Знаменитий художник Іван Костянтинович Айвазовський (справжнє ім’я — Ованес Айвазян) найбільш відомий, як прекрасний і талановитий мариніст. Багато хто знайомий з його захоплюючими дух морськими пейзажами.
При цьому мало хто знає, що його творчість тісно переплетена з історією і долею України. Життя Айвазовського було тісно пов’язане з українськими землями, що знайшло відображення в його картинах.
Народжений у Феодосії, Айвазовський з дитинства був оточений красою Чорного моря. Його ранні роботи, що зображують Кримські береги, пронизані любов’ю до рідних місць. Морські пейзажі Феодосії, Ялти, Севастополя і Гурзуфа, де він не раз бував, стали його візитною карткою.
Однак, коли почалася Кримська війна, Айвазовському довелося переїхати до безпечнішого Харкова, хоча йому дуже не хотілося залишати Крим.
«З душевним сумом ми повинні були виїхати з милого нашого Криму, залишивши всі свої статки, набуті своїми працями протягом п’ятнадцяти років. Крім свого сімейства, матінки 70 років, мусив узяти з собою і всіх рідних, ми й зупинилися в Харкові, як найближчому місті до півдня і недорогому для скромного життя», — писав Айвазовський.
Але навіть у період війни художник їздив до Севастополя, щоб під бомбардуваннями писати морські бої. Але віце-адмірал Корнілов наказав йому покинути обложене місто. Художник мусив повернутися до сім’ї в Харків, завдяки чому українська тематика міцно увійшла в його творчість.
Мальовничі українські села і степи, а також життя простих українців настільки надихнули художника, що він створив щонайменше 20 робіт з українськими сюжетами.
Більшу частину української творчості Айвазовського займали чумаки — українські торговці сіллю. У XIX столітті вони постійно борознили безкраї степи України, перевозячи сіль з одного кінця країни в інший. Тож чумацькі обози художник міг бачити часто і вони залишили великий слід у його творчості.
Живучи в Україні, художник часто спілкувався з простим народом, цікавився його життям і побутом. Його нерідко запрошували на різні весілля і гуляння, що також знайшло відображення в його творчості.
Наприклад, на картині «Повернення з весілля» батька з донькою, які повертаються з весільного гуляння рано вранці. Батько добряче випив і навіть взяв із собою пляшку горілки, яку турботлива донька намагається в нього забрати.
На задньому плані картини ми бачимо традиційну українську хату та гостей, які гарно погуляли і тепер розходяться по домівках.
У своїй творчості художник показав і важке життя українських селян. На полотні «Під час жнив на Україні» (1883) ми бачимо безкрає поле дозрілої пшениці та жінок, які відпочивають від важкої роботи біля воза.
Одна селянка сховалася в тінь, щоб погодувати немовля, інша ж лежить на возі просто на палючому сонці. Видно, що жінки змучені працею, але в них є і непохитна любов до землі, яка годує їх та їхніх дітей.
Українські мотиви в його роботах відображають повагу і любов художника до цієї землі, її історії та народу. Картини Айвазовського, що закарбували красу і труднощі українського життя, залишаються важливою культурною спадщиною. Його роботи продовжують надихати і привертати увагу глядачів, нагадуючи про вічну красу і значущість українських пейзажів у світовому мистецтві.
Марія Мельничук
