, провінцій Шаньдун, Хебей, Хунань, Юньнань, Чжецзян, Внутрішньої Монголії та Автономної області Нінся.
* 14 лютого 2006 р. Загальна кількість заяв перевищила 8 мільйонів.
* 6 березня 2006 р. Більше 10 000 чоловік організовують Естафету всесвітньої голодовки, щоб висловити підтримку адвокатові Гао Чжишену та іншим активістам, що виступають проти порушень прав людини у Китаї.
* 9 березня 2006 р. Анонімний репортер в інтерв’ю “Великій Епосі” розкриває існування секретного концтабору в медичній установі Суцзятунь, розташованій у місті Шеньян на північному сході Китаю. Він розповів, що там містяться тисячі послідовників Фалуньгун, у яких вирізують органи, а тіла після цього одразу ж спалюють, щоб приховати докази злочинів.
* 16 березня 2006 р. Число заяв на ”Tuidang” перевищило 9-мільйонну позначку. “Велика Епоха” публікує спеціальне повідомлення на підтримку 9 мільйонів чоловік, які залишили КПК. У повідомленні говориться: “Концентраційний табір у Суцзятунь оголив фашистські злочини КПК, мало відомі світовій громадськості. Підступна тиранія КПК розтоптує мораль людської цивілізації; це є абсолютно не сумісним із нормами людської етики”. Повідомлення закликає міжнародне співтовариство звернути найпильнішу увагу на ці злочини, засудити фашистську різанину у створених КПК концтаборах та вжити всі можливі заходи для розслідування та припинення цієї трагедії.
* 17 березня 2006 р. Колишня дружина хірурга, що працював у Центрі лікування тромбозів провінції Ляонін, підтверджує у інтерв’ю репортерам “Великої Епохи”, що в цій лікарні таємно містяться тисячі послідовників Фалуньгун; за її словами, злочини видаляння органів у живих людей у Суцзятунь почалися в 2001 році. У них вирізались нирки, печінка, рогівка, а залишки тіл знищували на місці у кремаційній печі, переробленій з котельних установок. Попіл від кісток змішувався з деревним вугіллям, і не залишилося жодних слідів. Її колишній чоловік був особисто залучений в операції видаляння рогівок у ще живих послідовників Фалуньгун.
* 31 березня 2006 р. Відставний військовий лікар з міста Шеньян в листі редакції “Великої Епохи” розкриває, що Суцзятунь – усього лише один із як мінімум 36 подібних концтаборів, розкиданих по всьому Китаю. За його словами, найбільша кількість послідовників Фалуньгун поміщена в провінціях Хейлунцзян, Цзілінь і Ляонін. Концентраційний табір в окрузі Цзютай провінції Цзілінь – п’ятий за площею табір, в якому містяться учні Фалуньгун. Тільки в одному цьому таборі більше 14 000 в’язнів. У найбільшому концтаборі під кодовою назвою 672-s міститься більше 120 000 чоловік.
* 4 квітня 2006 р. Асоціація Фалунь Дафа і веб-сайт “Прозріла Мудрість”, що створили "Коаліцію з розслідування переслідувань Фалуньгун у Китаї" (CIPFG), звертаються до всіх людей, які причетні до цієї справи, приєднатися до CIPFG, щоб досліджувати в’язниці, трудові табори, та місця затримання у Китаї, де містяться послідовники Фалуньгун. Мета полягає у тому, щоб отримати конкретні подробиці злочинів, які здійснені стосовно Фалуньгун за 7 років гонінь.
* 20 квітня 2006 р. Під час церемонії вітання глави КНР Ху Цзіньтао на галявині біля Білого дому, послідовник Фалуньгун доктор Ван Веньї влаштовує акцію протесту, закликаючи Ху Цзіньтао зупинити переслідування Фалуньгун. Діставши транспарант, вона кілька хвилин викрикує: “Фалунь Дафа великий!”, “Зупиніть переслідування Фалуньгун!” та інші гасла. Цей випадок широко освітлюється міжнародними ЗМІ. Того ж дня послідовники Фалуньгун проводять прес-конференцію у Вашингтоні, на якій виступають два свідки під вигаданими іменами "Енні" та "Пітер", які публічно повідомляють ЗМІ про страшні злочини компартії Китаю.
* 25 квітня 2006 р. Кількість людей, які опублікували свої заяви про вихід із комуністичних організацій, досягає 10 мільйонів. В усьому світі відбуваються широкомасштабні дії на підтримку цих сміливців, а також викривання численного видаляння органів у живих послідовників Фалуньгун.
