Blog

Національне господарство України, після отримання країною незалежності, успадкувало з радянської економіки фундаментальні диспропорції і протиріччя.

#img_left#Виробничі потужності українського господарства у структурі, кількості і якості його продукції, не відповідали комплексу потреб українського суспільства, адже наявні потужності формувалися під потреби іншої держави – СРСР.

Україна не потребувала, наприклад, такої кількості і таких видів озброєнь, які міг виробляти її ВПК, який при тому був суттєво залежний від коопераційних поставок з колишніх радянських республік.

Проте, з іншого боку, для її сільського господарства було недостатньо продукції свого сільгоспмашинобудування. Не вистачало зерносховищ, елеваторів.

Металургійний і хімічній комплекси створювалися під масштаби споживання СРСР, а не України, тому їхня потужність перевищувала її потреби. Потужностей, наприклад, легкої, місцевої, електронної промисловості в країні не вистачало для забезпечення внутрішнього попиту.

При тому, що основні виробничі фонди вже тоді потребували оновлення, а структура суспільного виробництва характеризувалася вкрай неефективним використанням ресурсів. Такий стан господарства має назву – "глибока структурна криза".

Господарству також була притаманна і криза недовиробництва в окремих галузях, які обслуговували потреби населення країни. Коріння цієї кризи пострадянського господарства України – у відповідних пріоритетах економічної політики СРСР.

Криза перевиробництва, яка є фазою економічного циклу ринкової економіки, до примусової, командної економіки не має відношення. Проте перевиробництво мало місце в названих вище та інших галузях.

Якщо до цього додати, з одного боку, радикальне погіршення родючості землі, виснаження родовищ корисних копалин, погіршення екології, аварію на ЧАЕС, а з іншого – безбожність, моральну кризу тогочасного українського суспільства, постає вражаюча картина суспільно-економічної кризи, залишеної у спадок від розвалу СРСР.

Завдання щодо її подолання стояло перед владою вже незалежної України. Проте до його виконання влада не приступила. Змалілий посткомуністичний людський матеріал у владі був не здатний до такої широкомасштабної державної роботи.

Тягар цих проблем обвалився на плечі народу, а квазікерівники нової держави зосередилися на виконанні інших завдань, притаманних їхній природі.

За роки незалежності в країні запроваджена імпортозалежність практично всіх галузей економіки, навіть сільського господарства і харчової промисловості. Легка, місцева і машинобудівна промисловості ледь жевріють.

Частка сировинних галузей (металургія і хімія) склала майже 50% в експорті країни, а весь експорт склав 40% ВВП у 2008 році. Ця експортна монозалежність та негативне сальдо торгового балансу в 13 мільярдів доларів США стали головною економічною причиною обвалу курсу гривні наприкінці 2008 року.

Земля і надра нещадно експлуатуються. Село і сільська інфраструктура, соціальна інфраструктура руйнуються. Кількість робочих місць за час незалежності у господарстві суттєво скоротилася.

Населення країни зменшується небезпечними темпами під тягарем нерозв`язаних господарських проблем. Як при таких його характеристиках назвати стан українського господарства? Наскільки він відповідає інтересам українців?

Структурна криза, криза пере- і недовиробництва, власне, всепроникна господарська криза за роки незалежності була загнана всередину, схована під зовнішнім блиском імпорту, купленого українцями в борг.

Це стало закономірним наслідком глибокої політичної, світоглядної, духовної кризи українського суспільства, а передовсім, його керівництва.

З початком світової кризи 2008 року, з відтоком іноземного капіталу з України, країна демонструє найвищі у світі темпи падіння промислового виробництва і знецінення національної валюти.

Це проявляються назовні давні, внутрішні, смертельно небезпечні хвороби української економіки, які були поза увагою суспільства і влади.

Господарство, що знаходиться у такій кризі, не має внутрішніх механізмів відродження. Воно продовжуватиме і далі деградувати.

Введене в стан фундаментальних диспропорцій у часи примусової економіки, після проголошення незалежності, українське господарство було кинуте у вир клептокапіталізму під розмови про "невидиму руку ринку".

Проте ініціаторам було відомо, що ця "рука" не відновить економічні пропорції і баланси у відповідності з інтересами українського народу. Зменшення чисельності людності на шість мільйонів душ – ось результат подвійного удару по українському господарству – комуністичного і дикокапіталістичного.

