Ханганані Гідеон Дубе — невисокого зросту 75-річний зімбабвієць. Його хода повільна, мова ускладнена, видно, що він відчуває біль. Він розповів, що це наслідки нещасного випадку зі слоном і що він тепер «ні до чого не придатний».
Він живе у селі за 30 кілометрів від Хванге, де знаходиться найбільший у країні заповідник дикої природи. На кордоні з Ботсваною у Національному парку мешкає близько 50 000 слонів на 14 600 квадратних кілометрах території. Через перенаселеність тварини все частіше виходять за межі парку в пошуках їжі. Чверть усіх африканських слонів живе у Зімбабве.
Якось у травні 2021 року Ханганані Дубе випасав худобу, коли на нього напали. «Я раптово виявився віч-на-віч зі слоном. Я втік, але не розумів, що стою на шляху в іншого», — розповів він для AFP.
Після цього він мало що пам’ятає, бо знепритомнів. Перехожі підібрали його та доправили до лікарні. Сьогодні він знає, як йому пощастило, що він живий, хоча він більше не може утримувати своїх шістьох дітей, двоє з яких ще шкільного віку.
Він не отримав жодної допомоги, жодної компенсації. У Зімбабве немає положень, що передбачають покарання за будь-який інцидент з дикою твариною.
Країна, де мешкає чверть африканських слонів, є однією з небагатьох у світі, де їхня популяція збільшується на 5% на рік. Інциденти стають дедалі частішими: з початку року внаслідок інцидентів за участю слонів загинуло 60 людей, тоді як за весь минулий рік, за даними уряду, їх було 72.
У темний час доби деякі з цих великих ссавців перетинають шосе, зазначив фотограф AFP. Левиці також блукають перед місцевою клінікою, не переймаючись світлом від фар машин, що проїжджають.
У країні налічується близько 100 000 слонів, що майже вдвічі перевищує місткість парків, на думку захисників природи.
В інших частинах Африки цей вид був знищений браконьєрами. Проте Зімбабве й у сусідніх країнах, біля яких мешкає 70 % слонів континенту, наполягають на дозволі торгівлі слоновою кісткою.
Цього тижня уряд запросив до Хванги представників 15 країн, включаючи Китай та Японію, де слонова кістка високо цінується, щоб просунути проєкт. Кенія та Танзанія, які виступають проти торгівлі, не були запрошені.
Міжнародний продаж слонової кістки заборонено з 1989 року відповідно до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення. Виняткові продажі були дозволені у 1999 та 2008 роках.
«Наші методи охорони природи працюють, і замість того, щоб бути покараними, ми повинні бути винагороджені», — сказав агентству AFP Фултон Мангванья з управління парками, говорячи про можливість виходу Зімбабве з Конвенції.
На думку деяких країн, у тому числі Зімбабве, гроші, витрачені на охорону величезних запасів слонової кістки, придбаних внаслідок природної смерті чи конфіскації, могли б фінансувати збереження або доставляння слонів до тих країн, де їхня чисельність скорочується.
Але близько 50 природоохоронних організацій попередили цього тижня про ризики такої політики: «Відновлення торгівлі стане небезпечним сигналом для браконьєрів та злочинних організацій, тому що слони є товаром, і це може посилити загрозу для виду».
За матеріалами Epoch Times Europe Fr
