Чоловік за своє життя повинен виростити сина, посадити дерево і побудувати будинок, вважалось у давнину в Україні.
#img_left#Часи минають, і народна мудрість стикається з реаліями сучасного світу. Якщо посадити дерево зараз не становить особливої важкості, виховати сина — це, за словами предків, «як Бог дасть», то наскільки реально в сучасному світі власноруч звести собі житло, причому зробити це на основі тих знань, які передавались у народі?
Традиційні будинки різних етнічних груп мають відмінності, але спільною рисою є їхня екологічність. Люди будували помешкання, з повагою прислухаючись до місця, на якому його зводили, і намагаючись існувати в гармонії із довкіллям.
В Україні у селах споруджували хати і у ХХ столітті, тому традиції будівництва в основному дійшли до наших днів. «Українці сприймали оселю як живий організм, який, коли до нього ставитись без належної уваги, може нашкодити господарям, — пише в своїй книзі „Архітектура проектування житла“ архітектор Володимир Король. — Існували чіткі правила, за якими обирали місце для будівлі. Так, не можна було ставити хату на колишній дорозі, в заплаві, в руслі пересохлої ріки».
Передавались у народі знання і про енергетику землі: люди перевіряли місце, на якому збиралися будувати. «Господар майбутньої оселі потай від чужого ока, після заходу сонця, насипав на чотири кути жита: спершу — де мала бути покуть, потім — де піч, а далі — де припічок і постіль», — пише Володимир Король. До сходу сонця, за його словами, зерна перевіряли: якщо вони почорніли — місце вважалося невдалим, якщо залишались цілими — хорошим, сприятливим. «Дуже добрими вважалися місця, на які лягала відпочивати худоба», — пише архітектор.
У різних регіонах України народне житло мало свої особливості: відрізнялись і матеріали, з яких зводились хати, і технології будівництва. Зараз люди, які займаються екобудівництвом, звертаються переважно до двох типів українських традиційних будинків: хат-мазанок та хат із саману. Хата-мазанка — це споруда із дерев’яним каркасом, який забивається глиняною сумішшю і білиться з двох боків. Будинки із саманних блоків зводять із цеглин саману, висушених на сонці. Такі хати були доволі комфортними: влітку вони чудово тримали прохолоду, а взимку — тепло.
#img_left#Віталій Фасоля, екобудівельник і керівник проекту toloka.info, говорить, що традиційні технології зведення будинків часто поєднуються із сьогоднішніми: «Існують більш технологічні, сучасні технології, які використовують у будівництві будинків із тих самих матеріалів, наприклад, пустотілі саманні стіни з використанням опалубки Вайсбурда. Зводяться також каркасні будинки із заповненням стін солом’яними тюками, хоча наші предки так і не будували — не було прес-підбирачів, — пояснює Віталій Фасоля. — В таких будинках всередині зовнішніх стін закладають солом’яні тюки, а внутрішні стіни зводять із саманного блока або цегли, всі стіни оштукатурені глиною».
Може використовуватись і повноцінний залізобетонний фундамент або фундамент на гвинтових палях, з високим цоколем — це дозволяє будинку простояти довше, пояснюють будівельники. Дахи, як у давнину, із соломи тепер мостять рідше: тепер можуть влаштовувати їх із черепиці, шиферу або сучасних покрівельних матеріалів.
Використовують в Україні і загальноприйняті у зеленому будівництві сучасні інженерні системи, сонячні колектори, рекуператори у вентиляційних системах, сонячні панелі, сучасну опалювальну техніку в поєднанні з традиційною тощо.
«Все більш актуальною стає екологічна тема. Людей, які зводять в Україні такі будинки, зараз небагато, але з кожним роком їхня кількість зростає. Як правило, це або заможні люди, які ведуть здоровий спосіб життя, новатори за своєю природою, що цікавляться різними духовними практиками — вони замовляють будівництво такого житла в компаніях. Або це можуть бути люди менш заможні — офісні працівники, міські жителі, фермери, які теж поділяють сучасні ідеологічні переконання — їх цікавить здоров’я, екологія, особистісний ріст. Вони будують самі, залучаючи до процесу свою сім’ю, друзів та знайомих», — говорить Віталій Фасоля.
Екологічний будинок в Одесі.
Фото: Віталій Фасоля/toloka.info
Полтавська область. Автор проекту Андрій Конюк.
Фото: Віталій Фасоля/toloka.info
Корисний ресурс.
