Яка ситуація з ожирінням в американців? Дані вражають.
Згідно з останніми опублікованими даними, результати Національного дослідження здоров’я та харчування США (NHANES) показують, що серед американців віком від 20 років 42,5 відсотка страждають на ожиріння, а 31,1 відсотка мають надмірну вагу. Разом вони становлять 73,6 відсотка населення.
Це означає, що приблизно 3 з 4 дорослих мають надлишкову вагу або ожиріння. Поряд із загальною тенденцією ожиріння спостерігається ще одне цікаве явище. За даними останнього опитування , більша частина людей у Сполучених Штатах вважали свою вагу нормальною протягом періоду з 2017 по 2021 рік, і лише 41 відсоток людей вважали що мають надмірну вагу.
Іншими словами, лише 41 відсоток людей усвідомлювали, що вони насправді мають надмірну вагу, а понад 30 відсотків людей не знали про свої проблеми з вагою.
Дивовижні причини надмірної ваги та ожиріння
Подібно до цієї ситуації, коли велика кількість людей не знають про власні проблеми з вагою, ми насправді також не маємо достатнього знання щодо причин ожиріння.
Відповідно до загальноприйнятої точки зору, основною причиною ожиріння є те, що надлишок енергії, що зберігається в організмі, перевищує енергію, яку витрачає організм. Надлишок енергії зберігається в адипоцитах, що призводить до розвитку ожиріння.
Однак застосування цієї базової теорії недостатньо для лікування й усунення ожиріння.
- Причина 1: дисбаланс кишкових бактерій
В останні роки, з поглибленням розуміння вченими мікробіом кишківника, почали виявлятися складні взаємозв’язки між кишковими бактеріями та деякими захворюваннями, включаючи ожиріння.
В організмі людини приблизно 3,8 х 1013 бактерій загальною масою близько 0,2 кг. Більшість з них міститься в кишківнику. У дорослих людей у кишківнику є понад 1000 видів бактерій. Одним із визначальних факторів того, чи стане людина товстою, є її кишкові бактерії. Коли кишкова мікробіота дисбалансована, це може призвести до ожиріння людини.
Дослідження на тваринах показали, що у лабораторних щурів із незбалансованою кишковою мікробіотою маса тіла збільшилася на 20 відсотків.
Вчені з Університету Вашингтона опублікували дослідження в журналі Nature у 2006 році. Згідно з дослідженням, певний мікробіом кишківника був більш здатний поглинати енергію з раціону, а «мікробіота з ожирінням» спричинила збільшення жиру в усьому тілі щурів.
У людей з ожирінням склад мікробіоти кишківника зовсім інший, ніж у здорових людей. Існує значне зниження кількості Bifidobacterium, протизапальних Faecalibacterium і Ruminococcaceae, що виробляють бутират, які є «хорошими» бактеріями, у кишківнику людей з ожирінням. І водночас Bacillus і потенційно умовно-патогенні мікроорганізми, такі як Fusobacterium і Escherichia-Shigella, значно зросли у людей з ожирінням.
Подальші спостереження показали, що зміни в специфічних кишкових мікробіомах можуть призвести до змін у виробленні ферментів і коротколанцюгових жирних кислот, що може вплинути на регуляцію інсуліну та глюкози та, зрештою, призвести до ожиріння. В одному дослідженні фекалії пар близнюків-добровольців, які страждають від ожиріння, трансплантували різним щурам. У результаті за однакового раціону та умов життя щури, яким трансплантували фекалії гладких добровольців, товстіли, а щури, які отримували фекалії худих добровольців, залишалися стрункими.
Інший експеримент довів, що після отримання кишкових бактерій від худих людей чутливість до інсуліну деяких хворих на ожиріння діабетиків підвищилася, і різноманітність їхніх кишкових бактерій покращилася, а також змінилася структура кишкового мікробіому зі збільшенням бактерій, що виробляють бутират, і бактероїдів.
- Причина 2: Гормональний дисбаланс
Гормони також відіграють важливу роль у визначенні маси тіла людини.
