Виступ з дверима у крижаній горі — так виглядає вхід у банк на архіпелазі Свальбард, де у вічній мерзлоті зберігаються скарби світу — насіння різних видів рослин. «Для мене це місце — храм», — говорить Марі Хага, генеральний директор Global Crop Diversity Trust.
#img_center_nostream#
Свальбардське всесвітнє сховище насіння знаходиться на відстані 1125 км від Північного полюса, в місті Лонг’їр. Місце вибрано не випадково: тут відносно невелика ймовірність землетрусів, а клімат дозволяє без зайвих витрат підтримувати температуру -18 °C, необхідну для збереження насіння.
Тут зібрані зразки сільськогосподарських культур з усього світу, щоб у випадку нагальної необхідності можна було відновити їхні біологічні види.
Сховище «Судного дня» є своєрідною «страховкою» для інших банків під час непередбачених ситуацій, таких, як втрата їх фінансування, закриття, збої в роботі обладнання та ін. Кілька генетичних банків в Іраку й Афганістані через війну втратили зразки досить древнього насіння. ICARDA, банк насіння сільськогосподарських культур, адаптованих до посушливих умов, майже втратив свою колекцію, коли в Сирії спалахнула громадянська війна. На щастя, раніше він передав дублікати в сховище Свальбарда, тому зміг скористатися внеском і відновити зразки. Так що чекати глобальної катастрофи для визначення корисності подібних банків не доводиться.
У сейфі Шпіцбергена зберігається і 2633 зразка українського насіння, наданого харківським Національним центром генетичних ресурсів рослин України.
В інтерв’ю для Epoch Times Марі Хага розповідає про фонд Crop Trust, спонсорів, генну інженерію та всесвітні зусилля зі збереження насіння.
The Epoch Times: Скільки генетичних банків в розпорядженні Crop Trust в світі?
Марі Хага: Всі міжнародні, а також 130 національних банків, де зберігаються унікальні матеріали. Ми надаємо їм джерела фінансування та всіляку підтримку.
The Epoch Times: Як ви працюєте з різними банками генів? Вони просто дозволяють вам відтворювати їхній матеріал?
Марі Хага: Всі генетичні банки, які співпрацюють з нами, повинні підписати міжнародну угоду, що юридично зобов’язує їх ділитися зразками рослин з іншими. Ми працюємо тільки з банками, які готові відкрито поділитися з іншими країнами, фермерами, вченими.
#img_center_nostream#
The Epoch Times: Однак є країни, в тому числі декілька в Африці, які не підписали Договір про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства.
Марі Хага: Вірно. А також Китай.
The Epoch Times: Як Ви думаєте, чому вони не наважуються підписати? Може, через побоювання втратити свої унікальні активи, а, значить, і стратегічну перевагу над іншими країнами?
Марі Хага: Швидше за все, це так. Звичайно, це серйозна помилка, тому що сьогодні всі ми взаємозалежні. Візьмемо, наприклад, Канаду, яка зазнавала труднощів з вирощуванням пшениці. Вчені розробили новий тип пшениці, створений шляхом природного запилення з використанням сортів з різних країн. Без такої співпраці це було б неможливо. У світі немає країни, де є всі види насіння. Якщо деякі країни відмовляться надати свої матеріали, все страждатимуть від цього, в тому числі й вони.
The Epoch Times: Тоді виникає питання: чому великі корпорації, такі, як Dupont Pioneer і Syngenta, що більшу частину часу розробляють генетично модифіковані штами, вважають за краще вкладати мільйони доларів в проект, призначений для збереження природного різноманіття?
Марі Хага: Ми вважаємо, є багато причин, через які приватний бізнес спонсорує Crop Trust. Ми також розуміємо, що незабаром урядам буде складно надавати нам фінансову підтримку. Ось чому ми налагоджуємо відносини з приватними компаніями, наприклад, з World Coffee Research. Так, організація фінансується великими кавовими компаніями, при цьому ми працюємо з ними над розробкою плану зі збереження всіх видів кави у світі.