* 8 травня 2006 р. Колишній голова Міністерства закордонних справ Канади по Азіатсько-тихоокеанському регіону Девід Кілгур та шановний міжнародний адвокат з прав людини Девід Мейтас проводять прес-конференцію у Парламент Хілл в Оттаві, на якій заявляють про початок проведення незалежного розслідування дуже поширених тверджень про масові видаляння органів із тіл живих послідовників Фалуньгун.
* 19 травня 2006 р. Віце-президент Європарламенту пан Едвард МакМіллан-Скотт здійснює триденну поїздку з метою "розслідування правди" про ситуацію з дотриманням прав людини у Китаї та важкого становища послідовників Фалуньгун. У Пекіні він зустрічається з дипломатами, експертами та вченими, включаючи і постраждалих послідовників Фалуньгун. На додаток до підтримки руху виходу з КПК, він заявляє, що комуністичний режим має скоро впасти, і сподівається, що "100% членів КПК вийдуть із партії".
* 17 червня 2006 р. Зареєстрована 11-мільйонна заява про вихід з КПК.
* 21 червня 2006 р. Обвинувачення проти доктора Ван Веньї зняті. “Якщо КПК чинитиме свої злочини надалі, забираючи органи у живих послідовників Фалуньгун, я вірю, що висловиться багато хто “Ван Веньї”, – заявила доктор Ван. Після протесту біля Білого дому у неї взяли інтерв’ю більше 100 різних ЗМІ. Багато урядів та організацій висловлюють занепокоєння її ситуацією й відомостями про видаляння органів та тортури в китайських концтаборах.
* 6 липня 2006 р. Девід Кілгур і Девід Мейтас випускають документ на 68 сторінках, в якому представлено детальне розслідування тверджень про видалення органів у живих послідовників Фалуньгун у Китаї. Документ, названий "Звіт про перевірку тверджень про видаляння внутрішніх органів у послідовників Фалуньгун у Китаї" є результатом інтенсивного двомісячного розслідування. Звіт повідомляє, що ці повідомлення є правдивими і добре обґрунтованими фактично. Це підтверджує, що протягом останніх п’яти років у Китаї тривало систематичне насильницьке видаляння органів у послідовників Фалуньгун, а також продаж таких органів на міжнародному ринку.
* 25 липня 2006 р. Кількість заяв про вихід з КПК та молодіжних організацій на веб-сайті ”Tuidang” досягає 12 мільйонів.
За останні кілька днів перші тисячі ліванських біженців почали повертатися додому до Південного Лівану і південних передмість Бейрута. Для багатьох перші моменти були потрясінням, коли вони знаходили свої будинки зруйнованими.
#img_left#У Південному Лівані міста і села, які розташовані неподалік від Сіона і Тиру, лежать у руїнах. У південних районах Бейрута, таких як Харет-Хейк, Дахія і Бір ель-Абед, все, що залишилося, – це зруйновані будинки, руїни й пил.
У останній місяць війни Зайна Алмед з чоловіком і чотирма дітьми знайшли притулок у школі в центрі Бейрута. Вона пішла зі свого будинку в Дахії, Південний Бейрут, повіривши інформації, надрукованій в скинутих з ізраїльських літаків листівках, які попереджали про атаки, що наближалися.
Зайна разом із своєю сім’єю втиснулися в мікроавтобус, щоб повернутися назад до Дахії. Вони хотіли переконатися, що їхній будинок повністю зруйнований. Для Зайни це стало останньою краплею. Вона залилася слізьми, притиснувши до себе свого молодшого чотирирічного сина Йяніса. Зайна призналася, що справдилися її найгірші побоювання.
Вона сказала: “Я молилася, щоб цього не сталося. Це був наш будинок. Те, що ви бачите, цей хаос, – це все, що у нас тепер є. Хочу повернути свій будинок. Не знаю, що ми тепер робитимемо”.
Чоловік Зайни, Абед Амед, безуспішно намагався її заспокоїти. Він зізнався, що вони і так дуже багато витримали. “Ми і ще 20 чоловік спали на підлозі в одній кімнаті. Нам тепер доведеться повернутися назад. У цій війні ми не тільки втратили друзів, але тепер ми втратили свій будинок. Ліван звик до страждань, але це – ні, до такого ми не звикли”.
Він продовжив: “Відчуваю повну безпорадність – мої діти страждають, а я нічого не можу зробити”.
Таке відбувається з тисячами ліванців в усій країні. Їм доведеться повернутися в табір для біженців і, проживаючи там, не тільки почати відновлювати свої будинки, але і своє життя.
