Blog

Лідер уйгурської національної меншості Китаю Ребія Кадір, яка живе в еміграції, заявила 10 березня, що китайська влада фабрикує «змови терористів» проти учасників Олімпійських ігор у Пекіні, щоб мати виправдання для репресій проти уйгурів, повідомляє AlJazeera.net.

"Усе це неправда. Всі звинувачення фальсифіковані", – заявила Ребія Кадір, яка живе в США, агентству AFP. «Схоже, що китайське керівництво має єдину мету, а саме створити такий сценарій про тероризм, саме здійснюючи терористичні акти, щоб звинуватити в них уйгурський народ», – сказав голова Американської асоціації уйгурів.

Секретар парткому Сіньцзян-Уйгурського автономного району Ван Лецюань заявив 9 березня журналістам на сесії ВЗНП, що 27 січня в Урумчи служба безпеці Китаю перехопила матеріали, що готувалися для вибуху, «мова йде про виготовлення вибухівки і протитанкових гранатах», при цьому угрупування намагалося зробити теракти. "Зважаючи на захоплені речові докази, їхня мета була цілковито ясною – завдати удару по проведенню пекінської Олімпіади", – сказав він. Знову ж таки в кулуарах сесії ВЗНП, як пише офіційна China Daily, голова уряду Сіньцзян-Уйгурського автономного району (СУАР) Нур Бекрі повідомив, що силами міліції на повітряному транспорті "успішно присікли спробу зруйнувати цивільний літак", яку намагалися здійснити «якісь особи».
Пасажирський літак компанії China Southern Airlines, що вилетів із столиці СУАР Урумчи 7 березня о 10.35, зробив о 12.40 вимушену посадку в Ланьчжоу, столиці сусідньої провінції Ганьсу. Міністр закордонних справ КНР Ян Цзечі підтвердив 12 березня на прес-конференції в рамках 1-ї сесії ВЗНП 11-го скликання, пише Сіньхуа, що лайнер, який виконував рейс CZ 6901, Урумчи – Пекін, зробив екстрену посадку в аеропорту "Чжунчуань" після виявлення у деяких пасажирів "підозрілої рідини".

"Якби на борті були уйгурські сепаратисти, – сказала Кадір, – то китайська влада негайно виставила б їх напоказ і жорстко покарала». «Це ганьба китайського уряду, – відзначила вона. – Реальна мета китайського керівництва – організувати терористичний напад, щоб підсилити репресії стосовно уйгурського народу».

61-річна Ребія Кадір заявила, що добивається зустрічі з представниками Білого дому і Держдепартаменту США, щоб обговорити проблему терактів, що нібито мали місце. У 1999 році вона була поміщена у в’язницю в Китаї, що розташована в Сіньцзяні, за розголошування «державних таємниць» делегації Конгресу США. В результаті міжнародного тиску Кадір звільнили в березні 2005 року за медичними показаннями, дозволивши виїхати в еміграцію до чоловіка в США, але два її сина – 32 і 30 років – перебувають у китайських в’язницях.

Нездатність китайського керівництва надати подробиці і свідчення стосовно нібито терактів, яким запобігли, викликали критику правозахисників. «Коли китайська влада висуває звинувачення в терористичній діяльності, вона не підкріплює їх доказами, а обмеження не дозволяють перевірити їх у ході незалежного розслідування», – заявив Associated Press Марк Аллісон, гонконзький експерт Amnesty International. "Без доказів їхні заяви залишаються під питанням», – відзначив він.

Реагуючи на ці звинувачення, Китай заявив, що «якась організація з прав людини абсурдно звинуватила китайський уряд у перебільшенні загрози тероризму в Сіньцзяні». 11 березня офіційний представник МЗС КНР Цінь Ган на регулярній прес-конференції в Пекіні проінформував, як повідомляє Сіньхуа, що 27 січня сіньцзянська міліція ліквідовувала терористичне угрупування, яка належить до Ісламського руху Східного Туркестану.

