Хвороба Крона зустрічається досить рідко. Проте, незважаючи на її серйозність, на вивчення захворювання інвестують дуже мало.
ХК хворіє 600 000 людей у Північній Америці. Зазвичай вона виникає у людей віком 20 – 35 років, або пізніше десь у 50, проте жодна вікова група не має абсолютної гарантії від виникнення хвороби. Ризик захворіти ХК у тричі вищий у курців.
Захворювання не має жодного зв’язку з приналежністю до певної статі, оскільки представники обох статей мають однакові шанси захворіти ХК. Приблизно в 20% випадків близький родич страждає від яких-небудь запальних процесів у кишечнику. Підвищений ризик такої спадковості характерний для євреїв. А афроамериканці менш схильні до таких проблем.
Хворі, які страждаюють на ХК, відчувають напади болю в животі, кривавого проносу, лихоманки і втрати у вазі. В принципі будь-яка частина шлунково-кишкового тракту може бути вражена, але, як правило, до процесу залучається найбільш дистальна (нижня) частина тонкої кишки, що називається клубовою кишкою.
Є декілька теорій, що пояснюють механізм виникнення ХК. Деякі дослідники вважають, що ХК – це автоіммунний процес, при якому в імунній системі відбувається збій і вона починає атакувати власні клітини організму. Але незалежно від причини, при виникненні нападів стінка кишки кожного разу запалюється без видимої причини.
Спочатку досить важко визначити чи хворіє пацієнт ХК чи неспецифічним виразковим колітом, який, перш за все, вражає товсту кишку. Але аналіз крові, рентгенологічне дослідження і колоноскопія кінець кінцем дозволяють поставити діагноз.
Найбільш поширене ускладнення – непрохідність кишечнику. Епізоди запалення, що повторюються, викликають набряк і набухання стінок кишки, утворення рубців і звуження її просвіту. В деяких випадках запальна реакція може бути настільки інтенсивною, що утворюється перфорація кишки, і розвиваються свищі (патологічні сполучення) між кишкою, піхвою, сечовим міхуром або шкірою. До того ж в анальній області можуть з’явитися тріщини і розриви.
Таким чином, діагноз ХК, поставлений у 18 літньому віці або пізніше, може принести істотні зміни в житті. Одна молода дівчина сказала мені: "У дні нападів я часто думаю про те, де я зможу знайти туалет, якщо він мені терміново знадобиться. І як я скажу про свою проблему?"
#img_right#Деякі хворі говорять про те, що напади, які повторюються, вносять додатковий стрес до стосунків, оскільки вірогідність виникнення нападу створює труднощі для будь-якого планування.
Пацієнти, які страждають на ХК, повинні знати свою хворобу і почати вести щоденник харчування, щоб визначити, які харчові продукти сприяють виникненню нападів. Але в той же самий час, вони повинні уникати фобій до їжі, оскільки їжа насправді не є істинною причиною і не приводить до одужання від ХК. Перш за все, хворі не повинні дозволити ХК контролювати їхнє життя.
Деякі пацієнти бачать, що, якщо вони споживають менше їжі, то вірогідність виникнення рецидиву знижується. Але такий підхід небезпечний, оскільки така тактика протягом довгого часу може привести до недоїдання, а це – вкрай небажано для хворих ХК.
Виникаюча кишкова кровотеча може привести до залізодефіцитної анемії. Також слід упевнитися, що пацієнти з ХК вживають достатню кількість вітаміну B12. Оскільки вітамін B12 всмоктується в кінці тонкої кишки, де часто спостерігаються прояви ХК, може виникнути дефіцит вітаміну. Оскільки багато пацієнтів з ХК мають непереносимість лактози, важливо, щоб вони отримували адекватну кількість кальцію і вітаміну D.
Лікування ХК залежить від міри вираженості клінічних проявів хвороби. Препарати, що знижують активність імунітету можуть зменшити прояв запальних реакцій. Інколи необхідні багаторазові хірургічні втручання, щоб усунути вражені ділянки кишки.
Доктор В. Гіффорд-Джонс – медичний журналіст з приватною медичною практикою в Торонто. Його Вебсайт – Mydoctor.ca/gifford-jones.
Версія англійською