Деякі гормони тісно пов’язані з апетитом. А контроль споживання їжі регулюється неврологічними та гормональними сигналами між кишковим трактом і центральною нервовою системою. Концентрація таких гормонів, як глюкагоноподібний пептид (GLP), оксинтомодулін (OXM), лептин, пептид тирозин-тирозин (PYY) і холецистокінін (CCK) підвищується в крові після їди. Вони посилають сигнали до важливих ділянок центральної нервової системи, які беруть участь у контролі апетиту. Крім того, на концентрацію цих гормонів впливає калорійність і склад страви.
Є багато гормонів, які впливають на масу тіла; нижче наведено кілька прикладів:
Глюкагоноподібний пептид
Глюкагоноподібний пептид виробляється в кишковому тракті, коли їжа потрапляє в кишківнику. Він стимулює вивільнення інсуліну та пригнічує глюкагон, таким чином зберігаючи рівень цукру в крові стабільним і змушуючи людей відчувати ситість.
Дослідження показали, що люди з ожирінням можуть мати проблеми з сигналізацією цього гормону. Зараз існує тип агоніста глюкагоноподібного пептидного рецептора, який був схвалений для лікування ожиріння.
Холецистокінін
Подібно до глюкагоноподібних пептидів, холецистокінін є гормоном насичення, який виробляється кишковим трактом після їди. Холецистокінін може пригнічувати голод і зменшувати споживання їжі, а також може збільшувати вивільнення лептину. Знижена чутливість до холецистокініну може призвести до хронічного переїдання, що може ще більше знизити чутливість до холецистокініну, утворюючи порочне коло і таким чином призводячи до ожиріння.
Лептин
Лептин також є гормоном насичення, який виробляється та виділяється жировою тканиною, і безпосередньо пов’язаний з кількістю жиру в організмі. Лептин повідомляє мозку, що шлунок уже повний. Однак у людей з ожирінням рівень лептину вищий, ніж у людей із нормальною масою тіла, що може бути причиною стійкості до лептину та здатності їсти більше їжі, що, своєю чергою, спричиняє підвищення рівня лептину.
Пептид тирозин-тирозин
Пептид тирозин-тирозин — ще один гормон ситості, що виробляється в кишковому тракті і може знижувати апетит. Рівень секреції пептиду YY пропорційний кількості спожитого під час їжі жиру. У порівнянні з людьми з нормальною масою тіла, люди з ожирінням виділяють менше пептиду YY після їди, що може призвести до неконтрольованого переїдання їжі.
На відміну від гормонів, які змушують людей перестати їсти, існують також гормони, які стимулюють апетит і викликають бажання їсти.
Грелін (ацетильований пептид, що вивільняє гормон росту)
Ацетильований пептид, що вивільняє гормон росту, також відомий як грелін, є гормоном, що стимулює апетит. Він посилає сигнали до гіпоталамуса в мозку, щоб вказати, що шлунок порожній і потрібна їжа. Його рівень в організмі підвищується за одну-дві години до їди та знижується незабаром після цього.
Якщо грелін вводиться в організм, це збільшить споживання їжі людиною, зменшить витрати енергії в стані спокою та зменшить катаболічний метаболізм жирових (накопичувачів жиру) тканин. Цікаво, що люди з ожирінням мають нижчий рівень греліну, але їхні тіла більш чутливі до його впливу, ніж у середньому. Така чутливість може призвести до переїдання.
3 способи схуднути
Відповідно до вищезазначеної інформації, існує три способи схуднення та стримання набору ваги:
1. Добавка продуктів, багатих складними вуглеводами та ферментованих продуктів
Оскільки в організмі людини немає певних ферментів, наш організм не може перетравлювати деякі складні вуглеводи, такі як клітковина та стійкий крохмаль. Однак ці речовини є їжею для багатьох корисних бактерій у кишківнику.
