Намір Дональда Трампа, обраного наступним президентом США, ввести 60-відсоткові тарифи на американський імпорт китайських товарів створює серйозні ризики для другої за величиною економіки світу, повідомляє .
Ці тарифи набагато вищі за 7,5-25%, які стягувалися під час першого терміну, а економіка Китаю перебуває в набагато більш уразливому становищі.
КРИЗА НА РИНКУ НЕРУХОМОСТІ
У 2018 році ринок нерухомості був сильним і забезпечував близько чверті економічної активності в Китаї. Це означало, що фінанси місцевих органів влади, які значною мірою залежать від продажу землі на аукціонах під житлові проєкти, не зазнавали настільки сильних коливань.
Це допомогло Китаю пережити шок від тарифів. Але з 2021 року в секторі нерухомості почався сильний спад, а доходи місцевих органів влади різко впали.
Надлишок житла означає, що цей сектор може ніколи не повернутися до числа рушійних сил економічного зростання Китаю.
БОРГ
Спад у секторі нерухомості призвів до того, що місцеві органи влади виявилися обтяжені непосильним боргом.
Незважаючи на те, що Пекін надає їм фіскальну допомогу, щоб обмежити їхні зобов’язання, цей тягар величезний і обмежує здатність Китаю реагувати на будь-які зовнішні потрясіння, пов’язані зі зростанням.
За розрахунками Міжнародного валютного фонду, загальний борг державного сектору на кінець 2023 року становитиме 147 трильйонів юанів (20,7 трильйона доларів). Якщо додати до цього борг домогосподарств і корпорацій, то ця цифра перевищить 350 трильйонів юанів — приблизно втричі більша, ніж розмір економіки, за даними Банку міжнародних розрахунків.
СЛАБКИЙ ВНУТРІШНІЙ ПОПИТ
Через низькі зарплати і пенсії, високий рівень безробіття серед молоді та слабку систему соціального захисту витрати домогосподарств у Китаї становлять менш як 40% ВВП, що приблизно на 20 процентних пунктів нижче за середньосвітовий рівень.
Для підвищення цього показника потрібне або збільшення боргу, або перегляд порядку розподілу національного доходу, щоб він приносив користь домогосподарствам за рахунок держави і бізнесу.
Цього можна домогтися, змінивши порядок оподаткування компаній і домогосподарств, а також те, як уряд витрачає гроші, підвищивши пенсійні, медичні та безробітні допомоги, скасувавши внутрішню паспортну систему, відповідальну за величезну нерівність між містом і селом, та інші реформи.
Однак поки що влада зосередилася на модернізації виробничого сектору, залежного від експорту, і домоглася помітних успіхів у виробництві електромобілів, сонячної енергії та акумуляторів.
Що також викликало введення тарифів у США, Європі, Туреччині та інших країнах.
Можливо, Китай зможе збільшити зовнішні продажі в тих галузях, де його економіка надзвичайно конкурентоспроможна, але він практично не контролює зовнішній попит.
ДЕФЛЯЦІЙНИЙ ТИСК
Криза у сфері нерухомості, надлишок боргів і низький рівень споживання — все це посилює дефляційний тиск.
Політика Китаю, спрямована на перенаправлення ресурсів з ринку нерухомості у виробничий сектор, а не до споживачів, призвела до того, що західні уряди називають надлишковими промисловими потужностями. Це призвело до дефляції заводських цін.
Інфляція цін виробників становила 4,6% у липні 2018 року, коли набули чинності перші тарифи Трампа. У вересні 2024 року вона становитиме мінус 2,8%. Інфляція споживчих цін за цей період знизилася до мізерних 0,4% з 2,1%.
Дефляція, яка завдає шкоди споживанню, бізнесу та економічному зростанню, може стати набагато гіршою, якщо тарифи скоротять зовнішній попит, посиливши надлишок промислових потужностей.
ОБМЕЖЕНИЙ ПРОСТІР ДЛЯ ЗНЕЦІНЕННЯ ВАЛЮТИ
Юань завершив 2019 рік приблизно на 10% слабшим щодо долара, ніж на початку 2018 року, коли Вашингтон оголосив про план запровадження тарифів, і на 4% слабкішим у торговельно-зваженому вираженні щодо всіх валют. Американські обмеження збільшили ефективну тарифну ставку на весь китайський експорт на 2,4%, за даними аналітиків Capital Economics, що означає, що зниження курсу юаня більш ніж компенсувало вплив тарифів.
Цього разу юань має впасти на 18% відносно долара, щоб повністю компенсувати 60% американських тарифів, що означає ставку 8,5 за долар, підрахували аналітики, — рівень, небачений з часів азіатської фінансової кризи 1990-х років.
Турбуючись про відтік капіталу, влада намагалася запобігти ослабленню юаня до рівня 7,3 на початку цього року. Повне коригування виглядає малоймовірним.
ІНШІ ФАКТОРИ
Під час пандемії COVID-19 Вашингтон виділив трильйони доларів на стимулювання економіки, включно з грошовими виплатами споживачам, частину яких було витрачено на товари, вироблені в Китаї.
Крім того, після повномасштабного вторгнення в Україну РФ виявилася закритою для багатьох західних ринків, що змусило її закуповувати більше товарів у Китаї.
Для Пекіна це були несподівані можливості, які навряд чи повторяться.
