#img_left_nostream#Медичне обслуговування громадян України потребує якісного покращення. Причиною цьому служать погіршення стану здоров’я і висока смертність працездатних людей, скорочення терміну життя і неоднакові можливості населення отримати належне медичне обслуговування. Такі висновки зроблені в концепції державної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на основі загальної практики – сімейної медицини на 2006 – 2010 рр.
Незадовільний стан медичного обслуговування населення України, на думку фахівців, пов’язаний з упущеннями в організації первинної медико-санітарної допомоги, і з вибраним пріоритетом вузької спеціалізації. Що привело до невиправданого використання дорогих видів медичної допомоги – амбулаторного, спеціалізованого і стаціонарного лікування.
Безкоштовне лікування населення України стало практично неможливим через невірний розподіл ресурсів які виділяються на організацію здоров’я. У концепції державної програми говориться, що на утримання лікувальних установ здатних надати медичне обслуговування 80 % пацієнтів, відводилося менше 20% засобів, що виділяються на охорону здоров’я. А на первинну медико-санітарну допомогу, всього 5%.
Світовий досвід, узагальнений в документах ВООЗ, показує, що одним з головних пріоритетів розвитку національної системи охорони здоров’я в умовах дефіциту фінансових і кадрових ресурсів, повинен бути розвиток первинної медико-санітарної допомоги на основі загальної практики сімейної медицини.
Згідно концепції ВООЗ «Здоров’я всіх у 21 ст.», у сучасній Західній Європі структуру суспільних систем охорони здоров’я, складають первинна медико-санітарна допомога (ПМСД), і вторинна – спеціалізована допомога. При цьому ПМСД забезпечує до 90% загального об’єму надання медичній допомоги, використовуючи 30% загальних ресурсів галузі охорони здоров’я.
В основному первинну допомогу надають доктори загальної практики – сімейні доктори. З всіх працюючих в системі суспільної охорони здоров’я, сімейні доктори складають від 30 до 50%. У більшості країн форма їх діяльності – індивідуальна практика.
