Щорічно в цьому місці в День права проводять заходи з консультування громадян стосовно правових питань, і щорічно цього дня безліч людей арештовують. Цього року китайські апелянти проголосили це 4 грудня Днем апеляцій. Цього разу тут було особливо багато міліції та близько 500 співробітників органів у цивільному. Як каже пан Ло, як тільки апелянти наближалися до будівлі телебачення, до них відразу ж підходила група переодягнених співробітників правопорядку і силою затягували їх до автобуса, нічого не пояснюючи при цьому. Після того як заповнювався один автобус і виїжджав, приїжджав інший.
Пекінський апелянт Ван Цьянпін розповідає: «Міліціонери силою заштовхували апелянтів в автобуси. Багато хто чинив опір, але тоді їх били. Всюди було чути вигуки «Китаю потрібне законне управління! Потрібно, щоб закони управляли суспільством!» Була навіть схоплена жінка, яка не була апелянтом, а просто прийшла подивитися, що відбувається. Я бачив, що їй здавили горло так, що все її обличчя почервоніло».
Інший апелянт із Пекіна, пан Дун, сказав: «Влада консультує щодо прав людей, але все це не відіграє ніякої ролі, оскільки ті, хто створює закони, самі їх не дотримуються».
Пекінський адвокат пані Ер Юйлан сказала: «Китайський народ уже дуже довго терпить страждання спричинені владою, людям зовсім нікуди звернутися по допомогу, потрібно, щоб ще більше людей дізналося про цей День апеляцій і взяло в ньому участь. Зараз у Китаї закони абсолютно не захищають людей, просто чиновники, користуючись своєю владою, контролюють це суспільство».
Адвокат-правозахисник із Сіана пан Чжан Цьєнкан сказав: «Цей День права не що інше, як спроба влади примусити народ слухатись уряду, вони придумали безліч законів, і не дивно, що прості люди їх не знають. Якби Китай був країною, в якій закони відіграють керівну роль, то ключовим було б не те, як закони мають контролювати й управляти народом, а те, як вони мають контролювати чиновників. Потрібно в першу чергу навчити законам чиновників. Я працюю адвокатом уже багато років, можу впевнено сказати, що немає законів, які б могли контролювати чиновників. Вони можуть позбавити мене адвокатських прав, можуть посадити мене під домашній арешт, і мені нікуди буде апелювати на захист моїх прав. Доти, доки не припиниться тоталітарне однопартійне правління, закони завжди будуть нижчими за права можновладців».
