У китайській медицині лікування травами має таке ж важливе значення, як голкотерапія і лікування припіканнями.
#img_right#Одна з перших китайських книг про лікарські рослини була написана ще в 2500 р. до н. е. На сьогоднішній день в традиційній китайській медицині використовується більше 15 000 лікарських препаратів рослинного походження.
Відвари і настої набули найбільшого поширення в китайській фітотерапії, для їх приготування застосовували більше десятка різноманітних видів рослин. Одні ліки зупиняли розвиток хвороби, інші — діяли як знеболююче, треті — справляли стимулюючу дію.
Ліки східної медицини мають важливу відмінну рису: вони поступово впливають на організм. Тому, як правило, для отримання оздоровчого ефекту приймати такі ліки слід довго. У той же час, хвороба, що була вилікувана за допомогою трав, не має рецидивів. Лікування травами має багато переваг: воно не викликає звикання і практично не має побічних ефектів. При нагоді, лікар завжди може підібрати підходящу заміну тій чи іншій рослині: більшість трав мають схожі властивості.
В залежності від рецепту, використовують як свіжозібрані трави, так і засушені. У будь-якому випадку, слід пам’ятати, що відвари і настої засвоюються краще в порівнянні з сухими препаратами. Також за необхідності настій можна підсолодити медом або нерафінованою цукром. Не можна вживати ліки з алкоголем.
Найбільш поширені лікувальні трави китайської медицини:
1. Корінь червоного піона входить до складу порошків і настоїв. Має заспокійливу та знеболюючу дію, а також розширює судини. Застосовується при лікуванні запалень передміхурової залози, хворобливому сечовипусканні, що супроводжується лихоманкою і здуттям нижньої частини живота.
2. Настій з кісточок персика використовують при гострому апендициті, а також для лікування гнійних утворень, забоїв і наривів. Кісточки мають протизапальну та проносну дію.
3. М’ята перцева допомагає при головному болі, підвищеній температурі, ангіні. Відвари з м’яти використовують при розладах сну.
4. Листя кульбаби застосовують в засушеному вигляді. Вона має жарознижувальну дію, сприяє виведенню токсинів з організму, лікує шкірні гнійні запалення. Відвар діє як жовчогінний.
5. Коріння куркуми має знеболювальну та сечогінну дію, покращує роботу серця і жовчного міхура. Застосовують при болях у грудях, животі, ребрах, нудоті й блювоті у жінок, гепатитах, порушеннях психічного стану (маніакально-депресивний психоз).
6. Сушений корінь шавлії. Препарати на її основі знижують артеріальний тиск, мають антибактеріальну дію. Застосовують як заспокійливий засіб, при болях в малому тазу після пологів, стенокардії, гепатиті, затримці менструації.
7. Корінь, суцвіття і стебла шоломниці байкальської використовують при гепатитах, дизентерії, фурункульозі, хворобливому сечовипусканні, кашлі, як кровоспинний засіб при кровотечах. Шоломниця справляє антибактеріальну, противірусну, протівомікозну дію, а також має сечогінний ефект і знижує температуру і кров’яний тиск.
Інші рослинні засоби китайської медицини:
Женьшень — уповільнює старіння, очищує кров, тонізує.
Чебрець — розгладжує зморшки.
Коріандр — очищує кров, уповільнює процеси старіння.
Часник — очищує кров, антибіотик.
Полин — тонізує, очищує кров, помірний антисептик.
Чорноголовка звичайна — тонізує, очищує кров.
Імбир — антисептик, стимулятор, сприяє травленню.
Пекуча кропива — тонізує, очищує кров.
