Пропонуємо вашій увазі фотоогляд колекції туфель на високих підборах від Александри Ніл.
#img_gallery#
Пропонуємо вашій увазі фотоогляд колекції туфель на високих підборах від Александри Ніл.
#img_gallery#
З китайських легенд відомо, що трон Будди зроблений з нефриту, що на горі Куньлунь на березі нефритового ставка росте Дерево безсмертя, небесного імператора звуть Юйхуан – «Нефритовий імператор».
У Стародавньому Китаї в імператорському палаці прикраси, посуд, а також багато предметів ужитку було зроблено з нефриту. Нефритовим порошком лікували багато хвороб.
Конфуцій казав про нефрит так: «…нефрит, як сила пізнання, бо гладкий і блищить. Він, як справедливість, бо у нього гострі краї, але вони не ріжуть. Він, як покірливість, бо прагне вниз, до землі. Він, як музика, бо видає чисті, ясні звуки. Він, як правдивість, бо не приховує вад, які лише підсилюють його красу. Він, як земля, а його стійкість народжена горами й водою».
Китайці надають властивостям нефриту п’ять якостей моралі людини:
Про енергетичні властивості нефриту китайці кажуть так: «Нефрит виправляє неправильне». Є безліч захисних амулетів із нефриту. Китайці вважають нефрит натхненний каменем, але якщо людина має злі помисли, прагне тільки до вигод і переповнений жаданням наживи, то китайці кажуть, що тоді «нефрит не працює».
Більше 20-ти чоловік поранено, двоє знаходяться у важкому стані в результаті кривавої сутички селян із поліцією, що сталася вранці 13 червня в селі Чінбі повіту Мії провінції Сичуань. Декілька селян арештовано.
#img_left#13 червня приблизно о 10.30 місцева влада прислала в село Чінбі більше ста поліцейських і співробітників міського управління для вирішення проблеми демонтажу овочевих теплиць. Коли угода із селянами досягнута не була, поліція застосувала силу.
Багато свідків підтверджують, що поліція жорстоко била селян, і що через велике скупчення людей приблизно протягом години була блокована дорога, яка веде до теплиць.
Селянин на прізвище Фань розповів кореспондентові The Epoch Times, що на його очах поліція побила більше 20-ти чоловік, одного з них відразу ж відвезли до лікарні в дуже важкому стані. За словами пана Фаня, того ж дня ввечері було арештовано 6 чоловік, двоє з них досі під вартою.
Ще один селянин пан Чю розповів, що всіма цими діями керує селищний староста Хе Вей і що він також бачив, як четверо поліцейських били одного селянина, що впав від ударів на землю. Він також сказав, що мінімум двоє селян у результаті побиття знепритомніли, при цьому поліцейські відкинули їх убік і навіть не пробували надати їм меддопомогу. Селяни самі відвезли їх до лікарні.
Кореспондентові вдалося дізнатися, що влада під приводом ремонту й розширення дороги, спочатку відібрала у селян 1,2 га землі, а потім сказала, що їм потрібно ще 36 га для будівництва великого сховища тютюнового листя. Жоден із селян-власників цієї землі не підписав договір-угоду з владою, але це їх не зупинило, і влада почала забирати землю силою.
Пан Фань сказав, що згідно із законом за кожен му родючої орної землі розмір компенсації при її вилученні владою повинен становити приблизно $21,4 тис., але влада сказала, що виплатять їм тільки трохи більш $5 тис., ніхто із селян не погодився на це.
Він також розповів, що після того, як поліцейські побили селян і придушили їхній виступ невдоволення, влада прислала робітників, які розібрали всі теплиці в тому районі. Коли почався конфлікт із поліцейськими, кілька селян спробували сфотографувати те, що відбувається на мобільні телефони, але поліцейські відразу ж дуже грубо відібрали у них телефони, деяких із них побили. Серед постраждалих є і літні люди й жінки, поліція била всіх, хто виражав протест їхнім діям, без розбору.
Селяни відчувають повний відчай. Вони не знають, що робити в такій ситуації. Влада чинить абсолютно не законно, а, намагаючись відновити справедливість, селяни ризикують втратити життя.
Вони також закликають міжнародне співтовариство якось вплинути на китайську владу, оскільки за їхніми словами, в Китаї для диктаторського уряду компартії немає ніяких законів, тому ним ні до кого більше апелювати.
#img_left#Як повідомив сайт minghui.org, 8 червня дочка послідовника Фалуньгун Ван Цзісяна, який загинув у результаті репресій, склала останній шкільний іспит і зателефонувала матері, щоб вона приїхала за нею в школу. Мати не відповідала на телефонні дзвінки і лише ввечері дочка дізналася, що її мати була арештована за практику Фалуньгун і відправлена до другої поліцейської дільниці м. Ічен провінції Хубей.
