Свідки описують картину жорстокості та нетерпимості комуністичного режиму
#img_left#Частина I – Християни знаходяться під прицілом
Для християн, буддистів та інших, хто бажає сповідувати свою релігію, в Китаї існує два шляхи: приєднатися до однієї з п’яти "патріотичних" санкціонованих державою церков, що знаходяться під контролем атеїстичних комуністичних лідерів, або піти в підпілля і практикувати свою віру таємно, ризикуючи зазнати арешту, переслідування, тортур і ув’язнення в трудовому виправному таборі.
Деякі китайці позбавлені навіть першої можливості. Комуністичний режим Китаю вирішує, чому навчати, хто має право бути священиком, і забороняє релігійне навчання дітей до 18 років. У багатьох тибетських буддистів, уйгурських мусульман, протестантів і католиків немає іншої альтернативи, як іти в підпілля. Для деяких віруючих, таких як послідовники Фалуньгун, які переслідуються комуністичною партією Китаю (КПК) також немає вибору.
Для отримання найостаннішої інформації щодо свободи віросповідання в Китаї, Комісія США з релігійної свободи в світі (USCIRF) 31 січня 2007 року провела збори в будівлі Сенату ім. Дірксена в столиці країни. USCIRF – незалежна і двопартійна організація, створена в 1998 році за ініціативою Конгресу США з метою нагляду за станом справ із свободою совісті та віросповідання у всьому світі, а також надання незалежних рекомендацій президентові, Держсекретареві і Конгресу.
Мета USCIRF – консультувати з питання, що стосується того, як "політика США може найефективніше сприяти свободі совісті та віросповідання і правам людини", – заявив голова комісії Феліче Д. Гаер на зборах минулого місяця.
Після трьох років переговорів з Китаєм, делегація Комісії в серпні 2005 року здійснила поїздку материковим Китаєм і Гонконгом, діставши обмежений доступ до зареєстрованих віруючих у Пекіні, Сіньцзяні, Тибеті, Ченду і Шанхаї. В результаті розслідування Гаер виявив, що в Китаї зросла кількість віруючих, проте держава пригнічує релігії і духовні практики, якими не може управляти, такі як незареєстровані церкви, уйгурські мусульмани і послідовники Фалуньгун.
На зборах виступили представники наступних віросповідань: протестант, католик, мусульманин, буддист, і послідовник Фалуньгун.
Комуністична влада зруйнувала церкву
Стратегія придушення незареєстрованих протестантських "домашніх" общин у 2006 році змінилася, – пояснив Сицю "Боб" Фу з Китайської доброчинної організації. "Домашні" общини – збори послідовників, які хочуть сповідати свої вірування, не знаходячись під впливом комуністичної системи.
"Згідно з джерелами Китайської доброчинної організації, уряд затримав понад 600 християн в 2006 році [що менше в порівнянні з 2000 арештів у 2005 році]. Це відображає нову тактику службовців громадської безпеки – допит віруючих під час облави замість їх офіційного арешту. Більшість затриманих, про яких повідомляли, в 2006 році були церковними лідерами", – сказав Фу.
За словами Фу в провінціях Чжецзян і Хеньань, де протестантський рух "домашніх" общин особливо поширений, минулого року були найсильніші репресії. У 2006 році під час дев’яти облав було арештовано 246 пасторів і віруючих, 10 – засуджені до ув’язнення, три церкви – зруйновані.
"Після облави 13 березня 2006 року в окрузі Вень, двох арештованих християнок насильно роздягнули під час допиту. Пастор Лі Гунше, інвалід, був сильно побитий, йому зламали одне ребро", – розповів Фу.
Фу також торкнувся руйнування церкви в районі Сяошань провінції Чжецзян 29 липня 2006 року. У Сяошань проживають понад 100 000 християн; 95 відсотків членів домашніх общин попросили і отримали дозвіл уряду на будівництво церкви в Даншань.
Коли церква була побудована на 70 відсотків, влада Чжецзян направила 3 000 озброєних поліцейських і представників державної безпеки для знищення церковних будівель, заявивши про "незаконне використання землі і незаконне будівництво". Присутність неозброєних віруючих, які спостерігали за цією сценою, була інтерпретована як "сильний опір діям правоохоронних органів". За словами Фу, щонайменше дві людини було сильно побито і госпіталізовано із зламаними ребрами.
Фу зробив висновок, що "для домашніх общин, які відмовились пройти державну реєстрацію надзвичайно важко, майже неможливо, будувати свої власні церкви".
Фу також повідомив про таємницю страти трьох керівників незареєстрованої церкви "Три ступені служіння" провінції Хейлунцзян і вимогу від її прихожан приєднатися до офіційної протестантської церкви, що знаходиться під контролем уряду, – церкви «три самостійності».
"Державна церква не дозволяє [християнам] розповідати своїм дітям про Христа, проповідувати християнство поза будівлею церкви або говорити про друге пришестя Ісуса", – пише Том Уайт, директор групи «Голос мучеників», яка підтримує переслідуваних християн у Китаї.
Найпоширенішою критикою щодо людей, які є членами церкви «три самостійності», контрольованої комуністичною владою є те, що вони мають "пізнання про Ісуса, але ніяких взаємозв’язків з Ним", – йдеться у щомісячній публікації «Голосу мучеників».
Зникнення єпископа Су і священика Лу
Близько 40 підпільних єпископів римсько-католицької церкви було арештовано і поміщено у в’язницю, посаджено під домашній арешт під суворим наглядом, пропали або просто зникли, заявив Джозеф Канг, президент фонду кардинала Канга. Кангу відомо про шість затриманих єпископів у віці 70-80 років.
Пан Канг зосередив увагу на двох відомих лідерах підпільної римсько-католицької церкви в Китаї, єпископові Су Чжіміне і священникові Лу.
"Єпископа Су, єпископа Баодіна провінції Хебей, заарештовували, принаймні, п’ять разів, і він провів майже 27 років у в’язниці", – сказав Канг. "Одного разу його так жорстоко побили у в’язниці, що він втратив слух. Він втік з-під арешту в квітні 1996 року і ховався протягом 16 місяців до жовтня 1997 року, коли його заарештували знову ".
Про нього ніхто не чув протягом 10 років, але в 2003 році фонд кардинала Канга отримав достовірну інформацію, що він все ще живий.
"Сполучені Штати повинні продовжувати чинити тиск на владу Китаю для отримання відповіді з приводу ситуації з єпископом Су", – заявив пан Канг.
"44-річний священик Лу, син фермера, був лідером римсько-католицької Церкви єпархії Баодін", – сказав пан Канг. Вперше батька Лу заарештували в 1990 році після його посвячення в духовний сан. Канг послався на джерело, згідно з яким батька Лу били і тримали в наручниках 24 години на добу протягом багатьох днів. "Його били по голові і обличчю настільки сильно, що пошкодили його нижню щелепу і вибили зуби, внаслідок чого він не міг жувати", – сказав пан Канг.
Пізніше, в березні 2001 року, батька Лу засудили до трьох років ув’язнення в трудовому таборі. У вироку суду, було сказано, що батько Лу винен в посвяченні в духовний сан, будучи членом духівництва, не визнаного патріотичною, контрольованою державою, асоціацією, і " у проведенні незаконного навертання до християнства, що мало чималі наслідки".
У березні 2004 року батько Лу був звільнений. Незабаром його знову заарештували за викладання католицького богослів’я.
17 лютого 2006 року, дорогою до вокзалу, він був затриманий декількома службовцями громадської безпеки, і "більше його ніхто не бачив", – сказав пан Канг.
