У середу Україна, Молдова та Грузія отримали позитивні новини про свої спроби вступити до Європейського Союзу. Однак країни нестабільного Балканського регіону, які вже багато років чекають, щоб стати членами найбільшого у світі торгового блоку, схоже, відкинуті назад у черзі.
У серії доповідей виконавча влада ЄС рекомендувала дозволити Україні почати переговори про вступ, щойно вона усуне деякі недоліки.
Єврокомісія високо оцінила ситуацію в Україні, заявивши, що уряд “продемонстрував чудовий рівень інституційної сили, рішучості та здатності до функціонування”. Однак уточнила, що переговори мають розпочатися тільки після того, як буде вирішено проблеми корупції, лобіювання та обмежень, які можуть завадити національним меншинам вивчати й читати своєю рідною мовою, AP News.
Молдова, яка також постраждала від вторгнення Росії, отримала аналогічне послання.
“Молдова є об’єктом постійних спроб дестабілізації, спрямованих проти її демократії”, — заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. “Але, як і Україна, Молдова доклала значних зусиль з проведення реформ”.
Грузії було заявлено, що її мають офіційно назвати кандидатом на вступ, щойно вона усуне недоліки, зокрема в боротьбі з корупцією та проведенні виборів. Однак це не означає, що переговори про вступ почнуться найближчим часом. Для цього країні необхідно пройти ще низку реформ.
Очікується, що лідери країн ЄС ухвалять рішення про схвалення цих рекомендацій на саміті в Брюсселі 14-15 грудня. При цьому немає жодних гарантій, що вони дійдуть одностайної згоди. Наприклад, Угорщина і Словаччина вельми прохолодно ставляться до членства України в ЄС.
За декілька днів до оголошення рекомендацій фон дер Ляєн здійснила поїздку Балканами з метою просування плану економічного зростання, що передбачає виділення 6 млрд євро у вигляді безкоштовних європейських кредитів та іншої підтримки в обмін на проведення додаткових реформ.
Минулого місяця один із високопоставлених представників ЄС на правах анонімності заявив, що деякі балканські країни “продовжують вважати себе центром нашої уваги і відмовляються визнати, що насправді це Україна”.
За його словами, багато співробітників ЄС, які працюють з Україною, сходяться на думці, що Київ “демонструє все те, чого нам не вистачає на Балканах: енергію, прихильність, ентузіазм”. Він сказав, що звіти комісії про розширення будуть “об’єктивним індикатором ситуації”.
Тим часом надії Туреччини на вступ до ЄС зайшли в глухий кут. Переговори про вступ до ЄС розпочалися 2005 року, але останніми роками вони застопорилися. Доповідь Анкари про перебіг переговорів має похмурий вигляд, незважаючи на те, що блок розраховує на Туреччину в справі запобігання припливу мігрантів до Європи.
Комісія відзначила “серйозні недоліки у функціонуванні демократичних інститутів Туреччини”. На її думку, “демократичний відкат триває”. Знизилися стандарти у сфері прав людини, не вдалося домогтися прогресу в боротьбі з корупцією.