На місці події «перехоплені матеріали і зброя, що готувалися для здійснення терористичного акту», заявив він. «Правоохоронні органи отримали свідчення заарештованих, які зізналися, про підготовку до здійснення терактів, – повідомив Цінь Ган. – На цей час розгляд справи триває».

"Окремі особи пов’язують зусилля китайського уряду по боротьбі з тероризмом з уйгурами. Підступні та вмисні дії цих осіб приречені на провал", – відзначив Цінь Ган, додавши, що вони займаються «саботажем» і намагаються посіяти розбрат між різними етнічними групами. "Їхнім спробам, поза сумнівом, рішуче протидіє весь китайський народ, включаючи широкі шари уйгурів.

Вони не мають права говорити від імені уйгурів, а тільки представляють невелику жменьку терористичних сил", – підкреслив він. Китай уже висловлював незадоволеність з приводу діяльності Ребії Кадір в еміграції, зокрема, в червні 2007 року, коли президент США Джордж Буш зустрівся з нею в ході проведеної в Чеській Республіці конференції політичних дисидентів.

Однак посилання, що прозвучало в твердженнях дипломата, на свідчення заарештованих, які зізналися, за відсутності інших доказів примушує засумніватися в щирості нових закликів Китаю «сконцентрувати сили на рішучій боротьбі з тероризмом».

#img_left_nostream#Ідея про проект, присвячений доброті, прийшла рабинові Реввону Булка два роки тому, коли він помітив, як багато поганих новин в газетах і вирішив, що краще концентруватися на позитивних сторонах людини.

«У газетах було багато матеріалів про виступи, що розпалюють ненависть, банди, насильство, так багато поганих новин, що я подумав, що це непогана ідея – сфокусуватися на гарних новинах, хороших речах, які люди роблять, які люди здатні робити», – говорить Булка.

Рабин є лідером добре відомої в Канаді общини і автором більш ніж 30 книг, присвячених єврейській тематиці. Він є рабином конгрегації Машикей Хадас в Канаді, а також співголовою Союзу канадських євреїв.

Коли Булка обговорив ідею з іншими членами общини, він знайшов безліч прихильників. Вони створили керівний комітет за участю партнерів зі всіх секторів общини, включаючи ЗМІ, ділові кола, школи, доброчинні товариства і департамент поліції. Результатом їхніх зусиль стало проведення першого щорічного тижня доброти в Оттаві з 15 по 24 лютого.

Мета заходу, що проходить під гаслом «Вибери доброту» в тому, щоб відзначати і надихати людей на здійснення добрих вчинків шляхом ілюстрації їх глибокого впливу, який має місце в суспільстві і общинах. В рамках програми «Спійманий на доброті» здійснюються номінації людей, робочих місць і організацій, що заслужили визнання за свої хороші справи.

Автопарк Оттави «OC Transpo» виділив автобус для перевезення «Доброї команди» – студентів університетів, які добровільно вирішили подорожувати містом для здійснення «несподіваних хороших вчинків», таких як прибирання снігу і допомога в доставці продуктів. Людям, яких «застали» під час здійснення таких рідкісних проявів доброти, поліція видаватиме «Нагороди за доброту», які можна буде обмінювати на пригощання в улюбленій жителями Оттави пекарні «Rideau».

Також у цей час в Оттаві було випущено в обіг понад 200 000 «добрих листівок». Їх одержувачам буде запропоновано розмістити свою історію на сайті www.kindottawa.ca з метою розповісти, як вони отримали листівку або надихнули когось на здійснення хороших справ, подарувавши таку листівку.

Малюк Бенджамін розмістив свою історію: «Я втратив свій зуб у басейні на Walter Baker, і хороший чоловік знову і знову упірнав, поки не знайшов його на дні басейну, щоб я зміг віддати його зубній феї».

