У багатьох японських школах дітей вчать із молодших років дбати про чистоту того місця, де вони знаходяться: школярі прибирають класи та навіть територію закладу. Це стало традицією освіти в Японії. Чому це так важливо для японців і чи варто школам інших країн перейняти це?
Одна із традицій японської освіти полягає в тому, що учні мають обов’язок — робити о-соджі («o-soji» — «прибирання»). Найчастіше це дивує іноземців, і багато хто, не до кінця розібравшись у цьому питанні, вважає, що у школах Японії не наймають прибиральників, тому всю їхню роботу виконують діти.
У японських школах є не викладацький склад, який називається йомушудзі (yomushuji) або коротше — шудзі (shuji). У них багато обов’язків, у тому числі виконання функцій чергових. Однак їхнє основне завдання — прибирання і технічне обслуговування, і у цьому є сенс: наприкінці дня, після того, як діти закінчили прибирання, стежити за порядком і підтримувати чистоту повинні дорослі.
У звичайній школі о-соджу починається після обіду і триває 20 хвилин, після чого діти можуть йти на перерву. Такі прибирання відбуваються 4 рази на тиждень, крім середи та суботи. У останній день кожного семестру проводять більш тривале прибирання, що зветься осоджі («osoji» — «велике прибирання»).
Процес прибирання відбувається досить цікаво та нагадує гру, у якій кожен знає, що повинен робити. Під час прибирання діти слухають веселу музику — «пісню про-соджі» або якусь бадьору класичну музику.
Кожен клас відповідає за прибирання свого приміщення та двох інших місць у школі, наприклад кабінету медсестри та бібліотеки. Клас ділять на невеликі групи, кожна з яких відповідає за одну із зон, де потрібно прибрати.
Чому вчить шкільне прибирання? Діти розуміють, що краще не створювати безлад, якщо потім їм доведеться все самим прибирати.
У японських школах також прийнято, щоб старшокласники допомагали тим, хто молодший, справлятися із прибиранням. Наприклад, група учнів шостого класу йде до класу першачків, аби їм допомогти. Це вчить дітей піклуватися та бути уважними до інших.
Багато шкіл організують таку взаємодію між старшими та молодшими класами, тому що більшість японських дітей hitorikko — тобто у них немає рідних братів і сестер. Вчителі вважають, що старші учні повинні приходити на допомогу молодшим, а маленьким дітям потрібні зразки для наслідування.
Три рази на рік учні третього класу та старші учні прибирають околиці школи, це називається «chiiki seiso». У школі є все, що для цього потрібно: віники зручного розміру для дітей і совки для сміття. Ці пристосування привозять на місце прибирання. Діти надягають рукавички і стають до роботи.
Не всі школи турбуються про очищення околиць, і японські підлітки мають звичку викидати сміття під ноги. Вирішити цю проблему може організоване прибирання старшокласників із середніх шкіл: якщо підліткам доведеться збирати сміття навколо своєї школи, то, можливо, у подальшому вони подумають двічі, перш ніж щось кинути повз урни.
У різних школах Японії по-різному приділяють увагу прибиранню та організовують його. Наприклад, у деяких установах прибиранням займаються тільки п’яті та шості класи, повідомляє .
Неяпонцям, можливо, важко зрозуміти, чому діти повинні прибирати у школі. Хіба не краще використати цей час для навчання? Але школярі вчаться і під час прибирання, скажуть вам японські батьки та викладачі. Вони вчаться, що краще не смітити, адже потім вам або комусь іншому доведеться це прибирати, а також вчаться поважати своє оточення і роботу інших.
Читайте також:
Незвичайні прийоми шкільної освіти: 6 світових трендів
Школярка з Вінниці очистила півострів від сміття
Як навчити дітей працювати за комп’ютером, якого у вас немає
Учителям варто проводити з дітьми уроки щастя: метод Мерейна Руїса