Дівчинка кричала далі, що поліцейські не мають права бити людей. Тоді один із них назвав їй своє ім’я (Ян Сюйчин) і сказав: «Запам’ятай моє ім’я, подивимося, що ти зможеш зробити».
Після цього її, заплакану і з численним саднами, буквально викинули з поліцейської дільниці на вулицю.
Після того як почалися репресії Фалуньгун у Китаї (1999 р.), татка цієї дівчини Ван Цзісяна через те, що він і далі займався Фалуньгун, звільнили з державної служби. Його заарештовували 6 разів і кілька разів штрафували. 28 червня 2003 р. його засудили до терміну ув’язнення. Наприкінці 2004 р. його звільнили за станом здоров’я. Тоді він був ледве живий від перенесених тортур і постійно був у лікарні. 24 травня 2005 р. він помер у віці 37 років.
Проблеми у сфері охорони здоров’я в Замбії характерні і для багатьох інших африканських країн, де зростаюча бідність, вплив поширюваної хвороби, а також безнадійність являють собою дійсність. Парадоксально, що вона поширена серед найбільш емоціональних, душевних і енергійних людей, яких мені доводилося зустрічати під час поїздок по всьому світові.
Епідемія СНІДу в Африці повернула у протилежний напрямок відсоток виживаності дітей, середню тривалість життя та економічний розвиток. Спеціалісти Об’єднаної програми ООН із ВІЧ/СНІДу приблизно порахували, що рівень ВВП у країнах із найбільшою кількістю інфікованих СНІДом на 2010 р. знизиться до 8%.
Згідно з оцінкою Бюро перепису населення США, в цьому році у країнах Африки, розташованих на південь від Сахари, буде нараховуватися на 71 мільйон чоловік менше через поширення СНІДу. Для порівняння, бубонна чума у середньовічній Європі, за підрахунками, забрала життя приблизно 30 мільйонів.
На жаль, тавро СНІДу все ще лежить на більшості країн Африки. Процес підвищення інформованості тривав повільно, незважаючи на зусилля, що докладають у сфері освіти неурядові організації. Проблеми охорони здоров’я залишаються гострими здебільшого в сільській місцевості. Служба охорони здоров’я і сфера обслуговування населення не відповідають вимогам, до того ж спостерігається дефіцит кваліфікованого медичного персоналу. Ця проблема ускладнена безперервним масовим виїздом лікарів та медсестер у промислово розвинені країни.
Загальновідомим є факт, що з багатьма хворобами, що уражають як дорослих, так і дітей, можна було б справлятися за мінімальних зусиль, якщо б із ними працювали оперативно. Діарейні та «дихальні» хвороби, кір і малярія являють собою величезну загрозу для здоров’я дітей. Про ВІЛ/СНІД та недоїдання годі й говорити.
Підраховано, що африканські жінки мають більший відсоток імовірності померти при пологах або під час вагітності, ніж жінки у розвинених країнах. Щоб система охорони здоров’я була ефективною, кошти треба спрямувати на надання медичної допомоги зі сучасним високотехнологічним обладнанням, замість використання першої допомоги та профілактики.
Проблеми у сфері охорони здоров’я в Африці не можна розглядати ізольовано і не можна перекладати всю відповідальність виключно на самих африканців. Необхідно знайти такі шляхи, які безпосередньо допомогли б людям.
Корупція виснажує дефіцитні ресурси, конче потрібні для покращення стану здоров’я людей та освіти. За статистикою, опублікованою Африканською спілкою, корупція коштує економіці Африки більше 148 мільярдів доларів на рік, що складає 25% ВВП Африки.
Ефективна іноземна допомога стала би обхідним шляхом для корумпованих урядів, і можна було б працювати через неурядові організації, відомі своєю відкритістю та продуктивністю. Практика хабарництва та корупція серед іноземних компаній має бути обмежена. Тому промислові країни повинні видати і привести в життя власні федеральні закони.
За останні кілька років надлишковий акцент був зроблений на економічній допомозі Африці, що стало зручною нагодою для багатих та знаменитих. Однак африканські країни потребують більшого, ніж просто фінансової допомоги. Вони хочуть, щоб в їхніх країнах була підготовка людських трудових ресурсів – спосіб більш дешевий, але ефективний, ніж навчання за кордоном. В той же час промисловим країнам необхідно зупинити «витік мозків» із країн, які живуть на межі своїх можливостей.
Якщо кредитно-фінансові інститути та уряди країн-донорів беруть на себе зобов’язання допомагати Африці, її громадянам, вони повинні пильно стежити за використанням своїх внесків. Необмежені фінансові кредити можуть завдати більше шкоди, ніж користі, оскільки вони тільки сприяють корумпованій діяльності місцевої еліти. Їм також потрібно звести на ні такі способи надання кредиту, які призводять до скорочення у сфері соціального забезпечення, а систему охорони здоров’я зробити доступною для більшості населення. На континенті, що перебуває в безвихідності, подібні заходи можуть відродити надію.