Історія Шанталь де Шивіньї про чоловіка в її автобусі, який завжди поступається місцем будь-якій жінці, яка стоїть. «Він завжди це робить як для молодих, так і для старих».

#img_right#Ліза Маккей розповіла про сусіда, який надав допомогу іншій людині, незважаючи на те, що сам знаходився у важкому стані. «Надання допомоги людям, коли у самого є труднощі – це і є доброта. Це не «повернення боргу», це «давання в борг»», – написала вона.

Рабин Булка говорить, що будь-хто, хто здійснює хорошу справу і той, відносно кого вона була зроблена, почуває себе краще від цього. «По-перше, це безкоштовно. По-друге, це робить щасливими інших людей. По-третє, це робить щасливим тебе. Іншими словами, від доброти всі у виграші. Коли ці речі прийдуть на зміну байдужості та униканню один одного, суспільство в цілому підніметься, – говорить він. – Чим більше в нас доброти, тим менше вірогідність того, що у зла буде шанс висунути свою потворну голову».

Булка наводить приклад: «Якщо в школах в кожному класі акцент робитиметься на здійсненні хороших справ заради інших, це може стати вірним шляхом для усунення насильства, тому що доброта почне сприйматися як правильна і приємна річ». Він сподівається, що «Тиждень доброти» в Оттаві стане щорічним і набуде національного масштабу.

«Якщо люди отримуватимуть радість від здійснення хороших справ, вони продовжуватимуть робити більше хороших справ, і не думатимуть про погане», – вважає Булка. – «Тиждень доброти – це можливість поміркувати про те, що насправді відбувається в світі, – додав він, – тому що в ньому набагато більше хорошого, ніж ми зазвичай схильні вважати, і безумовно, хорошого більше, ніж поганого».

Сінді Чань. Велика Епоха

#img_right#Масляні обгортання зменшують целюліт, підвищують пружність шкіри, мінімізують розтяжки – переконані косметологи. Спробуємо «обгорнутися» у домашніх умовах, відкинувши перебування в спеціальній целофановій плівці.

Плівку використовують як термопокривало для ефекту сауни. Підсилити обмін речовин і дію активних інгредієнтів може також гаряча ванна. Обгортання не рекомендують робити частіше одного разу на тиждень. Після 6-10 тижнів застосування обгортань зменшується обсяг проблемних зон, підвищується пружність шкіри, шкірний рельєф вирівнюється.

Спершу визначаємо день, скажімо, четвер. У понеділок замість вечері з’їдаємо один великий грейпфрут, його шкірку заливаємо 0,5 склянки масла-основи: оливкового, мигдального, масла виноградних кісточок. Ставимо в темне не жарке місце на 3 дні. Масло грейпфрута вважається дуже ефективним при лікуванні целюліту.

У призначений день готуємо гарячу ванну, нанісши масло на необхідні місця, занурюємося по груди у воду на 10-15 хвилин. Далі змиваємо залишки масла звичним Вам засобом: гель для душу, мило. Якщо шкіра дуже суха, можна нанести охолоджуючий зволожуючий крем.

Замість вечері рекомендуємо цього дня зелений чай.

 

 

 

 

 

 

 

#img_right#З нагоди 49-ї річниці мирного тибетського народного повстання в Лхасі 10 березня 1959 року я підношу молитви і складаю пошану тим сміливим чоловікам і жінкам Тибету, які витримали нечувані страждання і поклали свої життя заради тибетського народу.

Я виражаю солідарність із тими тибетцями, які до цього дня страждають від репресій і неприпустимого звернення. Я також передаю свої слова вітання тибетцям, які живуть у Тибеті та за його межами, прихильникам вирішення тибетського питання та всім, хто цінує справедливість.

