Китайський режим приховує трильйони доларів у “тіньових резервах”, стверджує економіст і колишній співробітник Міністерства фінансів часів Обами.
Бред Сетсер, який працював у групі з аналізу перехідного агентства президента Джо Байдена у 2020 році, нещодавно попередив, що Китай володіє набагато більшими валютними резервами, ніж повідомляє режим. За його оцінками, наведеними в журналі “The China Project”, у Пекіна, найімовірніше, “заховано” близько 3 трильйонів доларів, що може загрожувати світовій економіці в майбутньому.
“Китай настільки великий, що те, як він керує своєю економікою і валютою, має величезне значення для всього світу”, — сказав він 29 червня. “Однак із часом те, як він управляє своєю валютою і валютними резервами, стало набагато менш прозорим, що створює нові види ризиків для світової економіки”.
Згідно з даними Державної адміністрації з валютних операцій, станом на квітень Китай офіційно має у своєму розпорядженні іноземні активи на суму 3,204 трлн доларів. Військова скриня Пекіна складається з готівки, облігацій, банківських депозитів, золота та інших валют.
Колишній заступник помічника міністра фінансів з міжнародного економічного аналізу зазначив, що раптова пауза у звітній діяльності країни є ключовим натяком на нинішній стан резервів Китаю.
З 2002 по 2012 роки валютні резерви китайського режиму неухильно зростали на тлі того, що Народний банк Китаю купував долари США, щоб запобігти надмірному зміцненню юаня і забезпечити збереження дешевизни експорту. Однак в останнє десятиліття резерви країни перестали зростати, попри рекордне позитивне сальдо торгового балансу.
За перші п’ять місяців 2023 року профіцит торговельного балансу Китаю зі США зріс майже на 28% порівняно з минулим роком і становив 359,48 мільярда доларів. За оцінками, існує розрив приблизно у 200 мільярдів доларів між профіцитом товарів у платіжному балансі Китаю і профіцитом товарів, про який пекінська митниця повідомляє в офіційних даних.
Ініціатива “Один пояс, один шлях”
Однією з головних цілей китайської ініціативи “Один пояс, один шлях” — масштабного глобального інфраструктурного плану, презентованого 2009 року, — було диверсифікувати свої активи у світі після фінансової кризи, зазначив пан Сетсер. Ця ініціатива перетворила Китай на значного кредитора в міжнародній економіці.
“Китай — настільки велика економіка й настільки незбалансована економіка, що всі його дії мають величезний глобальний вплив”, — пише він.
Водночас неясно, як останні події вплинуть на китайські валютні резерви. Минулого року Пекін сповільнив видачу іноземних кредитів, оскільки багато збіднілих позичальників продовжують боротися з високими відсотковими ставками й графіками платежів.
Уряд США провів слухання в Конгресі, на яких обговорювалося те, як Китай став значним кредитором міжнародних фінансових інститутів, таких як Міжнародний валютний фонд. Офіційні особи вважають, що Вашингтону необхідно посилити свої кредитні можливості, щоб завадити Пекіну здобути більший вплив у цих глобальних організаціях і не дати бідним країнам стати занадто залежними від другої за величиною економіки світу.
За матеріалами