Спустошення на півдні
Проте для тих, хто їде до Південного Лівану, перспективи ще гірші. Шлях у цей район надзвичайно важкий через те, що зруйновані головні дороги і мости. Група допомоги тільки вчора й сьогодні змогла дістатися до деяких населених пунктів. До цього умови були дуже небезпечними.
Коли люди, нарешті, дісталися до місця, то виявили, що села, які зазнали ізраїльського бомбардування, тепер лежать у руїнах. Руйнування зазнав увесь регіон, що зробило умови життя непридатними. Додатковий неспокій викликають 400 поки що не локалізованих ракет, що не розірвалися, які можуть ефективно діяти як міни.
52-річний батько-одинак з 3 дітьми, Алмет Йяніс, повернувся сьогодні до свого села, яке розташоване поблизу м. Сідона. Уперше після початку війни він виявив, що будинок його знищений ізраїльським вогнем. Він сказав: “Мене повідомили, що тут справи погані, але такого я не чекав. Ізраїльські війська зруйнували все. Я не “Хізбалла”, але мене все одно покарали”.
“Не знаю, що скажу моїм дітям, вони будуть убиті горем”.
“Ось ви, скажіть мені, будь ласка, що я такого зробив, щоб заслужити це?” – додав він.
Політика надання допомоги
Неурядові організації, розташовані в Бейруті, вважають, що приблизно 100 000 сімей потребують негайної допомоги. Але сьогодні вранці Хасан Насралла, лідер “Хізбалли”, оголосив набагато меншу кількість – 18 000 сімей. Він додав, що “Хізбалла” надасть цим людям допомогу у відновленні будинків, їм будуть видані гроші на оренду житла протягом року.
У “Хізбалла” є всі підстави для надання допомоги. Є три стимули. Допомога, яку вони надають, завойовує довіру й підтримку ліванського народу, особливо в той момент, коли в уряду немає коштів на надання допомоги на тому ж рівні, що у "Хізбалла", яка отримує повну фінансову підтримку від Ірану та Сирії.
Їхня допомога також означає, що перед міжнародним співтовариством розгортається ситуація, яка ретельно спланована. У ній терористична організація, відповідальна за розпалювання війни з Ізраїлем, стає тепер головною, такою, що надає допомогу, і тому до якоїсь міри недоторканною.
І останнє, можливо, найважливіше – “Хізбалла” знає – як тільки повернуться біженці, земля буде захищена. Вони зможуть відновити контроль над цією територією, незалежно від того, що 15-тисячна ліванська армія увійде до цього регіону протягом подальших кількох днів.
Зрозуміло, ліванська армія не є гідним супротивником для “Хізбалли”. Вона у будь-якому випадку не стане намагатися це робити. Вони взаємозв’язані політично. Серед 124 членів ліванського парламенту – 25 прихильників “Хізбалли”, які володіють достатньо сильною владою й впливом при ухваленні важливих державних рішень.
Але незалежно від усього цього, біженці тут потребують допомоги. Найголовніше для людей – отримати їжу, воду й дах.
#img_left_nostream#27 серпня 4 представники “Руху за чистоту влади” оголосили голодовку, яку планують проводити аж до створення державної комісії з розслідування обставин війни в Лівані й помилок під час її дій. Учасники цього руху й жителі Ізраїлю, які підтримують їх, отаборилися в Єрусалимі напроти будівлі Вищого Суду Ізраїлю.
Голодовку почали лідер руху Еліад Шрага, полковник запасу Амнон Нахміас, підполковник запасу Іхіель Гіло і Давид Дараш.
Згідно з повідомленням ізраїльської преси, прем’єр міністр Ізраїлю Ехуд Ольмерт мав намір 28 серпня оголосити про створення урядової комісії з розслідування обставин війни в Лівані.
Представники опозиції, багато громадських діячів, члени “Руху за чистоту влади”, а також, багато громадян країни виступають проти створення цієї комісії, оскільки до її складу увійдуть міністри з діючого уряду. На їхню думку, уряд Ольмерта не зацікавлений в розслідуванні й об’єктивній оцінці своїх дій під час останньої війни в Лівані.
У Китаї росте число компаній, які під час прийому на роботу вимагають від жінок пройти тест на людський хоріонічний гонадотропін (ЛХГ), відомий як тест на вагітність, за допомогою якого можна за аналізом сечі або крові визначити вагітність вже на 10-й день відсутності менструального циклу. Користуючись ЛХГ як інструментом для відбору, працедавці розглядають анкети тільки тих жінок, аналізи яких підтверджують, що вони не вагітні.
