Тайвань став частиною загальносвітової тенденції, спрямованої на те, щоб зупинити вилучення органів у в’язнів у Китаї та їх подальшу торгівлю. Парламент острова вніс поправки до закону щодо трансплантації органів, який передбачає кримінальну відповідальність за вилучення їх у в’язнів у Китаї.
#img_center_nostream#На засіданні сесії тайванського парламенту у червні був представлений і прийнятий ряд важливих поправок до закону про трансплантацію людських органів.
За правилами нових положень цього закону, пацієнти, які їздили за кордон, щоб купити незаконно вилучені органи, можуть бути засуджені до 5 років в’язниці і штрафу від $NT* 300 тис. ($9700) до $NT 15 млн (близько $484 тис.).
*$NT — новий тайванський долар, офіційна валюта Тайваню з 1949 року.
Нові поправки визначають деяку відповідальність для лікарів і лікарень. Лікарі повинні подавати звіти про кожного пацієнта, який отримує орган для пересадки з-за кордону, а операцію проводить у цій країні. І на лікарів, і на лікарні, якщо вони не представлять звіти, накладуть штраф у розмірі до $NT 150 тис. (близько $4840). Медичні установи та їхні співробітники несуть кримінальну відповідальність за подання неправдивих відомостей.
Керівник Тайванського центру реєстрації та обміну органами Лі По-Чан сказав, що тайванські лікарі можуть порадити своїм пацієнтам звертатися в закордонні клініки, які надають органи законним шляхом. Після повернення своїх пацієнтів, лікарі також повинні представляти звіти про такі випадки.
Депутат від Демократичної прогресивної партії Тайваню Тєнь Чу-чінь сказав: «Брак органів — це глобальна проблема, і туризм із метою пересадки органів став питанням як медичної етики, так і дотримання прав людини в масштабах усього світу. Насильницьке вилучення та торгівля органами — це не тільки порушення законів продажу органів, але і злочин проти людяності. Саме тому ми внесли поправки в закони і ввели відповідальність за посередництво в продажу органів і трансплантаційний туризм».
Закони з трансплантації органів у Тайвані досягли міжнародних стандартів, сказав Тєнь.
Тайванські поправки доповнили гонконгівську постанову з пересадки людських органів і стали відповідати правовим нормам, прийнятим в Іспанії та в інших країнах, сказала тайванська правозахисниця Тереза Чу. «Ці правові норми з трансплантації органів, як правова система захисту, що рятує людей від співучасті у жорстокому акті Комуністичної партії Китаю з вилучення органів».
Камера смертників?
У грудні 2005 року колишній віце-міністр охорони здоров’я, нинішній глава комітету трансплантації органів Хуан Цзєфу підтвердив, що китайський режим використовував органи засуджених до смертної кари в’язнів. Раніше Китай багато років відмовлявся це визнати. Згідно з державними ЗМІ, кількість таких органів становить 2/3 від загальної кількості операцій з пересадки органів у Китаї.
Китайський режим обіцяв остаточно припинити таку практику, але тільки в грудні 2014 року підтвердив свій намір. Хуан сказав, що починаючи з січня цього року, для пересадки будуть використовуватися тільки органи, які добровільно пожертвували громадяни.
Однак не всі вірять в обіцянки Пекіна.
Під час сесії Європарламенту, яка відбулася 21 квітня 2015 року в Брюсселі, європейські посадовці, лікарі, медичні дослідники та експерти повідомили, що «позасудові вбивства і вилучення органів у в’язнів, які не засуджені до страти» як і раніше відбуваються в Китаї.
Беручи до уваги результати розслідування незалежних експертів, члени Європейського парламенту засудили жорстокі вбивства в’язнів совісті, велика частина з яких є послідовниками духовної практики Фалунь Дафа, переслідуваної в Китаї з 1999 року.
Коли в 2006 році дружина одного хірурга з трансплантації повідомила про насильницьке видаляння органів, правозахисник Девід Мейтас і колишній член канадського парламенту Девід Кілгур вирішили розслідувати, здавалося б, неймовірні заяви.
Через анонімні телефонні дзвінки лікарям-трансплантологам китайських клінік і аналізуючи статистичні дані з пересадки і продажу органів у Китаї, Кілгур і Мейтас зробили висновок, що Комуністична партія систематично брала участь у масовому вилученні органів у послідовників Фалунь Дафа в державних стаціонарних лікарнях для продажу закордонним пацієнтам, які приїжджають до Китаю. За попередніми оцінками від 40 до 60 тисяч послідовників Фалунь Дафа втратили свої життя в результаті цих жахливих вбивств і спекуляцій, підтримуваних державою.
В іншому розслідуванні журналіст Етан Гутман наводить цифру 65 тисяч смертей послідовників Фалунь Дафа. У його нещодавно опублікованій книзі «Бійня» (The Slaughter) Гутман простежує зловживання з пересадки органів, здійснювані компартією — від попередніх експериментів з уйгурами, тюркської меншини на заході Китаю в провінції Сіньцзян до політичних дисидентів і послідовників Фалунь Дафа.
Розслідування про видаляння органів показані в документальному фільмі «Людські жнива: торгівля органами в Китаї», який нещодавно отримав премію Пібоді (Peabody Award), одну з найстаріших і найпрестижніших у сфері ЗМІ нагород світового рівня.
У документальному фільмі кілька тайваньських громадян, які приїхали до Китаю, щоб отримати органи, розповіли про той жах, з яким зіткнулися, коли усвідомили реальне джерело цих органів, що використовуються для індустрії трансплантації в Китаї.
Дженні Лі, Велика Епоха