Діяльність всіх урядів і президентів у роки незалежності не йшла, як мала б йти, в руслі виробленої національної економічної стратегії. Стратегія взагалі не була створена.

"Скажіть, що зробити і я зроблю", – ці слова одного з прем’єрів характеризують всю безпорадність політичної "еліти" і її "масштаб".

"Безпорадність лідерів відкриває дорогу зовнішньому втручанню", – вчать чужі спеціалісти з геополітики. Тож на терені української економіки реалізовувалися стратегії і Росії, і США, і ЕС, інших країн.

Не реалізовувалася лише власна, українська стратегія. Її не було. Не було і немає її носіїв у політиці. Сьогодні, власне як і в усі роки незалежності, пожинаємо гірки плоди цієї "стратегічної" безпорадності влади, розірваної на клапті локальними бізнес-інтересами її складових частин.

Цивілізаційний характер економічної кризи вимагає від держави вироблення чесної і продуманої стратегії її подолання на нових світоглядних засадах, вимагає посилення ролі держави у її здійсненні.

Таке втручання держави в економіку необхідне для того, щоб господарство України і саму країну із ресурсної резервації світового використання перетворити у лідера подолання цивілізаційної кризи. Але вони (політики) про це навіть не згадують.

Стереотипні заклики урядовців про нові "зовнішні допомоги", нові кредити для подолання старої кризи української економіки, спроби інфляційним шляхом вирішити бюджетні проблеми, – не є виходом, це – продовження заганяння вглиб смертельної хвороби господарства і прогнозованого її прогресування.

І демонстрація суспільно-економічної недієздатності влади.

Саме це є основною загрозою для держави і суспільства. Влада наче є, але фактично, її немає.

Політики, діяльність яких привела країну до такої кризи і які ігнорують її згубні наслідки для народу, неспроможні результативно діяти. Тому що в економічній кризі країни матеріалізувалися їхні неадекватні уявлення про господарську діяльність суспільства.

Наявна персоналізація влади є духовним, інтелектуальним і функціональним банкрутством. Таким чином, перед українським народом постає виклик на рівні його існування.

Виклик на рівні буття цілого суспільства, який потребує нової системи координат життєдіяльності українського народу, нового світогляду і відповідної дії, а отже, нових творчих особистостей.

Українське суспільство живе в епоху народження України. Час України і час ініціації тих, хто відчуває в своєму серці відповідальність за країну.

Вони не можуть не чути, що прийшла пора їхньої суспільної дії. Народ сам з кризи не вийде. Він з себе виокремить кращих, тих хто покаже путь в майбутнє.

На Майдані українці продемонстрували готовність творити свою, не теперішню Україну. Ті, що самовладно тоді опанували трибуною Майдану з претензією на право діяти від його імені, провалили справу.

Зміни в людях Майдану пройшли непоміченими для польових і інших командирів, останні не відчули дух часу.

Сьогодні час тих, у кого болить за країну, хто знає її стан в тій чи іншій галузі, у кого є власні здобутки суспільного рівня, хто знає що, для чого і як робити для держави, для суспільства, для людей, але які не хочуть, не вміють, і не будуть ліктями пробивати собі дорогу до владного керма.

Саме таких людей час кличе до суспільної дії, до самореалізації. У них особлива спільна і індивідуальна відповідальність за подолання кризи в країні.

Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків

Шведи люблять природу. Влітку та восени вони відправляються на природу, щоб збирати ягоди і гриби, як дозволяє їм закон, що діє в Швеції, – «Право суспільних відвідин». Тепер, проте, багато хто стурбований зростаючим числом небезпечних тварин у лісах.

#img_left#У Щвеції є своєрідний закон – «Право для всіх» («allemansrätten»). Можна було б перекласти  це як «Право кожної людини», але цей конкретний вислів має на увазі «Право суспільних відвідин». Воно означає, що у кожної людини є право більш-менш вільно переміщуватися  по сільських місцевостях і лісових угіддях, якщо поводитися обачно і ввічливо як по відношенню до людей, так і до тварин і природи.