Доктор Цезар Челала – консультант із питань охорони здоров’я в організаціях при ООН. Він здійснив місії, пов’язані з охороною здоров’я, у більш ніж 45 країнах по всьому світу.
На південному сході Китаю не припиняються сильні дощі, що почалися 6 червня. Китайські ЗМІ повідомляють, що нині від стихії вже загинуло 176 чоловік, більше 1,6 млн чоловік було вимушено покинути свої будинки.
#img_gallery#
14 червня у Великому театрі Шанхаю відкрився одинадцятий Шанхайський міжнародний кінофестиваль.
Місяць тому великі землетруси в провінції Сичуань принесли неймовірні страждання китайському народові. І на церемонії відкриття фестивалю була не стільки радість, скільки урочиста тиша.
У церемонії відкриття брало участь більше 300 чоловік, і кожен з акторів тримав у руках емблему любові та пройшов по червоному килиму.
#img_gallery#
Від безперервних сильних дощів у Китаї, рівень води в річках Янцзи, Чжуцзян, Сіцзян і Мінцзянь уже перевищив небезпечну відмітку, і почалися великі повені.
Зараз від повеней страждають більше 38 млн чоловік, більше 200 чоловік загинуло й пропало без вісті, зруйновано більше 12 тис. будинків, економічний збиток становить $3,7 млрд.
#img_gallery#
На початку 2006 р. The Epoch Times уперше викрила злочини компартії Китаю (КПК), пов’язані з незаконним видалянням органів у живих послідовників Фалуньгун. Відтоді постійно надходять нові свідчення цих злочинів.
#img_left#Недавно свідок із м. Усі провінції Цзяньсу виступив для викриття того, що йому вдалося дізнатися за час свого перебування в центрі ув’язнення № 2 м. Усі. За його словами, в цьому центрі за 2002 р. було проведено велику кількість операцій видаляння органів.
Він був ув’язнений з 2005 р. по 2007 р. через свої опозиційні коментарі з приводу протизаконного контролю КПК над особистими виступами громадян і ЗМІ. За час свого ув’язнення він дізнався, що не лише засуджених до страти в’язнів убивають, щоб видалити у них органи, але також і послідовників Фалуньгун. Заради безпеки родичів, що перебувають у Китаї, ми не розкриватимемо ім’я цього свідка.
Кореспондент The Epoch Times: За яких обставин Вам стало відомо про видаляння органів у послідовників Фалуньгун?
Свідок: У період із березня 2005 р. до початку 2007 р. я був поміщений у центрі ув’язнення № 2 м. Усі. Тюремні наглядачі часто переводили мене з камери в камеру. Кожного разу, коли мене поміщали в нову камеру, наглядачі казали поміщеним, що я божевільний і що їм не слід розмовляти зі мною. Ув’язненим давали розпорядження знущатися з мене. За час свого ув’язнення я побував у сімнадцятьох різних камерах. Сусіди по камері, які були ув’язнені довгий час, розповідали мені, що у двох-трьох послідовників Фалуньгун із кожної камери видалили органи в період з 2002 по 2003 р.
Кореспондент: Як же виявився цей факт?
Свідок: У центрі ув’язнення кожен в’язень повинен пройти фізичне обстеження щонайменше двічі на рік. Проходячи обстеження, в’язні, що перебували там тривалий час, сказали мені: «Настав час, коли у цих людей видалятимуть органи. Подивися на цих двох сильних молодих хлопців. Їхні органи видалять».
Кореспондент: Ким були ці «сильні молоді люди»?
Свідок: В’язень, засуджений до страти, і послідовник Фалуньгун. Лікарі ретельно обстежували цих людей, але майже зовсім не звертали увагу на інших в’язнів. Уже давно не секрет, що органи видаляють у засуджених до страти в’язнів. Екзекуції проводили напередодні китайського Нового року і 1 жовтня щорік, тому фізичне обстеження проводилося в січні та вересні. Лікарі перевіряли стан здоров’я в’язнів, щоб виявити, які органи підходять для трансплантації. Ті, хто перебував у в’язниці тривалий час, відзначали, що послідовників Фалуньгун обстежували дуже ретельно. Це означало, що вони були обрані як жертви.
Кореспондент: Як ці люди, які довго перебували у в’язниці, дізналися про те, що органи послідовників Фалуньгун було видалено?
