Традиційний метод збору меду гімалайських бджіл у Непалі передбачає небезпечне балансування на саморобній драбині з бамбука, оскільки стільники розташовані високо на скелях, пише Reuters. Однак тепер це ремесло перебуває під загрозою зникнення: на думку експертів, підвищення температури, спричинене зміною клімату, порушує ріст бджіл, доступність їхньої їжі та запилення рослин.
«Минулого року було близько 35 вуликів», — каже член громади, 49-річний Чітра Бахадур Гурунг. «Зараз у нас навряд чи 15».
Упродовж багатьох поколінь люди з громади Гурунг у Таапе, розташованому за 175 км на захід від столиці Катманду, та інших селах у прилеглих районах Ламджунг і Каски, збирають мед на крутих гімалайських скелях.
Відомий як «божевільний мед» за п’янкі властивості, які можуть викликати галюцинації, він продається по 2 000 непальських рупій (1,5 долара) за літр.
За словами жителів села, виручка, яку вони ділять між собою, зменшується в міру скорочення кількості вуликів, хоча деякі з них заробляють на життя вирощуванням рису, кукурудзи, проса і пшениці.
Щоб попросити вибачення у бога скель за те, що забрали мед у гігантських бджіл Apis laboriosa, жителі села проводять ритуальне забиття червоного півня, відокремивши його ноги і пір’я як підношення.
Як каже 41-річний Хем Радж Гурунг, який з кожним роком збирає все менше меду, дохід від цього промислу за останнє десятиліття помітно знизився.
«10 років тому ми збирали близько 600 кг меду, торік цей показник знизився до 180 кг, а цьогоріч становить лише 100 кг», — каже він.
Деякі експерти вважають основним чинником зниження врожаю зміну клімату, спричинену глобальним підвищенням температури, проте є й інші фактори — вирубка лісів, забір води зі струмків і річок для будівництва гребель гідроелектростанцій та використання пестицидів.
Глобальні дослідження показують, що підвищення температури навіть на один градус впливає на ріст бджіл, доступність їхнього корму та перехресне запилення рослин, каже Суручі Бхадвал з індійського Інституту енергетики та ресурсів (TERI).
Дослідження показали, що зміна клімату порушує харчові ланцюжки для бджіл і цвітіння рослин, впливаючи на популяції тих та інших у всьому світі, додала Бхадвал, керівниця відділу наук про Землю і зміни клімату в інституті.
За словами Сурендри Раджа Джоші, фахівця зі сталого життєзабезпечення Міжнародного центру комплексного розвитку гір (ICIMOD) у Катманду, зміна клімату впливає на гімалайських бджіл по-різному.
«Занадто багато або занадто мало дощів, інтенсивні або нестійкі дощі, тривалі посушливі періоди або сильні коливання температури — все це створює навантаження на медоносних бджіл для підтримки чисельності колонії та запасів меду», — сказав він. «Найпомітнішим показником зміни клімату є нестійка погода».
Зміни життєвого циклу рослин також спричиняють раннє або пізнє цвітіння та коливання у виділенні нектару і медової роси.
Деякі експерти кажуть, що повені та зсуви ґрунту можуть призвести до втрати середовища проживання і скорочення площ, на яких бджоли можуть добувати корм.
Скорочення популяції бджіл означає недостатнє запилення високогірних культур і дикої флори, каже Джоші, який також є експертом з бджіл.
«Це також позначиться на сільській економіці, оскільки полювання за медом — це традиція, яка стала важливим видом екологічного туризму», — додав Джоші. «Крім меду і бджолиного воску, громади втратять доходи від туризму».
