Україна відмовляється від чорного списку “спонсорів війни”, який був важелем для чинення тиску на компанії, що ведуть бізнес у Росії, після реакції з боку деяких країн, включно з Австрією та Китаєм, пише .
Припинення дії чорного списку, до якого потрапили близько 50 великих компаній, визнаних такими, що діють у Росії і побічно допомагають Кремлю у війні в Україні, являє собою прагнення Києва зберегти міжнародну підтримку.
B4Ukraine, коаліція груп громадянського суспільства, заявила, що припинення існування списку розчаровує, і що більшість урядів мало що зробили, щоб змусити компанії припинити зв’язки з Росією.
Карін Доппельбауер, австрійський законодавець від ліберальної партії Neos, розкритикувала уряд у Відні за тиск на Україну щодо чорного списку.
“Уряд має зрозуміти, що будь-яким затишним відносинам з Путіним прийшов кінець”, — сказала вона.
Хоча деякі компанії змінили курс у своїх ділових відносинах з Росією внаслідок потрапляння до списку, більшість натомість висловили обурення та інколи використовували політичний тиск, щоб вийти з чорного списку.
Закінчення дії списку в п’ятницю збіглося з найбільшим авіаударом Росії по українських енергетичних об’єктах.
Тара Ван Хо, доцент кафедри права і прав людини в Університеті Ессекса, назвала скасування списку “сумним”.
“Міжнародне право визнає, що бізнес зобов’язаний дотримуватися прав людини у всіх своїх ланцюжках поставок, і це включає в себе відмову від фінансової підтримки такої держави, як Росія”, — сказала вона.
Люди, знайомі з перебігом переговорів, що призвели до ліквідації списку, кажуть, що на них чинився узгоджений тиск з боку країн, обурених тим, що їхні компанії були занесені до списку.
“Це Китай, але не тільки Китай”, — сказала одна людина, безпосередньо знайома з питанням, вказавши також на тиск з боку Франції з метою виключення зі списку рітейлера Auchan і компанії Leroy Merlin, що займається продажем товарів для дому та садівництва.
Пекін, великий споживач українського зерна, у лютому зажадав від Києва виключити зі списку 14 китайських компаній, щоб “усунути негативні наслідки”.
Друге джерело повідомило, що Австрія, Китай, Франція та Угорщина також чинили тиск на Київ у зв’язку з цим списком.
Третя людина сказала, що деякі в Україні були незадоволені тим, що до списку потрапили компанії з країн-союзників.
У 2023 році Угорщина пригрозила заблокувати військову підтримку України з боку Європейського союзу і санкції проти Росії, якщо її банк OTP не буде виключено з чорного списку. Через кілька місяців OTP прибрали зі списку спонсорів війни.
Наприкінці минулого року уряд Австрії заявив, що не погодиться на санкції Євросоюзу, доки її Raiffeisen Bank International, найбільший західний банк у Росії, не буде виключено з чорного списку. Пізніше Raiffeisen також було прибрано зі списку спонсорів війни.
