℗Якби в давні часи існувало поняття «туризм», люди, напевно, назвали б його «восьмим чудом світу». І не безпідставно. Адже мало є в світі явищ настільки багатогранних, як туризм.
Фото: HOANG DINH NAM/AFP/Getty Images
Він виник у давні часи, з першими подорожами людей, і водночас це зовсім молода галузь людської діяльності, а таке поняття як «індустрія туризму» виникло вже у повоєнні роки, у другій половині XX ст. Туризм — це явище масове, бо вже нині по своїх країнах і за їх межами мандрують близько 3 млрд людей, тобто майже половина людства. І водночас — суто індивідуальне, бо відкриває світ для кожної людини окремо. Це заразом і свято відпочинку, і копітка праця.
Як сфера застосування праці туризм тепер виділився в окрему галузь господарювання, яку відносять до нематеріальної сфери, переважно — до сфери послуг.
За характером суспільного розподілу праці та участю у створенні суспільного продукту галузі народного господарства поділяються на сферу матеріального виробництва та нематеріальну сферу.
Матеріальне виробництво — це сфера застосування праці, де прямо та безпосередньо створюється суспільне багатство, сукупний суспільний продукт у вигляді засобів виробництва та предметів споживання.
Нематеріальна сфера — сфера праці, що забезпечує нормальні умови розвитку суспільства й об’єднує всі галузі, пов’язані з відтворенням робочої сили, тобто — скеровані на людину.
Дуже часто нематеріальну сферу народного господарства визначають як «невиробничу». Це не зовсім вірно. Велика кількість галузей нематеріальної сфери мають виробничу базу, виробничий цикл, в результаті якого поєднуються засоби виробництва з робочою силою і виробляються певні споживчі вартості, що не мають матеріального втілення. Це — послуги.
Але не всі послуги мають нематеріальний характер. Послуга — це така специфічна форма праці, результат якої може бути втілений або у реальному предметі, речі (послуги з виготовлення ключів на замовлення, пошиття одягу, послуги підприємств легкої промисловості чи громадського харчування тощо), або у вигляді корисного ефекту праці із задоволення інтелектуальних, художньо-естетичних та інших потреб людей, зокрема — в оздоровленні, відпочинку тощо. Тому розрізняють послуги нематеріальні і матеріальні. Нематеріальні послуги мають свої характерні особливості, про які слід добре пам’ятати працівникам туристичної галузі, де переважно виробляються такі послуги, а саме:
1. Невідчутність нематеріальної послуги. Не можна конкретно визначити якість турпродукту в момент купівлі. Споживач купує скоріше певні «очікування» або «ілюзії», а порівняти може тільки вигоди очікувані з отриманими. Тому ніколи не можна стверджувати, що очікувані враження співпадуть з фактично отриманими.
2. Невизначеність (мінливість, непостійний характер) якості, неповторність отриманих послуг. Навіть якщо попередні враження від відвідання якоїсь місцевості були чудовими, вони можуть не повторитися (погіршилася погода, не спостерігалося якесь характерне цікаве природне явище, розпочалися ремонтні роботи тощо).
3. Незбереженість (неможливість складувати і залишати на продаж на завтра). Місце в готелі, місце в літаку на чартерний переліт можна продати тільки сьогодні, завтра готель вже матиме простій, а чартерного рейсу вже не буде. Подія, яка сьогодні приваблює туристів, теж може не повторитись у близькому майбутньому.
4. Невіддільність від джерела виробництва. Якщо вам треба дістатися певної місцевості, куди прямують поїзди не кращого рівня обслуговування, вам не допоможе факт наявності квитків на потяг-люкс, але до іншої місцевості.
5. Невід’ємність від місця надання — подивитися на Тадж-Махал можна тільки в Агрі (Індія), а морський відпочинок даремно шукати в Словаччині.
6. Невіддільність від виробника — кваліфікація, особисті якості, манера спілкування гіда, портьє, менеджера здатні визначити якість самої послуги.
7. Залежність якості від споживача (клієнта), який має різні особисті якості, сподівання, характер. Одна і та ж послуга по-різному може сприйматися різними споживачами.
Детальніше про це можна ознайомитись на освітньому сайті Реферати безкоштовно.
***
Коментар: редакція не несе відповідальності за зміст та думки, викладені у статтях зі знаком Ⓟ.
