Blog

Журналіст із Сомалі каже, що ситуація зі свободою слова в його країні вкрай погана: з 10 незалежних газет у столиці Сомалі залишилася тільки одна. До того ж журналісти відчувають постійний тиск та залякування. «Сомалі – найгірша країна для журналістів у Африці. Минулого року ми втратили щонайменше сім колег. Вони були блискучими журналістами і справді талановитими. Їх убили через те що вони висвітлювали порушення прав людини. Журналісти є найбільш уразливою частиною нашого суспільства».

У Уттара, голова Міжнародної організації бірманських ченців, колись через переслідування втік із Бірми. Зараз він настоятель буддійського храму Сасана Рамсі Віхара в Лондоні. Каже, що після мирного повстання в Бірмі становище монахів погіршилось, а більш ніж дві тисячі з них пропали без вісті. «Ми чули з надійних джерел у Бірмі, що багато молодих буддійських ченців нині перебувають у трудових таборах і в’язницях. Військові виконують накази вбивати ченців, – стурбовано каже буддист. – Досі в світі ніхто не знає, що насправді відбувається в Бірмі, оскільки засоби масової інформації не можуть проникнути туди, до того ж там неможливо користуватись Інтернетом, щоб надсилати інформацію».

Крім утисків преси, боротьби проти бідності та корупції, правозахисники звісно теж обговорили бойкот Олімпійських ігор у Пекіні.

#img_right#Едвард МакМіллан-Скотт, віце-президент Європейського парламенту, зазначив, що китайський комуністичний режим перед тим, як пасти, використовує всі засоби, щоб протистояти демократії: контролює Інтернет, пригноблює дисидентів та віруючих, а у послідовників Фалуньгун видаляє органи для незаконної транслантації. «Люди по всьому світу протестують проти Олімпійського вогню. Я був на таких заходах в Санкт-Петербурзі, Лондоні та Афінах. Люди на вулицях демонструють свій протест Олімпійському вогню, насправді китайському вогню, який представляє компартію. Те, що зараз відбувається, мене дуже надихає», – сказав він.

У Уттара, настоятель храму Сасана Рамсі Віхара: «Комуністи завжди зловживали правами людини щодо Тибету. Ситуація в Китаї та Бірмі дуже схожа. Зараз Пекін повинен дослухатися до голосу міжнародної спільноти».

Така асамблея проводиться раз на два роки. Після закінчення заходу учасники роз’їдуться по своїх країнах, щоб уже з новими силами відстоювати демократію та права людини.

#img_right#14-ти літній Лінь Сяо їсть тільки сире м’ясо птиці, не може говорити, а видає звуки на зразок тварини.

Як повідомила газета «Чунцин таймс», 10 березня Сяо Лінь був відправлений до дитячої лікарні м. Чунцин в надії, що лікарі зможуть знайти причину його дивної хвороби.

Батько хлопчика Хуан Сіде розповів, що Сяо Лінь із самого народження і до 14 років не розмовляє, а тільки гарчить, як тварина. «Коли він почав самостійно їсти, то він постійно хапав руками траву, солому, папір, камінці та їв їх. Що схопить, то і їсть. Одного разу, коли йому було 6 років, ми в селі їли на вулиці, йому насипали в миску кашу, він узяв і перевернув миску. Вся каша висипалася на стіл, а він брав її руками і їв. У цей час прилетіло декілька птахів, вони сіли на інший край столу і почали клювати розсипану кашу. Ми навіть і уявити собі не могли, Сяо Лінь дуже моторно схопив пташку рукою, дуже швидко випатрав її і з’їв буквально цілком. Після цього в рік він з’їдав приблизно 20 птахів сирими», – розповів Хуан.

Минулої весни Сяо Лінь зловив змію, він схопив її руками за горло та за хвіст і з’їв. У хлопчика було нетримання калу і сечі, батьки часто замикали його в кімнаті, де ліжком йому служила купа рисової соломи. Хлопчик ніколи не плакав. Того дня, коли до них прийшов кореспондент, батьки перший раз побачили в куточку ока дитини сльозу. Але вони не знають причини.

Лікарі сказали, що проведуть усебічний аналіз стану його здоров’я і тоді зможуть сказати щось певне з приводу причини його хвороби.

Версія китайською

#img_center_nostream# 

Як повідомили організатори акції, мета заходу – символічне поєднання жителів Латвії й народу Тибету в спільній акції миру. Саме Латвія може бути вирішальною точкою на світовій карті, яка змусить уряд Китаю переглянути нинішню політику в Тибеті, тобто припинити опіку над Тибетом і тортури політв’язнів, релігійне переслідування й знищення стародавньої культури. Китай виправдовує свої дії, кажучи, що все відбувається, щоб поліпшити рівень життя народу Тибету, але масові порушення прав людини не повинні залишитися непоміченими і мають бути негайно припинені.

До присутніх із промовами звернулися члени парламенту та інші відомі в суспільстві люди. Музиканти засудили порушення прав людини в Китаї піснями. Учасники зборів також співали мантри.

Після виступів до присутніх прибув у залізній гратчастій клітці імітований вогонь Олімпіади в Пекіні.

По закінченню зборів, усі, хто їх підтримав, вишикувалися та узялися за руки, формуючи живий символічний міст Латвія – Тибет. Під час зборів збирали підписи під зверненням припинити порушення прав людини в Китаї. Люди тримали в руках прапорці Латвії та Тибету. На плакатах були написи китайською, англійською та латиською мовою: "Свободу Тибету", "Говоріть із Далай-ламою", "Ху Дзінтао, говоріть із Далай-ламою", "Зупинити геноцид", "Мир у Тибеті!", "Мир у Тибеті! Мир у людях, мир у світі", "Звільнити політв’язнів" та ін.