Послідовник Фалуньгун Чжан Тао з провінції Хейлунцзян був замучений до смерті під час ув’язнення. Його дочка Чжан Цзяньхуей була відправлена до жіночої в’язниці м. Харбіна на десять років. Його дружина Яо Цайвей сильно хворіє після численних арештів і ув’язненнь.
#img_left#Пані Яо Цайвей 58 років. Вона з чоловіком і дітьми жила в маленькому будинку в м. Шуанчен провінції Хейлунцзян. Коли її чоловік втратив роботу на цементному заводі, він почав займатися шкіряним бізнесом.
Після того, як почалося переслідування Фалуньгун китайською компартією, Яо Цайвей, її чоловік і дочка, які всі є послідовниками Фалуньгун, кілька разів їздили до Пекіна з апеляцією до уряду з приводу незаконних гонінь. Чжан Гофу, начальник департаменту поліції Шунчен і Чжан Тао були родичами. Але незважаючи на це Чжан Гофу розпорядився заарештувати Чжана Тао і його дружину і відправити їх до трудового табору.
У 2000 р. в музеї м. Харбіна місцева влада проводила виставку фотографій, з ганьбою на Фалуньгун. Яо Цайвей поряд з музеєм роздавала людям листівки про Фалуньгун і розповідала про ситуацію репресій. Її заарештували і доставиои в центр ув’язнення. У центрі вже було поміщено багато послідовників Фалуньгун. У них на очах Яо били ногами в живіт і ображали. Через час її відправили до трудового табору Ваньцзя.
Чжан Тао зазнавав арештів п’ять разів. Перший раз за мирну апеляцію в Пекіні, його відправили до центру ув’язнення міста Шуанчен. Чжан Гофу прагнув змусити пана Тао підписати заяву з обіцянкою відмовитися від віри у Фалуньгун, але зробити це йому не вдалося. Чжан Гофу перевів його в камеру «суворого контролю», де містилися більшість вбивць та інших злочинців. Там в маленькій камері знаходилося більше тридцяти ув’язнених. Вони спали щільно притискаючись один до одного. Якщо комусь потрібно було перевернутися, він повинен був піднятися, обернутися і втиснутися в існуючий дуже вузький простір плечем. У спекотну літню пору року страждання від духоти і тісноти були нестерпні.
Потім Чжана Тао перевели на рік у трудовий табір. Одного разу в табір з перевіркою приїхав високопоставлений чиновник міського уряду.
Його супроводжував Чжан Гоффу. Коли вони проходили повз Тао, Чжан Гофу похвалився чиновникові, що це його родич, чиновник похвалив його за те, що він «ставив свої офіційні обов’язки вище за сімейні стосунки».
Оскільки вся сім’я Тао неодноразово зазнавала арештів, міліціонери часто спостерігали за їхнім будинком і часом проводили обшуки. Одного разу під час чергового арешту дружини Тао, міліціонери погрозили, що скоро прийдуть і за його дочкою. Для того, щоб захистити свою дочку, взимку 2000 р. Чжан Тао пішов разом із нею з дому. Його дружина Яо Цайвей залишилася удвох із сином. Міліціонери часто проводили обшуки в їхньому будинку вночі. Увірвавшись через вікно, вони перевертали все всередині будинку. У пані Яо Цайвей не було іншого виходу, вона продала будинок і переїхала в інше місце.
#img_left#У листопаді 2001 р. пан Чжан Тао знову був арештований, і міліція прагнула вибити з нього так зване «визнання». Вони не дозволяли йому спати і користуватися туалетом. Його прикували ланцюгами до металевого стільця на дванадцять діб, від чого його сідниці почали гноїтися. Його ноги розпухнули, і він не міг ходити. Все його тіло боліло.
Після цього його на п’ять місяців відправили до центру ув’язнення в м. Харбін. В цей час стан його здоров’я погіршав. У березні 2002 р. пан Тао був відправлений до трудового табору Чаньліньцзи м. Харбіна. Після декількох місяців переслідування він став дуже худим. У квітні 2002 р., коли його здоров’я стало зовсім поганим, його звільнили.
Через дев’ять днів після його звільнення, в їхньому місті міліція поводила чергову облаву на послідовників Фалуньгун і його знову заарештували і відправили до трудового табору Чанліньцзи. Його дружину відправили до трудового табору Ваньцзя, а їхню дочку Чжан Цзяньхуей – на десять років у жіночу в’язницю міста Харбіна.
Три члени сім’ї були арештовані в один день і відправлені на закінчення до різних місць.
Оскільки стан Чжан Тао залишався критичним після перенесених ним тортур, його доставили в госпіталь Ваньцзя. Він помер у трудовому таборі Ваньцзя в липні 2002 р. Коли пані Яо Цайвей дізналася про його смерть, вона звернулася в міліцію з вимогою побачити тіло чоловіка. У цьому їй було відмовлено. Тіло Тао кремували.
Відбувши свій термін, Яо Цайвей повернулася додому. Всі ці страждання привели до того, що у неї стався тромбоз мозку. Її ліва нога і рука втратили чутливість, язик онімів і вона не може розбірливо говорити, її зір сильно погіршав, обличчя спотворилося, а очі не можуть рухатися, і сльози не течуть з них. Її син не витримав усього цього і виїхав працювати за тисячі миль від дому.