Вся проблема в тому, що зростають популяції деяких потенційно небезпечних тварин. Наприклад, диких кабанів розводять як дичину, але деякі з них втікають  і розмножуються. У деяких місцях на півдні і в центральній Швеції їх вже можна зустріти досить часто, особливо коли на землі лежить багато жолудів.

Дикий кабан небезпечний, якщо відчуває, що його потурбували. Це зовсім не те, на що хотілося б наштовхнутися, коли йдеш на прогулянку. Фермери все більше скаржаться на пошкоджений ними врожай на полях, що вже переходить допустимі  межі. В даний час мисливці співпрацюють з фермерами, щоб вирішити цю проблему.

Місцеві ведмеді – ще одна тварина, яка загрожує проблемами. Ще кілька років тому в Швеції дуже рідко можна було зустріти ведмедя. Тому було вжито заходів по збільшенню популяції ведмедів. Це привело до того, що особливо в північних регіонах люди стикаються з небезпекою опинитися віч-на-віч з ведмедем. Хоча нещодавно в пресі голосно висвітлювались  смертельні або майже смертельні випадки, справжня небезпека отримати поранення від зазвичай полохливого ведмедя маловірогідна.

Як засіб відбиття атаки ведмедя рекомендується газовий перцевий балончик. За повідомленням шведського радіомовлення SR, 90 % всіх нападів ведмедів на Алясці вдається відбивати  за допомогою перцевого балончика.

Шведи, збираючи ягоди, відчувають себе краще з перцевим балончиком в кишені. Але найкращий спосіб безпеки – навчитися, як поводитися, якщо зустрів ведмедя. Інформацію про те, як поводитися при нападі ведмедя, можна отримати в інтернеті  та інших джерелах  для  шведських громадян.

Врешті-решт, навіть часті зустрічі з потенційно небезпечними тваринами не можуть зупинити шведів і велику кількість туристів від задоволення поблукати величезними природними лісами і відкритими місцевостями. Як і раніше, велика кількість людей з інших європейських країн з невеликими територіями незайманих лісів і без цього «Права суспільних відвідин» радіє таким прогулянкам, особливо м’яким шведським літом.

#img_left#Китай. Співробітники управління держбезпеки міста Шеньяна провінції Ляонін 14 липня таємно викрали менеджера місцевої філії американської компанії. Тільки через півтора місяця з великими труднощами його родичам вдалося дізнатися, що він відправлений у трудовий табір за те, що є послідовником духовної практики Фалуньгун.

33-річний Юй Ян – співробітник шеньянської філії американської компанії з виробництва аналітичної спектральної техніки Leeman Labs.Inc. За хорошу роботу директор компанії презентував йому ноутбук, який у нього потім забрали під час арешту. В даний час напрямок, який він вів у компанії, на межі зупинки. Керівництво хвилюється, але зробити нічого не може.

Як розповіли батьки Юя, після того, як його забрали, про нього не було жодних звісток. Батьки зверталися в різні відомства і поліцейські дільниці, ніхто не надав їм ніякої інформації про сина.

З великими труднощами через знайомих літнім батькам нарешті вдалося дізнатися, що їхній син заарештований через практику Фалуньгун, 28 серпня був переведений у виправно-трудовий табір Шеньсінь з Центру ув’язнення міста Шеньян і перебуватиме там 1 рік і 9 місяців.

Через духовну практику, яка, на думку батьків, допомогла Юй Яну значно виправити свій характер і домогтися гарних успіхів у роботі, його відправили у виправний табір без судового розгляду й офіційного вироку.

Мода. 19 серпня в австралійскому Сіднеї пройшов показ колекції Myer сезону весна-літо 2009/10. На якому були також представлені торгові марки Sretsis, TL Wood, Nevenka, Maticevski та інші.

#img_gallery#

#img_left_nostream#Оригінальну ідею в боротьбі зі свинячим грипом запропонував знаменитий французький вірусолог, лауреат Нобелівської премії по медицині 2008 року Люк Монтаньє. Він стверджує, що для профілактики грипу A/ H1N1  досить приймати екстракт тропічного фрукта папайї.

«До того моменту, коли вакцина проти «нового грипу» буде готова, я пропоную використовувати невеликі хитрощі з метою запобігання інфекції, а саме – приймати інтегратор на базі ферментованої папайї».