Свідок: Послідовники Фалуньгун віддані своїй духовній вірі. В’язні вважають їх невідступними. Щоб вийти з в’язниці, їм усього лише необхідно дати гарантію письмово про те, що вони ніколи більше не займатимуться практикою Фалуньгун, але вони цього не роблять. Тому їх б’ють і піддають тортурам. Інколи наглядачі залишають їх без їжі або ж дають їм пійло для свиней або їжу вкриту цвіллю. Я точно знаю, що в центрі ув’язнення м. Усі було два тюремних наглядачі, чия робота полягала в тому, щоб бити в’язнів. Вони били й катували послідовників Фалуньгун до напівсмерті. Інколи від сильного пошкодження внутрішніх органів, послідовники Фалуньгун навіть не могли вживати їжу. Інколи їхні губи й рот були пошкоджені від сильних ударів, тому вони не могли їсти. Увівши їм сольовий розчин, наглядачі припиняли тортури і більше не звертали на них увагу. На той час вони вже стояли на межі смерті. Наступного дня їх вивозили з камери, а їхні органи згодом видаляли. Більше ми їх ніколи не бачили.
Кореспондент: Чому ці в’язні були переконані, що послідовники Фалуньгун були вбиті в результаті видалення органів, а не були звільнені?
Свідок: По-перше, вони не давали обіцянки, що припинять займатися Фалуньгун, тому і не могли бути звільнені. По-друге, їх відводили в окрему кімнату. Після чого кілька лікарів у білих халатах заходили туди. Після цього більше їх не бачили. Якось один в’язень розповів, що випадково почув розмову родичів одного послідовника Фалуньгун із наглядачами. Родичі питали про причину такої раптової смерті їхнього родича, і чому тіло спалили в крематорії, не показавши його попередньо сім’ї. В’язні були спантеличені. Той послідовник Фалуньгун був цілком здоровий, коли його вивели з камери два дні тому. Як він міг так раптово померти? Ймовірно, його вбили. Інакше, чому вони відмовили сім’ї побачити тіло до кремації, на що ті мали право? Це тому, що його органи видалили. Подумайте, вони видаляють органи у страчених в’язнів, чому ж вони не могли піти ще далі?
Кореспондент: Це відбувалося в кожній камері? Як часто?
Свідок: Я був ув’язнений протягом двох років і побував у сімнадцятьох камерах. У кожній з них, один із в’язнів розповідав про те, як деяких послідовників Фалуньгун убили для органів, часто це був не одиничний випадок. Хоча я не був особисто свідком злочину, я бачив, як жорстоко вони били послідовників Фалуньгун. Наглядачі прив’язували їх до лави, кінцівки витягнуті, і тримали їх зв’язаними в такому положенні протягом багатьох годин. Їм не дозволяли ходити в туалет. Я також був свідком того, як наглядачі вставляли їм у рот гострі бамбукові лозини для примусового годування або набивали їм рот деревинками. Не знаю, чи змінили вони ці методи зараз.
Кореспондент: Інакше кажучи, в’язні в центрі знали про видаляння органів у живих послідовників Фалуньгун ще на початку 2002 р., до того, як злочини були викриті у всьому світі?
Свідок: Так, в’язні знали про це в 2002 р. Після того як я виїхав із Китаю, я прочитав звіти про видаляння органів, я не сумніваюся, що все, що там описано – правда.
У Нью-Йорку, 17 червня, напроти китайського консульства й будівлі представництва ООН пройшла акція протесту проти жорстокого придушення тибетців китайською компартією, а також проти проведення в Тибеті Естафети олімпійського вогню. В акції взяло участь більше 500 чоловік.
Акція була організована Конгресом тибетської молоді (Tibetan Youth Congress), Асоціацією тибетських жінок (Tibetan Women’s Association), нью-йоркським тибетським комітетом (Tibet Committee), організацією Студенти за вільний Тибет (Students For а Free Tibet), Тибетським конгресом в США та іншими організаціями.
О 13 годині учасники акції почали хід від китайського консульства в Нью-Йорку і дійшли до будівлі представництва ООН.
Демонстранти голосно викрикували гасла: «Вільний Тибет», «Тибет належить тибетцям», «Припиніть бійню» та ін.
На мітингу, який пройшов після ходи, виступив президент Конгресу тибетської молоді (TYC) Тсерінг Палден (Tsering Palden), який сказав, що сьогодні минуло рівно 100 днів із моменту початку акцій протесту в Тибеті (14 березня), згідно з численними джерелами інформації, китайський комуністичний режим і далі грубо порушує права людини тибетців. Він також відзначив, що відповідно до звіту Центру демократії і прав людини тибетців, за весь цей час у Тибеті було вбито 209 тибетців, кілька тисяч чоловік арештовано і кілька тисяч пропали без вісті. Тсерінг сказав також, що справжня кількість загиблих значно більша.
Він також підкреслив, що тибетці гаряче протестують проти входження олімпійського вогню до Тибету, і висловив своє побоювання за те, що Естафета олімпійського вогню в Тибеті, намічена на 21 червня, може стати «кривавою естафетою».
#img_gallery#