Лю Цзюнь (псевдонім), який пережив епідемію в Ухані і недавно приїхав в Пекін розповів:
«Таке відчуття, ніби тільки виїхавши з Уханя, відразу ж потрапив на інше поле битви. На душі важко. Тільки трохи полегшало, як знову стає погано», — ділиться з кореспондентом китайськомовного видання The Epoch Times.
Лю — уродженець Уханя, але працює в Пекіні. 23 січня він повернувся в Ухань, коли місто закрили. У той час у нього виникли підозри на зараження COVID-19: піднялася температура, з’явилася слабкість та інші симптоми.
Лікар сказав Лю, що у нього точно пневмонія, але через брак тестів йому просто виписали ліки і відправили додому на карантин. На щастя, через тиждень чоловік одужав.
Після того, як 8 квітня Ухань відкрили, Лю насилу відвоював право повернутися в Пекін на роботу. Хто б міг подумати, що там він знову зіткнеться зі спалахом епідемії.
«Я приїхав в Пекін 7 червня. Наступного дня пішов на роботу, відпрацював п’ять днів, 12 числа у мене був день народження, а потім на ринку “Сіньфаді” спалахнула епідемія, і знову я опинився “в гущавині битви”», — безпорадно сказав чоловік.
В Ухані за день кількість хворих збільшилася на 15 тисяч
Лю згадує, що в кінці січня всі лікарні в Ухані були переповнені.
«Кількість хворих стрімко зростала, кожен день діагностували величезну кількість заражених. 12 лютого — найстрашніший день, тоді за добу додалося 15 тис. заражених. Усім їм поставили діагноз, але місць у лікарнях не було».
За словами Лю, аж до середини лютого люди не усвідомлювали серйозність епідемії, а потім влада почала вводити жорсткі карантинні заходи і закривати райони.
«Як закривали? Просто брали листи заліза або огорожі і запечатували все. Вийти і справді було неможливо, немов у в’язниці сидиш».
Лю згадує, що для нього день тягнувся як рік.
«Якщо треба було купити продукти, зазвичай закуповувалися колективно. У той час риби і м’яса не вистачало, та ще ціни підвищилися, тоді ніхто не встиг запастися. Було просто жахливо».
Крематорії працювали і вдень, і вночі
Як вважає Лю, дуже складно точно оцінити, скільки ж людей в результаті померло.
«Без сумніву, було дуже-дуже багато тих, кому діагноз не поставили. Багато моїх знайомих ось так і померли. У них, напевно, був коронавірус, тому що в той час симптоми у всіх були однаковими».
Чоловік навів приклад товариша свого батька. У того були підозри на коронавірус, але в лікарні не виявилося вільного місця.
«Він помер в коридорі сьомої лікарні Уханя, не отримавши своєчасного лікування. Померлих було вкрай багато, крематорії працювали на повну потужність, безупинно спалюючи трупи».
Ще один друг батька Лю працює у похоронній індустрії. Лю чув, що там були потрібні працівники для перевезення трупів.
外界對武漢知之甚少，此時此刻，必須將武漢真實的情況告訴世人。救助車已經改裝成運屍車，而這輛車裡面已經塞滿了了屍體。 pic.twitter.com/iUx5OXDKdV
— 閻國民 (@mr_yan_vip) February 11, 2020
«Більше 1000 юанів за перевезення одного трупа. Працювали з ранку й до пізного вечора, до повної знемоги. За тиждень виходило більше 100 тис. юанів».
«Крім того, великі крематорії працювали 24 години на добу. Після ще запустили тимчасові мобільні крематорії в передмісті, звичайно ж, не в місті. Тільки подумайте, скільки трупів спалювали кожен день».
Мобільні контейнери для спалювання медичних відходів в Ухані за день можуть спалювати до п’яти тонн медичних відходів та трупів тварин.
До померлих не пускали, тіла відразу відвозили прямо в похоронне бюро.
За оцінками Лю, число померлих, яким не поставили діагноз, було не менше 20 тисяч.
Складності повернення до Пекіну
Коли 8 квітня Ухань відкрили, Лю спочатку зрадів. Але йому довелося зіткнутися з новими проблемами: у Пекіні діяли суворі обмеження на в’їзд у місто.
«Кожен день в Пекін поверталася 1000 осіб. У чергу можна було стати тільки після тесту на нуклеїнові кислоти».
Результати тесту відправлялися в домовий комітет, а потім у всі вищі інстанції аж до Пекіну, де вже вирішували, чи можна людині повернутися чи ні. І якщо можна, висилали квиток.
20 квітня Лю встав у чергу, щоб пройти тестування, результати прийшли тільки через два дні. Потім чоловік передав їх домовому комітету, прочекав сім днів, але відповіді не було. Результати тесту стали недійсними, тому йому довелося заново здавати тест і відправляти довідку по інстанціях.
«Я бігав туди-сюди аж до кінця травня. Тест здавав п’ять разів, останній був 3 червня. Але квиток як і раніше не надсилали».
«Звідки мені було знати, що, виявляється, 6 червня все відкрили і зняли карантинні заходи. Потрібно було просто взяти результати тесту з собою. Коли почув про це, я просто онімів».
Приїхавши в Пекін, Лю знову опинився в центрі епідемії.
За словами чоловіка, нинішня епідемія в Пекіні серйозна. Його колега ходив на ринок «Сіньфаді», тому його помістили на карантин, виходити забороняють, а зовні ще встановили тимчасову камеру спостереження.
За останні шість місяців і в Ухані, і в Пекіні Лю Цзюнь потрапляв в епіцентр епідемії. Під кінець чоловік додав, що цей досвід він точно запам’ятає на все життя.
Джерело:
Читайте далі:
Число хворих на COVID-19 у Пекіні вище, ніж оголошує влада, — внутрішні документи (ВІДЕО)
Медиків із різних провінцій Китаю відправили до Пекіна, щоб допомогти впоратися з новим спалахом COVID-19 (ВІДЕО)
Епідемію в Пекіні «взяли під контроль»? (ВІДЕО)
Пекін публікує суперечливі дані про кількість хворих по мірі загострення епідемії (ВІДЕО)