Таку заяву Люк Монтаньє зробив під час європейського медичного конгресу на тему «Вільні радикали, здоров’я  та  стиль життя», що проходить зараз в римському університеті «Форо Італіко».

Сам професор зізнався, що й сам приймає препарат для зміцнення імунної системи. Щоб протистояти грипу, необхідно мати добрий імунний захист. Адже летальним результатом закінчилися захворювання саме тих пацієнтів, які належали до групи ризику, – перш за все це хворі, які страждають на серцево-судинні захворювання, відзначив професор.
 
Заходи по запобіганню вірусним інфекціям, у тому числі звичайнісінької застуди – це вже половина успіху в справі боротьби з вірусом, додав він.
 
Нагадаємо, що саме Люк Монтаньє разом з Барре-Сінуссі  відкрив у 1983 році ретровірус ВІЛ, що викликає синдром придбаного імунного дефіциту  людини.

Варто уваги, що в 2002 році Монтаньє, перебуваючи на аудієнції у Папи Римського Іоанна Павла Другого, порекомендував йому приймати ферментовану папайю проти хвороби Паркінсона. Мабуть, Папа дотримався даної поради, оскільки через деякий час його стан помітно поліпшився.
 
Довідка:
Вперше це дерево було вирощене індійцями, мешканцями тропічної Америки. Папайя була широко поширена та культивована в Перу за тисячі років до вступу іспанців на землю Нового світу.
 
Для насолоди та здоров’я людини Бог створив цю рослину та наділив її чарівним, з точки зору медицини, ферментом, який сприяє розщепленню білків. Його дія подібна дії ферментів, що виробляються організмом людини. Сьогодні це диво називають «папаїна». 
Його цілющі властивості стали відомі європейцям ще в XVI столітті. Коли в 1519 році Фернандо Кортес, іспанський завойовник, отруївся м’ясом біля індіанського міста Мексике, місцеві мешканці дали йому напій, виготовлений з  дивовижного дерева папайя, і він швидко видужав…

Цю тропічну рослину останніми роками почали вирощувати в Ізраїлі як харчовий продукт і як вихідний матеріал для косметики.

Плід  папайї – ягода, що за формою, будовою, смаком і навіть за хімічним складом  нагадує диню. Звідси й інша назва рослини – «динне дерево». Маса плоду досягає 6-7 кг, у культурних сортів – 1-3 кг. Товста зелена шкірка плодів при дозріванні стає золотисто-жовтою. Їстівна частина плоду – м’якоть оранжево-жовтого кольору. Внутрішня порожнина заповнена великою кількістю насіння – 700 і більш.

Енергетична цінність 100 г їстівної частини плодів папайї – 26-74 калорії. Плоди папайї не лише на вигляд, але й за хімічним складом дуже близькі до дині. Вони містять глюкозу й фруктозу, органічні кислоти, клітковину, білки, вітамін С, бета-каротин, вітаміни В1, В2, В5 і D.

Мінеральні речовини представлені калієм, кальцієм, фосфором, натрієм, залізом. Особливу цінність плодам додає папаїн – рослинний фермент, що  за своєю дією схожий на шлунковий сік. В його склад входить фермент протеаза та  інший фермент, подібний до пепсину.

Плоди папайї використовують, перш за все, як цінний дієтичний продукт, що сприяє травленню. Є відомості, що вони допомагають при виразці шлунка. В США з плодів папайї роблять пігулки, які використовують для лікування герпесу. А з незрілих плодів отримують лікувальний препарат папаїн, який є висушеним молочним соком.

Папаїн в шлунку людини розщеплює білки, а також, подібно до пепсину, сприяє розщепленню жирів. У зв’язку з цим він особливо корисний людям, які страждають на дефіцит білка через нездатність організму повністю або частково засвоювати білки. Папайю використовують в медицині також як антикоагулятор крові при лікуванні тромбозів, гастритів.

Зовнішньо папаїн застосовують для лікування опіків, в косметиці – для виведення ластовиння і для видалення небажаного волосся. Рослинний фермент папаїн, що руйнує кератин, послаблює волосся, що вже виросло, і перешкоджає процесу формування нового волосся.

В той же час відомо, що молочний сік, який міститься в недостиглих плодах, дуже отруйний. Свої отруйні властивості він втрачає, коли з білого стає безбарвним, водянистим.