Згідно з повідомленням в ”Shanghai Evening Post”, одна компанія в Шанхаї просила дівчину, кандидата на роботу, після того, як вона пройшла співбесіду, пройти і медичне обстеження здоров’я, яке також уключало і ЛХГ-тест. Дівчина і не підозрювала, що це обстеження включало також тест на вагітність, поки не побачила результати експертизи, із яких було ясно, що вона не вагітна. Відчуваючи себе збентеженою й ображеною, дівчина, недавня випускниця коледжу, звернулася із скаргою у відділ кадрів компанії.
Начальник відділу пояснила їй, що були випадки, коли найняті дівчата виявлялися вагітними після того, як були прийняті на роботу в компанію, і їхня вагітність ускладнювала план компанії з укомплектування персоналом. Щоб уникнути таких ситуацій, компанія проводить кадрову політику перевірки на вагітність усіх молодих претенденток на робочі місця.
Доктор з відділу охорони здоров’я лікарні Хуадун, головної лікарні Шанхаю, стверджує, що їхня лікарня проводить медичні обстеження за місяць у середньому більше ніж 1 000 претендентів на роботу в більш ніж 20 компаній. Серед цих компаній деякі вимагають, щоб обстеження неодмінно включало ЛХГ. Менеджер агентства по кадрах заявив, що один із їхніх клієнтів зажадав, щоб усі новачки-дівчата здавали сечу для тесту на вагітність, і приймалися тільки невагітні жінки. "Вони вважають, що мають право знати фізичний стан своїх працівників", – сказав менеджер.
Реакція урядових посадовців на політику перевірки на вагітність досить неоднозначна. Пан Ши, начальник відділу Шанхайської робочої групи й Бюро соціального забезпечення, сказав, що працедавці дійсно мають право знати фізичний стан своїх службовців, але вважає, що поєднання тесту зі звичайною перевіркою здоров’я є неправильним. Він сказав, що якщо працедавець не обґрунтовує реальні причини вимоги проходження тесту на вагітність, то це може бути розцінене як дискримінація.
#img_left_nostream#Ло Яосін – "герой” із боротьби з атиповою пневмонією в провінції Гуандун – ключова фігура в боротьбі з атиповою пневмонією. Він був одним із семи чоловік, які за останні п’ять років у цілому отримали 14,5 млн. юанів (понад 1,8 млн. доларів США) у вигляді хабарів від виробників вакцин, як указує видання ”The New Express” та інші китайські ЗМІ.
За час з 2001 до 2006 рік, Ло, обіймаючи посаду директора Центру епідеміологічного контролю Інституту планування імунізації провінції Гуандун, а також Цай Ханан і ще п’ятеро чоловік 69 разів отримували хабарі з рук різних виробників вакцин. Ло отримав більше 11 млн. юанів, Цай – 2 млн. Ло отримав так багато грошей, що йому довелося зняти квартиру для їхнього зберігання.
У суді Ло не заперечував того, що він брав хабарі. Він казав, що отримував комісійні за надання допомоги виробникам вакцин розповсюджувати їхню продукцію. Залучені до цієї справи виробники вакцин заявили, що Ло контролював закупівлю вакцини на всій території провінції.
Їхня продукція не змогла б потрапити на ринок, якби вони не давали хабара Ло. Один із виробників вакцини зізнався, що комісійні з реалізації кожної порції вакцини проти вітряної віспи становили 5 юанів (близько 0,63 долара США), а з кожної вакцини проти грипу – 2 юані.
Ло сказав, що спочатку він зберігав готівку, яку він тримав у сейфі свого будинку, але з часом, коли кількість грошей значно збільшилася, його будинок став замалим для того, щоб зберігати всі ці гроші. Він не ризикнув покласти гроші в банк і тому зняв квартиру для зберігання грошей у районі Саду Сіньхун.
Він не намагався витрачати ці гроші і навіть не знав, скільки їх зберігалося в цій квартирі. Чим більше ставало накопичених грошей, тим більше він нервував. У квітні 2006 року в районній прокуратурі Чжухай він зізнався у своєму злочині.
Ло сказав: "Я не знаю, скільки грошей я отримав". Він також зізнався, що ніколи не обговорював те, як розділити ці гроші з Цай Ханан та іншими. Він сказав, що не цікавився тим, скільки грошей у наявності, оскільки знав, що їх дуже багато.
За повідомленням, співробітники районної прокуратури Чжухай виявили суму грошей готівкою розміром 12,5 мільйона юанів у квартирі, розташованій у Саду Сіньхун.
2 серпня Ло був у народному суді міста Гуанчжоу. Аналітики припускають, що цей судовий процес розкриє серію випадків хабарництва у Центрі епідемічного контролю. Суд незабаром винесе рішення з цієї справи.
