Вашингтон уже не приховує свого бажання відокремити економіку США від торгівлі з Китаєм — якщо не повністю, то вже точно значною мірою. Останні дані показують, що цей процес успішно просувається.
Потік китайських товарів до США різко скоротився. Звісно, спад у торгівлі є не лише результатом бажання Вашингтона декитаїзувати американську економіку, у зв’язку з чим було ухвалено низку законів. Ймовірно, значно більшу роль у цьому відіграв глобальний економічний спад у світі та жорсткий карантин у Китаї в рамках політики “нульової терпимості”, яку майже три роки проводив Пекін у спробі здолати вірус COVID-19. Однак, якими б не були причини, тенденція скорочення торгівлі з Китаєм очевидна.
Останні дані красномовно говорять про це. Так, станом на листопад американські замовлення на китайські промислові товари знизилися приблизно на 40 % порівняно із серпневим максимумом, що є помітною зміною, яка відбулася всього за три місяці. Фактичні обсяги відвантаження знизилися порівняно менше, але все ж вони склали 21 %.
Більш яскраво відображають нинішню тенденцію дані з портів західного узбережжя США, через які більшість китайських товарів прибуває до Північної Америки. Активність цих портів перебуває на найнижчому рівні за останні 27 місяців. Обсяг вантажообігу там у листопаді був на 63,6 % нижчим за травневі показники. На тлі таких новин не дивно, що китайські фабрики запланували закритися для святкування китайського Нового року на два-три тижні раніше, ніж зазвичай. Експерти прогнозують подальше зниження американо-китайської торгівлі. Наприклад, фахівці інвестиційного банку Goldman Sachs очікують, що 2023 року експорт США до Китаю знизиться на 2,0 %, і це дуже стриманий прогноз.
Тенденції до декитаїзації торгівлі ще більш очевидні, якщо подивитися на дані щодо закупівель американських компаній. У листопаді вперше за довгий час обсяг імпорту США з Європи був більшим, ніж з Азії. У період із січня по жовтень експорт Німеччини до США зріс майже на 43 %.
Значний вплив на торгівлю між США та КНР мала поведінка Китаю під час пандемії COVID-19 і на початкових етапах відновлення західного світу після пандемії. Під час пандемії Пекін затримав постачання необхідних товарів, таких як маски для обличчя. Зрозуміло, що цю продукцію було перенаправлено для внутрішнього використання, проте така поведінка залишила в американських покупців відчуття, що китайські постачальники менш надійні, ніж вони думали. Такі підозри отримали підтвердження, коли Захід почав поступово відновлюватися після пандемії, а Пекін запровадив свою жорстку політику “нульової терпимості” щодо COVID-19, що створювало серйозні проблеми з ланцюжками постачання протягом декількох місяців.
Цей досвід породив у американських бізнес-менеджерів думку про те, що розумно буде диверсифікувати свої джерела постачання від Китаю до інших регіонів. Наприклад, нещодавнє рішення компанії Apple перемістити частину збірки iPhone та iPad з Китаю до Індії та В’єтнаму, є лише найбільш помітною ознакою того, що відбувається в цілому.
У міру того, як рішучість Вашингтона відокремити американську економіку від економіки Китаю наростатиме, міжнародне співтовариство краще усвідомлюватиме ненадійність Пекіна. Відповідно тенденція відмови від китайських постачань майже напевно збережеться у 2023 і навіть 2024 роках. Можливо, це буде не так інтенсивно, як в останні кілька місяців, але крива неухильно спрямовуватиметься вниз. Немає сумнівів у тому, що економіка Китаю протягом тривалого часу продовжуватиме сповільнюватися.
Мілтон Езраті — відповідальний редактор американського консервативного журналу The National Interest і головний економіст великої нью-йоркської комунікаційної фірми Vested.
За матеріалами
