Міжнародна художня виставка «Істина Доброта Терпіння», яка завершила свою роботу в Харкові 22 червня, «поцілила в епіцентр того, що коїться в душі» у багатьох українців.
Так казали «Великій Епосі» відвідувачі експозиції, що виставлялася у місті вже втретє. Сюжети полотен китайських майстрів розкривають питання Добра і Зла, красу вдосконалення, а також проливають світло на реалії сучасного Китаю у сфері прав і свобод людини.
Кожного дня на виставку приходили люди з «гарячих точок» Донбасу: Слов’янська, Краматорська, Донецька, Луганська, Маріуполя та інших міст.
Так, літня жінка, тимчасово переміщена з Донецької області з двома онуками (Дариною і Ванею), сказала: «Ми з Донецька, я народжена у Слов’янську. Брат зараз у Краматорську, тому все, що ми побачили тут, близьке нам. Картини з репресіями дивитися важко. Ніколи не думала, що зараз в Китаї може відбуватися таке. Стискається серце. Ви потрапили у епіцентр того, що в душі. Хочеться плакати. Настільки проходить через серце. Виставка прекрасна».
Відвідувачі з Донецька на виставці «Істина Доброта Терпіння», Харків, 13 червня 2014 року. Фото: Велика Епоха
Дві жінки, одна зі Слов’янська, інша з Ізюма, відзначили, що на даному етапі їхнього життя найбільше їм сподобалася картина «Перехрестя доль-доріг», де художниця Кетлін Гілліс виділила різним кольором і тоном людей, які по різному реагують на заклики активістів руху Фалуньгун «покласти край тортурам і геноциду послідовників Фалуньгун у Китаї»: від глибокого співчуття (світлим кольором) до повної байдужості (сірими фарбами).
Відвідувачка виставки читає опис картини «Перехрестя доль-доріг». Харків, 14 червня 2014 року. Фото: Велика Епоха
А ось молодій, талановитій актрисі Харківського приватного театру Карині Антоненко, уродженці Луганська, найбільше сподобалися картини, які викликають співпереживання. Зокрема «Ув’язнений послідовник Дафа» (Лі Юань) і «Не дитяче горе» (Дун Сяцян).
«Після прослуханого й побаченого ― відчуття умиротворення, радості, впевненості в тому, що наш світ на шляху до очищення від скверни і злості. Залишаю виставковий зал з морем позитивних емоцій!» ― Карина Антоненко. Харків, 16 червня 2014 р. Фото: Велика Епоха
За 10 днів, протягом яких демонструвалися художні роботи китайських майстрів-емігрантів, експозицію також відвідали багато харківських викладачів, вчених, художників, архітекторів, акторів, музикантів, поетів, школярів, аматорів мистецтва, правозахисників та людей інших різноманітних професій.
Професор економіки Смоловик Раїса Федорівна відчула, що виставка «Істина Доброта Терпіння» дає людям надію і позитивні емоції.
«Думаю, що ця виставка є дуже вчасною. Зараз, коли таке відбувається в Україні, коли зло витає в повітрі, у провінціях стріляють, виставка знімає цей стрес, тривожність і очікування того, що буде, дає таке заспокоєння. Ця виставка так потрібна зараз, особливо нашому народу. Вона дає людям надію. Виховання в людях доброти, терпимості та прощення один до одного ― є вища людська освіченість», ― прокоментувала викладач Харківського політехнічного інституту.
«Чужого горя не буває. Воно стосується всіх людей, але тільки не тих, хто байдужий. Спасибі за позитивні емоції», ― Раїса Федорівна Смоловик біля картини Дун Сяцяна «Після параду». Харків, 18 травня 2014 року. Фото: Велика Епоха.
Професор електроніки національного технічного університету Юрій Іванович Под’ячий вважає, що такі виставки потрібно проводити у кожному місті.
«Чим більше людей відвідають цю виставку, тим добрішою стане країна. Її потрібно проводити частіше і більше, і у кожному місті. І обов’язково треба потрапити в університети і школи, де молодь, тому що ми, старше покоління, пройшли огидний комуністичний режим, але, на жаль, молодь не знає, яке зло творилося і твориться при комуністах», ― порадив доктор технічних наук.
«Кожне слово, сказане на цій виставці ― це сьогоднішній день України. Сподіваємося, що у нас буде все добре. Ми єдиний народ, ми не хочемо війни. Сподіваємося, що ми йдемо до просвітління, йдемо до істини, доброти і терпіння. Істина, доброта і терпіння восторжествують», ― співробітники Науково-технічної бібліотеки ХПІ. Харків, 20 червня 2014 року. Фото: Велика Епоха
Викладач Харківської академії мистецтва і дизайну, член Спілки художників та Спілки дизайнерів України Святослав Михайлович Вовчук відзначив, що багато виставок відвідував, бачив і брав участь, але потрапивши на цю, дізнався багато нового. Відчув тут світлу і чисту атмосферу, теплу енергетику, що йде від картин.
«Виставка відкриває багато тонкого, незрозумілого для слов’янських коренів і традицій. Хочеться тепер по-новому задуматися над тим, що раніше бачив, чув і знав. По-новому усвідомити все те, що підносилося нам раніше. Дуже хотілося б у цей складний час, який переживає наша країна, донести цю виставку до тих людей, які не можуть її бачити, хто стоїть на якихось блок-постах, просуває якісь страшні дезинформаційні речі. Хотілося б, що ця виставка отримала широкий резонанс і як тонкий камертон, дійшла до зачерствілих і поранених сердець. Щоб люди трішки іншими очима подивилися на той світ, який на вулиці і який тут ― на виставці (показує рукою), ― такий добрий, чесний, чистий і світлий. Хотілося б світ бачити таким. Дякую за добре, за хороше. Доброта не має національності, кордонів і часу», ― прокоментував він.
Викладач харківської академії мистецтва і дизайну, член Спілки художників та Спілки дизайнерів України Святослав Михайлович Вовчук сфотографувався біля картини «Входячи у божественні сфери» (Чень Сяопін), яка сподобалася йому найбільше. Харків, 21 червня 2014 року. Фото: Велика Епоха
На прощання Святослав Вовчук побажав, щоб творчість і мистецтво об’єднали увесь світ.
За минулі 10 днів харків’яни та гості міста залишили художникам світової експозиції численні найтепліші побажання і відгуки як усно, так і письмово. Їх можна прочитати у книзі відгуків.
Відзначимо, виставку «Істина Доброта Терпіння» вдруге приймав у себе харківський Будинок архітектора. В цілому ж, з 2005 року, експозиція виставлялася в кращих залах 50-ти країн світу більше 800 разів.
