Європейські країни обговорюють можливість відправки військ в Україну в разі припинення вогню або укладення мирної угоди, пише . Водночас обраний президент США Дональд Трамп дав зрозуміти, що не планує посилати американські війська в Україну.
Переговори, що ведуться під керівництвом президента Франції Еммануеля Макрона, перебувають на ранній стадії, але вони вже виявили розбіжності з приводу можливих цілей і мандата такої місії.
Європейські лідери здебільшого наполягають на тому, що зосереджені на збільшенні військової та економічної допомоги Україні і не бачать ознак того, що Путін готовий до переговорів.
Проте, за лаштунками деякі чиновники розглядають можливість надання європейськими країнами гарантій безпеки Україні, зокрема шляхом розміщення на українській землі десятків тисяч солдатів.
На переговорах із Макроном і президентом України Володимиром Зеленським у Парижі 7 грудня Трамп відкинув участь американських військ у забезпеченні припинення вогню і наполягав на тому, що європейцям доведеться відігравати цю роль самотужки, повідомили два джерела.
Це може означати розгортання європейців в Україні, незалежно від того, чи отримає Київ гарантії безпеки через вступ до НАТО або через двосторонні запевнення.
«Навіть якби була гарантія безпеки від НАТО, звідки б узявся імпульс на місцях? Він був би європейським, тому наші армійські начальники вже готують плани, які європейські лідери могли б розглянути в майбутньому», — сказав європейський чиновник.
Великі європейські країни, такі як Франція, Німеччина, Італія, Польща та Велика Британія, могли б скласти основну частину сил, кажуть чиновники.
КРИТИКА МАКРОНА
Макрон зіткнувся з негативною реакцією на питання відправки військ з місією.
Після переговорів з Макроном минулого тижня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава не планує приєднуватися до таких сил.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у понеділок, що Берлін, найімовірніше, зіграє свою роль у забезпеченні припинення вогню, але поки що надто рано говорити про те, які сили будуть потрібні.
Глава НАТО Марк Рютте сказав, що минулого тижня він закликав колег із НАТО та України «бути дещо стриманішими» під час обговорення майбутніх сценаріїв.
«Наразі, якщо ви обговорюєте все це відкрито, навіщо Путіну сідати за стіл переговорів, адже він отримає те, що хоче», — сказав Рютте.
За словами аналітиків, під час дебатів з’ясовувалося, чи буде майбутня європейська місія виконувати традиційні миротворчі функції, як-от спостереження за лінією припинення вогню, чи забезпечувати надійне стримування проти будь-якого подальшого російського нападу.
Італійські офіційні особи говорили про підтримання миру, в той час як французькі та українські офіційні особи зосередилися на стримуванні.
КІЛЬКІСТЬ ВІЙСЬКОВИХ
Сили стримування можуть бути сформовані коаліцією з п’яти-восьми країн, сказав український чиновник, посвячений у деякі обговорення.
Аналітики та офіційні особи дають різні оцінки чисельності таких сил, підкреслюючи, що багато чого залежатиме від їхньої конкретної місії. Деякі аналітики вважають, що доцільно відправити близько 40 000 військовослужбовців.
За словами Франца-Штефана Гаді, австрійського військового фахівця з планування, який нині працює в Міжнародному інституті стратегічних досліджень, за схеми ротації, коли підрозділи готуються до розгортання і відновлюються після розгортання, у місії може бути задіяно близько 100 000 військовослужбовців у кожен момент часу.
«Це, безумовно, сильно розтягне європейські сухопутні війська», — сказав він.
За словами Гаді, такі сили можуть бути сформовані, якщо деякі європейські країни скоротять інші місії, наприклад, з підтримання миру на Балканах.
Також обговорюється склад будь-яких міжнародних сил, оскільки їхній склад має бути прийнятним для обох сторін, і їхній мандат.
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що вони мають діяти під егідою Організації Об’єднаних Націй. Інші чиновники кажуть, що це дасть Росії, постійному члену Ради Безпеки ООН, занадто великий вплив.
За словами аналітиків, європейцям також, імовірно, доведеться переконати Сполучені Штати в необхідності якоїсь участі, хоча б у вигляді розвідувальної та іншої оперативної допомоги.
Потенційні правила застосування зброї — одне з важливих питань, які залишаються незрозумілими.
«Що станеться, якщо в європейського солдата вистрілять?» — задається питанням один із французьких військових чиновників.