The Epoch Times: Кава під загрозою зникнення?
Марі Хага: Так, вона чутлива до перепадів клімату. На каву арабіка несприятливо впливають будь-які зміни умов, і необхідно багато досліджень, щоб з’ясувати, як її захистити. Саме тому ми працюємо з такими компаніями, як Starbucks, які інвестують у збереження різноманітності кави. Що Starbucks робитиме без кави?
#img_center_nostream#
The Epoch Times: Кавова компанія оплачує вашу роботу?
Марі Хага: Вони оплатили формування програми дій.
The Epoch Times: Чи означає це, що в майбутньому в них буде якесь право вето на використання цього насіння, наприклад, вони зможуть вирішувати, хто матиме доступ?
Марі Хага: Зовсім ні. За стратегією, ми повинні визначити генетичні банки з важливими сортами кави і створити план їх фінансування.
The Epoch Times: А як щодо інших компаній-спонсорів, таких, як Syngenta? Яка домовленість між вами й ними?
Марі Хага: Від приватних компаній надходить відносно невеликий обсяг фінансування, на сьогоднішній день він складає менше 5% від загального вкладу. Ми також отримуємо небагато коштів від промислових організацій. Таке фінансування від приватних компаній не дає їм жодних особливих прав або переваг.
The Epoch Times: Однак у них є вільний доступ до генетичних сховищ по всьому світу.
Марі Хага: Це правда, але у будь-якої зацікавленої сторони з країн, що підписали угоду, є така можливість. Іншими словами, спонсорування Crop Trust не пов’язане з отриманням доступу до насіння.
The Epoch Times: Одна із заявлених цілей вашого проекту — запобігання майбутнього голоду, але сьогодні люди вже відчувають нестачу їжі, наприклад, в Африці. Голод також пов’язаний із тим, що іноземні компанії купують або контролюють природні ресурси і блокують доступ місцевих жителів до них. Деякі з цих компаній спонсорують ваш проект. Як одне стикується з іншим?
Марі Хага: Це складне питання. Я думаю, що сила Crop Trust в тому, щоб залишатися аполітичними. Ми говоримо урядам, що вони самі вирішують, як використовувати різноманітність насіння, до якого вони отримують доступ. Вирішуємо не ми. Для нас важливо те, що уряди зберігають природні ресурси, інакше вони навіть не зможуть здійснювати певні політичні дії. І ми пропонуємо їм переконатися, що їхній генетичний матеріал відкритий для всіх, так що жодна приватна компанія не може закрити його в особистому сейфі.
#img_center_nostream#
The Epoch Times: Чи підтримуєте ви рішення таких компаній, як Syngenta, виробляти різновиди генетично модифікованої культури на основі насіння з генетичних банків?
Марі Хага: У нас немає чіткої позиції щодо генетично модифікованих штамів. Наше завдання — зберегти різноманіття. Нехай політики вирішують, потрібні ГМО чи ні.
The Epoch Times: Чи означає це, що, на вашу думку, генетична інженерія неминуча?
Марі Хага: Як у директора Фонду, у мене немає позиції. Я залишаю це політикам.
The Epoch Times: І все ж?
Марі Хага: Ми розвиваємо цей проект, тому що віримо в природне розмаїття культур. Він відкриває велику кількість ще не випробуваних варіантів. Щоб уникнути генної інженерії, найкраще переконатися, що ми не втрачаємо жодного зразка з безлічі культур.
The Epoch Times: Як щодо досліджень, проведених на ДНК рослин? Як вони впливають на проект?
Марі Хага: Дослідження ДНК дуже цінні для нас, тому що ми знаємо про насіння дуже мало. Ми не знаємо його властивостей, тому під час пошуку життєздатних видів проводимо різні експерименти. Щоб знайти один вид кави, стійкий до посухи, ми перевіряємо тисячі інших. Використовуючи інструменти геноміки, можна швидше досягти результату.
Інтерв’ю змінено для стислості та ясності ().