Майже шість десятиліть тибетці, які населяють всю територію Тибету, відому як Чолкха-Сум (У-Цанг, Кхам і Амдо), живуть в умовах постійного страху, погроз і підозрінь за репресивного китайського режиму. Проте тибетському народові вдалося не лише зберегти релігійну віру, національний дух і свою унікальну культуру, але й пронести через роки основоположне прагнення свободи. Я відчуваю захоплення цими особливими властивостями тибетського народу та його непохитною мужністю. Я переживаю щиру радість і гордість за тибетський народ.

Багато урядів, неурядових організацій та окремих людей у всьому світі, керуючись прагненням до миру й справедливості, надають постійну підтримку тибетському питанню. Зокрема, торік уряди та люди багатьох країн зробили ряд важливих жестів, які стали явним свідченням надання нам підтримки. Я б хотів висловити свою вдячність кожному з них.

Проблема Тибету надзвичайно складна. Вона нерозривно пов’язана з багатьма питаннями: політикою, природою суспільства, законністю, правами людини, релігією, культурою, національною самобутністю, економікою й станом навколишнього середовища. Відповідно, необхідний усеосяжний підхід до вирішення цієї проблеми, який би враховував переваги всіх зацікавлених сторін, а не тільки однієї з них. Саме тому ми впродовж багатьох років твердо дотримувалися взаємовигідної політики Серединного шляху і докладали щирі й наполегливі зусилля до її практичного здійснення.

З 2002 року мої посланці провели шість раундів дискусій з офіційними представниками Китайської народної республіки для обговорення відповідних питань. Ці широкі обговорення допомогли нам усунути сумніви, що існували у протилежної сторони, і роз’яснити їй наші прагнення. Проте стосовно ключової проблеми не було досягнуто ніяких конкретних результатів. Крім того, впродовж останніх декількох років у Тибеті спостерігається посилення репресій і жорстокості. Незважаючи на цей сумний розвиток подій, моя позиція й рішучість зберігати прихильність політиці Серединного шляху і продовжувати діалог з урядом КНР залишається незмінною.

Головна турбота Китайської народної республіки – незаконність її перебування в Тибеті. Якщо китайський уряд хоче надати ваги своїй позиції, для нього було б доцільним проводити політику, яка б задовольняла тибетський народ і дозволяла завоювати його довіру. Якщо ми зуміємо досягти перемир’я, дотримуючись шляху взаємної згоди, то тоді, як я вже неодноразово заявляв, я докладу всебічних зусиль, щоб заручитися підтримкою тибетського народу.

В сучасному Тибеті, через численні дії уряду КНР, викликані недалекоглядністю, навколишньому середовищу завдано жахливої шкоди. А внаслідок політики переселення китайського населення до Тибету чисельність представників не тибетської національності збільшилася в багато разів, що зробило тибетців незначною меншістю у своїй власній країні. Більш того, мова, звичаї і традиції Тибету, що відображають справжню природу й самобутність тибетського народу, поступово зникають. Як наслідок, тибетці все більше зливаються з китайським населенням, яке перевершує їх за чисельністю.

У Тибеті тривають репресії з численними, немислимими, грубими порушеннями прав людини, відмовою надати свободу віросповідання і політизуванням релігійних питань. Усе це відбувається внаслідок того, що китайський уряд не відчуває поваги до тибетського народу. Такі головні перешкоди, які китайський уряд зумисне зводить на шляху здійснення власної політики об’єднання націй, розділяючи тибетський і китайський народ. Тому я закликаю уряд КНР негайно припинити такого роду практику.

Хоча регіони мешкання тибетців значаться під різними назвами – автономний район, автономні префектури й автономні округи – їхній автономний статус має виключно номінальний характер; насправді, у них немає справжньої автономії. Цими територіями керують люди, які не мають уявлення про ситуацію в регіоні та рухомі тим, що Мао Цзедун називав «ханьським шовінізмом». У результаті ця так звана автономія не принесла представникам відповідних національностей ніякої відчутної користі.

