22-річна Міа Лі отримала диплом одного з провідних китайських ВНЗ, працювала стажистом у технологічній компанії та мріяла стати штатним співробітником, але зрештою втратила цю роботу.
“Зазвичай навесні великі технологічні компанії набирають співробітників з ВНЗ, але цього року всі вони навпаки звільняють співробітників”, — сказала Лі в інтерв’ю Nikkei Asian Review.
У розпачі дівчина знизила очікувану зарплату і нарешті знайшла роботу в південному місті Гуанчжоу. Це була не робота її мрії, але вона все ж таки вважає, що їй пощастило.
Нині рівень безробіття серед молоді у Китаї перевищує 18%. Це найвищий показник серед населення віком від 16 до 24 років.
Водночас рекордна цього року кількість випускників ВНЗ, яка становить 10,76 мільйона осіб, спрямувалася на ринок праці, ситуація на якій є гіршою за кілька останніх десятиліть. Це пов’язано з тим, що китайська економіка сильно постраждала не тільки від жорсткої політики «нульової терпимості», що проводиться владою щодо вірусу COVID-19, а й від значного спаду на ринку нерухомості, а також регулятивних заходів уряду у сфері індустрії високих технологій.
Технологічні компанії, такі як Tencent та Alibaba, які колись були надією випускників, які прагнуть знайти роботу, звільняють десятки тисяч співробітників. Жодна з цих компаній не відповіла на прохання Nikkei прокоментувати ситуацію зі звільненнями.
“Ймовірно, протягом тривалого часу китайські компанії стикатимуться зі слабким внутрішнім і зовнішнім попитом, тому вони дуже стримані в питанні наймання та утримання співробітників”, — йдеться в червневій доповіді Bank of America.
У документі також наголошується, що в липні та серпні безробіття серед молоді в Китаї може досягти 23%: «Виклики для ринку праці цього року, ймовірно, будуть серйознішими, ніж у початковий період пандемії, оскільки немає чіткого прогнозу щодо термінів закінчення рецесії, а шансів на швидкий або сильний відскок мало».
Для Емі Тан, відповідальної за набір персоналу в одній із компаній міста Гуанчжоу, напівживий ринок праці не дивує.
«Ринок праці став таким млявим через заходи щодо запобігання пандемії. Компанії не наймають співробітників, оскільки продаж їхньої продукції скоротився», — пояснила Тан.
Шукачі роботи, які вже зневірилися, знижують свої зарплатні очікування. Деякі зазнають сильного тиску з боку розчарованих батьків, які не розуміють, чому їхні діти не можуть знайти роботу.
«Роботи в мене немає, живу вдома, — розповідає 22-річний випускник. — Мої батьки ставляться до мене холодно, бо я не ходжу на роботу. Я дуже переживаю за своє майбутнє».
Інші воліють взагалі не виходити на депресивний ринок праці, а щоб не залишати прогалини у своїх резюме, вступають до аспірантури або їдуть навчатися за кордон. Але для більшості такі варіанти не підходять. Через великий наплив студентів конкурс на вступ до аспірантури став дуже жорстким, а навчання за кордоном далеко не всім по кишені.
За Epoch Times
===
Новини по темі:
