Якщо ви дивитеся сучасні фільми про шпигунів, то, можливо, не раз помічали, як людина входить до приміщення через систему безпеки, що розпізнає відбитки пальців, голос або райдужну оболонку. Ця технологія називається біометрією. Як же вона працює?
Біометрика або біометрія допомагає ідентифікувати людину на основі її фізичних або поведінкових ознак.
Сьогодні це не просто технологія секретних агентів. Аеропорти, лікарні, готелі й навіть тематичні парки все частіше використовують біометричні системи безпеки. На відміну від систем на основі паролів, біометрія має значну перевагу: такий «ключ» важко скопіювати та неможливо забути або загубити, повідомляє .
Може здаватися, що зрозуміти, як працює біометрична система, дуже складно, але в ній незмінно використовуються одні й ті ж компоненти: датчик для зчитування та запису інформації, комп’ютер для зберігання інформації та програмне забезпечення для підключення обладнання до датчика. Окрім того, етапи роботи усіх біометричних систем приблизно однакові. Першого разу, коли хтось використовує біометричну систему, вона записує дані. Потім система аналізує їх і переводить у код. Наступного разу, коли людина використовує систему, зчитані ознаки порівнюються зі збереженими даними.
Часто у біометричних системах проводиться розпізнавання геометрії рук або обличчя. Для вимірювання різних точок на руці або обличчі користувача система використовує цифрову камеру та світло. Потім ця інформація перетворюється на числовий код. Оскільки геометрія руки та обличчя не так унікальна, як інші риси, цей тип біометричної системи найчастіше використовується для аутентифікації (перевірки справжності користувача), а не для ідентифікації (розпізнавання суб’єкта).
Сканери відбитків пальців працюють аналогічно, але вони більш точні. Відбитки пальців записуються або за допомогою цифрової фотографії, або за допомогою вимірювання ємнісного опору. У останньому випадку сканер вимірює відстані між кожною частиною пальця та поверхнею сканера. Потім ці дані використовуються для створення зображення відбитка пальця.
У системах підвищеної безпеки одним із варіантів захисту є голосова біометрія. Щоб зареєструватися в голосовій біометричній системі, користувач спочатку надає зразок свого голосу. Потім слова перетворюються на звукову спектрограму — графік зміни частоти у часі. Однією з переваг голосової біометрії є те, що вона дозволяє людям проводити авторизацію без фізичної присутності. Однак ці системи можна обійти, використовуючи запис голосу.
Найбільш складною біометричної системою, яку важко обійти, є сканування райдужної оболонки. Для отримання високоякісного зображення райдужної оболонки людини використовується видиме та ближнє інфрачервоне світло. Потім програмне забезпечення аналізує дані та перетворює їх на код. Таке сканування більш точне, ніж сканування відбитків пальців, оскільки дозволяє використовувати більше опорних точок.
Технологія біометрії постійно вдосконалюється і, швидше за все, у майбутньому вона буде застосовуватися для вирішення ще більшого спектру завдань. Наприклад, біометричні дані можуть повністю замінити посвідчення особи.
Читайте далі:
3D-принтер надрукує органи для трансплантації
«Розумна» шапка SafeCap допомагає водіям не засинати за кермом
Робот-компаньйон допоможе літнім людям залишатися активними