Споживання їжі, багатої на клітковину та стійкий крохмаль, такої як цільні зерна, боби, фрукти та овочі, може стимулювати ріст цих корисних бактерій. Кишковий мікробіом людей з ожирінням, включаючи такі пробіотики, як Bifidobacterium, протизапальні Faecalibacterium та Ruminococcaceae, що продукують бутират, значно менший, ніж у людей без ожиріння.
Вчені виростили біфідобактерії з волокнами, отриманими з артишоків, і виявили, що швидкість росту біфідобактерій була вдвічі швидшою, ніж у тих же бактерій, культивованих з глюкозою. Кілька інших досліджень також показали, що цільні зерна сприяють росту корисних бактерій, включаючи Bifidobacterium, Lactobacillus і bacteroides.
Ферментовані продукти, такі як йогурт, кімчі та квашена капуста, можуть покращити наш кишковий мікробіом, забезпечуючи нам прямий доступ до пробіотиків і пригнічуючи ріст шкідливих бактерій.
Крім того, вживання пробіотиків може підвищити рівень гормонів ситості. Спільне дослідження підтвердило, що вивільнення глюкагоноподібних пептидів-1 і -2 збільшилося на 76 і 43 відсотки відповідно у суб’єктів, які щодня приймали Lactobacillus reuteri SD5865, у порівнянні з тими, хто приймав плацебо.
2. Вживання продуктів, багатих білками
Багато дієтичних експериментів повною мірою показали вплив білкових дієт на схуднення.
Дієта з високим вмістом білка дозволяє організму легше генерувати та вивільняти гормони насичення, одночасно знижуючи рівень греліну, і таким чином краще контролюючи ритм дієти.
Серед продуктів, багатих білком, йогурт і молоко можуть збільшити циркуляційну концентрацію глюкагоноподібних пептидів в організмі.
Такий же ефект спостерігався з яйцями. У дослідженні 156 підлітків з ожирінням випадковим чином розділили на дві групи, і вони їли на сніданок яйця або приготовані на пару булочки з однаковим рівнем енергії (споживання калорій). Результати показали, що суб’єкти, які їли яйця, мали підвищене відчуття ситості, зменшили споживання обіду та втратили вагу. Це було значною мірою пов’язане зі збільшенням гормонів ситості в їх сироватці.
Зокрема, рівень пептиду YY і глюкагоноподібного пептиду в крові підвищувався у підлітків, які їли яйця. Ці рівні добре підтримувалися навіть через три години після їди. Збільшення пептиду YY навіть підтримувалося на високому рівні 66 відсотків, що був набагато вищим за рівень 18 відсотків у групі, яка споживала булочки. Постпрандіальний глюкагоноподібний пептид у підлітків, які їли булочки, швидко зростав, а потім швидко знижувався.
3. Регулярні фізичні вправи
Дослідження довели, що регулярні фізичні вправи можуть регулювати численні рівні гормонів, пов’язаних із вагою.
Інсулін: регулярні фізичні вправи можуть підвищити чутливість організму до інсуліну та зменшити стійкість до інсуліну.
Лептин: ряд дослідників американського університету провели систематичні дослідження та метааналіз впливу фізичних вправ на лептин і виявили, що тривалі фізичні вправи (тривалістю понад два тижні) можуть зменшити стійкість організму до лептину та регулювати рівень лептину до нормального діапазону.
Пептид, що вивільняє гормон росту: експериментальні дані показують, що аеробні та силові вправи можуть знизити концентрацію греліну. Деякі данські вчені перевіряли елітних спортсменів і здорових людей і виявили, що фізичні вправи знижують рівень греліну в сироватці крові в обох групах.
Глюкагоноподібний пептид: інтенсивні періодичні фізичні вправи в осіб із надмірною вагою можуть призвести до значного та тривалого зниження апетиту після тренування. Не тільки знижується концентрація греліну відразу після тренування, але й підвищується рівень глюкагоноподібного пептиду.
Крім того, регулярний сон, підтримка належної ваги тіла та зменшення стресу можуть допомогти організму підтримувати гормональний баланс.
За матеріалами