У кімнатних умовах зрілі плоди здатні зберігатися не більше 2-3 днів, а в холодильнику їх можна тримати близько тижня. Для заморожування плоди папайї не придатні.

#img_left_nostream#Японські вчені-натуропати вважають: для того, щоб бути здоровим, людині необхідно щороку проводити в лісі 250 годин. Щоб позбавитися різних захворювань, знайти духовну рівновагу, не обов’язково ковтати пігулки, особливо влітку. Як багато безкоштовних, нефальсифікованих й ефективних ліків “зростає” прямо в лісі або на його узліссі, недалеко від вашої дачі або сільського будинку!

У повітрі лісу наявні декілька сотен хімічних сполук, що мають різні важливі для нас властивості.  Деякі з них дають можливість лісу позбавляти нас пилу і промислових забруднень. До того ж, за їх допомогою ліс не лише поглинає і перероблює шкідливі для нас речовини, але й  самостійно виробляє корисні. Наприклад, леткі речовини, що вбивають мікроби, діючи як бактерицид, – це фітонциди. Вони здійснюють лікувальний вплив на шлунково-кишковий тракт, нервову систему, покращують обмін речовин. Стимулюється серцева діяльність.

Дерева-лікарі

Багато хто знає, що за допомогою дерев можна лікуватися від найрізноманітніших хвороб. Ось декілька прикладів.

 Лікування ялиною: 50 г подрібнених молодих шишок ялини залити 1 л води, варити в закритому посуді на слабкому вогні, доки не википить 1/3 рідини, процідити. Приймати теплим, підсолодивши за смаком медом або цукром,  невеликими ковтками по 1 стакану 3-4 рази на день за 30-40 хвилин до їжі при сильному хронічному кашлі, початковій стадії туберкульозу легенів, простудних інфекційних захворюваннях органів дихання.

Сосна – дерево духовного осяяння. Це дерево має синьо-фіолетову ауру, сила якої сприяє духовному осяянню і творчому зльоту. Якщо у вашому житті настав серйозний момент, якщо вирішується ваша доля, і ви хочете впоратися з життєвими проблемами – вам необхідна саме сосна. При прямому контакті сила сосни забере все те роздратування, прикрість, котрі, немов накип, залишає на нас повсякденність, які так заважають ясності думки та  духу. Сосна сприяє лікуванню всіх тих захворювань, що безпосередньо пов’язані зі стресом. Практично жоден невроз не встоїть під її впливом. Для людей з хворим серцем є суто лікарська рекомендація: тривалі прогулянки в сосновому бору не рекомендуються, оскільки леткі речовини сосни можуть  надто збуджуюче впливати.

Береза. Один лише сік берези чого  вартий. Березовий сік руйнує сечові камені, ефективний при лікуванні виразки шлунка, печінки, жовчного міхура, головного болю, цинзі, бронхіті, кашлі, ревматизмі та артриті. Він очищує кров, стимулює обмін речовин. Вітамінний напій: 100 г молодого листя берези заливають 2 стаканами гарячої води, настоюють протягом 3-4 годин і п’ють по одному стакану 2-3 рази на день.

Забере вода печалі

Влітку в місті потрібно вранці й увечері приймати контрастний душ. Це найпростіший, але досить ефективний спосіб позбавлення від негативних енергетичних програм.  За містом контрастний душ замінить проточна вода. Коли обставини складаються невдало, перетніть проточну воду: переступіть або перестрибніть через струмок, перейдіть річку по мосту.

Якщо приснився поганий сон, потримайте руки в проточній воді та згадуйте свій сон так довго, доки не заспокоїтеся, поки він не перестане турбувати вашу душу. Як відчуєте полегшення, знайте, вода його понесла.  Якщо потрібно очистити якийсь предмет від енергетичного бруду, його 2 доби тримають у воді, кожну добу воду міняють. Можна скоротити час очищення і потримати річ усього 1 годину, але в проточній воді.

І ще декілька народних прикмет. Вода чує та розуміє людську мову. Не можна посилати прокльону річці навіть в період лиха – запам’ятає та покарає ще сильніше. Якщо у воді ховати свої злочини, тобто засмічувати її, вода обов’язково покарає людину хворобами.