Лицемірна політика, яка жодним чином не збігається з реальністю, завдає колосального збитку не лише представникам відповідних національностей, але і єдності та стабільності Китайської народної республіки. Китайському урядові необхідно, у справжньому сенсі цих слів, дотримуватися настанови Дена Сяопіна, який закликав «шукати істину, спираючись на факти».

Китайський уряд піддає мене жорстокій критиці, коли я перед лицем міжнародного співтовариства піднімаю питання про добробут тибетського народу. Доти, доки ми не дійдемо взаємовигідного рішення, я нестиму покладену на мене історичну й моральну відповідальність за тибетський народ і вільно виступатиму від його імені. Проте загальновідомо, що відтоді, як широкі верстви тибетського населення обрали політичне керівництво тибетської діаспори, я перебуваю наполовину у відставці.

Китай проявляє себе як могутня держава завдяки досягнутому ним вельми значному економічному прогресові. Це прекрасний розвиток подій, і він дає Китаю можливість відіграти важливу роль на світовій арені. Світ нетерпляче чекає, як діюче китайське керівництво запровадить у життя проголошені ним концепції «гармонійного суспільства» і «мирного підйому». Для здійснення цих концепцій на практиці одного економічного прогресу недостатньо.

Необхідні позитивні зрушення у царині дотримання правових норм, прозорості, права на розповсюдження інформації, а також свободи слова. Оскільки Китай є багатонаціональною державою, то, якщо ми хочемо стабільності в країні, представникам усіх національностей має бути надана рівність і свобода зберігати свою унікальну самобутність.

6 березня 2008 року голова КНР Ху Цзіньтао заявив: «Стабільність у Тибеті пов’язана із стабільністю в країні, а безпека в Тибеті пов’язана з безпекою в країні». Він додав, що китайське керівництво повинне забезпечувати добробут тибетців, покращувати діяльність стосовно релігій та етнічних груп і підтримувати гармонію та стабільність у суспільстві. Заява голови КНР Ху Цзіньтао цілком перегукуються з реальністю, і ми чекаємо здійснення намічених ним завдань.

Цього року китайський народ із гордістю і радісним хвилюванням чекає відкриття Олімпійських ігор. Я із самого початку підтримував ідею надання Китаю права приймати Олімпійські ігри. Оскільки міжнародні спортивні заходи і, особливо Олімпіада, сприяють пропаганді принципів свободи слова, свободи самовираження, рівності й дружби, Китай повинен довести, що він має повне право приймати у себе Олімпіаду, надавши людям ці свободи.

Міжнародне співтовариство в зв’язку з цим має не лише направити на Олімпіаду своїх спортсменів, але й нагадати китайському урядові про ці проблеми. Мені стало відомо, що багато парламентів, приватні особи і неурядові організації в усьому світі вживають цілий ряд заходів у світлі цієї можливості змінитися на краще, яка відкривається перед Китаєм. Я захоплююсь їхньою щирістю і хотів би особливо підкреслити, що вважаю вкрай важливим звернути увагу на той період, який прийде після завершення Олімпіади.

Олімпійські ігри, без сумніву, значно вплинуть на уми китайців. Світ має замислитися, як спрямувати свою колективну енергію так, щоб це привело до тривалих позитивних змін у Китаї, які відчуватимуться і після закінчення Олімпійських ігор.

Я хотів би скористатися цією можливістю, щоб відзначити, що я гордий і вдячний тибетському народові в Тибеті за його щирість, сміливість і рішучість. Я закликаю тибетський народ і далі докладати зусиль, мирно і в рамках закону, для того, щоб усі національні меншини Китайської народної республіки, серед них і тибетський народ, могли користуватися своїми законними правами і благами.

Користуючись цією можливістю, я дякую урядові та народові Індії за їхню незмінну й незрівнянну підтримку, яку вони надають тибетським біженцям і тибетському питанню, а також висловлюю вдячність усім урядам і народам за постійну турботу про тибетське питання.

З молитвами про благополуччя всіх живих істот, Далай-лама