Прогулюючись Норвегією, любитель шукати скарби за допомогою металошукача натрапив на вражаючу скарбницю золотих прикрас, датовану 500 роком нашої ери.
51-річний Ерленд Боре тільки-но придбав металошукач після того, як лікар порадив йому більше рухатися. Він обшукував сільськогосподарські угіддя, але без особливого успіху, тоді інтуїція підказала йому, що треба шукати трохи далі.
«Я шукав вздовж берега, але знайшов лише металобрухт і маленьку монету», — розповів пан Боре в пресрелізі, опублікованому Музеєм археології Ставангерського університету. «Я вирішив піднятися вище, і металошукач одразу ж почав сигналити».
Копаючи землю, норвежець витягнув звідти згорток, схожий на золоті монети. Тримаючи знахідку в руках, він спочатку подумав, що це «шоколадні монети або пластикові піратські скарби».
«Це було неймовірно», — сказав він.
Пан Боре відчував таке ж захоплення, як і археологи, яким він одразу ж повідомив про скарб. Дивовижна знахідка сталася на острові Реннесей, розташованому в межах муніципалітету Ставангер, і пошуковець металів відразу зв’язався з місцевими чиновниками округу.
При уважному розгляді стало зрозуміло, що дев’ять золотих підвісок з вигравіруваними на них «рідкісними кінськими символами» і 10 золотих перлин могли б бути частиною розкішного намиста. Серед них також знайдено три золоті каблучки — і всі вони датовані 6 століттям, як зазначено в пресрелізі.
Керівник відділу культурної спадщини муніципалітету округу Рогаланд Маріанна Еноксен назвала цю знахідку «абсолютно унікальною», додавши, що жоден з археологів округу ніколи «не стикався з чимось подібним».
А Оле Мадсен, директор Музею археології, сказав, що «це знахідка століття в Норвегії», натякаючи на те, що остання подібна знахідка мала місце в 1800-х роках.
Витончені підвіски у формі монет, які разом з намистинами складають повне намисто, датуються приблизно 500 роком нашої ери, відомі як «приквітки» і є типовими для того періоду. За словами експертів музею, вони були виготовлені «вправними ювелірами» і носили їх лише «найвпливовіші особи» в суспільстві.
За словами доцента Хокона Рейерсена, багато цінних ювелірних виробів були поховані в середині 500-х років, в період кризи, позначеної неврожаями та епідеміями. «Численні покинуті ферми в Рогаланді тієї епохи свідчать про те, що криза особливо сильно вдарила по цьому регіону», — сказав пан Рейерсен. «Судячи з місця скарбу та інших подібних знахідок, це, швидше за все, були або заховані цінності, або підношення богам у той складний час».
Пані Еноксен похвалила пана Боре за те, що він прийняв правильне рішення, коли зробив свою надзвичайну знахідку.
«Він позначив місце розташування скарбу і негайно припинив пошуки. Зателефонував нам, а ми повідомили Музей археології. Це дозволило незабаром повернутися на місце знахідки для проведення подальших досліджень», — сказала вона.
Пан Боре родом із Сола, що поблизу Ставангера, придбав металошукач влітку і продовжив пошуки скарбу в серпні, після того, як отримав дозвіл землевласника на доступ до приватних земельних ділянок. Згідно з норвезьким Законом про культурну спадщину, всі предмети, датовані до 1537 року, а також монети, старші за 1650 рік, «вважаються державною власністю і про них необхідно повідомляти».
На щастя для пана Боре, закон також передбачає, що знахідки «вільних культурних артефактів» мають право на винагороду, яка ділиться порівну із землевласником, хоча остаточна сума ще не визначена, йдеться у пресрелізі.
