Нині велику увагу привертає питання про те, чи змінить компартія Китаю (КПК) після З’їзду свою ключову економічну політику, яка негативно вплинула на життя людей.
Оглядач азійського ринку, колишній банкір Жень Шулі у своїй статті у виданні Bloomberg від 3 жовтня написала, що прагнення Пекіна до “загального процвітання” перетворилося на “загальну бідність”.
“Загальне процвітання” — це ключовий план Сі Цзіньпіна, запропонований минулого року. Згідно з повідомленням інсайдера газеті South China Morning Post, ця політика Сі отримає новий імпульс на майбутньому ХХ З’їзді КПК, уряд Китаю представить більш чітку і детальну дорожню карту втілення цієї політики в життя.
За словами Жень, прагнення Сі Цзіньпіна до “загального процвітання” спрямоване на розширення середнього класу країни за рахунок людей без вищої освіти, власників малого бізнесу, робітників-мігрантів і фермерів.
Розпочата рік тому кампанія Пекіна з придушення національних технологічних гігантів і підприємств нерухомості завдала збитків у трильйони доларів. Хоча це, можливо, справді зменшило коефіцієнт Джині, яким вимірюють ступінь розшарування суспільства, всі ці заходи не досягли кінцевої мети Сі з розширення середнього класу. Навпаки, за останній рік люди стали біднішими. Досі китайський уряд зберігає мовчання про це.
Жорстка політика щодо технологічних компаній призводить до масових звільнень
Щодо великих компаній Сі Цзіньпін заявив, що “необхідно запобігти безладній експансії та неконтрольованому зростанню капіталу”. Після цього, у листопаді 2020 року китайський уряд розгорнув кампанію зі стримування місцевих інтернет-гігантів, почавши зі скасування найбільшого IPO компанії Ant Group. У наступні 18 місяців влада продовжувала придушувати великих представників різних галузей, від технологій і фінансів до ігор, розваг і приватної освіти. Такі гіганти, як Alibaba, Tencent і Didi піддалися перевірці та штрафам, що призвело до падіння цін на їхні акції.
Після похмурих квартальних доходів пошарпані технологічні гіганти заявили, що візьмуть нову норму більш повільного зростання і шукатимуть способи скорочення операційних витрат. Так і почалися масові звільнення.
Репресивні заходи Пекіна щодо компаній, які працюють у сфері освіти, також змусили їх або закритися, або значно скоротити свою діяльність. Минулого року найбільша приватна репетиторська компанія Китаю New Oriental Education звільнила 60 тисяч співробітників, повідомляє Wall Street Journal.
Усі ці несприятливі чинники, а також великий вплив політики “нульової терпимості”, яку проводить Пекін щодо вірусу COVID-19, ускладнили працевлаштування випускників коледжів цього року. Таким чином, рівень безробіття серед молоді сягнув рекордних 19,9 % у липні та 18,7 % у серпні.
Жень розповіла, що Сі Цзіньпін хоче, щоб 170 мільйонів робітників-мігрантів, які є в країні, увійшли в середній клас суспільства. Близько чверті з них зайняті у сфері послуг, таких як роздрібна торгівля, транспорт і ресторани. Багато хто з них є підрядниками, віддаючи перевагу роботі в таксі та доставці їжі замість зайнятості на низькоякісному виробництві.
Однак репресивна політика Пекіна щодо великих компаній порушила стабільний потік доходів у багатьох галузях.
На думку Жень, скоротити розрив між багатими і бідними — це нездійсненне завдання. Коли мільярдери і великі корпорації налякані, їхнім першим поривом є звільнити робітників і призупинити прийняття на роботу.
Репресивна політика у сфері нерухомості викликає кризу
Політика Пекіна, спрямована на обмеження суми позик компаніям, що займаються нерухомістю, і скорочення бульбашки на ринку нерухомості, підірвала здатність забудовників, таких як China Evergrande Group, продавати активи для погашення боргів. Наслідки цієї політики поширилися від приватних забудовників до державних, а також до інвесторів і місцевих органів влади. У підсумку багато хто з таких гігантів, як Evergrande, не виконав свої зобов’язання. Заклики до пом’якшення цієї політики можна почути в багатьох куточках китайського суспільства.
Ринок житла перебуває в кризі: продажі падають, а ціни на житло знижуються вже 12 місяців поспіль. Близько 70 % добробуту домогосподарств у Китаї пов’язано з нерухомістю. Видання Bloomberg зазначає, що китайські покупці житла наразі спостерігають, як добробут їхніх домогосподарств виснажується, оскільки ринок житла продовжує падати. Крім того, покупців дратує затримка зі здачею багатоквартирних будинків.
“Просування Китаю до “загального процвітання” якоюсь мірою перетворилося на рух до “загальної бідності”. Зараз там ніхто не радіє”.
За Epoch Times
===
Новини по темі:
